Преференція

Related posts:

1. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності – комплекс методів та інструментів державного регулювання зовнішньої торгівлі та інших форм зовнішньоекономічної діяльності за допомогою митних тарифів (див. Митний тариф) у межах протекціоністської політики та їх мінімізації або повного усунення фритредерства (“вільної торгівлі”). Протекціоністська спрямованість митних тарифів забезпечується завдяки збереженню високих ставок мита насамперед на товари текстильної, шкіряної, взуттєвої промисловості, […]...
2. Кількісні обмеження в зовнішній торгівлі Кількісні обмеження в зовнішній торгівлі – комплекс адміністративних методів нетарифного протекціонізму (неопротекціонізму), який використовується національними країнами для обмеження імпорту іноземних товарів на внутрішній ринок. К. о. в з. т. зумовлені дією тенденції до заміни митних тарифів заходами нетарифного протекціонізму (запровадженням кількісних обмежень, технічних стандартів та умов, екологічними нормами тощо), оскільки митні тарифи неспроможні повністю захистити […]...
3. Митна політика Митна політика – комплекс заходів державного регулювання експортно-імпортних операцій шляхом зміни порядку та обсягів вилучення митних податків, тарифів і зборів. На нижчій стадії капіталізму і до середини XX ст. М. п. мала яскраво виражений протекціоністський характер, оскільки сприяла розвитку національної промисловості. Відтак домінувала тенденція до послаблення митних бар’єрів у зовнішній торгівлі. Протекціоністська М. п. виправдана […]...
4. Митні платежі Митні платежі – різні види митних податків, зборів (у т. ч. за отримання ліцензій), які сплачують митним органам згідно з чинним законодавством країни за надані ними послуги. Розрізняють ввізні та вивізні М. п., а за економічним змістом – фіскальні (спрямовані на поповнення доходів державного бюджету), протекціоністські (спрямовані на захист національного виробника), пільгові (спрямовані на стимулювання […]...
5. Міжнародні податкові відносини Міжнародні податкові відносини – економіко-правові відносини між країнами з приводу взаємного регулювання сфери застосування податкового законодавства у світовій торгівлі та міжнародній підприємницькій діяльності. Такого регулювання потребують насамперед подохідні податки на доходи, отримані за кордоном на підставі принципу резидентства. Регулюють М. п. в. двояко: 1) в односторонньому порядку – прийняттям законів, які визначають режим оподаткування для […]...
6. Нетарифні обмеження Нетарифні обмеження – комплекс нетарифних заходів держави (економічних, адміністративних та ін.) щодо регулювання (обмеження) зовнішньої торгівлі. До Н. о. належать, по-перше, заходи, спрямовані на безпосереднє обмеження імпорту (його ліцензування і квотування, запровадження антидемпінгових і компенсаційних мит, імпортні депозити, компенсаційні збори, система мінімальних імпортних цін тощо); по-друге, заходи, безпосередньо не спрямовані на обмеження зовнішньої торгівлі (митні […]...
7. Регулювання міжнародної торгівлі Регулювання міжнародної торгівлі – сукупність форм, методів і важелів державного і наддержавного регулювання експорту та імпорту товарів і послуг з метою створення сприятливих умов для розширеного відтворення всередині країни, передусім для привласнення національними і транснаціональними компаніями (ТНК) максимальних прибутків. Реалізація цього завдання відбувається за суперечливого поєднання протекціонізму і лібералізації (див. Протекціонізм; Лібералізація у зовнішньоторговельній діяльності). […]...
8. Принцип взаємності Принцип взаємності – один із принципів міжнародного права. Міжнародні договори, ухвалені з порушенням принципів рівноправності та взаємності вигод і зобов’язань, є протиправними. П. в. означає також надання іноземним громадянам певних прав і пільг за умови, що громадяни цієї держави, які перебувають у відповідних державах, користуються аналогічними правами і пільгами. Така взаємність встановлюється внутрішнім законом або […]...
9. Антидемпінгове мито Антидемпінгове мито – вид ввізних митних тарифів, які забезпечують захист внутрішнього ринку країни від ввезення товарів за демпінговими цінами. Вилучається за імпортовані товари, які реалізуються за демпінговими цінами або ввозяться з країн, що здійснюють субсидії експорту. Використання А. м. дозволяється в тому разі, коли демпінг завдає матеріальні збитки національній економіці країни. Методика розрахунку мита міститься […]...
10. Вивезення товарів Вивезення товарів – форма економічних зв’язків між державами, що передбачає переміщення товарів і послуг з однієї країни в іншу з метою їх реалізації та отримання прибутку. В. т. зумовлене міжнародним поділом праці, нерівномірністю розвитку окремих галузей, відносною вузькістю внутрішнього ринку тощо. На вищій стадії розвитку капіталізму В. т. також стимулюється вивезенням капіталу, прагненням могутніх держав […]...
