Протокольна форма досудової підготовки матеріалів

Related posts:

1. Порушення кримінальної справи Порушення кримінальної справи – перша, початкова стадія кримінального процесу. На цій стадії компетентні органи повинні з’ясувати наявність чи відсутність передбачених законом приводів і підстав до П. к. е., а також обставин, що виключають провадження у справі, і залежно від цього прийняти рішення про П. к. с. або про відмову в П. к. с., яке оформляється […]...
2. Розпорядче засідання суду Розпорядче засідання суду – засідання суду, де вирішуються питання, пов’язані з відданням обвинуваченого до суду. Р. з. с. проводиться у справах, мірою покарання в яких може бути смертна кара (ст. 237 КПК). В інших випадках питання про віддання до суду вирішує суддя одноособово. Р. з. с. виносить одне з таких рішень: про віддання обвинуваченого до […]...
3. Віддання до суду Віддання до суду – самостійна стадія кримінального процесу, на якій суддя одноособово або суд у розпорядчому засіданні, не вирішуючи наперед питання про винність обвинуваченого, перевіряє достатність підстав для розгляду справи в судовому засіданні. В. до с. передує судовому розгляду справи, регулюється главою 23 КПК. На цій стадії з’ясовують такі питання: чи підсудна справа суду; чи […]...
4. Обвинувальний висновок Обвинувальний висновок – процесуальний документ, в якому слідчий підводить підсумки попереднього розслідування у справі, обгрунтовує висновок про скоєння злочину конкретною особою і про достатність підстав для розгляду справи в суді. Складанню О. в. передує оголошення обвинуваченому про закінчення розслідування і пред’явлення йому і його захиснику матеріалів справи для ознайомлення. О. в. визначає межі дослідження справи […]...
5. Відмова в порушенні кримінальної справи Відмова в порушенні кримінальної справи – рішення, яке приймають прокурор, орган дізнання, слідчий, суддя за наявності обставин, що виключають провадження в кримінальній справі. Кримінальну справу не може бути порушено: за відсутністю події злочину або в діянні – складу злочину; після закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності; в результаті амністії, якщо цей акт усуває застосування […]...
6. Підсудний Підсудний – обвинувачений, якого за наявності достатніх підстав для розгляду кримінальної справи в судовому засіданні постановою судді або ухвалою розпорядчого засідання суду віддано до суду (ст. ст. 43, 237 КПК). П. має процесуальні права, необхідні для захисту від пред’явленого йому обвинувачення: на одержання копії обвинувального висновку чи інших документів, які містять обвинувачення, не пізніше як […]...
7. Обставини, що пом’якшують відповідальність Обставини, що пом’якшують відповідальність – обставини, передбачені ст. 40 КК України: відвернення винним шкідливих наслідків скоєного злочину або добровільне покриття завданих ним збитків, або відшкодування заподіяної шкоди; скоєння злочину внаслідок збігу тяжких особистих або сімейних обставин; скоєння злочину під впливом погрози чи примусу або через матеріальну чи іншу залежність; скоєння злочину під впливом великого душевного […]...
8. Попереднє розслідування Попереднє розслідування – стадія кримінального процесу, на якій органи дізнання і попереднього слідства здійснюють у передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку діяльність, пов’язану із збиранням, перевіркою і оцінкою доказів, з метою з’ясування наявності чи відсутності події злочину, винності конкретних осіб у скоєнні злочину та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи. Основними завданнями П. […]...
9. Закінчення попереднього розслідування Закінчення попереднього розслідування – завершальний етап розслідування в кримінальній справі. Попереднє слідство закінчується: 1) складанням обвинувального висновку в разі, коли слідчий вважає, що в справі є достатньо доказів вини обвинуваченого у скоєнні злочину і справу має розглянути суд. Перед цим слідчий повідомляє потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, обвинуваченого про закінчення слідства, роз’яснює їх право ознайомитися […]...
