Резерви надлишкові
Резерви надлишкові – частина резервів банків і банківських установ, які перевищують обсяг резервів, встановлених статутом, а кількісно – це різниця між фактичними та обов’язковими резервами. За рахунок Р. н. банк та не банківські установи мають право надавати кредити. Джерелом формування таких резервів є спочатку кошти засновників банку та частина виручки від реалізації емітованих банком цінних паперів, а відтак – безстрокові депозити клієнтів з урахуванням формування обов’язкових резервів. Якщо банк видає кредити, які перевищують обсяг Р. н., то існує потенційна загроза його банкрутства (якщо клієнти банку захочуть водночас забрати свої вклади). З метою зменшення кількості кредитних ресурсів держава збільшує резервну норму, що призводить до зменшення Р. н. за високих темпів економічного зростання, і діє навпаки за умов економічної кризи з метою стимулювання економічного зростання.
Related posts:
- Класифікація пасивів комерційного банку Класифікація пасивів комерційного банку – розподіл пасивів такого банку за різними критеріями – їх економічною сутністю, суб’єктами та термінами залучення. Так, за економічною сутністю пасиви поділяють на власні і залучені ресурси. До власних належать фонди банку (статутний, резервний та фонди економічного стимулювання) і нерозподілений банківський прибуток. До залучених ресурсів відносять вклади до запитання (розрахункові та […]...
- Банківські нормативи Банківські нормативи – комплекс рекомендованих і обов’язкових нормативів, встановлених національним (центральним) банком для комерційних банків з метою ефективного функціонування банківської системи. До Б. н. належать такі показники: мінімальний розмір статутного фонду, коефіцієнт достатності капіталу, ліквідність балансу, максимальний розмір ризику на одного позичальника. Мінімальний коефіцієнт платоспроможності, згідно зі світовими стандартами, – в середньому 8%. У деяких […]...
- Політика відсоткова Політика відсоткова – теорія і практика державного і наддержавного регулювання ціни кредитів зміною облікової відсоткової ставки. Зміною облікової ставки центральний банк впливає на кредитні ресурси комерційних банків. Зокрема, від співвідношення облікової та комерційної ставок значною мірою залежать загальні масштаби ринку позичкових капіталів і грошового обігу. З метою стимулювання інвестицій, що позитивно впливає на економічне зростання, […]...
- Резервна норма Резервна норма – відношення суми обов’язкових резервів банків, що утворюються згідно з рішенням центрального банку за окремими статтями банківських пасивів, до обсягу зобов’язань за відповідними статтями, виражене у відсотках; або сума готівки, яку банк зобов’язаний депонувати центральному банку країни, виражена у відсотках. Джерелами формування Р. н. є готівка, яку було отримано від продажу акцій в […]...
- Обов’язкові резерви банків Обов’язкові резерви банків – засоби комерційних банків та інших кредитних інститутів, які вони зобов’язані зберігати в центральному банку як забезпечення деяких своїх операцій відповідно до норми обов’язкових ресурсів. Розмір і структура обов’язкових банківських резервів неоднакові в різних країнах і періодично змінюються під впливом господарської кон’юнктури і з урахуванням банківської практики. О. р. б. – один […]...
- Ліквідний фонд банку Ліквідний фонд банку – частина фактичних резервів банку, яку він може використовувати для виплат за своїми борговими зобов’язаннями. Розмір Л. ф. б. становить надлишок фактичних резервів над його обов’язковими резервами, які обов’язково депонуються в національному банку. Останній впливає на розмір Л. ф. б. шляхом регулювання резервної норми. Тому зі зменшенням резервної норми зменшуються обов’язкові і […]...
- Резервні вимоги Резервні вимоги – засіб економічної реалізації грошово-кредитних інструментів НБУ, полягає у встановленні нормативу зберігання коштів комерційних банків на спеціальних рахунках і визначенні мінімальної величини залишків коштів на них. Р. в. загалом – частина резервів комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, яку вони зобов’язані тримати на рахунках у центральному банку. Р. в. виконують дві основні функції: […]...
- Кредитний потенціал банків Кредитний потенціал банків – акумульовані кошти банку за винятком обов’язкових резервів та їх здатність мобілізувати такі кошти упродовж нетривалого проміжку часу. До акумульованих банками коштів належать короткотермінові та довготермінові акумульовані кошти суб’єктів господарської діяльності (в т. ч. відповідно депозити до запитання та строкові депозити до 1 року, з одного боку, та строкові депозити понад 1 […]...
