ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ І ПОЗНАЧЕННЯ їх НА ПИСЬМІ
ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ
§26. ПРИГОЛОСНІ ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ І ПОЗНАЧЕННЯ їх НА ПИСЬМІ
Приголосні звуки утворюються поєднанням шуму та голосу або тільки з шуму.
Шуми утворюються, коли струмінь видихуваного повітря наштовхується на створені язиком, губами та зубами перепони.
Приголосні звуки, які утворюються з голосу й шуму, називаються дзвінкими. Наприклад: [б], [д], [з], [ж]. При вимові дзвінких приголосних голосові зв’язки дрижать.
Приголосні звуки, які утворюються тільки з шуму, називаються
277. У кожному з поданих слів визначте й назвіть дзвінкі та глухі приголосні.
Добро, мати, небо, птах, жити, спів, учити, знати.
Вимовте слова, поклавши пальці на гортань, поспостерігайте: при вимові яких приголосних відчувається дрижання зв’язок, при вимові яких – ні.
278. Прочитайте. Вкажіть слова, які мають у своєму складі тільки дзвінкі приголосні, та слова, що містять тільки глухі.
1. Зеленому колоскові співа жайвір колискову: “Рости в землю корінцями, виповняйся зеренцями!” (А. М’ястківський). 2. У маминій
Зробіть звуковий запис виділених слів. Укажіть у них дзвінкі та глухі приголосні.
– Визначте слова із сумнівними ненаголошеними голосними. Визначте в них орфограми, поясніть написання відповідним орфографічним правилом.
Чи пам’ятаєте ви колискові, які вам співали ваші рідні? Чи потрібні сьогодні колискові?
Лариса Ментова. Колискова
279. Прочитайте вірш. Поясніть, що спричинило плутанину в значенні слів.
Гриб і грип
Учора простудився
На ковзанці Пилип,
І лікарі сказали,
Що у Пилипа – грип.
Лежить він в ліжку кволий,
Од кашлю вже охрип,
Либонь, тепер до школи
Не скоро пустить грип.
– І чом це так на світі,-
Дивується Пилип,-
Грибів давно не бачу,
А захворів на гриб?
А ви, уважні друзі,
Сказати не могли б,
Як можна розрізнити
Звичайний гриб і грип?
Петро Сорока.
Окремі дзвінкі та глухі приголосні дуже близькі між собою за звучанням, місцем і способом творення.
Наприклад, приголосні [б] і [п]. Відмінність між ними лише в тому, що [б] вимовляється з участю голосу й шуму, а [п] – лише з участю шуму.
Такі споріднені звуки становлять пару дзвінкого та глухого приголосних.
280. У поданих словах замініть будь-який глухий приголосний на парний йому дзвінкий так, щоб утворилося нове слово. Слова запишіть парами.
Билина, коса, серп, мимохіть, там, куля.
Значення виділеного слова з’ясуйте за Тлумачним словничком
Придумайте подібну історію, обігравши слова каска – казка.
– Уподібнення приголосних звуків
281. Прочитайте. Як вимовляються виділені дзвінкі приголосні у виділених словах?
1. Я вірив, що коля[д]ка порятує усіх нещасних у моїм селі (Д. Павличко), 2. Ка[з]ки містять схеми правильної поведінки і правильного вибору – на різні випадки життя (3 журналу). 3. У подвійних вікнах лиш оса дзвеніла й билась об легкі ши[б]ки (Б. Гаптар).
Що вам відомо про українські колядки? Розкажіть про них двома-трьома реченнями. Правильно вимовляйте дзвінкі приголосні звуки.
У середині та в кінці слова дзвінкі приголосні в українській мові не оглушуються і вимовляються чітко: голуб, стежка, мороз, казка.
Виняток становить дзвінкий приголосний [г]. Перед глухими приголосними він оглушується і вимовляється, як парний йому глухий [х]: легко [лехко], нігті [н’ і х т’ і].
Глухі приголосні перед дзвінкими звучать, як парні їм дзвінкі: боротьба [б о р о д’ б а], вокзал [в о г з а л].
Така вимова звуків відповідає правилам української орфоепії.
Щоб не помилитись у написанні, треба так змінити слово або дібрати до нього споріднене, щоб після сумнівного приголосного був голосний звук. Тоді приголосний вимовляється виразно.
Наприклад: легко, бо легенько; нігті, бо ніготь; боротьба, бо боротися.