11. Митні доходи Митні доходи – грошові збори за виконання митних процедур, які поступають у державний бюджет. Складаються з митних тарифів, штрафів і виручки від реалізації конфіскованого на митниці майна. Витрати державних митних органів покриваються платежами за облік товарів та послуг, які ввозяться або вивозяться; за прийом всіх видів декларацій і видачу митницею різних квитанцій; за право вивозу […]...
12. Режим найбільшого сприяння Режим найбільшого сприяння – обов’язковий принцип міжнародної торгівлі, закріплений у відповідних торговельних угодах на дво – та багатосторонній основах, що передбачає надання державами на взаємовигідних умовах переваг та пільг щодо мита, податків і зборів. Р. н. с. є засадничим принципом СОТ, створеної 1995, а до цього – ГАТТ. Водночас правила цих організацій передбачають такі винятки: […]...
13. Стимулювання експортно-імпортних операцій Стимулювання експортно-імпортних операцій – комплекс заходів, до яких вдаються окремі держави та наднадціональні органи для заохочення зовнішньої торгівлі. Основними елементами в стимулюванні експорту є: державне кредитування, змішане кредитування (поєднання державного і недержавного), безпосереднє субсидіювання експорту, надання податкових пільг експортерам, повернення акцизних зборів, непряме стимулювання, що здійснюється у формі фінансування НДДКР, прискореної амортизації, інформаційне і консультативне […]...
14. Митна територія Митна територія – територія, на якій діє єдине митне законодавство країни та здійснюється митний контроль. М. т. країни, як правило, збігається з її національною територією, обмежена митним кордоном, який збігається з державним, за винятком меж вільних митних зон, портів безмитного ввезення і вивезення товарів та ін. З появою спільного ринку декількох або багатьох країн виникає […]...
15. Протекціонізм Протекціонізм – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції та сприяння національним компаніям у проникненні на зовнішні ринки. П. здійснюється через встановлення високих митних тарифів на товари, що ввозяться з-за кордону; не тарифні обмеження, до яких належать кількісні (встановлення квот, добровільне обмеження експорту, ліцензування), валютні (регламентації операцій резидентів і нерезидентів з валютою та іншими […]...
16. Міжурядові позики Міжурядові позики – форма міжнародного кредиту, яка передбачає надання грошових позик урядами одних країн урядам інших на здебільшого вигідних умовах для досягнення певних цілей. Надаються з часів першої світової війни, але поширення набули після другої світової війни, особливо з 60-х. М. п. надаються переважно довготермінові, за нижчі відсотки (або навіть без їх сплати) з тривалим […]...
17. Митні союзи Митні союзи – об’єднання двох, декількох або багатьох держав з метою скасування митних кордонів і провадження узгодженої митної політики для сприяння розвитку взаємної торгівлі. Країни-учасниці М. с. водночас запроваджують єдиний митний тариф для товарів з інших країн, здійснюють політику колективного протекціонізму. Основними принципами, на яких базуються М. с., є заміна кількох митних територій однією за […]...
18. Ножиці цін “Ножиці цін” – розбіжність рівнів і динаміка цін у сфері міжнародної торгівлі на окремі групи товарів, у першу чергу на готові вироби і паливно-сировинні товари. Показник „Н. ц.” використовується в статистиці зовнішньої торгівлі і при аналізі її результатів для оцінки еквівалентності обміну між розвинутими країнами – експортерами готової продукції, зокрема машин, обладнання, і країнами, що […]...
19. Торговельна політика Торговельна політика – політика держави щодо регулювання (стимулювання або обмеження) експорту та імпорту товарів і послуг. Т. п. є складовою зовнішньоекономічної політики держави і реалізується шляхом використання економічних, правових і адміністративних важелів. До економічних важелів належать використання кредитів, податків, надання субсидій, гарантій тощо; до правових – удосконалення чинного або прийняття нового законодавства у цій сфері; […]...
20. Торговельні преференції Торговельні преференції (від лат. praefero – надавати перевагу) – пільги, що надаються у сфері торгівлі однією країною іншій на взаємовигідній основі або в односторонньому порядку. У сфері торгівлі вони надаються у процесі регулювання державою експортно-імпортних операцій, при валютних розрахунках, страхуванні насамперед у формі зниження митного тарифу. Правовою основою надання Т. п. є укладання двосторонніх і […]...
