Головна ⇒ 📌Натурологія ⇒ Розмноження рослин і тварин

Розмноження рослин і тварин

Тема 1 ОРГАНІЗМ ЯК ЖИВА СИСТЕМА

§ 9. Розмноження рослин і тварин.

У природі є види рослин і тварин, які існують протягом мільйонів років. Це можливо тому, що одне покоління виду змінюється іншим, у якому повністю повторюються його ознаки. Вид досягає “вічності” завдяки розмноженню індивідів, із яких він складається.

Розмноження рослин. Для квіткових рослин характерні два типи розмноження: за допомогою насіння та вегетативних органів рослин. Розмноження рослин за допомогою насіння називають насінним. Розмноження рослин за допомогою

органів (кореня, стебла, листків) називають вегетативним.

В основі вегетативного розмноження лежить здатність рослин до регенерації (від латинського “відновлення”), тобто здатність організму повністю або частково відновлювати втрачену або пошкоджену частину тіла. Таке розмноження – одне з пристосувань до поширення рослин там, де немає сприятливих умов для розмноження насінням. Мабуть, ви бачили зарості бузку, терену на покинутих садибах. Ці зарості є наслідком вегетативного розмноження.

Відомо багато способів вегетативного розмноження культурних рослин. Основними з них є розмноження живцями,

відсадками, вусами, бульбами, цибулинами, частинами кореня, кореневими паростками, щепленням (мал. 47).

Такі рослини, як пирій, валеріана, очерет частіше розмножуються кореневищем; картопля – бульбою; тюльпан, нарцис – цибулиною. У підземних пагонах цих рослин на зиму відкладається запас поживних речовин, який навесні рослина використовує при розвитку молодих наземних пагонів із бруньок, що розвиваються на бульбах, кореневищах, Цибулинах.

Смородину, агрус, виноград можна розмножувати відсадками, тобто частинами пагонів. Для цього навесні молодий пагін, не відокремлюючи від рослини, прикопують так, щоб його нижня частина була в грунті, а верхівка – над землею. На нижній частині пагона, що прикопується, надрізають кору. До осені у місці надрізу утворюються додаткові корені. Після цього пагін відокремлюють від куща і висаджують у грунт.

Мал. 47. Вегетативне розмноження:

1 – вусами; 2 – кореневищем; 3 – бульбами; 4 – відсадками;

5 – живцями; 6 – коренем; 7 – листком; 8 – щеплення брунькою

Мал. 48. Насіння: 1 – квасолі; 2 – гарбуза; 3 – буряка; 4 – редиски;

5 – моркви; 6 – цибулі; 7 – айстри; 8 – огірка;

9 – чорнобривців; 10 – помідора

Тополю, вербу, деякі інші дерева і кущі можна розмножувати стебловими живцями. Для цього готують однорічні здерев’янілі живці завдовжки 25-30 см і садять у підготовлений грунт. Живці розташовують похило до горизонту в напрямку на південь.

Кореневі живці – це шматочки бічних коренів завдовжки 10-20 см. їх готують восени і зберігають протягом зими у парнику. Ними можна розмножувати вишні, сливи, яблуні та інші рослини.

Листковими живцями розмножують деякі види кімнатних рослин – бегонію, лимон, узамбарську фіалку. Для цього зрізаний із черешком листок кладуть нижнім боком на вологий ‘ пісок, зробивши на великих жилках надрізи, щоб прискорити появу бруньок та додаткових коренів, і накривають скляним ковпаком. Час від часу пісок зволожують, щоб він не пересихав. Через певний час на нижньому боці листка утворюються корені і молоді листочки.

У лісі привертає увагу суцільний килим суниць. Вони Розмножуються вусами. Від однієї материнської рослини влітку відростає кілька повзучих пагонів – вусів, у вузлах яких Утворюються корені і бруньки, розвиваються листки. Такі пагони швидко вкорінюються і навесні вже ростуть самостійно.

Мал. 49. 1 – звірі вигодовують малят молоком; 2 – пташине гніздо

Більшість квіткових рослин розмножується насінням (мал. 48). Навесні і влітку цвітуть різноманітні рослини. Над ними гудуть бджоли, збираючи нектар. Вони запилюють квітки рослин, внаслідок чого відбувається запліднення. Згодом утворюються плоди, у яких дозріває насіння (мал. 50). Велика кількість насіння, як і його різноманітність, зумовлена пристосуванням рослин до середовища життя.

Розмноження тварин. Більшість багатоклітинних тварин розмножується статевим способом, у якому беруть участь два організми. При статевому розмноженні новий організм утворюється від злиття двох статевих батьківських клітин (чоловічої і жіночої). Цей процес називається заплідненням. У результаті запліднення формується зародок, з якого розвивається організм.

У звірів зародок розвивається в організмі матері. У одних звірів малята народжуються голими, сліпими, у інших – зрячими, здатними пересуватися самостійно. Самки звірів годують малят перший час молоком (мал. 49, 1). Батьки звірів, звичайно, вчать своїх малят знаходити їжу, захищатися від ворогів.

У птахів і плазунів зародок розвивається у яйці. Птахи висиджують яйця, з яких вилуплюються пташенята (мал. 49, 2). Риби відкладають ікру, з якої розвиваються мальки риб.

