Речення з однорідними членами. Головні і другорядні члени речення. Правопис особових закінчень дієслів
Тема. Речення з однорідними членами. Головні і другорядні члени речення. Правопис особових закінчень дієслів. (Вправи 431-435).
Мета. Повторити вивчене про однорідні члени речення, закріпити вміння встановлювати зв’язки слів у реченні, розбирати речення за членами речення, повторити правопис особових закінчень дієслів. Розвивати навички виразного читання і грамотного письма. Заохочувати цікавість до української філософської думки. Обладнання: портрет Григорія Сковороди, збірка творів українського філософа, пам’ятка розбору речення
Хід уроку
I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.
Привітання, побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх очікувань від уроку.
II. Перевірка домашнього завдання.
– Які розділові знаки при вживанні звертання використав Олесь Лупій у своєму вірші?
– Яке слово пропущене: Дон, Карпати, мова, світ, трава, цвіт. (Доня і калина.)
– Куди їх треба вписати?
III. Повторення вивченого матеріалу.
1. Читання епіграфа до уроку.
“Якщо щастя життя в кожному з нас” (Григорій Сковорода).
–
– Григорій Сковорода продовжує його питанням: “То чому досягає його (щастя) так мало людей?”. Поміркуйте, як філософ міг відповісти на таке питання.
– “Це тому, що їм важко керувати душею” і людина свою “нерозумну душу не скеровує розумом”. А що потрібно, щоб навчитися розумом керувати своїми почуттями? (Читати блаженні книги, розвивати свій розум.)
2. Каліграфічна хвилинка (за вправами 431, 433).
– Прочитайте поетичні рядки Тараса Шевченка. Чи видно з них, як поет ставився до Григорія Сковороди?
– Що він робив у дитинстві? (Саморобні книжечки, куди переписував твори Сковороди.)
– Перепишіть і ви цього вірша каліграфічно (можна запропонувати учням також зробити саморобні книжечки з улюбленими віршами).
3. Опрацювання матеріалу уроку.
1) Головні і другорядні члени речення.
– Перегляньте свої записи і знайдіть однорідні члени у другому реченні. Це головні чи другорядні члени речення?
– Якими частинами мови вони виражені?
– Прочитайте легенду про першого українського філософа, складену Михайлом Грушевським (вправа 432).
– Поясніть вживання великої літери.
– Доповніть і запишіть речення (вправа 432.3).
2) Правопис особових закінчень дієслів.
– Підкресліть дієслова у записаному реченні, визначте їх час, особу і число, виділіть закінчення.
– Прочитайте поетичні рядки Григорія Сковороди (вправа 433).
– Які речення за метою висловлювання та за інтонацією вживає автор? Запишіть їх.
– Підкресліть дієслова, визначте їх час, особу і число. Виділіть особові закінчення.
– Візьміть у “хмаринку” слово, у якому всі приголосні глухі.
IV. Фізкультхвилинка.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Розвиток мовлення (за вправою 434). Робота в парах.
– Прочитайте байку Григорія Сковороди “Зозуля і Дрізд” і підготуйтеся розказати її в особах.
– Який із висловів, на вашу думку, найбільше відображає основну думку байки: “Робота – джерело радості” чи “Нудний день до вечора, як робити нічого”. Обгрунтуйте свій вибір.
– Спишіть останній абзац, вставляючи пропущені букви. Визначте час, особу та число дієслів. Поясніть правопис ненаголошених особових закінчень.
2. Робота в зошиті.
VI. Підсумок уроку.
– Що ви повторили на уроці?
– Що нового дізналися?
VII. Домашнє завдання.
1. Вправи 435.1, 435.2. Обрати, у якій творчій групі кожен буде готуватися до уроку-гри, яку зону буде створювати на території рідної мови, почати збирати матеріал.
2. Для тих, хто хоче знати більше: додатково вправа 435.3.
?include(“$DOCUMENT_ROOT/block/list. html”;?> ?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...