РЕГЛАМЕНТАЦІЯ (ПОЛЮВАННЯ)

Related posts:

1. РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН – підтримання чисельності і структури популяцій господарсько значущих тварин в оптим. для людини стані: зростання – для корисних і пригнічення – для шкідливих у певний період і в певному місці....
2. НОРМА РЕАКЦІЇ Екологія – охорона природи НОРМА РЕАКЦІЇ – спосіб реагування організму на зміну зовн. умов. Визначається генотипом, спадкується і виявляється у вигляді модифікацій. Напр., Н. р. генотипу стрілолиста виявляється У зміні форми листка залежно від умов навколишнього середовища: підводні листки стрічкоподібні, плаваючі – видовжено-яйцеподібні, надводні – стрілоподібні. Колір квіток льону змінюється залежно від т-ри повітря. Різні […]...
3. ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
4. ПРАВИЛА ПОЛЮВАННЯ Екологія – охорона природи ПРАВИЛА ПОЛЮВАННЯ – терміни, знаряддя промислу, статевовіковий склад та кількість дозволених для здобування особин (у % до всієї популяції мисливських тварин загалом та в особинах на одного мисливця), що встановлюються в законодавчому та/чи відомчому порядку....
5. ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА – комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп., соц. – політ. І громадських заходів, спрямованих на забезпечення фіз., хім. та біол. параметрів рац. функціонування прир. систем у межах, необхідних для збереження оптим. стану навколишнього середовища....
6. ПЕРЕПРОМИСЕЛ Екологія – охорона природи ПЕРЕПРОМИСЕЛ – вилучення з прир. популяцій тварин і рослин заг. кількості особин або окремих їх сезонних чи статевовікових груп у кількості, що перевищує відновні здатності цих популяцій з урахуванням можливих песимальних умов їх відтворення. До П. слід також відносити способи добування, що змінюють умови відтворення живих ресурсів (зміни середовища існування видів […]...
7. НОРМА ПРОМИСЛУ Екологія – охорона природи НОРМА ПРОМИСЛУ – ліміт вилучення з експлуатації запасів прир. ресурсів (лісів, наземних тварин, мор. тварин, у т. ч. риб і безхребетних, ягід, грибів тощо), який забезпечує їхнє самовідновлення або поступовість використання. Це якісно-кільк. обмеження, що запобігають порушенню структури і функціонування популяцій та екосистем – їхнього статевовікового складу, внутр. взаємозв’язків і т. […]...
8. АСОЦІЙОВАНІСТЬ Екологія – охорона природи АСОЦІЙОВАНІСТЬ – певний біол. та екол. зв’язок різних популяцій, завдяки якому формуються рослинні угруповання....
9. БІОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЯ – галузь науки, яка вивчає закономірності розподілу рослинного покриву та тваринного світу у різних частинах земної кулі, флористичні та фауністичні підрозділи Суходолу й океану, ареали рослин і тварин, особливості поширення грибів і прокаріот. Екол. Б. досліджує біомасу, біопродуктивність та роль організмів у житті угруповань різних геогр. обл. Б. – теор. […]...
10. МАТЕРІАЛОЄМНІСТЬ Екологія – охорона природи МАТЕРІАЛОЄМНІСТЬ – показник витрат матер. ресурсів для виробництва певної продукції. Виражається або в натуральних одиницях витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, необхідних для виготовлення одиниці продукції, або у відсотках матер. ресурсів у структурі собівартості пром. продукції. Одним із шляхів зниження М. є використання вторинної сировини та пром. відходів....
11. СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – загибель особин у даних умовах середовища, яка змінюється залежно від умов довкілля та стану популяції. Існує певна теор. мінім, смертність – стала величина, яка характеризує загибель особин за оптим. умов, коли на популяцію не впливають лімітуючі чинники. Виділяють також специф. смертність, яку звичайно виражають як відсоток числа особин, […]...
12. ПОТЕНЦІАЛ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ – одна із складових природно-ресурсного потенціалу – здатність земельних площ давати певну госп. продукцію (на базі біол. продуктивності) у конкретних соц.-екон. та істор. межах способів і форм використання земель або в теоретично визначеній граничній кількості....
13. НОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи НОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ – величина середньорічної продукції без компенсаційного запасу, який забезпечує підтримання всієї системи в стійкому (за складом і продуктивністю) стані. Н. в. п. е. залежать від реакції, інтенсивності і кратності використання; від заг. стану екосистеми (зокрема, вікового складу основних популяцій, їх відновлення)....
14. ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ – 1) здатність прир. системи без збитків для себе (а отже, і для людей) віддавати необхідну людству продукцію або виконувати корисну для нього роботу в межах госп-ва даного істор. типу. Для мін. ресурсів обмеженням може бути забруднення ними поверхні планети, зміна сейсмічної ситуації тощо. Ін. словами, П. п.-р. – […]...
15. ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ – зміни чисельності, статевого та вікового складу популяцій, що визначаються внутрішньо-популяційними процесами і взаємодіями популяцій різних видів. Іноді під час аналізу Д. п. не враховуються абіотичні, ценотичні та антроп. чинники....
