ПРАВОПИС ВИГУКІВ. ДЕФІС У ВИГУКАХ. КОМА І ЗНАК ОКЛИКУ ПРИ ВИГУКАХ
Службові частини мови. Вигук
& 40. ПРАВОПИС ВИГУКІВ. ДЕФІС У ВИГУКАХ. КОМА І ЗНАК ОКЛИКУ ПРИ ВИГУКАХ
Мова, наша мова –
Пісня стоголоса,
Нею мріють весни,
Нею плаче осінь…
Ю. Рибчинський
ПАМ’ЯТАЙМО
Групи вигуків за значенням. Правопис вигуків
Правила | Приклади | Правила | Приклади |
Емоційні виражають почуття, стан, людини, настрій, реакцію на різні факти і явища | А, ой, ох, фу, тьфу, ой лишенько і подібні | Повторювані та подовжені | А-ах, пахне! – мовив він (Панас Мирний). Ой-ой-ой, як запекло! (Марко Кропивницький) |
Паказово-спонукальні, які за ступенем категоричності поділяються на: 1) власне наказові; 2) спонукальні | 1) геть, годі, цить, марш, тсс, гайда; 2) ну, нумо, нумте, ану | Вигуки цитьте, овва, гайда, нумо, леле, ануте й подібні пишемо разом | Ануте, дівчата, звеличаймо панночку (Марко Вовчок). Цитьте, нехай говорить кум (М. Коцюбинський) |
Окличні, що служать засобом: 1) звертання до когось, привернення чиєїсь уваги; 2) вживаються для прикликання 3) включають усталені форми привітань, прощань, подяк, вибачень тощо | 1) ей, агов, алло, егей; 2) кось-кось-кось, цу-цу: 3) добридень, даруйте, Їй-Богу, дякую, на. добраніч і подібні | Усталені етикетні форми будь ласка, на добраніч, до побачення, бувайте здорові, здоровенькі були пишемо окремо | Здоровенькі були! обидві мухи загули (Л. Глібов). До побачення, друже! (Т. Шевченко). Бувайте здорові, живіть багато, а ми вирушаєм до рідної хати (Нар. тв.). На добраніч, мамо! (Панас Мирний) |
Розділові знаки при вигуках
Правила | Приклади |
Вигуки виділяємо комою, якщо вони стоять на початку або в кінці речення й вимовляються без підсилювальної окличної інтонації | Гм, дивуюсь я і прислухаюсь до пісеньки, що її сойка безсовісно вкрала в якоїсь пташини (М. Стельмах) |
Вигуки, що стоять у середині речення й вимовляються спокійним тоном, виділяємо комами з обох боків | Я тебе тоді підтримав, о, ще й як підтримав (Ю. Збанацький) |
Якщо вигук стоїть на початку або в кінці речення и вимовляється з підсилено – окличною інтонацією, після нього ставимо знак оклику, а наступне після вигуку слово, як правило, пишемо з великої літери | О! Та ви до всього ще і грамотні! і вийняв із-за паска буквар, розгорнув, дав хлопцеві: – Ану! (А. Головко) |
Коли вигук, що стоїть у середині речення, вимовляється з підсиленням, після нього ставимо знак оклику. Найчастіше в таких випадках вигук виділяється ще й за допомогою тире, тоді наступне слово пишемо з малої літери | Яким нестримним було бажання побувати й собі на тих хвильках посеред річки, скочити на ноги та й кинутись з берега в Десну і – гей! – з розмаху розбити на воді те ряботіння від сонця (П. Тичина) |
Не відокремлюються вигуки, що стоять на початку речення перед особовим займенником після якого йде звертання | Ой ти, Байдо та славнесенький! Будь мені лицар та вірнесенький (Нар. пісня) |
Кому не ставимо після часток, однозвучних з вигуками | Ой одна, я одна, як билиночка в полі (Т. Шевченко) |
Ніяк не виділяємо о, ой, коли вони стоять перед звертанням і тісно з ним пов’язані | О люде мій бідний, моя ти родино, брати мої вбогі, закуті в кайдани (Леся Українка) |
ОРФОГРАМА
Правопис вигуків
259. І. Спишіть, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові знаки. Які почуття надають вигуки висловлюванням?