Якщо перевірне слово дібрати неможливо, слід звернутися до орфографічного словника.
ОРФОГРАМА:
Літера, що позначає приголосний звук, який уподібнюється:
Легко, вокзал, молотьба
282. Передайте кожне слово звукописом, доберіть до нього перевірне слово.
Боротьба, кігтик, полегкість, дьогтю, перемогти.
Чи уподібнюються в середині та в кінці слова дзвінкі приголосні? Який приголосний становить виняток?
Чи уподібнюються глухі приголосні? Перед яким приголосним? Чи є ця умова обов’язковою?
283. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.
1. Пізнать себе – то школа неле..ка. Ж..ття мінливе, мов шв..дка ріка (П. Воронько). 2. А десь на горизонті дви..тять громи (Я. Перебийніс). 3. Небо хмарне, во..ке, наче з вати (В. Сосюра).
4. Ле..кі тумани серпанками сонні долини вкр..вають (Леся Українка). 5. Багрець в..чірньої зорі палав, ми..тів, палахкотів (М. Бажай).
Позначте в словах орфограму “літера, що позначає приголосний звук, який уподібнюється”.
– Поясніть значення стійких словосполучень сідати на легкий хліб; гострити кігті. Вимовте їх відповідно до правил орфоепії.
284. Перепишіть прислів’я, до кожного з виділених слів доберіть перевірне слово й запишіть його в дужках. Позначте у виділених словах орфограму.
1. Той, хто чухає ведмедя, повинен мати залізні нігті. 2. Далеко, та легко, а близько, то слизько. 3. Праця – не ганьба, хоч і молотьба. 4. Покора і просьба стіну пробивають. 5. Ложка дьогтю зіпсує діжку меду.
Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них розділові знаки.
Дзвінкий приголосний [з] у префіксах роз-, без – перед наступними глухими приголосними може оглушуватися: розказати [ро сказати], безперечно [беисп еир еч н о].
Чі. Внаслідок такого уподібнення вимовляється подовжений свистячий звук: дочці [д о ц:’ і], донечці [дон еиц’: і], лисичці [л ие с й ц’:і], або два свистячі звуки: подружці [п о д р у з’ ц’ і], книжці [к н и з’ ц’ і], товаришці [т о в а р иес’ ц’ і], ложці [л о з’ ц’ і].
На письмі такі зміни у вимові не позначаються. Щоб не помилитись у написанні, слово із сумінівним приголосним потрібно змінити або дібрати до нього споріднене так, щоб після сумнівного звука стояв голосний (подружці – подруженька) або приголосний, що не впливає на вимову попереднього звука (донечці – донечка).
285. Перепишіть, зробіть звуковий запис виділених слів. Прочитайте речення, дотримуючи правил орфоепії.
1. Розплющив ранок очі сині (С. Лепех). 2. В небі хмара пролітала, білий пух порозсипала (Я. Воронько). 3. Землю ластівка черкає розтривоженим крилом (М. Рильський). 4. Безхатній пес не спить, він нашорошив вухо (Г. Кирпа).
286. Від поданих слів за допомогою префікса без – утворіть слова протилежного значення. Слова запишіть парами.
Плановий, славний, хребетний, слізний, хмарний, платний, шумний.
Вимовте дібрані слова, дотримуючи правил орфоепії.
287. Перепишіть, подані звукозаписом слова записуючи буквами.
1. Голодній [лие сиц:’і] курчатко сниться. 2. У [книз’ц’і] кохайся – розуму набирайся. 3. Молодому тепліше в [сороц’:і], ніж старому в кожусі. 4. Його і в [д’із’ц’і] не влучиш. 5. [мурас’ц’і] роса – океан (Народна творчість).
288. Подані іменники поставте у формі давального відмінка однини. Запишіть пари слів. Іменники у формі давального відмінка передайте звукописом.
Подружка, книжка, сестричка, лисичка, кішка, кішечка.
289. Перепишіть, на місці крапок уставляючи пропущені літери.
1. І кожен росточок на гіло..ці грає зеленій (Є. Гуцало). 2. Довелося біло..ці гриб сушить на гіло..ці (А. Качан).
3. Хто витре Дюймово..ці сльози хустинкою голубою? (Г. Скірська). 4. Жупан – соро..ці не пара. 5. Жвавий, як рибка в рі..ці.
6. Нашій кіше..ці миші хвоста від’їли (Народна творчість).
