Призначення, будова частин і механізмів автомата, приладдя і патронів
ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА
ТЕМА:СТРІЛЕЦЬКА ЗБРОЯ, ПОВОДЖЕННЯ З НЕЮ, ДОГЛЯД І ЗБЕРІГАННЯ
§13. Призначення, будова частин і механізмів автомата, приладдя і патронів
Ствол призначений для спрямування польоту кулі в напрямку цілі. Усередині ствол (іл. 13.1) має канал із чотирма гвинтовими нарізами, спрямованими ліворуч-угору-праворуч. Нарізи призначені для надання кулі обертального руху. Виступи між нарізами називають полями. Відстань між двома протилежними полями за діаметром називають калібром ствола. У казенній частині канал гладкий і виконаний
Зовні ствол має колодку мушки з виступом для установки дульного гальма-компенсатора, кільце цівки, колодку прицілу, і на казенному зрізі виріз для зачеплення викидача. Колодка мушки й колодка прицілу закріплені на стволі за допомогою штифтів або видавок. Ствол за допомогою штифта з’єднаний зі ствольною коробкою й від неї не відокремлюється.
Iл. 13.1. Ствол автомата: а – зовнішній вид ствола автомата; б –
Дульне гальмо-компенсатор призначене для збільшення купчастості стрільби та зменшення енергії віддачі. Воно має дві комірки (передню і задню) з круглими отворами для вильоту кулі. Ствольна коробка призначена для з’єднання частин і механізмів автомата, для забезпечення закривання каналу ствола затвором і запирання затвора. У ствольній коробці міститься ударно-спусковий механізм.
Зверху коробка закривається кришкою.
Прицільний пристрій слугує для наведення автомата при стрільбі по цілях на різні відстані. Він складається із прицілу й мушки.
Приціл (іл. 13.2) складається з колодки прицілу, пластинчастої пружини, прицільної планки й хомутика.
Колодка прицілу має: два сектори для надання прицільній планці певної висоти, вушка для кріплення прицільної планки, отвори для чеки і замикача газової трубки; усередині – гніздо для пластинчатої пружини й порожнину для затворної рами; на задній стінці – напівкруглий виріз для кришки ствольної коробки. Колодка прицілу кріпиться до ствола штифтом. Пластинчата пружина вмонтована в гнізді колодки прицілу й утримує прицільну планку в завданому положенні.
Прицільна планка має гребінь з прорізом для прицілювання та вирізи для тримання хомутика в заданому стані за допомогою спеціальної засувки з пружиною. На прицільній планці згори нанесена шкала з поділками від 1 до 10. Цифри шкали позначають дальність стрільби в сотнях метрів. На прицільній планці нанесена буква “П” – постійна установка прицілу, що відповідає приблизній дальності прямого пострілу, тобто відстані до цілі 440 м.
Хомутик кріпиться до прицільної планки й утримується в заданому стані засувкою. Засувка має зуб, що під дією пружини заскакує у виріз прицільної планки. Мушка вкручена у полозок, який кріпиться у корпусі мушки. На корпусі й колодці нанесені риски, що визначають положення мушки.
Кришка ствольної коробки оберігає від забруднення механізми, які кріпляться в ствольній коробці.
Приклад і пістолетна ручка забезпечують зручність стрільби з автомата. Приклад автомата виготовлений з деревини і має скобу для кріплення паска, гніздо для зберігання пенала з приладдям.
Затворна рама зі штоком пускає в хід затвор й ударно-спусковий механізм. Вона (іл. 13.3) має всередині канал для зворотного механізму й канал для затвора; позаду – за побіжний виступ; з боків – пази для спрямування руху затворної рами відгинами ствольної коробки; із правого боку – виступ для опускання (повороту) важеля автоспуску й рукоятку для перезарядження автомата; знизу – фігурний виріз для кріплення в ньому спрямовуючого виступу затвора й канавку для проходу відбивача ствольної коробки. У передній частині затворної рами укріплений шток з газовим поршнем.
Іл. 13.2. Приціл автомата: 1 – колодка прицілу: 2 – сектор; 3 – прицільна планка; 4 – хомутик; 5 – гривка прицільної планки;
6 – засувка хомутика
1л. 13.3. Затворна рама зі штоком: 1 – канал для затвора: 2 – запобіжний виступ; 3 – виступ для опускання важеля автоспуску; 4- паз для відгинів ствольної коробки; 5 – рукоятка; 6 – шток; 7 – газовий поршень; 8 – фігурний виріз; 9 – паз для виступу відбивача
Затвор слугує для досилання набою в набійник, запирання каналу ствола, розбивання капсуля й видалення з набійника стріляної гільзи (набою). Затвор складається з корпусу затвора, ударника, викидача, пружини викидача, осі викидача й штифта ударника (іл. 13.4).