21. Зовнішньоекономічна політика Політологічний словник Зовнішньоекономічна політика – політика, що здійснюється державою або відповідним колом держав у сфері економічних відносин з іншими країнами або їх об’єднаннями, спрямована на забезпечення найбільш сприятливих умов включення економіки країни до світогосподарських відносин. З. п. становить складний комплекс політико – економічних відносин в окремих сферах, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності: експорту та імпорту товарів, […]...
22. Лібералізація у зовнішньоторговій політиці Лібералізація у зовнішньоторговій політиці – поступова відміна встановлених західними державами кількісних обмежень у зовнішній торгівлі. Широке використання демпінгу під час кризи 1929-1933 рр. знизило ефективність митних тарифів у захисті внутрішнього ринку, що зумовило контингування зовнішньої торгівлі, посилення ролі ліцензійної системи в обмеженні імпорту іноземних товарів і послуг. Після другої світової війни у зовнішній торгівлі широко […]...
23. Митна статистика Митна статистика – систематичний збір, обробка та аналіз сукупності даних (взятих із первинних документів) про експорт та імпорт товарів, переміщення фізичних осіб та їх багажу, транспортних засобів, поштових переказів тощо через митний кордон країни. Вступ України до міжнародних організацій з метою співпраці у сфері митної політики вимагає переходу на міжнародні правила статистичного обліку зовнішньої торгівлі, […]...
24. Стерлінгова Стерлінгова зона – регіональна форма розвитку валютної інтеграції; валютне угруповання, очолюване Великобританією. С. з., створена на початку другої світової війни країнами Британської співдружності, які використовували у взаємних розрахунках переважно фунт стерлінгів. Припинила існування наприкінці 70-х XX ст. зі скасуванням Великобританією в односторонньому порядку пільгового режиму валютних операцій для країн – учасниць С. з. Ці країни […]...
25. Ліцензійна система Ліцензійна система – основні види ліцензій на експортно-імпортні операції та засіб державного регулювання зовнішньоторговельних операцій, що передбачає подання офіційними установами дозволу (ліцензії) на імпорт або експорт товарів і послуг за клопотанням юридичних осіб. Л. с. передбачає заборону торгівлі без ліцензій, передусім зовнішньоторговельних операцій з метою контролю і регулювання ввезення та вивезення товарів, зокрема за якістю […]...
26. Генеральна угода про тарифи і торгівлю (ГАТТ) Генеральна угода про тарифи і торгівлю (ГАТТ) – багатостороння міждержавна угода пре основні норми митної політики з метою втілення в життя ідеї свободи торгівлі через поетапне зниження мита, скасування імпортних квот, усунення інших нетарифних перешкод у міжнародному товарообміні через консультації й багатосторонні переговори на основі рівності країн – учасниць. Заснована 30.Х.1947 підписанням 23 країнами генеральної […]...
27. Міжнародні торговельні угоди Міжнародні торговельні угоди – система міжнародних договорів та угод стосовно регулювання торгівлі товарами і послугами, в т. ч. торгівлі між країнами та регіонами. Розрізняють дво – та багатосторонні, а залежно від суб’єктів, які укладають М. т. у., – міждержавні (міжурядові), або офіційні, та міжфірмові (консорціальні, картельні та ін.); залежно від характеру укладання і дії угод […]...
28. Оптовий товарооборот Оптовий товарооборот – обсяг товарів, реалізованих одними організаціями іншим з метою наступного перепродажу чи переробки. За спрямованістю товарних ресурсів О. т. поділяють на оборот реалізації (продаж товарів організаціям роздрібної торгівлі та громадського харчування, а також поставку товарів позаринковим споживачам незалежно від місця їх перебування і на експорт), міжобласний О. т. (вивезення товарів за межі області […]...
29. Неоколоніалізм Неоколоніалізм – нові форми залежності (передусім економічної) країн, що розвиваються, від країн метрополій – держав, які свого часу мали колонії. За нових умов державно-монополістичний і транснаціональний капітал змушений для збереження економічного панування над слаборозвиненими країнами йти на певні поступки: розвивати об’єкти інфраструктури і підприємства з обробки сировини (як умову участі в розробці джерел сировини), надавати […]...
30. Міжвідомча комісія з питань антидемпінгових Міжвідомча комісія з питань антидемпінгових Розслідувань щодо експорту товарів походженням з України (далі – МК) – спеціальний міжвідомчий орган, створений відповідно до Указу Президента України від 23.VIII. 1994 з метою реалізації принципів Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), запобігання застосуванню іноземними державами та їх економічними угрупованнями антидемпінгових заходів до товарів, вироблених в Україні, та […]...
