Ринок робочої сили гнучкий

Related posts:

1. Світовий ринок робочої сили Світовий ринок робочої сили – система соціально-економічних відносин між державами (кожна з яких може бути представлена окремими організаційно-правовими структурами) з приводу умов формування робочої сили та умов її праці, а також оплати робочої сили (в т. ч. праці) і соціального захисту. Такий ринок утворився в 60-х XX ст. унаслідок якісно нового етапу інтернаціоналізації продуктивних сил, […]...
2. Закони розвитку ринку робочої сили Закони розвитку ринку робочої сили (в т. ч. ринку праці) – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом речових факторів виробництва і техніко – економічних відносин, з одного боку, й відносним скороченням попиту на робочу силу передусім у сфері матеріального виробництва та посиленням державного і наддержавного регулювання даного ринку. До таких законів відносять: 1) […]...
3. Влада профспілок на ринку робочої сили Влада профспілок на ринку робочої сили – здатність профспілок впливати на умови продажу робочої сили та її використання. Найважливіші чинники такого впливу вперше визначив А. Маршалл. До них належать: 1) наявність конкуренції на ринку робочої сили; 2) низька еластичність кінцевого попиту на товари і послуги; 3) низька частка заробітної плати в загальних витратах фірми, компанії; […]...
4. Ринок робочої сили Ринок робочої сили – система економічних відносин між найманими працівниками (зайнятими і безробітними), підприємцями, державою (опосередковано) та біржами робочої сили (праці) (державними і приватними) з приводу організації, використання й купівлі-продажу робочої сили. Цю сукупність економічних відносин становлять: 1) організаційно-економічні відносини щодо роботи бірж робочої сили та виконання ними своїх функцій (збирання і надання інформації про […]...
5. Основні тенденції у міграції робочої сили – НАСЕЛЕННЯ ПЛАНЕТИ І МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 1 СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ 1.3. НАСЕЛЕННЯ ПЛАНЕТИ І МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ 1.3.3. Основні тенденції у міграції робочої сили Міжнародний ринок праці існує у формі трудової міграції. Серед міжнародних працівників – мігрантів найзначніша частка припадає на молодих неодружених осіб чоловічої статі. Найпомітнішими є потоки робочої сили з таких […]...
6. Інституціональні моделі світового ринку робочої сили Інституціональні моделі світового ринку робочої сили – комплекс основних ознак та властивостей в межах основних моделей ринку робочої сили в розвинених країнах світу. Такими ознаками та властивостями американської моделі ринку робочої сили є: 1) відносно високий (але дещо нижчий, ніж в Японії, Німеччині) рівень освіти та кваліфікації робочої сили; 2) висока плинність робочої сили (щороку […]...
7. Вартість робочої сили Вартість робочої сили – вартість засобів відтворення життє – і працездатності працівника та результативності послуг його робочої сили, а також засобів життєдіяльності членів його сім’ї. До вартості засобів відтворення працівника та членів його сім’ї відносять насамперед вартість харчів, житла, одягу, транспортних витрат та інших матеріальних потреб. Це суспільно необхідні витрати на відтворення робочої сили, що […]...
8. Мобільність робочої сили Мобільність робочої сили – здатність робочої сили переходити від одних видів занять до інших (а отже, змінювати професію, набувати нові спеціальності), а також з одного регіону країни в інший залежно від розвитку суспільного поділу праці, ринку робочої сили, житла тощо. За умов капіталістичного способу виробництва така мобільність зумовлена рухом капіталу, галузевою та міжгалузевою конкуренцією, державною […]...
9. Державне регулювання ринку робочої сили Державне регулювання ринку робочої сили – сукупність основних напрямів, форм та методів цілеспрямованого впливу держави на умови продажу й використання робочої сили з метою створення сприятливих умов для розширеного відтворення суспільного капіталу. Основні напрями Д. р. р. р. с.: 1) підготовка та перепідготовка робочої сили належного рівня; 2) стимулювання створення нових робочих місць та збереження […]...
10. Біржа робочої сили Біржа робочої сили (на поверхні явищ – біржа праці), або служба зайнятості – економічні відносини власності, в тому числі відносини привласнення у процесі збору та надання інформації про наявність вакансій, надання допомоги безробітним та інших послуг, фінансування додаткових робочих місць, сприяння підготовці та перепідготовці кадрів, регулювання зайнятості тощо. Б. p. c. має свої відділення в […]...
