Головна ⇒ 📌Довідник з політології ⇒ Протекторат
Протекторат
Політологічний словник
Протекторат (від лат. protector – охоронець, захисник) – 1) форма залежності, за якої одна країна, формально зберігаючи свій державний устрій і певну самостійність у внутрішніх справах, фактично підпорядковується іншій, сильнішій державі; 2) країна або територія, що перебуває в такій залежності.
Е. Базовкін
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Сателі Політологічний словник СателіТ (satellite, від лат. satelles (satellitis) – охоронець; супутник) – 1)супутник планет; 2) виконавець чужої волі; 3) держава, формально незалежна, але фактично підпорядкована іншій, сильнішій державі. М. Головатий...
- Васальна держава Політологічний словник Васальна держава (лат. vassalus – воїн, слуга) – держава, яка внаслідок відповідних зобов’язань перебуває в залежності від іншої держави. Таке становище потребує від В. д. надавати державі – васалу певні послуги, підкорятися їй за військову, матеріальну та іншу підтримку з боку держави, що перебуває у васальній залежності. М. Головатий...
- Шпигун Політологічний словник Шпигун (нім. Spion, від spahen – вистежувати, англ. spy) – таємний агент, що займається шпигунством, тобто таємним збиранням свідчень, відомостей, що становлять певну державну, військову, іншу таємницю, з метою передачі її іншій державі або її агенції свідчень, що становлять службову таємницю підприємств (промисловий шпіонаж) тощо. М. Головатий...
- Жіноче питання Політологічний словник Жіноче питання – певне, специфічне коло проблем, які безпосередньо пов’язані зі статевою та іншою нерівністю жінок у суспільстві, державі, і дискусії, які ведуться з метою пошуку шляхів розв’язання цього питання. Фактично в усіх країнах права жінок декларативно порівнянні з правами чоловіків, однак реально – в отриманні освіти, професії, роботи, суспільно-політичній, іншій діяльності – […]...
- Влада президента Політологічний словник Влада президента (President’s/ Presidential power) – встановлене конституцією та іншими законами коло повноважень вищої посадової особи в державі – президента. В. п. має певну специфіку в кожній державі. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий М. […]...
- Форма держави Політологічний словник Форма держави – спосіб організації та порядок здійснення державної влади. Ф. д. передбачає державне правління – спосіб організації вищих органів державної влади; державний устрій – організацію і поділ держави на певні складові частини – землі, території тощо та відносини між державою як цілим і її адміністративно-територіальними частинами; державний режим – здійснення державної влади […]...
- Декрет Політологічний словник Декрет (від лат. decretum – постанова, указ) – як правило, це нормативний акт, що видається виконавчою владою держави і є обов’язковим для підпорядкованих їй структур. Раніше Д. називали й акти, які мали силу закону, тобто були обов’язковими для виконання усіма людьми в державі. Ще раніше (за часів римського домінату) – це були рішення […]...
- Церква державна (церква, підпорядкована державі) Політологічний словник Церква державна (церква, підпорядкована державі)- гарантоване конституцією або іншим правовим актом у державі виняткове становище будь-якої релігії чи конфесії. Ознаками Ц. д. є також тісне персональне співробітництво церкви і держави. М. Головатий...
- Дванадцятимильна зона Політологічний словник Дванадцятимильна зона – прибережне море, територія певної держави. М. Головатий...
- ПОЛІТИЧНИЙ Культурологічний словник ПОЛІТИЧНИЙ – 1) Пов’язаний з політикою. 2) Державний, суспільно-правовий; п. лад, п. устрій – форма організації державної влади у країні....
- Асамблея конституційна Політологічний словник Асамблея конституційна (від фр. assemblee – зібрання і лат. constitution – настанова) – одна з можливих організаційних форм підготовки та прийняття конституції у тій чи іншій державі. А. к. діє тимчасово, як орган, члени якого обрані або призначені в установленому порядку. Здебільшого конституції приймаються парламентами або як результат обговорення їхніх проектів та проведення […]...
- Теорія систем Політологічний словник Теорія систем – наукове знання про системи, складна система знань, що пояснює походження, устрій, функціонування та розвиток систем різноманітної природи. Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ. – К., 2003. Р. Чорней...
- Інформаційний суверенітет Політологічний словник Інформаційний суверенітет – володіння і розпорядження національними інформаційними ресурсами, які включають усю належну державі інформаційну інфраструктуру, інформацію-незалежно від змісту, форми, часу і місця її створення. І. с. забезпечується виключним правом держави на формування і здійснення національної інформаційної політики, власності на інформаційні ресурси, сформовані за державний кошт, створенням національних систем інформації, встановленням режиму доступу […]...
