Рівень життя населення
Тема 5. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ТА ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985-1991)
§ 24. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ В 1985-1991 Pp.
2. Рівень життя населення.
Рівень життя людей визначався якістю харчування, станом медичного та житлового забезпечення. Для багатьох людей життя в період “перебудови” вимірювалося словом “дефіцит”, що означало відсутність або нестачу певних товарів. Дефіцитними стали навіть ті товари, яких раніше було в достатку, – варена ковбаса, розчинна кава, згущене молоко, чай тощо. Дефіцитним став один із
Намагаючись подолати дефіцит товарів, Рада міністрів СРСР у серпні
За таких умов місцеві органи влади змушені були вживати додаткових заходів.
Історичний факт
Донецький облвиконком у вересні 1989 р. розглянув питання “Про порядок продажу дефіцитних товарів” і ухвалив рішення, яким обмежив години продажу дефіцитних товарів і розподілив громадян за магазинами за місцем прописки. Намагаючись припинити вивезення продуктів харчування за межі області, облвиконком запровадив огляд багажу пасажирів. Вилучене продовольство підлягало реалізації в продовольчій мережі.
Дефіцит виник у зв’язку з тим, що обсяги виробництва товарів народного споживання були значно нижчі, аніж грошова маса, яку мало населення. Товари в магазинах розкуповувалися миттєво. Ознакою часу стали порожні прилавки. Значна частина товарів не потрапляла в офіційну торгівлю.
Рівень життя залежав від оплати праці, яка в УРСР була в середньому нижчою, аніж у СРСР, та набагато нижчою, аніж у провідних країнах світу.
Історичний факт
В Естонії середньомісячна оплата праці колгоспників становила 291 крб, а в Україні – 156 крб, тобто майже у 2 рази менше. Наприкінці 1980-х років зменшувалося надходження в торгівлю м’яса, масла 210 та інших необхідних продуктів. Структура харчування не відповідала науково
Черга за дефіцитними товарами. 1980-і роки
Обгрунтованим нормам. У 1980-х роках населення України споживало втричі менше м’яса, аніж у CШA. Через надмірну хімізацію сільського господарства чимало продуктів були забруднені шкідливими для організму людини речовинами.
Складною була житлова проблема. Хоча щорічно заселялося чимало нових будинків, черга на одержання квартир у містах зростала швидше, аніж кількість тих, хто одержував житло. Це було пов’язано, зокрема, з переїздом до міст великої кількості сільських жителів. До того ж черговість надання житла часто порушувалася. Хоча в сільській місцевості реалізовувалася програма забезпечення житлом молодих учителів та інших працівників соціальної сфери, сільським жителям доводилося самостійно будувати собі житло.
У зв’язку з погіршенням стану довкілля загострилася проблема охорони здоров’я. Уживалися певні заходи щодо розширення мережі лікарень і поліклінік. У 1985-1990 pp. в УРСР зросла чисельність медичних працівників, однак їхня заробітна плата була вкрай низькою. Недостатнім було забезпечення медикаментами та медичною апаратурою.
Наприкінці 1980-х років заробітна плата робітників, службовців і колгоспників зросла. Однак її підвищення не було забезпечене товарами, гроші знецінилися. Працівникам партійного апарату зарплата була підвищена на 50-100 %. При цьому за ними зберігалися майже всі пільги, які вони мали на той час. Це рішення викликало невдоволення людей.
На якість життя істотно виливав стан довкілля. Екологічна ситуація в Україні постійно погіршувалася, а в другій половині 1980-х років стала загрозливою. У багатьох містах України забруднення повітря перевищувало граничнодопустиму концентрацію шкідливих хімічних речовин. Наприклад, підприємства м. Маріуполя щорічно викидали в повітря 920 тис. т відходів, тобто на кожного жителя припадало 37 т. Підприємства м. Кривого Рогу скидали щорічно в басейн Дніпра 150 млн мл забруднених вод, а шахти Донбасу – 80 млн м3.
На рівень життя негативно вплинула аварія на ЧАЕС. Наприкінці 1980-х років Україна стала єдиною в СРСР республікою, де смертність населення перевищувала народжуваність. Отже, за основними показниками рівень життя населення знизився.