11. Світові ринки робочої сили Світові ринки робочої сили – сукупність відносин з приводу трудової міграції вільних працівників. Виникнення С. р. р. с. пов’язане з розвитком машинної індустрії і відповідно професіональними змінами. Зараз основу світових ринків робочої сили складають головним чином робітники і дещо менше службовці, формування С. р. р. с. веде до втрат трудових ресурсів, зокрема в країнах, що […]...
12. Плинність робочої сили Плинність робочої сили – процес переміщення робітників і службовців з одних підприємств на інші. П. р. с. відбувається внаслідок втрати роботи через закриття підприємств, установ, звільнення працівників за власним бажанням (коли ведеться пошук місця роботи), звільнення за прогули та інші порушення трудової дисципліни, недостатнього розвитку побутового обслуговування та інших факторів, Показником П. р. с. є […]...
13. Оцінка вартості робочої сили Оцінка вартості робочої сили – методи визначення цінності всіх елементів “людського потенціалу” (загальноосвітнього та кваліфікаційного рівня, рівня здоров’я людини та ін.) у процесі функціонування робочої сили упродовж працездатного періоду. В західній економічній літературі, а також у працях окремих українських і російських економістів вартість робочої сили намагаються оцінити як вартість людського капіталу. Проте поняття людського капіталу […]...
14. Міграція робочої сили міжнародна Міграція робочої сили міжнародна – переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу в пошуках роботи, вищої заробітної плати, кращих умов життя, у процесі якого відбувається становлення і розвиток рис інтернаціональної людини-працівника та формування інтернаціональної вартості робочої сили. М. р. с. м. виникає і розвивається із становленням та еволюцією світової торгівлі і міжнародної міграції капіталу. […]...
15. Міграція робочої сили Міграція робочої сили – переміщення працездатного населення з одного регіону в інший, а також з однієї країни в іншу у пошуках роботи, вищої заробітної плати і кращих умов життя. М. р. с. зумовлена передусім нерівномірністю процесу накопичення капіталу, соціально-економічного розвитку окремих країн, неоднаковими умовами праці, наявністю значної армії безробітних та іншими причинами, М. р. с. […]...
16. Вартості робочої сили міжнародна класифікація Вартості робочої сили міжнародна класифікація – виділення основних груп елементів витрат на розширене відтворення робочої сили за умов сучасного капіталізму. В. р. с. м. к. складається з таких основних груп елементів: І. Пряма заробітна плата та оклади, що містять: 1) плату за прямий робочий час з погодинною оплатою; 2) прогресивні виплати працівникам з погодинною оплатою; […]...
17. Регулювання міжнародної міграції робочої сили Регулювання міжнародної міграції робочої сили – сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу держави і наддержавних органів на переміщення працездатного населення відповідно до потреб національної економіки, ТНК і міжнародних економічних організацій. Державне Р. м. м. р. с. почалося наприкінці XVIII ст. Зокрема, в Англії прийнято закони, якими заборонялася еміграція робітників промисловості, а наприкінці XIX ст. – […]...
18. Відтворення робочої сили Відтворення робочої сили – відтворення фізичних, розумових і організаторських здібностей людини, основних рис людини економічної (людини – працівника і людини – власника). Найважливішими рисами людини – працівника є рівень її освіти і кваліфікації, економічного мислення, ступінь розвитку економічних потреб та інтересів, психофізіологічні якості (працьовитість, цілеспрямованість тощо). Основними рисами людини – власника є її участь в […]...
19. Основні демографічні показники – НАСЕЛЕННЯ ПЛАНЕТИ І МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 1 СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ 1.3. НАСЕЛЕННЯ ПЛАНЕТИ І МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ 1.3.1. Основні демографічні показники. Наприкінці епохи палеоліту (15 тис. років до н. е.) кількість населення Землі становила 3 млн. чол., а до кінця неоліту (2 тис. років до н. е.) вона збільшилася до 50 млн. чол. […]...
20. Доходи трудових мігрантів Доходи трудових мігрантів – сума заробітної плати найманих працівників, отриманої в різних секторах економіки іноземних країн за продаж робочої сили та частково результати праці. Частково, оскільки ступінь експлуатації мігрантів в цих країнах значно вищий, ніж своїх найманих працівників. Д. т. м. у світі становлять нині щорічно понад 70 млрд. дол., в т. ч. мігрантів України […]...
