Головна ⇒ 📌Географія ⇒ Природні зони. Своєрідність органічного світу. Об’єкти Списку світової спадщини ЮНЕСКО

Природні зони. Своєрідність органічного світу. Об’єкти Списку світової спадщини ЮНЕСКО

РОЗД ІЛ ІІ МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ

Тема 3. АВСТРАЛІЯ

& 26. Природні зони. Своєрідність органічного світу. Об’єкти Списку світової спадщини ЮНЕСКО

Пригадай або здогадайся

1. Від чого залежить багатство природи будь-якої території?

2. Чому природа материка може залежати від його розмірів?

3. Чому пори року Австралії не збігаються із порами року Європи?

Природні зони і своєрідність органічного світу Австралії

Материк великих пустель. Австралія – материк пустель, напівпустель і сухих рідколісь, що займають

великі внутрішні простори. Вологі та перемінно-вологі тропічні ліси характерні для північної і північно-східної частин материка, на південь і захід вони змінюються рідколіссями та саванами, які переходять у напівпустелі й пустелі (мал. 2.117). На крайньому південному заході чагарникові степи змінюються твердолистими лісами і чагарниками. На південному сході розміщені зони субтропічних вологих та мішаних лісів. У цілому Австралія посідає серед материків перше місце за відносною площею пустель і останнє – за площею лісів.

Мал. 2.117. Пустеля в Австралії

Мал.

2.118. Евкаліптові ліси Австралії просторі та світлі, оскільки листки евкаліпта розташовуються ребром до сонця.

Австралійська флора. Австралія відрізняється від інших материків своєрідністю органічного світу. Завдяки довготривалій ізоляції, особливостям географічного положення та природних умов на материку збереглося багато видів рослин та тварин, яких немає на інших материках. їх називають ендеміками. Найхарактерніші рослини Австралії: евкаліпти, трав’яне дерево, акації, пальми, деревоподібна папороть, багато видів трав і кущів. Евкаліптів налічується понад 300 видів. Серед них є гіганти, що досягають висоти 150 м, низькорослі дерева і навіть кущі (мал. 2.118).

Своєрідність тваринного світу. Тваринний світ Австралії ще більш своєрідний, ніж рослинний. Тут багато давніх (реліктових) видів. Серед них передусім такі тварини, як качконіс і єхидна (мал 2.119), які несуть яйця. Більшість ссавців Австралії належать до сумчастих (кенгуру, коала, вомбат – мал. 2.119), які довго виношують народжених малят у сумках на животі (мал. 2.120). Різноманітний світ птахів: райські птахи, казуари, попугаї, чорні лебеді, лірохвіст, страус ему (мал. 2.120). В Австралії багато отруйних змій, ящірок, саранчі, москітів, комарів, мух. Всі ці види тварин мають зональне поширення.

Мал. 2.119. Тварини Австралії: качконіс та єхидна, вомбат та коала

Мал. 2.120. Кенгуру і страус ему

Особливості природних зон. Зона вологих і перемінно-вологих тропічних лісів охоплює північний схід материка, де випадає багато опадів. На червоних фералітних грунтах тут ростуть різні види пальм, фікусів, лаврів. Дерева в цих лісах оповиті ліанами. В лісах на східних схилах Великого Вододільного хребта переважають евкаліпти. В горах вище від 1 000 м ростуть гірські ліси, в яких можна побачити окремі масиви давніх хвойних видів – араукарій (мал. 2.121). При просуванні до внутрішніх частин материка ліси з багатим видовим складом змінюються світлими і сухими евкаліптовими лісами, які переходять у тропічні савани та рідколісся.

Мал. 2.121. Шишки араукарій мають у діаметрі до 20 см

Мал. 2.122. Австралійський скреб – густі зарості чагарників

Мал. 2.123. Собака динго

Для саван характерні евкаліпти, акації, казуарини. Під евкаліптовими лісами та в саванах формуються червоно-бурі та червоно-коричневі грунти. Із тварин там живуть кенгуру, страус ему, біля водойм – багато птахів.

