Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по біології ⇒ Різноманітність і значення земноводних. Охорона земноводних

Різноманітність і значення земноводних. Охорона земноводних

ЗЕМНОВОДНІ

УРОК № 40

Тема. Різноманітність і значення земноводних. Охорона земноводних.

Мета: ознайомити учнів з різноманітністю земноводних.

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати різноманітність і Значення земноводних.

Базові поняття й терміни: земноводні, різноманітність земноводних, охорона земноводних.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення

питання

Чим відрізняються ропухи від жаб?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Різноманітність земноводних

На відміну від жаб ропухи менше залежать від води. Шкіра у ропух більш суха й частково ороговіла. Задні кінцівки значно коротші, ніж у жаб. Але для того, щоб докладніше відповісти на це питання, треба ознайомитися з особливостями рядів земноводних.

Земноводні – найменш численний клас хребетних, що включає лише майже 2100 сучасних видів, представлених трьома рядами: Безхвості, Хвостаті і Безногі.

Безхвості земноводні складають найбільшу кількість

– понад 1800 видів, що пристосувалися до пересування по суші стрибками за допомогою подовжених задніх кінцівок. Сюди належать різні жаби, ропухи, землянки, жерлянки, квакші й т. п. Поширені безхвості по всіх материках, крім Антарктиди.

Хвостаті земноводні примітивніші, їх усього майже 280 видів. До них належать різні саламандри й тритони, розповсюджені майже винятково у Північній півкулі.

Безногі земноводні об’єднують приблизно 55 видів тропічних черв’яг, більшість із яких веде підземний спосіб життя. Очевидно, це дуже давні земноводні, що дожили до наших днів завдяки пристосованості до риючого способу життя.

Найпоширеніші у нас безхвості земноводні – це жаби – озерна й ставкова. Вони об’єднані спільною назвою – зелені. Ці жаби дійсно зелені, хоча бувають і темно-маслинові, і навіть сірі. (У ставкової жаби зелений колір яскравіший.) Обидві вони типові жительки водойм і далеко від води, як правило, не йдуть. Ставкова іноді зустрічається далеко від водоймищ. Більшу частину часу вони проводять на березі або у воді. Озерна активна й удень, і вночі, ставкова, за винятком весняного періоду, уночі спить на дні водойми.

Бурі жаби з водою пов’язані набагато менше, ніж зелені: до води вони приходять лише на якийсь час, щоб відкласти ікру. Інший час вони проводять на суші, там же й зимують, забираючись у ями, нори гризунів, під купи хмизу.

Гостроморді жаби мають кожна свою вотчину – ділянку площею 200-300 м2, на якій вони полюють і яку охороняють від родичів. По цій ділянці кочують, пересуваючись за добу на кілька метрів. Якщо з якихось причин ділянка стає непридатною для життя, гостроморді жаби здатні перебиратися на значні відстані. Але роблять вони це лише у випадку гострої потреби, за природою вони великі “домосіди”.

Трав’яна жаба зовні схожа на гостроморду, але трохи крупніша. Якщо уважно подивитися на трав’яну жабу, можна помітити, що її мордочка тупа. Вона прокидається раніше від інших жаб – менше від інших боїться холоду. Зате вона чутливіша до спеки й вологості повітря. Тому майже не з’являється вдень, воліючи проводити світлі години доби в укритті.

2. Поширення земноводних

Чисельність і різноманітність земноводних особливо велика в тропіках, що відзначаються високою вологістю й відносно постійною високою температурою. У напрямку до полюсів число видів земноводних зменшується. Сухі й дуже сухі та холодні області земної кулі бідні амфібіями. Земноводних немає там, де немає хоча б тимчасових водойм, тому що їхні яйця, як правило, не можуть розвиватися поза водою.

Завдяки особливостям будови шкіри амфібії не можуть підтримувати осмотичного тиску у гіпертонічному середовищі, а тому повністю відсутні в солоних водоймах. У солоних водоймах не може відбуватися й розвиток яєць цих тварин.

За характером місця існування земноводні поділяються на дві групи: наземних і водних. Наземні поза періодом розмноження далеко йдуть від водойм, водні все життя проводять у воді або в безпосередній близькості від неї.

Серед наземних земноводних широко представлені деревні мешканці – квакші, веслоногі жаби, представники родини короткоголових і вузь – коротих.

Як правило, наземні мешканці характеризуються кращим розвитком легенів і меншим значенням шкіри в процесі дихання. Це робить їх менш залежними від вологості навколишнього серЄдовища.

У місцях з несприятливими умовами існування наземні форми земноводних можуть переходити до водного способу життя (гостроморда жаба – у посушливих зонах, трав’яна й гостроморда жаби – у тундрі).