21. Погодинна заробітна плата Погодинна заробітна плата – оплата вартості й ціни робочої сили за її використання протягом певного робочого часу, а частково – за результат праці. Переважала на початкових етапах розвитку капіталізму за умов, коли не існувало законодавчого регулювання робочого дня. Згодом П. з. п. стала гальмом зростання продуктивності праці, оскільки потребувала для свого функціонування витрат на нагляд […]...
22. Як К. Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість? Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Як К. Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість? Карл Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість. Під абсолютною додатковою вартістю він розуміє надлишок над вартістю робочої сили в результаті подовження тривалості робочого дня або зростання інтенсивності (напруги) праці, а під відносною додатковою вартістю – надлишок […]...
23. Норма додаткової вартості Норма додаткової вартості – відношення додаткової вартості до змінного капіталу, виражене у процентах. Її формула, де т – додаткова вартість; v – змінний капітал; м – норма додаткової вартості. Джерелом додаткової вартості є додаткова праця найманого робітника, яка затрачається протягом додаткового робочого часу. З кількісної точки зору відношення додаткової вартості до змінного капіталу і відношення […]...
24. Закон економії часу Закон економії часу – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зменшенням суспільно необхідного робочого часу на виробництво одиниці товару та послуги у процесі розвитку продуктивних сил й позитивного впливу на них відносин економічної власності та супроводжується зростанням вільного часу працівників. Складові З. е. ч.: 1) економія робочого часу; 2) економія неробочого […]...
25. Міграція населення у минулому і нині – НАСЕЛЕННЯ ПЛАНЕТИ І МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 1 СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ 1.3. НАСЕЛЕННЯ ПЛАНЕТИ І МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ 1.3.2. Міграція населення у минулому і нині Люди завжди подорожують – добровільно або примусово. Наприклад, 9-10 млн. рабів були завезені свого часу європейцями до малонаселеної Америки насильно. Через работоргівлю населення Африки протягом 1650-1850 pp. зменшилося на […]...
26. Необхідний робочий час Необхідний робочий час – частина робочого часу, протягом якого створюється необхідний продукт, що використовується для задоволення матеріальних і духовних потреб працівника і членів його сім’ї, для відтворення фізичної і розумової здатності до праці. Решта робочого часу називається додатковим. Праця, затрачена протягом Н. р. ч., є необхідною працею. Поділ робочого дня на необхідний і додатковий робочий […]...
27. Політика зайнятості Політика зайнятості – комплекс заходів і важелів економічного, адміністративного та правового регулювання, спрямованих на забезпечення повної та ефективної зайнятості. До них належать: 1) стимулювання територіально-галузевої та професійно-кваліфікаційної мобільності робочої сили, поліпшення її якості відповідно до вимог науково-технічного прогресу; 2) запровадження таких форм системи соціального страхування, які передбачають надання субсидій безробітним для організації власної справи; 3) […]...
28. Номінальна заробітна плата Номінальна заробітна плата (від лат. nominal is – іменний)- сума грошей, яку отримують робітники і службовці згідно з оцінкою вартості робочої сили. Н. з. п. відрізняється від реальної заробітної плати тим, що, по-перше, включає в себе податки із заробітків у бюджет держави та фонди соціального страхування, по-друге, не враховує динаміки цін. При зростанні цін на […]...
29. Продуктивна сила суспільної праці Продуктивна сила суспільної праці – сукупність конкретних видів трудової діяльності, а отже, зс е системи поділу праці, спрямованих на збільшення обсягів економічних благ. Зростання П. с. с. п. відбувається внаслідок прогресивних змін у всіх конкретних видах праці шляхом удосконалення трудових навиків, набуття позитивного досвіду, підвищення загальноосвітнього та кваліфікаційного рівнів робочої сили, поглиблення суспільного поділу праці, […]...
30. Колективний договір Колективний договір – угода між колективом найманих працівників (як правило, в особі профспілок) і керівництвом підприємства, фірми, компанії щодо правового регулювання умов продажу робочої сили та її використання. Перші К. д. були укладені наприкінці XVIII ст. в Англії, коли було створено профспілки робітників. У США юридично К. д. було визнано лише 1935. На початку XXI […]...
31. Абсолютна додаткова вартість Абсолютна додаткова вартість – вперше обгрунтована К. Марксом економічна категорія, яка означає додаткову вартість, отриману внаслідок подовження тривалості робочого дня за межі необхідного робочого часу. Оскільки праця є органічною єдністю конкретної та абстрактної праці, то за виробництва А. д. в. найманий працівник конкретною працею переносить певну частину вартості засобів виробництва на ново – створений продукт; […]...