31. Регулювання міжнародного руху капіталу Регулювання міжнародного руху капіталу – цілеспрямований і активний вплив окремих національних держав і наднаціональних органів на ввезення та вивезення капіталу за допомогою економічних, правових та адміністративних важелів. Р. м. р. к. здійснюється з метою стимулювання притоку прямих іноземних інвестицій в економіку певної країни в оптимальних розмірах, які б не загрожували економічному суверенітету; поліпшення якості та […]...
32. Обслуговування зовнішнього боргу Обслуговування зовнішнього боргу – платежі держави – боржника кредиторам з метою погашення основного боргу та виплат нарахованих відсотків. Таке обслуговування має такі негативні наслідки: 1) відволікає частину державних коштів від фінансування національної економіки; 2) з метою обслуговування значних за обсягом боргів держава може збільшувати бюджетний дефіцит, податкове навантаження на підприємців та ін., що призводить до […]...
33. Конкуренція нецінова Конкуренція нецінова – завоювання конкурентної переваги товаровиробниками завдяки поліпшенню якості та надійності їх продукції, вдосконаленню методів збуту, наданню послуг, розширенню сфери післяпродажного обслуговування, подовженню терміну гарантії служби виробів, наданню споживачам кредитів на придбання товарів та послуг та інших пільг, використанню реклами тощо. Значного поширення у процесі реалізації товарів набувають угоди про маркетинг, про будівництво об’єктів […]...
34. Удосконалення тарифно-цінової та податкової політики Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.4. УТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНИ ЯК ТРАНЗИТНОЇ ДЕРЖАВИ Удосконалення тарифно-цінової та податкової політики Створенню належних умов для збільшення обсягів транзитних перевезень сприятиме проведення гнучкої тарифно-цінової та податкової політики. З цією метою передбачається: – втілення заходів щодо тарифного стимулювання розвитку транзиту (запровадження єдиного збору, наскрізних тарифів, тарифних знижок тощо); – […]...
35. Митний режим Митний режим – сукупність правових норм і положень, які становлять митний кодекс країни і визначають порядок переміщення товарів, цінностей і транспортних засобів через її митний кордон, права та обов’язки осіб, які їх переміщують. Митним кодексом України передбачено такі види М. р.: 1. Пропуск товарів, цінностей і транспортних засобів у вільний обіг, за якого вони ввозяться […]...
36. Експортний контроль Експортний контроль – система організаційно-правових та економічних заходів по обмеженню, забороні та контролю за експортом тих або інших товарів. Одним з інструментів Е. к. є ліцензування експорту. Е. к. використовується як засіб впливу на експортну політику, функції Е. к., як правило, покладаються на спеціальні державні органи. Е. к. підлягають стратегічні товари при торгівлі розвинутих країн […]...
37. Лібералізація у зовнішньоторговельній політиці Лібералізація у зовнішньоторговельній політиці – поступове скасування країнами Заходу встановлених ними кількісних обмежень у зовнішній торгівлі. Теоретична основа такої політики – положення А. Сміта і Д. РІкардо про доцільність вільної торгівлі (див. Концепції світової торгівлі). На початку XX ст. представники неокласичної школи політекономії визнали два випадки, за яких політика протекціонізму вигідніша, ніж вільна торгівля: 1) […]...
38. Теорія Хекшера-Уліна Теорія Хекшера-Уліна – концепція, що обгрунтовує необхідність визначення порівняльних переваг у зовнішній торгівлі на підставі оцінки факторів виробництва, їх співвідношень і взаємозв’язку. Названа на честь шведських учених. Є логічним продовженням теорії абсолютних і порівняльних переваг А. Сміта й Д. Рікардо, водночас критикою їх положення, що всі витрати зводяться до праці. В основі Т. Х.-У. – […]...
39. Посередницькі зовнішньоторгові капіталістичні фірми Посередницькі зовнішньоторгові капіталістичні фірми – різноманітні торгові фірми і компанії, які за дорученнями виробників – експортерів товарів виконують функції посередників на міжнародних ринках. Торгове посередництво, через яке здійснюється значна частина зовнішньої торгівлі, включає послуги у пошуку закордонного контрагента, підготовці і реалізації торгової угоди, кредитування сторін і надання гарантій оплати товару покупцем, здійснення транспортних і страхових […]...
40. Міжнародні організації торгівлі Міжнародні організації торгівлі – сукупність організаційно-правових форм регіонального та глобального характеру, створених для гармонізації міжнародної торгівлі. Розрізняють світові М. о. т., регіональні, міжурядові, неурядові. До міжурядових належать: ЮНСІТРАЛ – комісія ООН з прав міжнародної торгівлі (створена 1968 36 державами зі всіх континентів з метою правового забезпечення міжнародної торгівлі прийняттям конвенцій, типових законів та ін.); ЮНКТАД […]...