10. Кримінально-процесуальний кодекс України (КПК України) Кримінально-процесуальний кодекс України (КПК України) – законодавчий акт, у якому в систематизованому вигляді викладено норми, що визначають порядок порушення кримінальної справи, проведення дізнання і попереднього слідства, розгляду справи в суді та виконання вироку. КПК України введено в дію 1.IV.1961 з наступними значними змінами і доповненнями. Кодекс складається з 8 розділів (447 статей): загальні положення; порушення […]...
11. Головуючий у судовому засіданні Головуючий у судовому засіданні – суддя, який очолює склад суду першої інстанції при розгляді конкретної кримінальної чи цивільної справи або склад колегії суддів, які розглядають справу в касаційному чи наглядовому порядку, а також суддя, який розглядає справу одноособово (п. 5-а ст. 32 КПК). Г. за встановленим законом порядком спрямовує судовий процес на повне, всебічне і […]...
12. Окрема скарга Окрема скарга – в кримінальному процесі скарга, що її подають учасники процесу до касаційної інстанції на ухвалу суду або постанову судді, які ще не набрали законної сили. Заперечення прокурора в такому випадку іменується окремим поданням. Термін “окреме” означає, що скарга подається не на вирок, а на рішення суду з якогось окремого питання. О. с., зокрема, […]...
13. Попереднє слідство Попереднє слідство – основна форма попереднього розслідування, яка являє собою врегульовану нормами кримінально-процесуального закону діяльність слідчого, пов’язану із збиранням, перевіркою та оцінкою доказів з метою всебічного, повного і об’єктивного встановлення події злочину, винності конкретних осіб у скоєнні злочину та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи. П. с. починається з порушенням кримінальної […]...
14. Цивільний позивач у кримінальному процесі Цивільний позивач у кримінальному процесі – громадянин або юридична особа (підприємство, установа чи організація), які зазнали матеріальної шкоди від злочину, пред’явили вимогу про відшкодування збитків і щодо яких є постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді або ухвала суду про визнання їх Ц. п. Ц. п. є учасником процесу і має право: подавати докази; заявляти […]...
15. Безпосередність судового розгляду Безпосередність судового розгляду – одне із загальних положень судового розгляду, яке полягає в тому, що при розгляді будь-якої кримінальної або цивільної справи судді повинні особисто й безпосередньо дослідити всі докази, заслухати показання свідків, потерпілого, підсудного, пояснення осіб, які беруть участь у справі, висновки експертів, оглянути речові докази та ін. Суд має обгрунтовувати вирок чи рішення […]...
16. Закриття справи Закриття справи – припинення дальшого провадження в кримінальній або цивільній справі. Кримінальну справу закривають за відсутністю події злочину або складу злочину (вчинення дій у стані необхідної оборони, крайньої необхідності тощо), за скінченням строків давності, у разі амністії або помилування та в інших випадках, передбачених законом (зокрема ст. ст. 6-10 КПК). З. с. можливе також, якщо […]...
17. Кримінальне право Кримінальне право – галузь права, що являє собою сукупність юридичних норм про злочинність і карність діянь. Згідно із ст. 1 КК України К. п. України має завданням охорону суспільного ладу України, політичної й економічної систем, власності, особи, прав і свобод громадян, усього правопорядку від злочинних посягань. Норми К. п.- це норми заборони. Вони забороняють суспільно […]...
18. Призначення покарання Призначення покарання – заключний етап застосування кримінального законодавства. П. п. полягає в обранні для особи, яка скоїла злочин і визнана винною в цьому, конкретної міри покарання. Покарання призначає суд у межах, встановлених статтею закону, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин, у точній відповідності з положеннями Загальної частини КК України. При П. п. суд, керуючись правосвідомістю, […]...
19. Рішення суду Рішення суду – акт правосуддя у цивільній справі, який грунтується на встановлених у судовому засіданні фактах та застосуванні норм матеріального і процесуального права. Р. с. є основним і найважливішим актом правосуддя, спрямованим на захист прав, свобод і законних інтересів громадян, юридичних осіб і держави, на зміцнення законності та правопорядку, запобігання правопорушення і виховання громадян і […]...