Позначте в словах орфограму “літера, що позначає приголосний звук, який уподібнюється”.
Уподібнення відбувається при вимові дієслів на – ться, – шся: сміється [с м’і й е ц:’а], переливається [п еиреил иевайеи ц:’а], нахиляєшся [н а х ие л’ а й еи с:’а], змагаєшся [з м а г а й еи с:’а], купаєшся [к у п а й е ис:’а].
290. Прочитайте прислів’я, дотримуючи правил орфоепії.
1. Глибока вода не каламутиться. 2. Хто трудиться, той менше журиться. 3. Усяка людина цінується за працею. 4. Як боїшся горобців, не сій проса. 5. На мені покатаєшся, як на їжаку. 6. Хто хвалиться, той кається.
Поясніть написання дієслів зі знаком м’якшення та без нього.
291. Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки дієслова.
1. Слово до слова, то й… мова. 2. Де рибка…, там вудку й закидай. 3. На чужому коні не наїздишся, на чужому добрі…. 4. Держися за гриву, бо за хвіст…. 5. Як топишся, то й за соломинку….
ДОВІДКА
Ловиться. Зложиться. Схопишся. Не нахвалишся. Не вдержишся.
Прочитайте прислів’я, звертаючи увагу на правильну вимову дієслів.
– Поясніть написання дієслів з не.
292. ” І Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Виділені слова вимовте відповідно до правил орфоепії.
1. Крушімо зло в щоденній боро.. ьбі! (Т. Севернюк). 2. Гуде планета в буднях, як во..зал (Б. Олійник).
3. Навчай гро..ьбою тільки тоді, коли неможнапро..ьбою. 4. Л..лека у соро..ці з полотна – немов косар (Є. Гуцало). 5. Усміхнеться д..тятко в п..лю..ці (Б. Василашко).
Позначте в словах орфограму “літера, що позначає приголосний звук, який уподібнюється”.
– Підкресліть слова із сумнівними ненаголошеними голосними. Поясніть їхнє написання.
Роздивіться репродукцію картини сучасного українського художника Павла Волика. Доберіть до неї назву.
– Спрощення в групах приголосних
Іноді при творенні нового слова або його зміні виникає важкий для вимоги збіг кількох приголосних звуків. Тоді один зі звуків випадає, у результаті чого вимова слова стає легшою, а мовлення – милозвучним. Таке явище називають спрощенням.
У групах приголосних – ждн, – здн-, – стн-, – стл – у вимові приголосні [Д] і [т] випадають: радісний (хоч радість), персні (хоч перстень), тижневий, тижні (хоч тиждень).
У групі приголосних – слн – випадає звук [л]: масний (хоч масло), навмисне (хоч мислити). У групі приголосних – рдц – випадає звук [д]: серце (хоч сердець, серденько).
У зазначених випадках спрощення позначається на письмі.
293. Розгляньте таблицю. Які приголосні випадають у вказаних групах приголосних?
ОРФОГРАМА: спрощення в групах приголосних:
Виїзний, радісний, масний
294. Від поданих іменників утворіть прикметники. Вимовте їх відповідно до правил орфоепії. Слова запишіть парами.
Кількість, область, доблесть, лестощі, піст, масло, швидкість.
Назвіть групи приголосних, у яких відбулося спрощення, підкресліть літери, якими ці приголосні позначаються на письмі.
– Чи позначилося спрощення на написанні утворених вами слів?
295. Перепишіть прислів’я. Визначте слова, від яких утворилися виділені прикметники, запишіть їх у дужках.
1. Чесна праця щастя приносить. 2. Без труда щасливий тільки лінивий. 3. На грубе слово не зважай, на улесливе – не здавайся. 4. Не пнись бути найвищим, а вчись бути корисним. 5. Де слова масні, там пироги пісні.
Позначте у словах орфограму “спрощення в групах приголосних”.
Спрощення – явище усного мовлення, воно забезпечує його о милозвучність.
Спрощення позначається на вимові слів шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, надкістниця, хворостняк. Проте на письмі літера гу цих словах зберігається. Ці слова потрібно запам’ятати.
При вимові прикметників, утворених від іншомовних слів із кінцевим ст звук [т], здебільшого випадає, проте на письмі літера т зберігається: контраст – контрастний, баласт – баластний, аванпост – аванпостний.
296. Перепишіть, уставляючи на місці крапок, де це потрібно, пропущену літеру.