- Класифікація зобов’язань комерційного банку Класифікація зобов’язань комерційного банку – розподіл основних вимог до активів такого банку, які слід виконати у певному обсязі і у чітко визначений час. До основних зобов’язань комерційного банку належать: депозити (до запитання та термінові), кошти кредиторів, кредити інших банків, кореспондентські рахунки інших банків, кошти на інвестиційних і поточних рахунках клієнтів, кошти вкладників, кошти в розрахунках, […]...
- Емісія грошей Емісія грошей – випуск в обіг грошей у готівковій і безготівковій формах відповідно до законів грошового обігу. Основними формами Е. г. є депозитна (коли центральний банк збільшує свої кредити шляхом видачі позик, які перевищують залишки на депозитах кредитних інститутів), бюджетна (передусім на покриття дефіциту державного бюджету), банкнотна, регулююча (змінює структуру грошової маси). Економічні межі Е. […]...
- Страхові резерви Страхові резерви – грошові кошти, що створюються страховими компаніями з метою гарантованого забезпечення виплат страхових сум і страхового відшкодування залежно від видів страхування. С. р. формуються за рахунок страхових премій і використовуються в тому разі, коли сума виплат страхувальникам у певний період здебільшого перевищує поточні надходження платежів, а також у заздалегідь узгоджених випадках. Водночас вільні […]...
- Система часткового резерву у банківській справі Система часткового резерву у банківській справі – обов’язкові відрахування частини залучених комерційними банками коштів та їх розміщення на спеціальних резервних рахунках центральних банків для гарантування стабільної ліквідності банків і обмеження їх можливостей створювати більшу масу грошових ресурсів, ніж їх було залучено до комерційного банку. Здатність банківської системи створювати надлишкову кількість грошей грунтується на передумові, згідно […]...
- Норма обов’язкових резервів Норма обов’язкових резервів – установлене законом або рішенням центрального банку відношення суми обов’язкових грошових резервів, які комерційні банки повинні зберігати в центральному банку, до загального обсягу зобов’язань комерційного банку (або до обсягу грошових коштів, залучених банком). Н. о. р. встановлює величину гарантійного фонду банку, що забезпечує надійне виконання його зобов’язань перед клієнтами. Для цього банки […]...
- Операційні доходи і витрати Операційні доходи і витрати – надходження і платежі різних підприємств, фірм і компаній, пов’язані і зумовлені здійсненням за певний період господарських та фінансових операцій. До операційних доходів входять чистий виторг від продажу, відсотки за кредити і вклади, надходження орендних платежів, комісійні збори та ін. Операційні витрати – грошові витрати на виробництво товару, його продаж, управління […]...
- Формування депозитних грошей комерційними банками Формування депозитних грошей комерційними банками – система створення додаткових депозитних грошей шляхом надання взаємних позик одними комерційними банками іншим, завдяки чому виникає ефект “грошового мультиплікатора” (див. Грошовий мультиплікатор). Водночас обсяг депозитних грошей, які додатково виникають при цьому, не може перевищувати обсягів їхніх надлишкових резервів, а одні комерційні банки надають кредити тим клієнтам, які мають справу […]...
- Емісія безготівкова Емісія безготівкова – випуск в обіг безготівкових грошей центральним банком та здебільшого комерційними банками з метою збільшення коштів для регулювання ліквідності банківської системи країни (центральним банком) та розширення своїх операцій (комерційними банками). Центральний банк здійснює Е. б. у незначних обсягах, купуючи окремі види цінних паперів, випущених найнадійнішими компаніями, а також казначейських векселів. Це зумовлено тим, […]...
- Розрахунковий банк Розрахунковий банк – 1) уповноважений платіжною організацією банк, який здійснює фінансові розрахунки між емітентами та еквайрами і відображає їх на кореспондентських рахунках учасників, відкритих у цьому банку; 2) банк, який здійснює облік результатів розрахунків між банками – учасниками певної платіжної системи, а також відображення цих результатів за їх рахунками, що відкриті в розрахунковому банку; 3) […]...
- Рестрикція Рестрикція (лат. restrictio – стягування, обмеження) – один із напрямів кредитної політики (“дорогих” грошей), що здійснюється у фазі економічного піднесення з метою зменшення кредитування господарства, а отже, гальмування економічного зростання. Р. пов’язана з обмеженням кредитних операцій, підвищенням рівня облікових ставок, гальмуванням темпів зростання грошової маси в обігу і спрямована на запобігання промислового буму, що призводить […]...