20. Свідок Свідок – особа, про яку є дані, що їй відомі фактичні обставини, які належать до справи про адміністративне правопорушення, цивільної чи кримінальної справи. С. зобов’язаний з’явитися за викликом до суду в цивільній справі, до органу дізнання, слідчого, прокурора чи суду в кримінальній справі або до органу (службової особи), у провадженні якої знаходиться справа про адміністративне […]...
21. Окремі доручення слідчого Окремі доручення слідчого – доручення слідчого (органу дізнання) органам розслідування іншого міста або адміністративного району провести окремі слідчі дії у справі, яка знаходиться в його провадженні. Метою О. д. с. є виконання необхідних слідчих дій якомога швидше, успішніше і з меншими затратами сил і коштів. О. д. с. оформляється, як правило, у вигляді офіційного листа […]...
22. Захисник у кримінальному процесі Захисник у кримінальному процесі – особа, яка зобов’язана в передбаченому законом порядку використати всі зазначені в законі засоби захисту з метою з’ясування обставин, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого і підсудного або пом’якшують чи виключають їх відповідальність, і надавати їм необхідну юридичну допомогу. З. можуть бути особи, що мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (адвокати), […]...
23. Доказування судове Доказування судове – процесуальна діяльність суб’єктів кримінального, цивільного, арбітражного, адміністративного процесу із збирання, перевірки й оцінки доказів, а також формування на їх підставі певних тез і наведення аргументів для обгрунтування їх. У кримінальному процесі обов’язок Д. покладено на суд, прокурора, слідчого і особу, яка проводить дізнання. Вони не мають Права перекладати цей обов’язок на обвинуваченого […]...
24. Державний обвинувач Державний обвинувач – прокурор, який від імені держави підтримує обвинувачення у кримінальній справі в суді першої інстанції, доводячи наявність події злочину та винності підсудного у вчиненні його. Підтримання державного обвинувачення є однією з основних функцій прокуратури (ст. 5 Закону “Про прокуратуру”). Прокурор бере участь у судовому розгляді кримінальних справ залежно від характеру і ступеня суспільної […]...
25. Спеціаліст у судочинстві Спеціаліст у судочинстві – особа, компетентна в певній галузі знань і залучена слідчим або судом для надання наукової, технічної та іншої допомоги при проведенні слідчих або судових дій. Для участі в слідчій дії або в судовому слідстві (у кримінальних справах) чи судовому розгляді (в цивільних справах) можна залучати С., не заінтересованого в результатах справи. Відповідно […]...
26. Службова таємниця Службова таємниця – узагальнена назва відомостей (як правило, з обмеженим доступом), зміст яких відомий особі у зв’язку з виконанням нею службових обов’язків і розголошення яких заборонено (наприклад, відомості, що становлять адвокатську таємницю, таємниця вкладів, листування, відомості, про які дізналися судді при розгляді кримінальної справи в судовому засіданні). Розголошення С. т. є підставою для застосування до […]...
27. Слідчий Слідчий – посадова особа органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки, яка призначається у встановленому законом порядку. Завданням С. є провадження попереднього слідства. С. зобов’язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити обставини, що викривають або виправдовують обвинуваченого, пом’якшують чи обтяжують його відповідальність. При попередньому слідстві всі рішення про […]...
28. Затримання підозрюваного Затримання підозрюваного – захід кримінально-процесуального примусу, який полягає в короткочасному за триманні без санкції прокурора особи, підозрюваної у скоєнні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, з метою з’ясування причетності затриманого до злочину і вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Затримати особу за підозрою […]...
29. Відновлення кримінальної справи Відновлення кримінальної справи За нововиявленими обставинами – виключна стадія кримінального процесу, яка передбачає перегляд вироку, ухвали чи постанови суду, що набрали законної сили, у зв’язку з обставинами, які не були відомі під час попереднього розслідування або розгляду справи в суді та які доводять неправильність винесеного судового рішення. Підставами для В. к. с. можуть бути, зокрема, […]...
30. Судове слідство Судове слідство – в кримінальному процесі основна частина судового розгляду, в якій суд за участю підсудного, захисника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, їхніх представників та у разі необхідності – обвинувача безпосередньо досліджує докази, зібрані під час попереднього розслідування і подані суду учасниками судового розгляду або зібрані самим судом. С. с. починається з оголошення обвинувального висновку […]...