- Верховний комісар у справах біженців Політологічний словник Верховний комісар у справах біженців – Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ). Було створене Генеральною Асамблею ООН з 1 січня 1951 р. для правового захисту і матеріальної допомоги біженцям у разі необхідності, якими, згідно зі статутом є особи, що перебувають поза межами країни свого походження. Основним завданням УВКБ є пошук постійних […]...
- Партія влади Політологічний словник Партія влади – правляча партія, партія, яка перебуває при владі. П. в. – це партія, що за певних умов парламентської форми правління і партійно-пропорційної виборчої системи отримала право на формування уряду, виборовши більшість місць у парламенті. В політології, в політиці часто поняття “П. в.” вживають у некоректному плані, як певне звинувачення колишнього (зокрема […]...
- Репарація Політологічний словник Репарація (reparation, від лат. reparatio – відновлення) – у міжнародному праві вид матеріальної міжнародно – правової відповідальності у грошовій або іншій формі. Виплата P., як правило, обумовлюється мирними договорами. М. Головатий...
- Великодержавність Політологічний словник Великодержавність (great-power nationalism) – властиві великій державі та її громадянам настрої, почуття, позиції певної національної зверхності, переваги над іншими народами, націями. М. Головатий...
- Де-факто Політологічний словник Де-факто (лат., англ. de facto) – фактично, насправді; на противагу де-юре. У міжнародному праві одна з форм визнання держави чи уряду, що означає офіційне, але не остаточне визнання. М. Головатий...
- Сірий кардинал Політологічний словник Сірий кардинал (“grey cardinal”; power behind the throne) – впливова особа у державі, в партії, яка бажає, хоче керувати, залишаючись у тіні (за лаштунками), не привертаючи до себе особливої (помітної) уваги. М. Головатий...
- Селекція влади Політологічний словник Селекція влади (power selection, від лат. selectio – вибір, добір) – фактично відбір найкращих спеціалістів для владної діяльності (наприклад, державних службовців); вибір влади. М. Головатий...
- Путч Політологічний словник Путч (нім. Putsch) – збройний авантюристський виступ інакомислячої невеликої групи змовників з метою здійснити державний переворот. Така група не має підтримки і співчуття в народних масах країни. В. Захожай...
- Карт-бланш Політологічний словник Карт-бланш (фр. carte blanche) – 1) чистий бланк, підписаний будь-ким і такий, що дає право іншій особі заповнювати його текстом; 2) повна свобода дій, необмежені повноваження, надані якійсь особі. М. Головатий...
- Концесія Політологічний словник Концесія (від лат. concessio – дозвіл, відступлення) – договір або угода про передачу на певних умовах ділянки землі, певних об’єктів, що належить державі, муніципалітетам, в експлуатацію великим національним або зарубіжним капіталістичним монополіям. М. Головатий...
- Золотий запас Політологічний словник Золотий запас – державний фонд золота в зливках і монетах, який зберігається в центральному емісійному банку або казначействі держави. Використовується як резерв у міжнародних розрахунках, є одним із засобів забезпечення стабільності валют. Р. Чорней...
- Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) Політологічний словник Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) – було утворене Генеральною Асамблеєю з 1 січня 1954 року. Діє на суто гуманній і політичній основі, забезпечуючи правовий захист громадян, а також на прохання урядів або ООН (Генерального секретаря або Генеральної Асамблеї) надає матеріальну допомогу біженцям. Розташоване УВКБ у Женеві і має понад 50 […]...
- Адміністративно-територіальний устрій Політологічний словник Адміністративно-територіальний устрій – територіальна організація держави з поділом її на складові частини – адміністративно-територіальні одиниці. Він є похідним від характеру державного устрою. Відтак адміністративно-територіальними одиницями А.-т. у. можуть бути райони, області – в державі з унітарним державним устроєм або ж землі, кантони, автономні республіки – з федеративним. Україна як унітарна держава характеризується поєднанням […]...
- Солсбері (Salisbury) Роберт Артур Толбот Політологічний словник Солсбері (Salisbury) Роберт Артур Толбот (1830 – 1903) – державний діяч Великобританії, маркіз. У 1866 – 1867, 1874 – 1878 pp. міністр у справах Індії, в 1878 – 1880 pp. – міністр закордонних справ. З 1881 p. – лідер консерваторів у палаті лордів, згодом – Консервативної партії. В 1885 – 1886, 1886 – […]...