1. А то що? Ну (ну) Чого ж ти замовк? (М. Кропивницький). 2. “Ой яка ж я без листячка негарна!” – жахнулася молода берізка (О. Іваненко). 3. Гей (гей) яка ж то повинна бути битва, коли у коней встає пара, як туман з моря, коли стріли падають, як дрібен дощик, а мечі блищать, мов сонце у хмарі?! (М. Стельмах), 4. Ах Яка ти, лисичко, довірлива (Остап Вишня). 5. “Ого (го) (го)” – кричали якомога дужче (Є. Гуцало). 6. Гей піду я в ті зелені гори, де смереки гомонять високі (Леся Українка). 7. О краю мій, о рідна Україно! (В. Сосюра). 8. Та ми ох ми ще добре пам’ятаєм ганебний час, коли навчили нас тюрму повсюдно називати раєм (М. Рильський). 9. Ов(ва) Який розумний! (І. Нечуй-Левицький). 10. Та(й) орав чумак край дороги. Гей цоб Цабе рябий тпру Край дороги (Народна пісня).
ПАМ’ЯТАЙМО
Звуконаслідувальні слова
Правило | Приклади |
Звуконаслідувальні слова за допомогою окремих звуків і звукосполучень найчастіше відтворюють: 1. шуми різних природних явищ; 2. гуркіт та шум машин; 3. звукові сигнали тварин і птахів тощо | 1 Завірюха мете, завірюха гуде – гу-гу-гу! гу-гу-гу! – і хатини стоять аж по вікна в снігу (Л. Компанієць). 2. Брязь! дзень! брязь! дзень! валка рушила (Панас Мирний) 3. Кар-р-р! – тривожно заскрипів птах і витягнув посивілу шию (М. Стельмах) |
На відміну від вигуків, звуконаслідувальні слова не виражають ні емоцій, ні волевиявлень. Але вони подібні за звуковим та письмовим оформленням. Звуконаслідувальні слова також можуть переходити до розряду самостійних частин мови й виконувати б реченні функції підмета, додатка, присудка, обставини | 1. А я у гай ходила по квітку ось яку, а там дерева люлі і все отак зозулі:куку! (П. Тичина). 2. Протягли своє “ку-ку – рі-ку” горлаті півні (Панас Мирний). 3. І люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка, він так гарно вистукує: тьоп-тьоп, що неодмінно завернеш до нього и присядеш навпочіпки (М. Стельмах) |
260. І. Виразно прочитайте уривок. Які мовні засоби використовує автор? Доберіть до малюнка відповідні вигуки. Назвіть стиль і тип мовлення, якому вони притаманні. Дайте назву прочитаному уривку (підказка: українською мовою “рибалка” – це людина, яка ловить рибу, рибалить). Використовуючи вигуки та звуконаслідувальні слова, підготуйте розповідь про своє захоплення.
І раптом поплавок – сіп! А вас у серце – штрик! Ще раз – сіп! Ще раз – штрик! І ось – Боже мій! – ваш поплавок поїхав-поїхав-поїхав і зник під водою. Коли починає поплавок їхати-їхати-їхати, тоді у вас із-під серця щось холодне покотилося-покотилося-покотилося кудись униз. І ви почуваєте, що оте холодне вдарило вам у п’яти. І вашим п’ятам холодно. Ви за вудку – р-р-раз! – підсікли. І почуваєте, що в руках у вас щось тріпоче! І бачите, що ліска ваша натяглася, як струна, а вудилище – дугою і тремтить! Єсть! Він, короп!.. Раптом – р-р-раз! Лясь! Ви – смик! – гачок порожній, а короп на мить отетерілий, ще стоїть перед вами… (Остап Вишня)
II. Випишіть звуконаслідувальні слова. Утворіть від них іменники та дієслова.
III. Випишіть речення з вигуками. За табличкою зробіть морфологічний розбір вигуків.
Вигук | Похідний чи Непохідний | Які почуття передає (емоційні чи волевиявлення) | Особливості на Писання (якщо є) | Розділові |
Related posts:
- Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ВИГУК & 43 Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках 1. Вигуки, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс: Пливе човен, води повен та все хлюп-хлюп-хлюп (Народна творчість). A-а! Та це ж бугай, водяний бугай, що лякає дітей своїм гучним над очеретами: – Бу-у-у! Бу-у-у! (Остап Вишня). 2. Вигуки на […]...
- Кома і знак оклику при вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Кома і знак оклику при вигуках 1. Вигуки виділяються комами, якщо вони вимовляються без особливої сили. О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках (Г. Сковорода). Ах, скільки струн в душі […]...