31. Запобіжні заходи Запобіжні заходи – заходи процесуального примусу, які застосовують до обвинуваченого (як виняток – до підозрюваного) або підсудного з метою перешкодити їх ухиленню від слідства і суду, зважанню встановлення істини в кримінальній справі, займанню злочинною діяльністю. а також для забезпечення виконання вироку. При обранні З. з. враховують також тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого, його вік, стан […]...
32. Потерпілий Потерпілий – особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Визнання громадянина П у справі має бути процесуально оформлене постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду. Згідно із ст. 49 КПК П. і його представник мають такі основні права: подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з усіма матеріалами справи від моменту закінчення попереднього […]...
33. Судові дебати в кримінальному судочинстві Судові дебати в кримінальному судочинстві – промова учасників судового розгляду, в яких вони підводять підсумки дослідження справи в суді, формулюють і обгрунтовують свою позицію у справі. В цих промовах основне місце належить питанням, доведеності чи недоведеності (повно або частково) обвинувачення, кваліфікації скоєного діяння, можливої міри покарання. Учасники С. д. мають право посилатися лише на ті […]...
34. Кваліфікація злочинів Кваліфікація злочинів – кримінально-правова оцінка злочинного діяння, яка містить точну відповідність його ознак ознакам складу злочину, передбаченого кримінальним законом. К. з., по-перше, розумовий процес, у ході якого в діях конкретної особи встановлюються ознаки того чи іншого злочину. По-друге, це результат діяльності працівників дізнання, слідства, прокуратури і суду, який одержав юридичне закріплення в офіційному документі (постанові […]...
35. Окреме подання Окреме подання – у кримінальному процесі подання прокурора до вищестоящого суду про скасування або зміну ухвали суду чи постанови судді, які не набрали законної сили, О. п. вноситься у 7-денний строк від дня винесення ухвали розпорядчого засідання і постанови судді (ст. 252 КПК). О. п. не вноситься на ухвали, винесені в суді першої інстанції під […]...
36. Привід Привід – у кримінальному процесі примусове приведення до органів дізнання, слідчого, прокурора або суду підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, свідка, потерпілого, які не з’явилися без поважних причин за викликом у призначений строк. Поважними причинами неявки є: несвоєчасне одержання повістки, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють особу можливості своєчасно з’явитися за викликом. П. обвинуваченого без попереднього виклику […]...
37. Обставини, що обтяжують відповідальність Обставини, що обтяжують відповідальність – обставини, передбачені ст. 41 КК України: скоєння злочину особою, яка раніше скоїла певний злочин. Суд має право, залежно від характеру першого злочину, не визнати його як обтяжуючу обставину; скоєння злочину організованою групою; скоєння злочину з використанням підлеглого або іншого залежного стану особи, щодо якої скоєно злочин; скоєння злочину з корисливих […]...
38. Провадження у справах про неосудних осіб Провадження у справах про неосудних осіб – кримінальне судочинство, що має особливості, зумовлені душевною хворобою особи, яка вчинила суспільно небезпечні дії. До осіб, які вчинили такі дії в стані неосудності або захворіли після скоєння злочину на душевну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру […]...
39. Цивільні процесуальні штрафи Цивільні процесуальні штрафи – самостійний галузевий вид відповідальності як захід майнового впливу, встановлений цивільним процесуальним законодавством, який вживається судом до осіб, що не виконали покладених на них конкретних процесуальних обов’язків у складі цивільних процесуальних правовідносин у справі. Штрафи встановлені: за неявку в суд свідка; за неподання на вимогу суду письмових і речових доказів; за порушення […]...
40. Склад злочину Склад злочину – сукупність установлених кримінальним законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують певне суспільно небезпечне діяння як злочин. До об’єктивних ознак С. з. належать об’єкт і об’єктивна сторона. Об’єкт злочину – це те, на що спрямоване суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), тобто суспільні відносини, які охороняє кримінальний закон. Об’єктивна сторона злочину – це […]...