В умовах різкої зміни температури й вологості, що характерно для більшої частини суші, земноводні не можуть добувати їжу й вести активний спосіб життя в будь-який час доби протягом усього року. Тварини обирають для цього періоди з найбільш оптимальними умовами, проводячи інший час в укритті. Добова й сезонна циклічність у житті земноводних – це біологічне пристосування, що компенсує їхню недосконалість як наземних мешканців.

3. Роль земноводних в екосистемах, їхнє значення для людини

Харчуючись майже винятково тваринною їжею, земноводні винищують комах, що шкодять садам, городам, полям, лісам і лугам. Поїдають вони й різних переносників захворювань, і проміжних хазяїв паразитичних червів: комарів, москітів, гедзів, оводів і їхніх личинок, а також молюсків і червів.

У знищенні личинок комарів особлива роль у деяких місцях належить жерлянкам. У деяких місцевостях жерлянками знищується до 50 % личинок комарів протягом одного місяця. Знищують личинок і звичайні тритони. Дорослих комарів інтенсивно знищують цьоголітки, особливо ті види, які тримаються біля води. Відсоток шкідливих тварин особливо великий у їжі звичайних тритонів, квакш, жаб, найменше від інших виявляються корисними малоазійська й ставкова жаби та гребінчастий тритон.

Корисна діяльність земноводних коливається в різні роки залежно від їхньої чисельності. Неоднакова вона на різних стадіях, у різні пори року й за різних погодних умов.

Амфібії у більших кількостях, ніж птахи, поїдають комах з неприємним запахом і смаком, а також комах, що мають захисне забарвлення. Крім того, вони полюють уночі, коли переважна більшість комахоїдних птахів спить.

На велику користь земноводних як винищувачів шкідливих’комах у садах і городах давно звернули увагу. Садівники Англії, Голландії, Угорщини спеціально завозили жаб з інших країн і випускали їх у сади й оранжереї. У середині 30-х років XX століття з Антильських островів на Гавайські було вивезено близько 150 екземплярів ропухи аги. їх розмножили, і більше мільйона ропух було випущено на плантації цукрової тростини. Результати виявилися дуже гарними.

Земноводними харчуються деякі промислові тварини.

Препарування жаб, відповідні розміри й живучість зробили їх улюбленими піддослідними тваринами. На жабах постійно відпрацьовується техніка фізіологічного експерименту.

Земноводні завдають і шкоди, будучи носіями й переносниками небезпечних інфекційних захворювань, наприклад туляремії. Багато хто з них – проміжні хазяї ряду паразитичних червів, що живуть у дорослому стані в організмі свійських тварин, птахів, хутрових звірів.

Практичне значення земноводних невеличке, хоча загалом вони корисні для людини. Жаби й особливо ропухи знищують шкідливих членистоногих, молюсків (слизняків). Тритони поїдають личинок комарів, у тому числі й малярійних. Жаби служать їжею багатьом птахам і ссавцям. У деяких країнах м’ясо жаб і великих саламандр вживають у їжу.

З жабами пов’язано багато відкриттів, їм поставлено навіть два пам’ятники – у Японії й у Франції, настільки великі їхні заслуги в галузі медицини. Але в області збереження біологічної рівноваги, у справі боротьби зі шкідливими комахами їхні заслуги набагато більші: підраховано, що вони знищують приблизно 1-2 відсотки шкідливих комах.

4. Охорона земноводних

Усі без винятку види земноводних України заслуговують охорони. На жаль, багато хто з них досить чутливий до забруднення середовища або знищення місцеперебувань. Безліч земноводних гине на автодорогах під колесами автомобілів. У Західній Європі під час будівництва автострад навіть передбачають підземні переходи для амфібій.

Вигляд земноводних чомусь викликає в багатьох людей неприязнь, їхня несхожість на нас – це ще не причина для того, щоб знищувати їх (адже ми також на земноводних не схожі). Багато що для охорони земноводних можуть зробити й школярі. Насамперед, варто припинити їхнє безглузде знищення на місцях нересту. Не треба виловлювати представників рідкісних видів. Варто піклуватися про чистоту малих водоймищ, не допускати потрапляння до них сміття, нафтопродуктів і отрутохімікатів. У випадку забруднення водоймищ підприємствами варто звертатися до державних природоохоронних органів.

У багатьох країнах, наприклад в Англії, Німеччині, Польщі й ряді інших країн, жаби перебувають під охороною закону й вилов їх заборонений.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі розглядають малюнки на с. 169-171, ознайомлюються з різноманітністю земноводних.

Потім вони читають текст про земноводних на с. 169-171.

Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1 – 5 на с. 172.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 58-59].

V. Самостійна робота учнів

Учні ознайомлюються з рубрикою “Україна. Охброна природи” на с. 172 і з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на тій же сторінці. При необхідності записують висновки в зошит.

Потім школярі виконують завдання рубрики “Готуємося до тематичного оцінювання” на с. 173.

VI. Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII. Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 40, відповісти на запитання 6 після параграфа на с. 172, прочитати висновки на с. 174.

У зошиті [3, с. 58-59] виконати завдання.