- Базис і надбудова Політологічний словник Базис і надбудова – дві взаємопов’язані категорії марксистської соціальної теорії, покликані відобразити об’єктивний взаємозв’язок між економічною структурою та іншими структурами, процесами, явищами, що відбуваються у суспільстві – політичними, юридичними, духовними тощо. Економічна структура суспільства як об’єктивна сукупність певних суспільних відносин між людьми в процесі здійснення матеріального виробництва визначається як його базис, а надбудовою […]...
- Голова уряду Політологічний словник Голова уряду (Head of Government) – вища посадова особа в уряді (прем’єр-міністр, голова ради міністрів, голова кабінету міністрів тощо), керівник вищого органу виконавчої влади у державі або її самоврядній частині. М. Головатий...
- Апієва дорога Політологічний словник Апієва дорога – фактично одна з перших вимощених доріг, побудованих людиною. Вона сполучала Рим з Капуєю. А. д. було прокладено за цензора Апія Клавдія (312 р. до н. е. (350 км.)). А. д. збереглася до наших днів і є своєрідним символом нового шляху, побудованого по бездоріжжю, тобто відкриттям нового. М. Головатий...
- Гетьманська держава (Гетьманщина) Політологічний словник Гетьманська держава (Гетьманщина) – назва двох державних організацій, створених українським народом упродовж його історії. Перша з них, відома також під назвою Гетьманщини (в XVII ст. вона називала себе Військо Запорізьке) – існувала в 1648 – 1764 рр. Територія Г. д. у 1663 р. була поділена на правобережну і лівобережну. Г. д. ХVІІ – […]...
- Гошовська Валентина Андріївна Політологічний словник Гошовська Валентина Андріївна (нар. 1948) – український філолог, політолог, політичний діяч, народний Депутат України. Закінчила Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Українську юридичну академію. Обиралася до Верховної Ради України, працювала членом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Займається дослідженням питань громадянського суспільства, демократії, політичних систем та виборчого процесу. Хто є хто в Україні. […]...
- Ембарго Політологічний словник Ембарго (від ісп. Embargo – заборона, накладення арешту; англ. – embargo; нім. – Embargo; фр. – embargo) – термін, що означає запровадження органами влади заходів, спрямованих на заборону (включаючи арешт) вивезення з будь-якої країни або ввезення в ту чи іншу країну товарів і цінностей; заборону заходження в порти своєї країни суден; затримка кораблів, […]...
- Виборчий корпус Політологічний словник Виборчий корпус – сукупність виборців, які беруть участь у голосуванні. Це тільки ті, хто фактично використовує своє активне право, а не всі ті, хто має його юридично (занесені до списку виборців) або потенційно (формально володіють виборчим правом, але з якихось причин до списку виборців не занесені). М. Головатий...
- Вірчі грамоти Політологічний словник Вірчі грамоти (credentials, letters of credence) – документ, виданий главою держави дипломатичному представникові при його призначенні на певний дипломатичний пост в іншій країні. З моменту вручення В. г. дипломатичний представник вважається таким, що приступив до виконання своїх обов’язків. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000. М. Головатий...
- Конституція України Конституція України – Основний Закон країни, який закріплює основи суспільного ладу, права і обов’язки громадян, державний устрій, систему та основні засади організації і діяльності державних органів та виборчу систему України. Чинна К. У. прийнята на позачерговій сесії Верховної Ради Української РСР дев’ятого скликання 20.IV.1978. Складалася з 171 статті, об’єднаних у 10 розділів: основи суспільного ладу […]...
- Братерство Політологічний словник Братерство – поряд із свободою, рівністю третя складова революційної формули у Франції 1789 р. Якобінці вважали, що політичну свободу і рівність громадян можна здобути лише завдяки такій силі, як Б. Б. – одне з основних гасел на початковій стадії розвитку робітничого руху. Замість гасла Б. нині використовується переважно гасло солідарність. М. Головатий...
- Дипломатичні представництва Політологічний словник Дипломатичні представництва – закордонний державний орган зовнішніх зносин, який очолює дипломатичний представник держави. Д. п., яке очолює посол, називається посольством, а те, яке очолює посланник або постійний повірений у справах, називається місією. Цим двом видам Д. п. відповідають папські представництва – нунціатури та інтернунціатури, які відповідно очолюються нунцієм і інтернунцієм. У практиці деяких […]...
- Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без проведення додаткових виборів. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997. Р. Чорней...
- Свобода Політологічний словник Свобода (freedom, liberty) – 1) можливість прояву суб’єктом своєї волі; 2) незалежність, відсутність будь-яких незручностей або обмежень для влади або для членів суспільства; 3) взагалі відсутність обмежень; 4) стан того, хто не перебуває у неволі. М. Головатий...