Ус..на відповідь, зап’яс..на прикраса, хвас..ливий заєць, капос..на лисиця, аванпостний загін, балас..ний запас, пес..ливі слова, доблес..ний воїн, улес..ливий ворог, почес. ліе звання, швидкіс..не шосе, кіс..лявий звір, облас..ний архів, виїз..на нарада, кількісний склад, контрастні кольори.
Значення виділених слів з’ясуйте за тлумачним словничком.
297. До поданих слів доберіть спільнокореневі, у вимові яких відбувається спрощення. Дібрані слова запишіть літерами та передайте звукописом.
Шелест, свист, цілість, вість, очистити, стелити.
Прочитайте дібрані слова відповідно до правил орфоепії.
298. Перепишіть, уставляючи, де потрібно, літери.
1. Батьківщина – це рідна мова, це дотримане чес..не слово (А. Костецький). 2. Мила нам душа правдива, совіс..на, трудяща (Д. Білоус). 3. Не вір облес..ним, стережися злюк (7. Франко).
4. Негідна надмірна жаліс..ливість до самого себе, як і безжаліс..- не ставлення, байдужість до іншої людини (В. Сухомлинський).
5. А найстрашніші – трутні зліс..ні. Вони картання гідні, звісно (Н. Тихий). 6. Прадавня стіна, їй шістнадцять століть (П. Воронько). 7. З кістлявої рибки несмачна юшка (Народна творчість).
Чи сприяє спрощення милозвучності української мови? Яким чином?
Роздивіться зображення чарівниць Творчості і Любові, що виникли в уяві художниці Вікторії Ковальчук. Як, на вашу думку, має виглядати чарівниця Милозвучності української мови? Розкажіть або намалюйте.
ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І РОЗПОВІДАЮ!
Запитання і завдання для самоперевірки
– У чому суть спрощення приголосних звуків? Як спрощення сприяє милозвучності української мови?
– Як ви розумієте значення слова милозвучність?
– У яких групах приголосних відбувається спрощення?
– Які приголосні звуки найчастіше спрощуються? Наведіть приклади.
– Як передається результат спрощення на письмі?
– У яких словах спрощення відбувається у вимові, але не передається на письмі?
– Чи відбувається спрощення у прикметниках, утворених від іншомовних слів з кінцевим – ст? Наведіть приклади.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
ЧИТАННЯ – ПИСЬМО
ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ, ЩО МІСТИТЬ ОПИС ТВАРИНИ
299. Прочитайте текст мовчки. Визначте його тему та головну думку. Що ви можете сказати про людей, які прихистили покалічену тварину?
Кіт був великий, попелястий з білими плямами на спині й череві. Хвіст у нього був куций і негарний.
Ходив кіт дивно, попід самими стінами. Доходив до кутка, тоді повертав і йшов прямо на двері. Тварина була сліпа.
Ще кошеням собаки відгризли котові хвоста й видряпали очі. Тому до псів кіт був ненависний. Як тільки чув у під’їзді собаку, починав злісно стрибати на двері.
До людей кіт був дуже добрий, а хазяїв, які його врятували, щиро любив. Коли кота гладили, він низько вигинав спину, нахиляв убік голову й жалісно м’явкав. Тварина любила пестливі слова.
Хазяї не могли нахвалитися на його охайність і лагідність. Щоб бути корисним, кіт навіть пробував ловити мишей, але з цього нічого не вийшло.
Усі милувалися його блискучою й пухнастою шерстю. Іншою прикрасою кота були його довжелезні й цупкі вуса.
Безхвостого й сліпого кота любили за його чемність і порядність.
З журналу.
Визначте в тексті слова, у яких відбувається спрощення. Поясніть їхнє написання.
– Прочитайте текст уголос, дотримуючи правил орфоепії.
– Визначте стиль тексту, свою думку доведіть.
– Які типи мовлення поєднано в тексті? Як ви це визначили?
– Доберіть до тексту заголовок. Що він відбиває – тему чи головну думку?
– Прочитайте з тексту лише ті речення, які описують тварину.
300. Прочитайте текст мовчки, визначте його тему й головну думку.
Золота рибка
У невеличкій річечці зітхає вода. Над річкою ростуть дві тополі. Давид часто приходить до цих тополь. Хлопець згадує, як на цьому місці він кошиком упіймав між корінням золоту рибку. Вона вмістилася в його дитячій долоні. Луска була блискуча та яскрава, наче зіткана з сонячного проміння.
