РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ОЗДОБЛЕННЯ ВИРОБІВ ВИШИВКОЮ
РОЗДІЛ 2 ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ З ВИШИВКОЮ
§9. РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ОЗДОБЛЕННЯ ВИРОБІВ ВИШИВКОЮ
Опорні поняття: джерела інформації про регіональну вишивку, етнографічні регіони України, особливості вишивок етнографічних регіонів.
Упродовж багатьох віків у кожному регіоні України вироблялися своєрідні прийоми художнього оздоблення одягу, побутових, інтер’єрних і обрядових виробів. Тому за усталеною кольоровою гамою, технікою виконання, видом орнаменту, способом розташування орнаменту на виробах можна визначити
Для дослідження регіональної вишивки використовують писемні джерела, речові пам’ятки, дані різних наук – археології, етнографії, географії, фольклористики тощо. До цінних джерел інформації належать музейні експонати, давні малюнки, картини, сторінки етнографічних альбомів, журналів, фотографії, ілюстрації до книжок, фрески, скульптурні чи рельєфні зображення людей, предметів побуту тощо (мал. 35).
Музейні експонати
В. Хвостенко. “Українка”
Сторінки етнографічних
Мал. 35. Джерела інформації про вишивку
В Україні прийнято поділяти етнографічні групи людей на такі регіони: Середня Наддніпрянщина, Полісся, Поділля, Південь України, Карпати, Слобожанщина (мал. 36).
Такий поділ регіонів не має чітких меж, і в різних джерелах вони можуть мати різні назви.
Особливості традиційно-побутової культури кожного регіону складалися впродовж віків.
Вони залежать від природно-географічних умов, особливостей історичного розвитку, культурних взаємозв’язків із сусідніми народами, процесів переселень народів тощо.
– Які джерела інформації використовують для дослідження регіональної вишивки?
– Назви етнографічні регіони України.
– Що впливає на особливості регіональної вишивки?
Мал. 36. Етнографічні регіони України
Середня Наддніпрянщина. Цей регіон є центром давньоруської народності, п культурного життя. Його вишивкам властиві пишні різнобарвні рослинно-геометризовані орнаментальні мотиви з вазонами, квітами, листям, бутонами (мал. 37).
Основні кольори вишивок Київщини – червоно-чорні, білі, з додаванням третього кольору – жовтого або зеленого. Полтавські вишивки відзначаються ніжною гамою кольорів, вишуканим поєднанням білого та м’яких пастельних кольорів. Використовують усі відтінки блакитного, охристо-золотистого, зеленого, сірого.
Властивими техніками є: “вирізування”, “виколювання”, “верхоплут”, “настилання”, “мережка”, “стебнівка”, “гладь”, “солов’їні вічка”, “зерновий вивід”, “занизування”, “хрестик” та ін.
Мал. 37. Вишивка Наддніпрянщини
Споконвічні ліси й болота українського Полісся, його ландшафти та кліматичні умови, віддаленість від промислових і культурних центрів зумовили збереження на українських землях найдавніших елементів у народному мистецтві. Вишивка цього регіону – вишукано проста та чітка за композицією (мал. 38). Домінуючим є найдавніший монохромний (одноколірний) геометричний орнамент.
У вишивках переважає червоний або вишневий колір, який з часом підкреслюється синім або чорним. Поширені техніки вишивання – “занизування”, “настилання”, “гладь”, “дрібний хрестик”, “мережка”.
Мал. 38. Вишивка Полісся
Класичними техніками Поділля є “низь”, “качалочки”, які виконують переважно одним, двома (червононим і чорним) або багатьма кольорами(мал. 39). Стібки лягають густими, насиченими лініями. Поряд з такими швами, як “низь”, “гладь”, “хрестик”, “стебнівка”, “настилування”, “верхоплут”, “зерновий вивід”, “вирізування”, різноманітними видами чорних, білих та кольорових “мережок”, застосовуються й допоміжні, контурні шви – “штапівка” (“стебнівка”), якими обрамляють та з’єднують окремі елементи композиції.
Мал. 39. Вишивка Поділля
У Карпатському етнографічному регіоні виокремлюють три основні підгрупи: Прикарпаття, Карпати та Закарпаття.
Майже кожна хата в західних областях України нагадує своєрідний музей народного мистецтва. Усі речі повсякденного вжитку прикрашають різноманітними вишивками, художнім розписом, різьбою тощо. Кожне село вирізняється своєрідністю використання технік вишивання, багатством орнаментальних композицій. Співіснують рослинний, зооморфний і геометричний орнаменти, смислове значення яких сягає сивої давнини.
Вишивки багатокольорові, із застосуванням червоних, оранжевих, зелених, жовтих, чорних ниток (мал. 40). Така колористична різноманітність у вишивці поєднується гармонійно. Типовою є вишивка вовняними нитками із згущеними стібками: окремі елементи обводять кольоровими нитками, що забезпечує рельєфний ефект.
Карпатський регіон характеризується використанням різноманітних технік вишивання: “кучерявий стіб”, “настилування”, “штапівка”, “качалочка”, “гладь”, “низь”, ” виколювання”, ” хрестик” та ін.
Мал. 40. Вишивка Карпатського етнографічного регіону
Слобожанщина охоплює східну частину України. Техніка вишивання цього регіону має багато спільного з усталеними формами вишивки центральних областей України, але їй властиві й цілком своєрідні багатоколірні орнаменти, що виконуються технікою дрібного “хрестика”, “півхрестиком”, “гладдю” та ін. (мал. 41).
Колорит оздоблення вишивкою на Слобожанщині яскравий, із переважанням червоного кольору. Орнаменти подекуди вишивають грубою ниткою, завдяки чому візерунки справляють враження рельєфних.
Мал. 41. Вишивка Слобожанщини
Вишивка Півдня – наслідок взаємодії культур українського, російського, молдавського та інших народів, що заселяли цей край. Специфіка культур переселенців зумовила неоднорідний характер вишивок (мал. 42).
Мал. 42. Вишивка Півдня України
На вишивках Півдня позначився також вплив міста.
Із часом традиційний декор витісняється, одяг почали шити з яскравих, квітчастих фабричних тканин. Переважають такі техніки вишивання, як “гладь”, “стебловий шов”, “ланцюжок”. їх використання дає великі можливості для вільного перенесення різноманітних орнаментальних мотивів на фабричне полотно.
1. Охарактеризуй особливості оздоблення виробів вишивкою кожного етнографічного регіону.
2. Збери відомості про майстрів вишивання твого регіону.
3. Досліди етнографічні особливості оздоблення виробів вишивкою регіону, в якому ти живеш. Охарактеризуй знахідки та обговори їх з однокласниками.
Дослідження особливостей вишивки свого краю
Інструменти та матеріали: фотографи з музеїв, роздруківки з Інтернету з експозиціями музеїв, ксерокопії музейних експонатів із журналів, альбомів, книжок, підручник, робочий зошит.
Послідовність виконання роботи
1. Відвідай місцеві музеї з експонатами виробів з вишивкою. Зроби звіт про екскурсію (реальну або віртуальну).
2. Опитай народних умільців про особливості місцевої вишивки. Зроби опис, замальовки їхніх вишитих робіт або фотозвіт.
3. Оформи результати своєї роботи самостійно або разом з однокласниками (у формі альбому, плаката, стенда, тематичної папки, буклета, колажу, або наклей відповідні матеріали в робочий зошит).
Скарбничка мудрості
“Що город, то норов, що село, то звичай”.