Головна ⇒ 📌Географія ⇒ Ресурси Світового океану, їхня роль у житті людства

Ресурси Світового океану, їхня роль у житті людства

Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ

ТЕМА 2. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИИ ПОТЕНЦІАЛ ПЛАНЕТИ

§ 14. Ресурси Світового океану, їхня роль у житті людства

Світовий океан – джерело важливих для людства ресурсів. У ньому мешкають численні види тварин, а його води, дно і надра багаті на мінеральну сировину. Величезним є значення океану для транспорту й рекреації. Своєрідними ресурсами океанічних глибин можна вважати скарби затонулих кораблів.

Ресурси Світового океану – природні елементи, речовини і енергія, які добувають

або які можна видобувати безпосередньо з вод, прибережної суші, дна або надр океанів.

Природні ресурси Світового океану поділяють на гідрохімічні, геологічні (мінеральні), енергетичні і біологічні.

Гідрохімічні ресурси. За сучасними оцінками, океанічні і морські води містять близько 80 хімічних елементів, а найбільше – сполук хлору, натрію, магнію, сірки, кальцію, водню і кисню. Так, з вод Світового океану видобувають понад 30 % світових запасів кухонної солі, 60 % магнію, 90 % брому і калію. Загальна кількість деяких гідрохімічних ресурсів може бути доволі значною, що створює базу для розвитку “морської”

хімічної промисловості. Солону морську воду у ряді країн використовують для промислового опріснення. Найбільші виробники такої прісної води – Кувейт, США, Японія.

Геологічні (мінеральні) ресурси. Це розчинені в морській воді речовини, а також розташовані на дні і під дном океану корисні копалини. У прибережно-морських розсипах міститься цирконій, золото, платина, алмази. Надра шельфової зони багаті на нафту і газ. Основні райони морського нафтовидобутку – Перська, Мексиканська (мал. 28), Гвінейська затоки, узбережжя Венесуели, Північне й Південнокитайське моря. Підводний видобуток кам”яного вугілля на шельфі впроваджують Велика Британія, Японія, Нова Зеландія, Канада, Австралія. З підводних надр видобувають залізну руду (біля берегів о. Кюсю, в Гудзоновій затоці), сірку (США) тощо. Головне багатство глибоководного ложа океану – залізо-марганцеві конкреції, запаси яких сягають до 1,5 млрд т. Видобуток олов’яної руди налагоджено в шельфовій зоні Індонезії, Малайзії та Таїланду; рутилу і цирконію – біля узбережжя Австралії; ільменіту – біля берегів Індії; алмазів – біля узбережжя Намібії; бурштину – у Балтійському морі. Щорічно з морських глибин видобувають майже 1 млрд т піску і гравію. За даними ООН, надра океанів містять 358 млрд т марганцю, 7,9 млрд т міді, 5,2 млрд т кобальту, 1 млн т циркону. Цих запасів вистачить на десятки тисяч років.

Мал. 28. Нафтовидобувна платформа в Мексиканській затоці

Мал. 29. Припливна електростанція в гирлі річки Ранс у Франції

Енергетичні ресурси. Це енергія припливів і відпливів, хвиль, морських течій. Нині припливні електростанції (ПЕС) працюють, наприклад, у Франції (мал. 29) і в Росії (Кислогубська ПЕС на Кольському півострові). Хвильові електростанції діють в Японії, Великій Британії, Австралії, Індії, Норвегії. У перспективі передбачається використання термальної енергії океанічних вод.

Біологічні ресурси. Це всі живі організми океану, які людина використовує або може використати для власних потреб. Загальну масу живих організмів Світового океану оцінюють приблизно в 35 млрд т. Вони належать до відновлюваних ресурсів і є джерелом продуктів харчування, а ще сировиною для отримання цінних речовин для різних галузей промисловості, сільського господарства, медицини.