Хлопець чекав, поки рибка заговорить людським голосом і розгорне перед ним чарівний світ казки. Але вона глипала отверділим ротом і нічого не казала. Рибка задихалася в руці хлопчика. Опуклим райдужним оком вона дивилася в чутливу душу дитини.
Тоді Давид опустив руку у воду. Рибка відчула волю, стрепенулася, завмерла, підвела червоні плавники й зникла в глибині.
І хоч золота рибка не заговорила до нього, але, певно, мала якісь чари, бо Давид запам’ятав її на все життя.
За М. Стельмахом.
Визначте в тексті слова із сумнівними ненаголошеними голосними. Поясніть написання цих слів.
– Прочитайте текст уголос, дотримуючи правил орфоепії.
– Як ви розумієте вислів розгорнути чарівний світ казки?
– Поя сніть вислови зітхає вода, райдужне око, дивитися в душу:
– Які типи мовлення поєднано в тексті? Прочитайте речення, у яких описано золоту рибку.
– Складіть план тексту, запишіть його.
– За планом напишіть переказ тексту.
Related posts:
- Спрощення в групах приголосних – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі >Довідник з української мови ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Спрощення в групах приголосних На письмі фіксується: А) випадіння, у важких для вимови групах приголосних, , , : Тиждень – на тому тиЖнІ, роз’їзд – роз’їЗнИй, захист – захиСнИк, стелити – СлАти, Але зап’яСтнИй, кіСтлЯвий, пеСтлИвий, хваСтлИвий, хвороСтнЯк, шіСтнАдцять; […]...
- Приголосні дзвінкі й глухі. Уподібнення глухих і дзвінких приголосних ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ § 23. Приголосні дзвінкі й глухі. Уподібнення глухих і дзвінких приголосних В українській мові приголосні звуки творяться за участю шуму і голосу. Звуки, які творяться за участю шуму, називаються глухими (рос. глухими). Звуки, у творенні яких беруть участь шум і голос, називаються дзвінкими (рос. звонкими). Деякі дзвінкі і глухі звуки утворюють […]...
- Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 39 Тема. Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі Мета: закріпити знання учнів про приголосні звуки, їх вимову та написання, виробляти вміння і навички правильно вимовляти приголосні звуки, записувати їх у транскрипції; розвивати пам’ять, увагу; виховувати старанність. Обладнання: підручник, орфоепічні словники. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ […]...
- Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі 1. Шиплячі приголосні звуки, , , вимовляються твердо: Ни Е, Елест, Ні. Вони частково пом’якшуються перед та при подовженні перед Ю, я: Інка, Ість, Ні Ю. 2. Губні приголосні, , , , та задньоротові, , , також не бувають м’якими і можуть напівпом’якшуватися […]...
- Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я М’якість приголосних на письмі позначається буквами Ь, і, є, ю, я: Культура, шануються, всі, спектаклі, сине, усю, мовленню, листя, вечірня....
- Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних 1. Подовження приголосних, , , , , , , , , після букв на позначення голосних передається на письмі: А) в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни, крім родового множини із нульовим закінченням: БагаТтЯ, […]...
- Дзвінкі та глухі приголосні. Вимова й написання слова космонавт Урок 101 Тема. Дзвінкі та глухі приголосні. Вимова й написання слова космонавт Мета: дати уявлення про диференціацію приголосних за способом творення, за дзвінкістю – глухістю; вчити розпізнавати дзвінкі та глухі приголосні; розвивати орфоепічну грамотність; виховувати патріотичні почуття. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання 1. Перевірка домашнього завдання (вправа 188) […]...
- Фонетичний розбір слова – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Фонетичний розбір слова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Склади (відкриті чи закриті). Наголос. 3. Голосні звуки, їх вимова і позначення на письмі. 4. Приголосні звуки (дзвінкі чи глухі, тверді чи м’які), їх вимова, позначення на письмі. 5. Кількість звуків і букв. Зразок розбору […]...
- Правила вживання м’якого знака – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання м’якого знака 1. М’який знак (Ь) пишеться в українських словах: А) після букв на позначення м’яких, , , , , , , , що закінчують склад: Заздалегідь, нежитЬ, мазЬ, просЬБа, гедзЬ, місяць, сілЬ, промінЬ; Б) після букв на позначення м’яких приголосних […]...
