Головна ⇒ 📌Географія ⇒ Предмет економічної і соціальної географії України

Предмет економічної і соціальної географії України

ВСТУП

§1. Предмет економічної і соціальної географії України

Географічна розминка

Пригадайте з курсу “Фізична географія України”, які античні географи складали географічні описи про українські землі.

Предмет вивчення економічної і соціальної географії України. Вам уже відомо, що географія – одна з найважливіших наук, що закладає основи знань про природу Землі. Та географів завжди цікавило й життя людей в різних куточках нашої планети. Як використовують природні ресурси у різних державах? Наскільки пов’язані з географічними

чинниками традиції господарювання і побут різних народів? Що спонукає людей з різною культурою підтримувати тісні торговельні зв’язки? Відповіді на ці та безліч інших запитань дає економічна і соціальна географія. У цій науці виокремлюють такі галузі: економічна географія, соціальна географія і географія населення (мал. 1).

Економічна географія вивчає територіальну організацію виробництва, закономірності просторового розміщення господарських об’єктів і різні форми їхнього територіального об’єднання (виробничо-територіальні комплекси). Економічна географія може вивчати територіальну

структуру господарства в цілому або окрему його галузь. З огляду на це виділяють загальну економічну географію і галузеву (мал. 1). Щодо території охоплення виокремлюють регіональну економічну географію і географію світового господарства.

Соціальна географія вивчає територіальну організацію життя людей, закономірності просторових відмін в умовах праці, побуту, відпочинку, у сфері обслуговування тощо. У соціальній географії так само виокремлюють різні галузі (мал. 1). Деякими своїми питаннями соціальна географія безпосередньо пов’язана з географією населення.

Географія населення вивчає територіальну організацію населення, закономірності його розселення, форми розселення, структуру населення. Географію населення теж поділяють на окремі галузі (мал. 1).

Отже, предметом вивчення економічної і соціальної географії є територіальна організація суспільства, тобто розміщення населення і господарства за певними законами на певній території. Нею може бути як уся планета загалом, так і окремі держави або їхні частини.

Мал. 1. Структура економічної і соціальної географії

Економічна і соціальна географія, як і будь-яка інша наука, постійно розвивається. Якщо до 70-х років XX ст. переважали економіко-географічні дослідження, то нині важливішими є соціально-географічні дослідження. Згодом науку почали називати соціально-економічна географія, адже питання економіки і соціальні проблеми тісно пов’язані. Останнім часом до сфери наукових інтересів соціально-економічної географії увійшли практично всі сторони життя людського суспільства. Ось чому цю науку називають ще й суспільною географією.

На думку багатьох учених, у центрі суспільної географії нині постає кілька основних питань: як сформувалися сучасні територіальні системи та їхні сукупності? Як вони розвиваються? Завдяки чому вони функціонують? При цьому територіальні системи обов’язково розглядають з урахуванням взаємодії суспільства і природи. Отже, економічна і соціальна географія прагне винайти такі способи організації суспільства, коли і суспільство буде почувати себе комфортно, і природі не буде заподіяно шкоди.

Економічна і соціальна географія в системі географічних наук посідає дуже важливе місце і тісно з ними пов’язана. Водночас вона збагачується знаннями багатьох і негеографічних наук. Серед таких передусім соціологія, економіка, статистика, демографія, екологія (мал. 2).

Практичне завдання

Розгляньте уважно малюнок 2 і назвіть ще науки, які також можуть бути пов’язані з економічною і соціальною географією.

Вітчизняні вчені-економгеографи. З курсу “Фізична географія України” вам уже відомі імена видатних українських географів. Серед них наш співвітчизник Павло Чубинський (1839-1884), який плідно працював у галузях як фізичної, так і економічної і соціальної географії. Він очолював етнографічно-статистичні експедиції по Україні, Білорусії, Молдавії. П. Чубинський також здійснював економіко-географічне й етнографічне дослідження Півночі Росії.

Різнобічні інтереси в географії мав і академік Степан Рудницький (1877-1937). Учений, який є засновником української національної школи фізичної географії, успішно здійснював дослідження із соціально-економічної, а також історичної географії. Своїми працями він дав поштовх розвиткові політичної географії України.