32. Резерв робочого часу Резерв робочого часу – джерела та можливості кращого використання робочого часу впродовж певного періоду на підприємстві. Розрізняють внутрізмінні, цілодобові, тижневі, місячні та ін.; залежно від структури витрат виробництва виокремлюють організаційні, техніко-технологічні, управлінські, постачальницько-збутові та ін. З метою виявлення Р. р. ч. необхідно глибоко проаналізувати структуру виробничих і невиробничих витрат на підприємстві, здійснювати всебічний контроль за […]...
33. Світове господарство: зміст і основні етапи розвитку. Форми міжнародних економічних відносин: світова торгівля, міжнародний рух капіталів, міжнародна валютна система, міграція робочої сили, науково-технічне співробітництво та глобальна інформаційна мережа. Суб’єкти світового господарства УРОК 81 Світове господарство: зміст і основні етапи розвитку. Форми міжнародних економічних відносин: світова торгівля, міжнародний рух капіталів, міжнародна валютна система, Міграція робочої сили, науково-технічне співробітництво та глобальна інформаційна мережа. Суб’єкти світового господарства Мета уроку: ознайомити учнів із поняттям “світове господарство”; розглянути етапи формування світового господарства та сучасні форми існування міжнародних економічних відносин; розвивати допитливість […]...
34. Розподіл праці Розподіл праці – відокремлення якісно та сутнісню відмінних видів праці за певними критеріями у процесі виробництва, що здійснюється здебільшого у межах одиничного поділу праці. Такими критеріями є функціональний (виконання функцій управління, контролю та безпосереднього впливу на предмети праці тощо); професійний (спеціалізація працівників на різних видах трудової діяльності); кваліфікаційний (виконання робіт різної складності) та ін. Сутнісна […]...
35. Дрібнотоварне виробництво Дрібнотоварне виробництво – виробництво товарів і послуг на малих підприємствах, які не належать до приватної трудової власності, а отже, не використовують найманої робочої сили, а отриманий дохід витрачають здебільшого на індивідуальне споживання, До дрібнотоварних виробників належать дрібні фермери, ремісники, власники малих підприємств у сфері послуг, роздрібної торгівлі та ін. На сільське господарство, сферу послуг і […]...
36. Дискримінація Дискримінація (лат. Discriminatio – розрізнення, розділення) – обмеження або позбавлення прав економічних суб’єктів (підприємств, держави, громадян) без законних на те підстав. Економічна Д. призводить до того, що певний суб’єкт опиняється у невигідному становищі. Формами Д. є низький рівень освіти та обмежені можливості в отриманні професійної підготовки бідними верствами населення, передусім національними меншинами; використання найманих працівників, […]...
37. Патерналізм Патерналізм (лат. patemus – батьківський) – опікунське ставлення держави до своїх громадян, з одного боку, компаній і фірм до працівників – з іншого, а також форма соціальної політики і соціальної ідеології, спрямованої на соціально-економічне партнерство праці й капіталу. Широко застосовується з кінця XIX у США, Німеччині та інших країнах, грунтується на положенні про збігання інтересів […]...
38. Ринок предметів споживання Ринок предметів споживання – сукупність економічних відносин між підприємствами, фірмами та компаніями-виробниками, торговельними організаціями, населенням (домогосподарствами) і державою (опосередковано) з приводу організації та купівлі-продажу предметів споживання. У розвинених країнах переважна більшість сімей забезпечена товарами масового виробництва тривалого користування (у США – бл. 87% сімей), тому вони потребують передусім оздоровлення, відпочинку та ін. Витрати на відпочинок, […]...
39. Валютний ринок Валютний ринок – важлива сфера економічних відносин, де здійснюється купівля – продаж іноземних валют і платіжних документів /чеків, векселів, акредитивів, телеграфних і поштових переказів/ На B. p. здійснюються операції щодо зовнішньої торгівлі, розрахунків, міграції капіталів та робочої сили, туризму. З точки зору організаційних відносин В. р. функціонує через кореспондентські рахунки між банками різних країн. Переважна […]...
40. Управління акціонерною власністю Управління акціонерною власністю – комплекс цілей, засобів і важелів їх досягнення, що реалізуються шляхом цілеспрямованого впливу власників і менеджерів (передусім вищих) на розвиток об’єктів акціонерної власності, а також відносин між різними суб’єктами з приводу їх привласнення у різних сферах суспільного відтворення з метою отримання максимальних прибутків і дивідендів. Щодо об’єктів акціонерної власності, то управління ними […]...