- Уподібнення приголосних звуків – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Уподібнення приголосних звуків У мовленнєвому потоці деякі групи приголосних якісно змінюються в результаті звукового уподібнення. Зміни відбуваються, зокрема, у таких словосполученнях: А) ↦ + → Принісши – прині И + → Зшити – Ити + → Залізши – залі И + → Безжурний […]...
- Правила вживання апострофа – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання апострофа Апостроф уживається перед Я, ю, є, ї: 1) в українських словах: А) після Б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає інших букв на позначення приголосних (крім Р), які належали б до кореня: Голуб’я, п’ють, на верхів’ї, сім’єю, мереф’янський; […]...
- Дзвінкі і глухі приголосні ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 25 Дзвінкі і глухі приголосні 232 Прочитайте казку. Поясніть, як утворюються дзвінкі та глухі приголосні. У пташине царство завітала фея Фонетика. її привітав багатоголосий хор птахів. Одні співали дзвінко-дзвінко, голос інших нагадував шум дерев і шелест трави. І уявила Фонетика своє царство – царство звуків. Звуки так само, як і […]...
- Основні випадки чергування сполучників і – й – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Основні випадки чергування сполучників і – й 1. Щоб уникнути збігу приголосних, І вживається: А) після букв на позначення приголосних або паузи (на письмі після розділових знаків) перед буквами на позначення приголосних. Був дощ м’який, І Гречка пахне душно (М. Рильський). Зима… І […]...
- Написання слів іншомовного походження – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Написання слів іншомовного походження 1. И пишемо: А) у загальних назвах після Д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед буквами на позначення приголосних (крім Й): дисцИПліна, тИРан, візИТ, бравісИМо, піанісИМо, фортИСИМо, цИЛіндр, піцИКато, шИФр, рИТм (але лекторІЙ); Б) у географічних […]...
- Тверді і м’які приголосні. Позначення м’якості приголосних на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 27 Тема. Тверді і м’які приголосні. Позначення м’якості приголосних на письмі Мета: поглибити знання учнів про тверді й м’які приголосні, формувати навички правильної вимови твердих та м’яких приголосних, розвивати фонематичний слух, культуру усного й писемного мовлення; виховувати в учнів повагу до старших. Обладнання: підручник, текст диктанту. ХІД УРОКУ I. […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §28. ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ Приголосні звуки бувають тверді, м’які та пом’якшені, Деякі приголосні за твердістю й м’якістю утворюють пари: Не мають пари м’яких такі приголосні: Ці приголосні лише трохи пом’якшуються: [б’ік], [роздор’іж:’а]. Приголосні [г], [г], [к], [х] завжди тверді. Пом’якшуються вони лише перед голосним [і]: [кіт], [гірко]. Приголосний [й] […]...
- Закріплення вивченого про дзвінкі та глухі приголосні звуки Тема: Закріплення вивченого про дзвінкі та глухі приголосні звуки Мета: закріпити вивчене про дзвінкі та глухі приголосні звуки; розвивати орфографічну пильність; виховувати почуття прекрасного. Тип уроку: урок формування мовної компетенції. Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Ось дзвінок сигнал подав – До роботи час настав. Ось і ми часу не гаймо, А урок […]...
- ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ ТА М’ЯКІ, ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 24. ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ ТА М’ЯКІ, ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ Про те, які приголосні складаються з голосу та шуму, а які – лише із шуму, які з них м’які, а які – тверді, та взагалі про правильну вимову ПРИГАДАЙМО 1. Як позначаємо м якість приголосних у транскрипції? 2. Чим дзвінкі приголосні відрізняються […]...
- Дзвінкі і глухі приголосні звуки ЗВУКИ І БУКВИ Дзвінкі і глухі приголосні звуки 21 1. Прочитайте текст. Була собі в річці А в жабки зелена А в шапці підкладка зелена – Така, як стрічка у мене. І носить ту шапку жабка, Бо то її найкраща шапка. Галина Кирпа – Спишіть підкреслені слова. Вимовте однакові приголосні звуки в цих словах; вимовте […]...
- Приголосні тверді і м’які, дзвінкі й глухі УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Приголосні тверді і м’які, дзвінкі й глухі Приголосні звуки поділяються на тверді і м’які. Вони можуть утворювати пари. Вимова таких звуків відрізняється тільки положенням язика в ротовій порожнині. Тверді: , , , , , , , , . М’які: , [т’1, , , , , , , . […]...