- Написання вигуків разом, окремо та через дефіс – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Написання вигуків разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: – слова-вигуки, які не вимовляються протяжно: бабах, кукуріку, не повторюються: здрастуйте, добривечір. Окремо пишуться: – складні сполуки типу: до побачення, будь ласка, на добраніч; або: оце так! От тобі й на! Через дефіс пишуться: – вигуки, що повторюються […]...
- Дефіс у вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Дефіс у вигуках Вигуки та звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс. “Васильку, Го-ов! а йди сюди!” – гукнув з подвір’я батькО (М. Коцюбинський). Гу-гу-гу-у! – застогнав пугач серед лісу (Панас Мирний)....
- Розряди вигуків – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розряди вигуків За значенням вигуки поділяються на: – вигуки, що служать для вираження емоцій, почуттів (о, ой, ех, ху, ага, ов-ва, леле!); – вигуки, що служать для вираження волевиявлень (тсс…, годі! геть! цить! ну! стоп! алло!). У цьому розряді як окрема підгрупа знаходяться слова для прикликання або […]...
- Групи вигуків за значенням – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Групи вигуків за значенням За значенням вигуки поділяються на дві основні групи: 1) вигуки, що виражають почуття, емоції й переживання (радість, сум, біль, тугу, гнів, здивування, захоплення тощо). Це вигуки ой, ай, о, ох, ух, ах, іч, ого, пхе, ет. О, як люблю я рідний край і в […]...
- Написання вигуків – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Написання вигуків Вигуки, що складаються з протяжних звуків або повторюваних частин, пишуться через дефіс: Шур-шур, ж-ж-ж, аго-о-ов, гай-гай, киць-киць та ін. Вигуки можуть відокремлюватися від інших слів у реченні комами: Ой, як же ви мене налякали! (О. Маковей) Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело! (І. Франко) А […]...
- Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Вигук – це незмінна частина мови, що виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх. Вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови. За значенням вигуки поділяються на: 1) емоційні, що виражають почуття і переживання: О, ой, ах, фу, пхе; 2) вигуки волевиявлення, що передають спонукання, […]...
- Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ВИГУК Ви часто користуєтесь особливими словами – вигуками, коли висловлюєте свої емоції чи спонукаєте когось до дії. Вигуки ви будете вивчати в цьому розділі. Є багато життєвих ситуацій, у яких звучать вигуки. Так, без вигуків ми не можемо обійтися, коли чимось захоплюємося, оцінюємо твори мистецтва. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ВИГУК” Вигуки: – емоційні […]...
- КОНТЕКСТУАЛЬНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЗНАЧЕНЬ ВИГУКІВ – ВИГУК ВИГУК 3. КОНТЕКСТУАЛЬНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЗНАЧЕНЬ ВИГУКІВ У питанні про значення вигуків учені – мовознавці стоять на діаметрально протилежних позиціях. Одні з них вважають, що вигуки не мають лексичного значення, тому що позбавлені його основи – предметно-понятійної співвіднесеності: вони не співвідносяться ні з предметами, ні з поняттями. Оскільки вигуки не виконують ні денотативної, ні сигніфікативної функцій, […]...
- Стилістика вигуків Стилістика української мови Стилістика вигуків Вигуки не належать ні до повнозначних слів, ні до службових, бо відрізняються від них суттєво – і своїм особливим значенням, і граматично, передусім синтаксично, а отже, і стилістично. Своєрідність вигуків якнайбільше полягає в тому, що ними, на відміну від повнозначних слів, нічого (ні людей, ні істот, ні тварин, ні предметів […]...
- Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Наприклад: О, яка ж то радість, красний світе, в бистрім шумі птичого пера! (М. Рильський). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… (М. Коцюбинський). Слова О, ах не мають ні лексичного, ні граматичного значень (наприклад, роду, числа, відмінка): вигук О виражає радість, Ах – захоплення, […]...
- Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розбір вигука як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд, що виражає. 3. Будова, походження. 4. Правопис, розділові знаки. Зразки розбору вигука Ох, і сом же був! Ну, йди вже, йди! Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! І раптом: – Б-б-ба-бах! Так ото зібрались і кажете […]...