Великі простори напівпустель і пустель у внутрішніх частинах материка місцями зайнято заростями твердолистих колючих, густо переплетених вічнозелених чагарників. Такі території називають скребами (мал. 2.122). У пустелях формуються особливі пустельні грунти, часто забарвлені в червоний колір, місцями грунтовий покрив не розвинутий. Основні рослини скребів – чагарникові форми евкаліптів та акацій. У пустелях ростуть і трави, серед яких поширені злаки. Із тварин тут трапляються велетенські кенгуру, вомбат, страус ему, дикий собака динго (мал. 2.123).

У вологих субтропічних лісах на південному сході материка на червоно-жовтих фералітних грунтах ростуть евкаліптові ліси, а в південній частині цих лісів – вічнозелений бук.

Природа і людина. Серед дикої рослинності Австралії немає рослин, які б відіграли помітну роль у землеробстві. Однак є рослини, які дають для господарських потреб деревину, дубильні речовини, ефірні олії. З Європи та інших материків до Австралії завезено багато видів дерев, кущів, трав, свійських тварин. Поряд з хлібними злаками та їхніми бур’янами на материку з’явились фруктові дерева, а також дуби, тополі та інші види. Собака динго, лисиці, щурі відтіснили або знищили місцеві види тварин. Великої шкоди господарству завдають кролики. В цілому природа Австралії сильно змінена людиною. Вирубано та знищено вогнем великі масиви лісів. Савани і рідколісся на значних площах розорано або перетворено на пасовища.

Однак за відносно короткої (понад 200 років) історії освоєння країни живий світ порівняно з іншими материками все-таки добре зберігся у своєму первісному вигляді. Охорона ендемічної і вразливої австралійської природи – важлива проблема. На материку створено чимало заповідних територій. Усього в Австралії створено понад 1000 природоохоронних територій (близько 3 % площі материка).

Об’єкти Списку світової природної спадщини ЮНЕСКО

Неповторність природних об’єктів. Всього до Списку світової спадщини ЮНЕСКО на території Австралії та Океанії занесено понад 30 об’єктів, із яких 19 – природних. Це, зокрема, національні парки Пурнулулу, Улуру-Ката Тьюта (Айерс-рок) (мал. 2.124), Какаду (мал. 2.125). Найбільший серед них – Національний парк Косцюшко, де охороняються різні природні комплекси – від евкаліптових лісів до альпійських лук. Парк Грейт-Вікторія-Дезерт створений для охорони природи пустель. Своєрідним дивом є Великий Бар’єрний риф. Це найбільша в світі коралова система, що є найбільшою живою структурою на планеті (мал. 2.126). Дика природа острова Тасманія (мал. 2.127), дощові ліси східного узбережжя також під охороною ЮНЕСКО.

Мал. 2.124. Скелі в Національному парку Улуру подібні до вуликів

Мал. 2.125. Один із водоспадів у Національному парку Какаду

Мал. 2.126. У підводному парку Великого Бар’єрного рифу

Мал. 2.127. Острів Тасманія, на відміну від Австралії, має значну кількість озер

Мал. 2.128. Крокодил у Національному парку Какаду

Кожен із природних об’єктів, що належить до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, є неповторним. Наприклад, у Національному парку Пурнулулу охороняються унікальні гори зі смугастих пісковиків, порізаних чудернацькими ущелинами, урвищами, що формувалися під дією зовнішніх геологічних сил останні 20 мільйонів років. У Національному парку Какаду серед мальовничих долин річок і гранітних скель з водоспадами трапляються унікальні рослини й тварини, зокрема пальми, фікуси, евкаліпти, сила-силенна різних птахів, у водах водяться рідкісні медузи, риби, крокодили (мал. 2.128).

Опрацювавши параграф, спробуй відповісти

1. Яка природна зона займає найбільшу площу в Австралії?

2. Які особливості австралійської флори?

3. В чому полягає своєрідність тваринного світу Австралії?

4. Які особливості природних зон Австралії?

5. Які найвідоміші об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО розташовані в Австралії?

Застосуй знання, дізнайся більше

1. В яких природних зонах заповідних територій найбільше? Чому?

2. Знайди інформацію про інші об’єкти Списку спадщини ЮНЕСКО Австралії.

Назви зображені об’єкти чи явища