16. ХІМІЗАЦІЯ (СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА) Екологія – охорона природи ХІМІЗАЦІЯ (СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА) – комплекс заходів на основі досягнень агрохім. науки і хім. пром-сті, спрямованих на широке і планомірне використання хім. засобів і методів для збільшення врожаю та підвищення якості с.-г. продукції, продуктивності тваринництва, захисту цих об’єктів від шкідників і хвороб або несприятливих умов середовища. Надмірне захоплення X. призводить до погіршення […]...
17. АРЕАЛ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕКОЛОГІЧНИЙ – регіон, де певний вид може перебувати завдяки наявності оптим. для нього умов незалежно від місця його розташування та перепон, що перешкоджають його поширенню....
18. ПРИНЦИП Р. МАК АРТУРА Екологія – охорона природи ПРИНЦИП Р. МАК АРТУРА, принцип “щільного пакування” – види, об’єднані в угруповання (екосистему), використовують усі можливості для існування, які надає середовище з мін. конкуренцією між собою та макс. біол. продуктивністю в умовах конкретного місця помешкання (біотопу)-, при цьому простір заповнюється з найбільшою повнотою. З П. М. випливає, що при культивуванні біол. […]...
19. БІОТЕЛЕМЕТРІЯ Екологія – охорона природи БІОТЕЛЕМЕТРІЯ – дистанційне дослідження біол. явищ і вимірювання біол. показників організмів за допомогою прикріпленого до них датчика. Сигнали останнього реєструються на пункті приймання інформації, де вона обробляється й аналізується. Основні галузі застосування Б.: дослідження фізіології та екології тварин, фізіології праці і спорту, космічна біологія, медицина....
20. Підсумок розділу ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ Підсумок розділу 11. Вивчення цього розділу скероване на усвідомлення значення популяції як структурної одиниці виду та об’єкту господарського використання. Скеровувати розвиток популяції в бажаному напрямку можна лише на основі знань про біологічні особливості виду, загальних закономірностей структури, динаміки та швидкості росту його популяцій із врахуванням впливу […]...
21. МЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ – цілеспрямована зміна властивостей прир.-терит. комплексів з метою оптим. використання прир. потенціалу земель, вод, клімату, рельєфу та рослинності. Розрізняють земельну, водну, хім., рекультиваційну та ін. види М....
22. БОНІТУВАННЯ Екологія – охорона природи БОНІТУВАННЯ – якісна оцінка окремих природних ресурсів (вод, грунтів, тваринного світу тощо), їх територіальних угруповань (біогеоценозів, заповідних ділянок, ландшафтів, угідь) або окремих госп. цінностей з метою продуктивнішого їх використання....
23. ПРИРІСТ РІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРИРІСТ РІЧНИЙ – 1) у застосуванні до продукції агро – чи фітоценозу та популяцій цінних тварин – збільшення кількості (ваги, маси) особин протягом року; 2) анатомо-морф. шар (кістки, деревини та ін.), що утворюється (наростає) за рік; як правило, добре помітний на зрізах (стовбура дерева, кістки, зуба, отоліту тощо)....
24. КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО БІОЛОГІЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ Екологія – охорона природи КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО БІОЛОГІЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ. Біолог, різноманіття світу – різноманіття живих організмів – є величезною цінністю з погляду його еколог., генет., соц., екон., наук., освітнього, культ., рекреаційного та естетичного значення. Різноманіття є важливим для еволюції та збереження систем життєзабезпечення біосфери, його збереження і стале використання мають особливе значення для забезпечення потреб […]...
25. БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ – мех. дроблення й біол. зміна гірських порід у результаті життєдіяльності рослин і тварин....
26. ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ – здатність виробляти орг. речовину завдяки діяльності живих організмів у розрахунку на одиницю площі або об’єму за одиницю часу (фактично синонім біол. продуктивності – термін, що вживається в літературі із проблем якості води)....
27. ЗБРОЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЗБРОЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНА – спеціальні боєприпаси (бомби, снаряди, міни), насичені бактеріолог., засобами, здатними спричинювати масові ураження людей, тварин і рослин. Основою уражуючої дії 3. б. є бактеріолог, засоби: хвороботворні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, грибки) і Токсини, які виробляються деякими бактеріями. 3. б. досі не застосовувалась у явному вигляді; використання суперечить міжнар. праву. […]...
28. ЕКОБІОМОРФА Екологія – охорона природи ЕКОБІОМОРФА – сукупність видів з подібними формами росту, біол. ритмами, екол.-фізіол. особливостями, які мають однакові зв’язки з середовищем та вплив на нього. Кожну Е. розглядають як непорушну єдність біоморфи, що визначається ген. природою, формою росту й біол. ритмом організмів, та екоморфи, що визначається ставленням до умов середовища....
29. РИТМИ РІЧНІ Екологія – охорона природи РИТМИ РІЧНІ – зміна інтенсивності та характеру біол. процесів і явищ, які повторюються з річною періодичністю. Спостерігаються у всіх організмів від полярної до тропічної зон. Р. р. значною мірою визначаються змінами зовн. умов, серед яких основним сигналом є тривалість світлового дня. Р. р. біол. процесів охоплює важливі і характерні для виду […]...
30. ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – досягнення найбільш рац. екол. рівноваги з погляду Довготермінової перспективи розвитку економіки та збереження умов життя людини за допомогою оптим. поєднання екол. компонентів і територій (екосистем) з різним рівнем антроп. впливу на них....