- СТРУКТУРА ВИГУКІВ – ВИГУК ВИГУК 2. СТРУКТУРА ВИГУКІВ Складний і багатогранний емоційно-почуттєвий світ людини передають вигуки різної структури. Вона є, по суті, сконденсованою, не членованою формою речення, з логічною основою якого опосередковано пов’язуються емоції та почуття. Проте звукова і морфологічна структура вигуку не зумовлена співвідносним судженням. Зв’язок емоцій і почуттів з тією чи іншою структурою вигуку суспільно усвідомлений, соціальний, […]...
- НЕПОХІДНІ Й ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ. ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ ОКРЕМО, РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС Службові частини мови. Прийменник & 32. НЕПОХІДНІ Й ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ. ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ ОКРЕМО, РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС Як сонця блакитного коло, Що креслить у небі путі, Любіть свою мову й ніколи Її не забудьте в житті.. В. Сосюра ПАМ’ЯТАЙМО Як ви вже звернули увагу, прийменники можуть складатися з однієї літери: у, з; з двох і […]...
- Правопис складних слів разом і через дефіс СЛОВОТВІР, ОРФОГРАФІЯ § 23 Правопис складних слів разом і через дефіс Пригадаймо! 1. Чим відрізняється складне слово від простого? 2. Зі скількох основ може складатися складне слово? 3. Як пишуться складні слова зі сполучними звуками? Запам’ятаймо! Пишуться разом: 1) складні слова, утворені від словосполучень, у яких є головне і залежне слово Великодушний – велика душа, […]...
- Правопис власних назв. Написання слів разом, окремо і через дефіс. Пунктуація § 20. Правопис власних назв. Написання слів разом, окремо і через дефіс. Пунктуація 237. Петро Гулак-Артемовський, збірка Івана Франка “Зів’яле листя”, спорткомплекс “Олімпійський”, Бахчисарайський район, сузір’я Велика Ведмедиця, капела бандуристів “Дніпрянка”, станція метро “Хрещатик”, проспект Миру, місто Біла Церква, свято 8 Березня, Богоматір, Міжнародний день рідної мови, Луганський національний університет. Президент України, Кабінет Міністрів України, […]...
- Правопис власних назв. Написання слів разом, окремо і через дефіс. Пунктуація ОРФОГРАФІЧНО – ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ § 20. Правопис власних назв. Написання слів разом, окремо і через дефіс. Пунктуація Пригадайте – Які слова називаються складними? Як вони пишуться? – У чому полягає відмінність у написанні прислівників та співзвучних з ними слів інших частин мови? – Які основні правила написання прийменників, часток, сполучників? 237. Спишіть власні назви, виправляючи […]...
- Складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком. Кома між простими реченнями, що входять у складне. Кома перед і, й, та, а, але, щоб, тому що, коли, як ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 39 Тема: Складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв ‘ язком. Кома між простими реченнями, що входять у складне. Кома перед і, й, та, а, але, щоб, тому що, коли, як Мета: поглибити поняття про складне речення; формувати в учнів уміння визначати граматичні основи у складних реченнях, правильно […]...
- НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ РАЗОМ, ОКРЕМО, ЧЕРЕЗ ДЕФІС. ПРАВОПИС СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ. НАПИСАННЯ ЧОЛОВІЧИХ І ЖІНОЧИХ ІМЕН ПО БАТЬКОВІ, ПРІЗВИЩ Українська графіка, українська орфографія як учення про систему загальноприйнятих правал написання слів § 28. НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ РАЗОМ, ОКРЕМО, ЧЕРЕЗ ДЕФІС. ПРАВОПИС СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ. НАПИСАННЯ ЧОЛОВІЧИХ І ЖІНОЧИХ ІМЕН ПО БАТЬКОВІ, ПРІЗВИЩ Мовознавчі студії 308. Розгляньте таблиці. У наведених нижче реченнях (с. 138) запишіть разом, окремо або через дефіс слова, розділені рискою. Свій вибір обгрунтуйте. […]...
- СКЛАДНІ СЛОВА. СПОЛУЧНІ О, Е В СКЛАДНИХ СЛОВАХ. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ РАЗОМ ТА ЧЕРЕЗ ДЕФІС Мета: навчальна: поглибити знання учнів про складні слова; формувати навички визначення складних слів; ознайомити з правилами написання складних слів разом та через дефіс; розвивальна: формувати загально-пізнавальні вміння знаходити складні слова в текстах; розвивати правописні навики; логічне мислення, творчу уяву; мовленнєві навички; виховна: виховувати інтерес до української мови, традицій українського народу. Внутрішньопредметні зв’язки: морфологія, синтаксис, лексикологія. […]...
- ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ ЧЕРЕЗ ДЕФІС І РАЗОМ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ & 32. ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКІВ ЧЕРЕЗ ДЕФІС І РАЗОМ ДЕФІС У ПРИСЛІВНИКАХ СТАВЛЯТЬ: Після префікса по-, якщо прислівник має суфікс – є, – и, – ому. – ему (-ему) У складних прислівниках після будь-, казна-, хтозна-, перед – небудь, – таки, – то При складанні однакових чи близьких за значенням слів По-перше, […]...
- ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ Морфологія та орфографія. Іменник § 38. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ Про те, які складні іменники пишемо разом, а які – через дефіс ПРИГАДАЙМО. Які слова називають складними? Як їх пишемо? 317 Прочитайте складні іменники в колонках і порівняйте їх написання. Слова якої колонки утворені за допомогою сполучного голосного, а якої – без нього? Зробіть висновок щодо […]...
- ПРОБЛЕМА СТАТУСУ ВИГУКУ В ТЕОРЕТИЧНОМУ МОВОЗНАВСТВІ – ВИГУК ВИГУК 1. ПРОБЛЕМА СТАТУСУ ВИГУКУ В ТЕОРЕТИЧНОМУ МОВОЗНАВСТВІ В українському мовознавстві досить спірною залишається проблема статусу вигуку. У традиційній класифікації частин мови його зараховують до морфологічних одиниць, але виводять із системи повнозначних і службових частин мови. Він визначається як окремий і особливий розряд слів, що не мають номінативної функції й служать для безпосереднього вираження різних […]...
- Написання слів із частками разом, окремо та через дефіс – Частка Службові частини мови Частка Написання слів із частками разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: – з не, якщо слово без нього не вживається: немовля, нестерпний, ненавидіти, нехтуючи; – з не – іменники, прикметники, прислівники, які можна замінити синонімами без не: нещастя (лихо), невеселий (сумний), нерідко (часто); – у складі префікса недо – із значенням […]...
- ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ІНТОНАЦІЇ ПЕРЕЛІЧУВАННЯ ТА ПРОТИСТАВЛЕННЯ (кома, сполучники) Мета: формувати в учнів поняття про сполучниковий зв’язок між однорідними членами речення; розвивати вміння інтонаційно правильно читати речення з однорідними членами речення, ставити розділові знаки на письмі; виховувати старанність. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Чути дзвоник голосистий, Ллється голос його чистий. Всіх скликає на урок Цей чудовий наш дзвінок. Ви спокійно всі сідайте, Працювати починайте. II. […]...
- ОСНОВНІ ПУНКТОГРАМИ ДОДАТКИ Додаток 2 ОСНОВНІ ПУНКТОГРАМИ КОМА – між однорідними членами речення – перед словами а саме, як-от. як, що стоять у реченні з однорідними членами після узагальнювальних слів – при повторенні слова – для виділення звертань – після вигуків – після стверджувальних слів так, еге. авжеж та ін., заперечення ні, запитання що – для виділення […]...
- ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНІ СЛОВА – ВИГУК ВИГУК 4. ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНІ СЛОВА У лінгвістичній традиції звуконаслідувальні слова розглядаються у зв’язку з вигуками: або як окрема група вигуків, або як слова, що не входять до складу вигуків і стоять поряд з ними чи після них. В українському мовознавстві вони кваліфікуються здебільшого як окрема група вигуків, за допомогою якої передаються, відтворюються різні звуки природи, тварин, […]...
- Однорідні члени речення. Інтонації перелічування та протиставлення (кома, сполучники) РЕЧЕННЯ Однорідні члени речення. Інтонації перелічування та протиставлення (кома, сполучники) 71. Прочитайте текст, уставляючи з довідки пропущені слова. Сонечко пробилося крізь кучеряві і… хмари. Його теплі й… промінчики заграли на клумбі. Білі та… ромашки тягнулися до сонця. Яскраві, але… нагідки золотом укрили клумбу. Довідка: темні, радісні, жовті, низенькі. – Спишіть текст, доповніть його однорідними членами […]...
