Промисловість – сектор народного господарства, в якому виготовляються промислові товари (засоби виробництва, значна частина споживчих товарів), а також здійснюється видобуток мінеральної сировини і палива, надаються промислові послуги та ін. За критерієм взаємодії людини з природою у П. виокремлюють видобувну (де така взаємодія відбувається безпосередньо) й обробну (де така взаємодія відбувається опосередковано). Про безпосередній зв’язок людини з природою та її вплив на природне середовище свідчить те, що з надр планети щороку добувають
майже 25 т руди корисних копалин і будівельних матеріалів на кожного жителя. На підприємствах, фірмах, компаніях видобувних галузей П. добувають матеріальну та органічну сировину (в т. ч. руди, вугілля, нафту, газ, золото, алмази), а також заготовляють деревину та іншу сировину рослинного і тваринного походження, зокрема добувають рибу і рибопродукти. Загалом видобувна П. охоплює гірничовидобувну, лісозаготівельну галузі, гідроелектроенергетику та рибальство. До обробної П. належать ті галузі, які не входять до складу видобувної П. – машинобудівна, легка, харчова, хімічна та ін. У промисловому секторі також
виділяють групу “А” (виробництво засобів виробництва) і групу “Б” (виробництво предметів споживання), а також важку (до якої належить більшість галузей П., в яких переважає виробництво засобів виробництва, передусім фондомістких, матеріаломістких та енергомістких) і легку П. (галузі, де виробляються предмети споживання). Водночас понад 30% вартості предметів споживання на початку XXI ст. виготовлялось в Україні у галузях важкої П. У П. розвинених країн світу на початку XXI ст. зайнята незначна частина працівників – у США бл. 18% (1960 – 40%), тоді як в Україні 1990 майже 31%, 2001 – бл. 20%, таке зниження відбулося внаслідок глибокої економічної кризи. У структурі П. формуються такі міжгалузеві комплекси: паливно-енергетичний (електроенергетика і паливна П. – вугільна, нафтогазовидобувна і нафтогазопереробна, торф’яна тощо), металургійний (чорна і кольорова металургія), який разом із машинобудівним об’єднують у металургійно-машинобудівний; хімічний та лісовий. Надзвичайно велику роль у розвитку П. відіграє паливно-енергетичний комплекс. Своєю чергою, для його розвитку та послаблення енергетичної залежності (нині вона становить 61%) до 2030 треба вкласти бл. 135 млрд дол. Виокремлюються також міжгалузеві комплекси – об’єднання П. з іншими секторами народного господарства: агропромисловий (сільське господарство, переробні галузі харчової та значною мірою легкої П.); лісовиробничий (лісове господарство та лісові переробні галузі); будівельно-індустріальний (виробництво будматеріалів і будівництво) та ін. П. характеризується складною територіальною структурою, головними компонентами якої є промислові райони: зосередження різноманітних галузей і виробництва на порівняно великій і багатій природними ресурсами території. В Україні виділяють такі промислові райони: Донецький (вугільна, електроенергетична, металургійна, хімічна, машинобудівна галузі), Придніпровський (електроенергетика, чорна і кольорова металургія, хімічна і машинобудівна), Прикарпатський (нафтогазовидобувна, хімічна, лісова, деревообробна галузі). Великими осередками промислового виробництва (промисловими вузлами) стали обласні та деякі не обласні центри (Кривий Ріг, Кременчук, Дніпродзержинськ, Макіївка, Слов’янськ, Маріуполь та ін.). Зосередження одного промислового підприємства у поселенні – промисловий пункт, кількох підприємств – промисловий центр. Промислові пункти, центри та вузли є елементом територіальної організації промислового виробництва України. На основі різного типу зв’язків між ними формується загальнодержавний, а також територіальні промислові комплекси (в межах Донецького, Придніпровського та Прикарпатського регіонів). У західній економічній науці у сфері П. виокремлюють первинний сектор – сировинну галузь економіки (його продукція у слаборозвинених країнах становить бл. 23% промислового виробництва, у країнах із середнім і високим рівнем доходів – відповідно 9 і 2%) і вторинний сектор – переробна промисловість (його продукція становить відповідно 39, 33% і 30% промислового виробництва), а решта – сфера послуг. Надзвичайно важливу роль у П. відіграє машинобудування, проте його частка в Україні 2003 становила лише 13%, тоді як у розвинених країнах – бл. 45%.
Loading...