Такі тварини, як гідра, коралові поліпи, війчасті черви можуть розмножуватися також безстатевим способом шляхом брунькування та регенерації. При брунькуванні на тілі материнського організму утворюється виріст – брунька, яка відокремлюється від материнської особини і переходить до самостійного способу життя.

Розмноження – здатність організмів відтворювати подібних собі, що забезпечує безперервність життя.

У рослин розрізняють вегетативне і насінне розмноження. Тварини розмножуються статевим і безстатевим способами.

СПОСОБИ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН

Практична робота № 2

1. Ознайомтеся з розмноженням рослин живцями. Зріжте у традесканції стебловий живець так, щоб на ньому залишилося З-4 листочки. Два нижніх листки зріжте. Живці посадіть похило у зволожений пісок, насипаний на грунтову суміш. Полийте посаджений живець і накрийте його скляною банкою. Спостерігайте за ним, аж поки на тій частині живця, що знаходиться в грунті, не з’являться корені.

2. Навчіться розмножувати рослини за допомогою листків. Зріжте листок із черешком у фіалки або бегонії королівської і покладіть його на предметне скло. З нижнього боку листка, де сходяться жилки, зробіть тонкий надріз лезом. Листок посадіть так, щоб черешок його був щільно притиснутий до грунту, а листкова пластинка ледь піднімалася над ним.

Накрийте листковий живець скляною банкою і доглядайте за ним, як за кімнатною рослиною. Через 40-45 днів у висадженого листка з’являться корені і молоді листочки. По мірі росту молодих листків листковий живець буде відмирати.

Запропонуйте спосіб вегетативного розмноження 1-2 обраних вами кімнатних рослин.

3. Ознайомтеся із сухими плодами рослин (горіхом у ліщини, коробочкою у маку, крилаткою в клена, сім’янкою в соняшника, зернівкою в жита) та соковитими (ягодою у помідора та винограду, кістянкою в сливи, черемхи).

Розгляньте, де у плодах знаходиться насіння і яка його кількість.

Мал. 50. Плоди: 1 – горобини; 2 – калини

4. Ознайомтеся з пристосуванням рослин до розповсюдження насіння. Розгляньте плоди клена, насіння бур’янів (лопуха, череди), насіння рослин із соковитими плодами (горобини, калини (мал. 50), бузини). Поясніть, як рослини пристосувалися до розповсюдження.

1. Якими способами розмножуються рослини? 2. Назви 2-3 приклади вегетативного розмноження кімнатних рослин. 3. Назви 3-4 рослини, які розмножуються насінням. 4. Наведи приклади розмноження тварин.

? 1. Як різні тварини дбають про своє потомство? Наведи приклади.

1. Що вам відомо про виховання потомства звірами? 2. Порівняйте пристосування рослин і тварин до продовження виду. 3. Яке розмноження більшою мірою сприяє збереженню виду рослин – вегетативне чи насінне?

Для допитливих

Щеплення брунькою та живцями

Щеплення – це перенесення частини однієї живої рослини (прищепи) на іншу (підщепу), внаслідок чого вони зростаються. Щепити можна живцями і бруньками. Перший спосіб називається копулюванням, другий – окуліруванням.

При окуліруванні на стеблі одно – чи дворічного сіянця над кореневою шийкою роблять Т-подібний надріз завдовжки2-3 см і завширшки 1 см. Дерев’яною лопаткою відвертають кору і в кишеньку, що утворилася, вставляють вічко (бруньку) прищепи (бруньку вирізають так, щоб вона була завдовжки не більше ніж 2 см і щоб у середній частині було трохи деревини). Потім кору сіянця притискають до бруньки і місце щеплення міцно обв’язують ізоляційною стрічкою так, щоб бруньку було видно (мал. 51). Окулірування проводять улітку і восени.

Мал. 51. Щеплення брунькою (послідовність операцій)

Копулювання – щеплення однорічного живця з кількома бруньками. Прищепа і підщепа повинні бути однакові за діаметром. На прищепі і підщепі роблять однакові зрізи навскіс. Прищепу прикладають щільно до підщепи і обв’язують ізоляційною стрічкою. Якщо прищепа і підщепа різні за товщиною, щеплять у розщіп, за кору та іншими способами.

Для допитливих

Спостерігаємо розвиток рослини

Покладіть насіння квасолі і пшениці в склянку із зволоженою тирсою чи зволоженим клаптиком полотна.

Зволожуйте проростки, щоб вони не підсихали. Щодня виймайте з банки по одному проростку квасолі і пшениці і замальовуйте їх, записуючи, скільки днів проростку. Через 15

Днів спостереження припиніть. Зробіть висновок про збільшення розмірів проростків квасолі і пшениці.

Мал. 52. Розвиток рослини:

1 – насінина, 2 – зародок, 3 – корінь, 4 – паросток

Спостерігайте, як рослина проростає. Через добу після того, як ви намочили насіння квасолі, побачите, що воно набубнявіло, збільшилося у розмірах. На другу добу помітите, що в деяких насінинах розірвалася шкірка, з’явився корінець. Це головний корінь. Посадіть тепер насінини в грунт, їх корені готові до взаємодії з навколишнім середовищем – водою, повітрям, грунтом (мал. 52).