Найбагатша на біологічні ресурси шельфова зона Світового океану: на неї припадає понад 90 % загальносвітового вилову риби і нерибних об’єктів. З-поміж океанів найвищу продуктивність має Тихий океан (мал. 30), а з-поміж морів – Норвезьке, Берингове, Охотське і Японське. Близько 90 % промислових об’єктів, які видобувають в океані, становить риба. Так, найбільшими рибопромисловими країнами світу є Китай, Перу, Японія, Чилі, США, Росія, Індія, Норвегія (мал. 31). Дедалі більшого розвитку набуває штучне вирощування на фермах і морських плантаціях деяких видів молюсків, водоростей, що дістало назву марикультури.

Мал. 30. Частка океанів і внутрішніх вод у світовому вилові риби (%)

Мал. 31. Вилов риби в країнах світу (млн т)

Ресурси океанів. Ресурси Тихого океану. На дні океану відкрито багатющі запаси залізо-марганцевих конкрецій. На шельфі біля берегів Африки і Південної Америки виявлено родовища нафти й газу. Ріки розмивають і виносять у прибережні води золото, олово та інші метали, створюючи розсипні родовища. Океан посідає перше місце за виловом риби і видобутком інших морських тварин. Енергетичні ресурси великі, але використовуються поки що недостатньо.

Ресурси Атлантичного океану. Через Атлантику пролягають найважливіші трансокеанські маршрути. У надрах шельфу зосереджені запаси залізних руд, сірки. Розробляються родовища нафти і газу (у Північному морі та ін.). Працює декілька ПЕС. Серед усіх океанів Атлантичний – найпродуктивніший щодо біологічних ресурсів, але через надмірний вилов ріст промислів сповільнився і океан поступився першістю Тихому океану.

Ресурси Індійського океану. Природні ресурси використовуються мало. Промисли риби і морепродуктів мають місцеве значення. За видобутком нафти й газу (Перська затока та ін.) океан посідає перше місце серед океанів. Індійський океан поступається Атлантичному і Тихому щодо розвитку судноплавства, проте перевершує їх за обсягом перевезення нафти. У шельфовій зоні біля Австралії відкрито розсипні родовища металів.

Ресурси Північного Льодовитого океану. Через суворі кліматичні умови освоювати ресурси океану складно. Ведеться промисел риби, тюленів, нерпи, моржів. Мінеральні ресурси розвідані слабо. Відкрито розсипні родовища олова, понад 50 родовищ нафти й газу. Через Північний Льодовитий океан прокладено транспортні магістралі, здебільшого сезонні.

Проблеми використання ресурсів Світового океану. Океан щедро пропонує людині свої багатства: корисні копалини і продукти харчування, ліки і різні види енергії. Проте людина так і не навчилася використовувати ці багатства раціонально. Так, через надмірний видобуток корисних копалин і інтенсивне господарювання виснажуються ресурси океану, а його води забруднюються промисловими, сільськогосподарськими і побутовими відходами, сміттям. Непоправної шкоди океану завдає нафтове забруднення і захо – ронення в його глибинах шкідливих речовин. Останнім часом посилюється вплив як забруднювача численних морських транспортних перевезень.

Проблеми Світового океану потребують нині від світової громадськості узгодження дій щодо використання ресурсів океану і запобігання подальшому його забрудненню.

Глибоководне ложе Світового океану – найкраще місце для захоронення контейнерів з токсичними речовинами і радіоактивними відходами.

Це цікаво

У кожному кубічному кілометрі морської води міститься близько 50 млн т розчинених речовин, у тому числі 20 млн т солей хлору і натрію, 9,5 млн т магнію, 6 млн т сірки, багато йоду брому, урану, алюмінію, міді, калію, торію, золота, срібла.

Загальні розміри розчинених у Світовому океані мінеральних речовин становлять 4,8 – 1016 т. Тільки золота розчинено в ньому 8-10 млн т, або приблизно по 1,5 кг на кожного мешканця Землі.