До когорти видатних географів і мандрівників з повним правом можна віднести нашого співвітчизника В. Г. Григоровича-Барського (1701- 1747), який мандрував світом 24 роки. Наслідком його подорожей стала унікальна праця, в якій містяться відомості з історії, господарства, культури низки країн Західної Європи та Близького Сходу.

Д. П. Журавський (1810-1856) – географ і економіст, який ще XIX ст. склав економіко-географічну характеристику майбутньої столиці української держави – м. Київ. Його перу належить ціла низка глибоких наукових досліджень. Однак найвизначніша його праця – тритомний “Статистичний опис Київської губернії”, який сучасники назвали “одним з найдорогоцінніших надбань” вітчизняної науки XIX ст.

Через політичні події чимало наших учених опинилося далеко за межами батьківщини. Однак і там вони продовжували невтомно працювати на її благо, як-от В. М. Кубійович (1900-1985) – український географ і картограф. Багато років свого життя він досліджував Українські Карпати, Галичину, Волинь, Полісся. Чимало зусиль цей учений доклав, щоб з’явилась “Енциклопедія українознавства” (у двох томах). Значною мірою саме завдяки йому світ відкрив нашу країну через такі англомовні видання, як “Україна: коротка енциклопедія” удвох томах (Торонто, 1963-1970) і “Енциклопедія України” в п’яти томах (Торонто; Буффало; Лондон, 1984, 1988).

Неоціненна роль академіка К. Г. Воблого (1876-1947) – українського економіста і географа, адже саме він заснував кафедру економічної географії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Як перший завідувач цієї кафедри він керував найрізноманітнішими дослідженнями з географії промисловості України, міграції населення, внутрішньої і зовнішньої торгівлі тощо. Розробив наукову схему економічного районування України, врахувавши економічні, природні та історичні чинники. У 1919 р. опублікував підручник “Економічна географія України”, який витримав шість видань. У 1928-1930 pp. перебував на посаді віце-президента Академії наук України.

Мал. 2. Зв’язок економічної і соціальної географії з іншими науками

Наукові праці видатного українського вченого О. Т. Діброви (19041973) присвячені економіко-географічному дослідженню Київської, Житомирської та Чернігівської областей. Він розробив схему економічних районів України, яка широко враховувала природно-історичні особливості. О. Т. Діброва підготував перший підручник для середньої школи “Географія Української РСР”, який витримав 12 видань і перекладений російською, польською, китайською, угорською та румунською мовами.

Серед наших сучасників відомим економістом і економгеографом є академік НАН України М. М. Паламарчук (1916-2000). Його науково – дослідницька діяльність присвячена в основному проблемам територіальної організації народного господарства України. Він висунув нині загальновизнане положення про те, що певні галузі сільського господарства і відповідні галузі промисловості утворюють виробничо – територіальні комплекси.

Чимало зусиль доклав учений і для створення першої в Україні фундаментальної географо-картографічної праці – “Атласа природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР”. У ньому узагальнено матеріали досліджень природних ресурсів республіки за 50 років.

За дорученням Президії Академії наук України М. М. Паламарчук створив і очолив Сектор географії при Інституті геологічних наук Академії наук України – майбутній Інститут географії НАН України.

М. М. Паламарчук приділяв велику увагу і шкільній географії. Він є автором відомого підручника з економічної географії України, який видавали впродовж понад 20 років.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Предметом вивчення економічної і соціальної географії є територіальна організація суспільства.

Економічна і соціальна географія поділяється на економічну географію, соціальну географію і географію населення.

Ключові терміни і поняття

Економічна географія соціальна географія географія населення територіальна організація суспільства

Самоперевірка

Порівняйте предмет вивчення фізичної та економічної і соціальної географії України, знайдіть спільне й відмінне.

Які зміни і чому відбулися впродовж останніх десятиліть у напрямках економіко-географічних досліджень?

Яких відомих економгеографів ви знаєте, які їхні заслуги?

Назвіть галузі географії, що вивчають: а) територіальну організацію виробництва; б) територіальну організацію життя людей; в) територіальну організацію населення.