- ПРАВОПИС ЧАСТОК § 49. ПРАВОПИС ЧАСТОК Вправа 521 1. Щастя не шукають, а таки здобувають (нар. творчість). 2. І все-таки нелегко будь собою, коли дорога котиться з гори (М. Людкевич). У першому реченні частку таки пишемо окремо, тому що вона стоїть перед словом, деякого стосується (здобувають). У другому реченні частку таки пишемо через дефіс, тому що вона […]...
- КОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 19. КОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ Про те, як правильно розставляти розділові знаки в складному реченні, а також про синонімічність складних і простих речень ПРИГАДАЙМО. Копи між однорідними членами речення ставимо кому? 151 Порівняйте речення правої та лівої колонок. Що з’єднує сполучник і в кожному з них? На основі […]...
- Завдання та вправи для самоконтролю – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Завдання та вправи для самоконтролю 1. Випишіть в один стовпчик вигуки, а в другий – звуконаслідувальні слова. 1. Гей, прослала нива чорне полотно. Ллється жовта злива – сіється зерно. Сійся, родися, колосом розвийся, засівайся, ниво, людям на добро (В. Симоненко). 2. Ой веснянко біла, звідки ти прибігла? Звідки, […]...
- Послідовність розбору вигуку – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Послідовність розбору вигуку 1. Речення з вигуком. 2. Аналізований вигук. 3. Група за значенням. 4. Будова, походження. 5. Особливості вимови і написання. 6. Пунктуаційне оформлення....
- Знак для товарів і послуг (товарний знак) Знак для товарів і послуг (товарний знак) – позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняють від однорідних товарів і послуг інших осіб. Об’єктами З. для т. і п. можуть бути словесні, зображувальні, об’ємні та інші позначення або комбінації їх, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. Правова охорона З. для т. і п. […]...
- ТВОРЕННЯ Й ПРАВОПИС СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ Словотвір. Орфографія § 20. ТВОРЕННЯ Й ПРАВОПИС СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ Про особливості творення складноскорочених слів та про узгодження їх з дієсловами й прикметниками 168 Розгляньте зразки творення складноскорочених слів. На основі спостереження зробіть висновок, як утворюються складноскорочені слова та як їх пишемо. Донецький басейн -> Донбас Дніпропетровська гідроелектростанція -> Дніпрогес Організація Об’єднаних Націй -> ООН Різновидом […]...
- М’який знак – Орфографія Орфографія М’який знак М’який знак пишеться: 1. Після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу (мідь, молотьба, мазь, вісь, гедзь, міць, лялька, кінь, слизько). 2. Після м’яких приголосних у середині складу перед о (дзьоб, льон, сьомий). 3. У словах із суфіксами – зьк-, – цьк-, – ськ-, – […]...
- ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 39. ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ 541. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Які з виділених слів виражають почуття? Які передають волевиявлення? Звіртеся з поданою нижче таблицею. 1. Ой, у полі гне тополі вітер (В. Сосюра). 2. Ох, скільки шелесту у світі! (П. Тичина). 3. Агей! Неси-но, молодице, на стіл з калиною […]...
- М’який знак та Апостроф в іншомовних словах – Орфографія Українська мова Орфографія М’який знак та Апостроф в іншомовних словах М’який знак ставиться: після м’яких д, т, з, с, л, н, перед ї, йо, я, ю, є: адьє, пасьянс, мільярд, батальйон, бутоньєрка, каньйон, Севілья, В’єнтьян, Ньяса. М’який знак не ставиться: коли буквами я, ю позначають звуки а, у після м’якого приголосного: дюна, ілюзія, малярія, нюанс. […]...
- Правопис слів із пів-, напів-, полу БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФ І Я § 57. Правопис слів із пів-, напів-, полу- Слова з пів, напів, полу пишуться разом: півгодини, півапельсина, напівавтомат, полумисок. Якщо слово починаються буквами я, ю, є, ї, після пів слід ставити апостроф : Пів’яхти, пів’юрти. Із власними назвами пів пишеться через дефіс: пів-Європи, пів-Києва. Орфограма Правопис слів із пів-, […]...
- Дефіс у неозначених займенниках – Займенник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Займенник Дефіс у неозначених займенниках У неозначених займенниках префікси Казна-, хтозна-, будь – Та суфікс – Небудь Пишуться через дефіс: Казна-хто, хтозна-що, будь-який, чий-небудь. Якщо Казна, хтозна, будь, аби, дЕ стоять перед займенниками із прийменниками, всі три слова пишуться окремо: Казна в чому, хтозна для кого, будь про кого, аби до кого, де […]...