- Валютні резерви Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Валютні резерви – запаси активів Національного банку в іноземних валютах....
- Гроші дорогі Гроші дорогі – форма кредитно-грошової політики, яка здійснюється з метою стримування економічного зростання, запобігання кризі надвиробництва і розвитку інфляційних процесів. її здійснює центральний банк країни переважно в періоди високої економічної кон’юнктури. Для цього центральний банк застосовує ті самі економічні важелі, що й за проведення політики “дешевих грошей”, але в протилежному напрямі: 1) продає державні облігації […]...
- Обов’язкові банківські резерви Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Обов’язкові банківські резерви – кошти комерційних банків, які вони зобов’язані зберігати в Центральному банку як забезпечення деяких своїх операцій у відповідності з нормативами, передбаченими законодавством....
- Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) – основний фінансово-кредитний інститут країн ЄС для фінансування розвитку відсталих європейських регіонів у формі значних довготермінових кредитів, а отже, збалансованого розвитку країн ЄС. Створений 1958 з метою надання кредитів для спорудження та реконструкції об’єктів, які становлять інтерес для країн ЄС та асоційованих держав. Статутний капітал формується з внесків країн – учасниць. […]...
- Оцінка резервів зростання прибутку і рентабельності ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА III. ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ 6. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 6.9. Оцінка резервів зростання прибутку і рентабельності Від реалізації продукції Досягнення максимальної величини прибутку і відповідно мінімізація збитку – одна із основних цілей будь-якої комерційної організації. Тому основна мета аналізу прибутку і рентабельності – виявлення і оцінка резервів зростання фінансових результатів та впровадження їх у […]...
- Класифікація активів комерційних банків Класифікація активів комерційних банків – характеристика структури активів таких банків залежно від ступеня їхньої ліквідності (придатності для негайного виконання банком своїх зобов’язань) та управління активами. До таких активів належать первинні резерви (банкноти і монети в касі банку, платіжні документи в процесі інкасування, кошти на кореспондентських рахунках у центральному банку, відповідні кошти у комерційних банках, а […]...
- Бюджетні резерви Бюджетні резерви (бюджетные резервы) – спеціальні фонди грошових коштів, що створюються в державних бюджетах з метою забезпечення стабільного фінансування всіх непередбачених заходів. Б. р. дозволяють маневрувати бюджетними ресурсами, створюють умови для динамічного розвитку економіки, відшкодовують збитки від стихійного лиха, для покриття витрат при невиконанні планів надходження доходів до бюджету. Б. р. виступають у формі: резервних […]...
- Банківські ресурси Банківські ресурси – сукупність фінансових ресурсів, що сконцентровані в банках і використовуються для активних операцій. Трьома основними складовими Б. р. є: 1) власні кошти (статутний капітал, фонди та загальні резерви банку, нерозподілений прибуток); 2) залучені кошти (рахунки і депозити інших банків, депозити і вклади фізичних осіб, депозити юридичних осіб, цінні папери власного боргу – ощадні […]...
- Ліквідність банку Ліквідність банку – здатність банку своєчасно виконувати свої зобов’язання і перетворювати статті активу на гроші для оплати зобов’язань з пасиву. Основними чинниками Л. б. є внутрішні (достатність капіталу, якість активів, структура депозитної бази банку та її стабільність, фінансовий стан позичальників, репутація банку та ін.) і зовнішні (грошово-кредитна політика, стан грошового ринку, загальна економічна кон’юнктура тощо). […]...
- Недепозитні операції банків Недепозитні операції банків – операції комерційних банків із залучення фінансових ресурсів для надання економічно доцільних кредитів і здійснення інвестування. До Н. о. б. відносять: отримання міжбанківських кредитів; рефінансування в центральному банку; емісію цінних паперів та операції репо. Основне джерело недепозитних ресурсів банку – операції з отримання міжбанківських позик. Федеральна резервна система США надає кредити банкам […]...
- Модель економічного зростання двофакторна Модель економічного зростання двофакторна – модель зростання економіки, яка базується на припущенні про участь у створенні ВВП, в т. ч. національного доходу, лише засобів виробництва і робочої сили. Зростання засобів виробництва за незмінності кількості робочої сили та сталості технології призводить до зниження норми прибутку на основний капітал, виявом чого є зниження ставки відсотка. При цьому […]...