- Сполучення йо, ьо – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Сполучення йо, ьо Буквосполучення Йо вживається на початку складу для позначення сполучення приголосного з голосним : Йому, Йонька, районний, мільйон, курйозний, Муравйов, Соловйов. Буквосполучення Ьо вживається в середині й кінці складу для позначення м’якості приголосного в сполученні з : Льон, льотчик, сьомий, цільовий, […]...
- Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 33 Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків Запам’ятаймо! Дзвінкі приголосні звуки завжди вимовляються дзвінко в кінці та в середині слова: народ [народ], гриб [гриб], дудка [дудка], ніжка [н іжка]. Виняток становить [г], який перед [к], [т] змінюється на [х]: легко [лехко], вогко [вохко], нігті [н іхт і], кігті [к’іхт і]. […]...
- Дзвінкі й глухі приголосні звуки ЗВУКИ І БУКВИ. СКЛАД. НАГОЛОС §6 Дзвінкі й глухі приголосні звуки 111. Попрацюйте разом! 1. Чітко вимовте звуки парами. 2. Назвіть звуки, під час вимови яких ви чуєте голос І шум. 3. Вимовте звуки, які утворюються тільки з участю шуму, без голосу. Дзвінкі приголосні – це звуки, які утворюються за допомогою голосу і шуму. Глухі […]...
- Приголосні тверді й м’які, дзвінкі й глухі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ У рок № 49 Тема: Приголосні тверді й м ‘ які, дзвінкі й глухі Мета: поглибити знання учнів про тверді й м’які, дзвінкі та глухі приголосні; домогтися засвоєння особливостей вимови дзвінких і глухих приголосних; формувати орфоепічні навички; розвивати логічне мислення, фонематичний слух, пам’ять, культуру усного й писемного мовлення. Тип уроку: урок […]...
- Закріплення знань учнів про дзвінкі й глухі приголосні. Складання розповіді за серією малюнків і запитаннями Урок 103 Тема. Закріплення знань учнів про дзвінкі й глухі приголосні. Складання розповіді за серією малюнків і запитаннями Мета: закріпити вміння диференціювати дзвінкі та глухі приголосні; поглибити знання про дзвінкі та глухі приголосні; розвивати фонематичний слух учнів; виховувати бережливе ставлення до книги. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання 1. […]...
- Тверді та м’які приголосні. Позначення м’якості приголосних буквами я, ю, є, і Урок 104 Тема. Тверді та м’які приголосні. Позначення м’якості приголосних буквами я, ю, є, і Мета: поглибити знання учнів про тверді та м’які приголосні звуки; закріпити вміння учнів позначати м’якість приголосних літерами я, ю, є, і; удосконалювати вміння розрізняти тверді та м’які приголосні на слух; збагачувати лексичний запас учнів; виховувати любов до природи. ХІД УРОКУ […]...
- ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 29. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ Про те, як один звук впливає на інший, як правильно написати слово із приголосним, який звучить невиразно, та взагалі про правильну вимову 226 Вимовте вголос слова, звертаючи увагу на глухі приголосні, позначені виділеними буквами. Визначте позицію цих звуків у словах (перед голосним чи приголосним, […]...
- Вимова звуків, що позначаються буквами г і г – Позначення звуків мовлення на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Позначення звуків мовлення на письмі Вимова звуків, що позначаються буквами г і г У переважній більшості слів української мови вживається літера Г, що позначає дзвінкий гортанний звук : Говорити, погода, гоління, гуркіт. Літера Г Уживається в словах значно рідше. Вона передає на письмі задньоротовий зімкнений (проривний) приголосний звук, властивий обмеженій кількості […]...
- Подовжені м’які приголосні, позначення їх на письмі двома однаковими буквами. Навчальний диктант. Засвоєння форм луг Урок 109 Тема. Подовжені м’які приголосні, позначення їх на письмі двома однаковими буквами. Навчальний диктант. Засвоєння форм луг – луже, друг – друже Мета: мати уявлення про подовжені м’які приголосні звуки; ознайомити з позначенням двома однаковими буквами подовжених м’яких приголосних; сформувати вміння диференціювати подовжені й неподовжені м’які приголосні; вчити складати звукові моделі слів з подовженими […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ АПОСТРОФА СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 13 ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ АПОСТРОФА Мета: повторити знання десятикласників про позначення на письмі голосних і приголосних звуків, складних випадків правопису апострофа; формувати правописні вміння; удосконалювати уміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу […]...
- Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв – Позначення звуків мовлення на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Позначення звуків мовлення на письмі Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв Кожна буква українського алфавіту здебільшого передає один звук. Однак повної відповідності між звуками і буквами немає. Для передачі на письмі шести голосних звуків в українському алфавіті існує десять букв, шість із яких (А, о, у, е, и, і) завжди […]...
- Аналіз перевірної роботи. Приголосні звуки, позначення їх буквами на письмі. Складання усного опису маку за питаннями і малюнком Урок 95 Тема. Аналіз перевірної роботи. Приголосні звуки, позначення їх буквами на письмі. Складання усного опису маку за питаннями і малюнком Мета: поглиблювати знання про приголосні звуки та спосіб їх позначення на письмі; вчити розрізняти особливості вимови приголосних і голосних звуків; розвивати зв’язне мовлення, збагачувати лексичний запас учнів; виховувати любов до української мови як співучої, […]...
- Голосні звуки. Позначення їх буквами на письмі. Позначення голосних звуків буквами я, ю, є, ї (на початку складу). Перенос слів із буквосполученням йо. Вимова і правопис слів обрій, горизонт, виднокруг Урок 84 Тема. Голосні звуки. Позначення їх буквами на письмі. Позначення голосних звуків буквами я, ю, є, ї (на початку складу). Перенос слів із буквосполученням йо. Вимова і правопис слів обрій, горизонт, виднокруг Мета: з’ясувати спосіб творення голосних звуків і позначення їх на письмі буквами я, ю, є, ї; сформувати вміння визначати кількість складів за […]...
- Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 66 Тема. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків Мета: – навчальна: навчити евфонічних правил, пояснити закони уподібнення звуків української мови; – розвивальна: розвивати фонематичний слух, мовне чуття, пам’ять, увагу; – виховна: виховання загальнолюдських цінностей: поваги, доброти, допомоги. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, орфографія, мова і мовлення. Міжпредметні зв’язки: художня література, усна народна […]...
- Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних знаком м’якшення ЗВУКИ І БУКВИ. СКЛАД. НАГОЛОС §7 Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних знаком м’якшення 127. 1. Прочитай слова і склади з ними речення. Лан – лань. 2. Назви звуки, якими відрізняються слова лан і лань. Якою буквою позначено м’якість звука [н’]? Буква “знак м’якшення” (ь) разом із попередньою буквою позначає на письмі м’який […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ М’ЯКОГО ЗНАКА СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 11 ПОЗНАЧЕННЯ НА ПИСЬМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ. СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ М’ЯКОГО ЗНАКА Мета: повторити знання десятикласників про позначення на письмі голосних і приголосних звуків, складні випадки правопису м’якого знаку; формувати правописні вміння; удосконалювати вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного […]...
- Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є ЗВУКИ І БУКВИ Тверді і м’які приголосні звуки. Позначення м’якості приголосних буквами і, я, ю, є 25 1. Відділіть слова й прочитайте прислів’я. БезвербиікалининемаУкраїни. – Прочитайте текст. Кожна держава має свої символи. Калина – це сим вол України, символ батьківської хати. – Спишіть текст. Назвіть звуки в підкреслених словах. Поділіть ці слова на склади для […]...
- ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ТА ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §31. ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ТА ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ 419. Вимовте подані парами слова. Поясніть різницю у вимові слів кожної пари. Поясніть значення кожного зі слів. Ціна – цінна. Хвилина – хвилинна. Пружина – пружинна. Істина – істинна. Деякі звуки вимовляють довше, тобто подовжують. Наприклад: [ден:ий], [без:м’істовний], […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ НА ПИСЬМІ. АЛФАВІТ. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 25. ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ НА ПИСЬМІ. АЛФАВІТ. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ Про те, якими буквами позначаємо на письмі звуки, чому в деяких словах кількість звуків і букв різна, а також про звукове значення букв я, ю, є, ї, щ ПРИГАДАЙМО 1. Які звуки позначаємо на письмі двома буквами? 2. Якими буквами […]...
- ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ. ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 34. ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ НА ПИСЬМІ. ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ Про те, якими буквами позначаємо на письмі м’які приголосні звуки, коли пишемо знак м’якшення, та взагалі про правильну вимову Пригадаймо. З якою метою використовують на письмі знак м’якшення? 266 ЧОМУ ТАК? Поясніть, чому в слові колодязні є три м’які приголосні […]...