Іл. 13.4. Затвор: а – корпус затвора; б – ударник; в – викидач І – чашечка для дна гільзи; 2 – виріз для викидача; 3 – спрямовуючий виступ; 4 – отвір для осі викидача; 5 – бойовий виступ; б – поздовжній паз; 7 – пружина викидача; 8 – вісь викидача; 9 – штифт ударника
Корпус затвора на передньому зрізі має циліндричну чашечку під дно гільзи й паз для викидача; з боків – два бойових виступи, які при запиранні затвора заходять у вирізи ствольної коробки; зверху – спрямовуючий виступ для повороту затвора при запиранні й відмиканні; на лівому боці – поздовжній паз для проходу виступу відбивача ствольної коробки (паз наприкінці розширений для забезпечення повороту затвора при запиранні); у потовщеній частині затвора є отвори для осі викидача і штифта ударника. Усередині затвор має канавку для кріплення ударника.
Ударник має бойок і уступ для шпильки.
Викидач з пружиною і віссю призначений для видалення гільзи з набійника й утримання її аж до викидання зі ствольної коробки. Викидач має зачіп для захоплення гільзи, гніздо для пружини й виріз для осі.
Зворотний механізм призначений для повернення затворної рами із затвором у попереднє положення. Він складається зі зворотної пружини, спрямовуючого стержня, рухомого стержня й муфти.
Газова трубка зі ствольною накладкою складається з газової трубки, переднього й заднього кільця, ствольної накладки, металевого півкільця (якщо дерев’яна накладка) і пластинчатої пружини. Газова трубка спрямовує рух штока газового поршня. Вона має ребра жорсткості. Переднім кінцем газова трубка одягається на патрубок газової камери.
Ствольна накладка захищає руку автоматника від опіків при стрільбі.
Ударно-спусковий механізм призначений для спуску курка з бойового зводу або зі зводу автоспуску, нанесення удару по ударнику, забезпечення автоматичної або одиночної стрільби, припинення стрільби, а також для запобігання пострілів при не повністю замкненому (незамкненому) затворі й для постановки автомата на запобіжник.
Ударно-спусковий механізм конструкційно вмонтований у ствольній коробці, де кріпиться трьома осями. Ударно-спусковий механізм складається з: курка з бойовою пружиною, сповільнювача курка з пружиною, спускового гачка, шептала одиночної стрільби з пружиною, автоспуску з пружиною, перевідника й трубчастої осі.
Курок з бойовою пружиною слугує для нанесення удару по ударнику.
Цівка призначена для зручності володіння автоматом і оберігає руки стрільця від опіків. Цівка кріпиться до ствола знизу за допомогою кільця цівки і до ствольної коробки за допомогою виступу, що входить у гніздо ствольної коробки.
Магазин призначений для розташування набоїв і подачі їх у ствольну коробку. Пасок для носіння призначений для перенесення автомата в бойовому й похідному положенні. У сумці для магазинів зберігаються й переносяться магазини й приладдя.
Приладдя до автомата. Приладдя слугує для розбирання, складання, чищення й змащення автомата. До приладдя належать: шомпол, протирка, кругла (циліндричної форми) щітка, викрутка, вибивач, пенал, маслянка.
Іл. 13.5. а – місце для чищення автомата; б – приладдя для чищення автомата: 1 – шомпол; 2 – викрутка; 3 – вибивач; 4 – маслянка; 5 – корпус пенала; б – кришка пенаїа; 7 – кругла щітка; 8 – циліндрична протирка
Набої
Набої – пристрої, що конструктивно призначені й технічно придатні для пострілу зі зброї відповідного виду з метою враження живої чи іншої цілі кулею.
Набій складається з кулі, гільзи, порохового заряду і капсуля.
Набої випускаються зі звичайними кулями і з кулями спеціального призначення: трасуючими і бронебійно-запалювальними. Головні частини спеціальних куль мають розпізнавальне пофарбування.
Куля призначена: звичайна – для ураження живої сили противника, розташованого відкрито і за укриттями, які не є перепоною для куль; трасуюча – для ураження живої сили противника, а також коригування вогню і цілевказання; бронебійно-запалювальна – для запалювання горючих рідин і враження живої сили противника, який зосереджений за легкими броньованими укриттями на відстані до 400 м. Звичайна куля складається з оболонки, сталевої серцевини, свинцевої сорочки; грасуюча і бронебійно-запалювальні кулі мають складнішу будову.
Гільза слугує для з’єднання всіх частин патрона, захисту порохового заряду від зовнішніх впливів і для усунення прориву порохових газів у бік затвора. Вона складається з корпусу, дульця і дна.
Іл. 13.6. Гільза з набоєм і кулею