- Банк іпотечний Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Банк іпотечний – спеціалізований банк, який видає довгострокові позики під заставу нерухомості. Ставки за позиками залежать від фінансового стану позичальника, для якого несплата заборгованості в термін спричиняє втрату нерухомості. Іпотечний банк випускає заставні, забезпечувані заставленою нерухомістю....
- Міжнародний банк реконструкції та розвитку Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) – спеціалізована кредитно-фінансова установа ООН, створена в 1944р. з метою формування сприятливих умов для інвестицій у виробництво, стимулювання довгострокових міжнародних капіталовкладень, сприяння реконструкції і розвитку економіки країн – членів, конверсії воєнної економіки, а також з метою гарантування приватних капіталовкладень за кордоном. Членами МБРР можуть бути лише ті країни, які […]...
- Компенсаційні кредити Компенсаційні кредити – позички, які з 1963 надає МВФ країнам – членам цього фонду терміном до 5 років для компенсації скорочення експортної виручки, викликаного тимчасовими і незалежними від країни – позичальника причинами. Такими причинами є стихійні лиха, непередбачене зниження світових цін, економічна криза в країнах – імпортерах, запровадження ними протекціоністських заходів та ін. К. к. […]...
- Центральні банки Центральні банки – найважливіші елементи грошово-кредитної системи, що мають право монопольного випуску банкнот, зберігання офіційних золотовалютних резервів і здійснюють регулювання грошового обігу, кредиту і валютного курсу, а отже, усієї економіки. Ц. б. в різних країнах мають назву національних, центральних, федеральних, емісійних, резервних або державних банків. Виникли у процесі тривалої еволюції (з розвитком кредитної системи емісія […]...
- Банк – кореспондент Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Банк – кореспондент – банк, що виконує фінансові операції за договором – дорученням іншого банку. Платежі і розрахунки здійснюються через спеціально відкриті рахунки (кореспонденту з рахунком) або через рахунки в третьому банку (кореспонденту без рахунка)....
- Грошовий чек Грошовий чек (денежный чек) – письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) установі банку, яка обслуговує його, сплатити готівкою певну суму грошей чекотримачу. Банки приймають до оплати іменні Г. ч., які виписані на певну особу. Гроші видаються особі, яка вказана в Г. ч. під її розпис на звороті чека. Особа одержувача перевіряється за паспортом або документом, що […]...
- Оцінка вартості власного капіталу банку Оцінка вартості власного капіталу банку – комплекс методів визначення вартості власного капіталу (тобто різниці між активами і зобов’язаннями банку). Основними методами такої оцінки є: 1) визначення балансової вартості власного капіталу банку, що передбачає облік усіх активів та зобов’язань банку на його балансі залежно від вартості їх придбання або виникнення (цей спосіб доцільно використовувати, якщо балансова […]...
- Кредитування зовнішньої торгівлі Кредитування зовнішньої торгівлі – надання кредитів для стимулювання і сприяння експорту та імпорту або для здійснення зовнішньоторговельних операцій з метою посилення конкурентної боротьби підприємств і держав за ринки збуту. К. з. т. здійснюють комерційні, державні або напівдержавні експортно-імпортні банки, а також спеціальні страхові інститути. Водночас в окремих країнах вони об’єднуються в одній установі (наприклад, Експортно-імпортний […]...
- Касова дисципліна Касова дисципліна – дотримання підприємствами (фірмами), організаціями та установами правил виконання операцій (прихідних і витратних) з готівкою, термінів здачі її в банк тощо. Найважливішими елементами К. д. є: 1) наявність встановленого ліміту каси; 2) відповідність записів у касовій книзі про суми, отримані з банку і здані у банк, даним банку; 3) забезпечення щоденного дотримання встановлених […]...
- Допоміжна фінансова звітність БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У БАНКАХ ПЛАН РАХУНКІВ І ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ 3. Основні види фінансової звітності комерційних банків 3.4. Допоміжна фінансова звітність До допоміжної звітності банків належить звітність про кредитну, депозитну діяльність, формування резервів під активні операції та дотримання економічних нормативів, а також звіт про діяльність банку з цінними паперами. Звітність про кредитну діяльність комерційного […]...
- Обслуговування банками зовнішньоторговельних угод Обслуговування банками зовнішньоторговельних угод – посередництво банків при здійсненні фінансових розрахунків і кредитування імпортерами та експортерами на основі встановлення кореспондентських зв’язків між банками відповідних країн. Основні види платежів у міжнародній практиці: 1) авансові – з надходження товарів і рахунків, що здійснюються за допомогою переказів і чеків; 2) розрахунки з настанням термінів платежу та при постачанні […]...