САД ЯК ШТУЧНА ЕКОСИСТЕМА. ДОГЛЯД ЗА САДОМ
Природні та штучні системи в середовищі життя людини
Тема 2. Природні та штучні екосистеми
§14. САД ЯК ШТУЧНА ЕКОСИСТЕМА. ДОГЛЯД ЗА САДОМ
“Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть…” Хто не знає цих поетичних слів Тараса Шевченка? З давніх-давен українці приносили з лісу та висаджували біля своєї оселі дерева і кущі зі смачними соковитими плодами. Сучасне українське село не уявити без весняного буяння квітучих садів (мал. 74), як не можна й припуститися думки, що влітку та восени у кожному подвір’ї немає духмяних ягід
Особливості створення саду
Сад – це насадження дерев і кущів, що щедро і тривалий час забезпечують людину їстівними плодами.
Особливостями саду є те, що під час його закладання враховують кліматичні умови, початок плодоношення і довговічність дерев, родючість грунту, рельєф місцевості, рівень грунтових вод і навіть можливості запилення та самозапилення. Ретельно добирають сорти рослин. Виявляється, слід
Мал. 74. Цвітіння плодових дерев саду
Отже, сад, на відміну від природних екосистем, створює людина.
Хто населяє екосистему саду
Передусім до екосистеми саду належать спеціально висаджені людиною дерева і кущі. Найпоширенішими фруктовими деревами в Україні є яблуня, груша, черешня, вишня, слива, абрикос; кущами – смородина, малина, агрус. Кримські яблука, мелітопольські черешні відомі далеко за межами України. Поруч із плодовими деревами ростуть різні бур’яни. їх знищують, аби вони не забирали з грунту потрібні саду поживні речовини.
Із тваринних організмів, які найчастіше відвідують сад (мал. 75), заслуговують на увагу бджоли та інші комахи, що беруть участь у запиленні.
Має сад і своїх шкідників, як-от: попелицю, яблуневу плодожерку, мишей, зайців. Попелиця живиться соком рослин. Незважаючи на малі розміри, вона дуже ненажерлива. Велике скупчення попелиць на одному дереві призводить до того, що листки скручуються й засихають. А рослина невеликих розмірів (саджанець) може загинути, якщо вчасно не знищити шкідника.
Мал. 75. Мешканці саду: 1 – дрозд; 2 – бджола; 3 – мурашки; 4 – сонечко; 5 – ропуха; 6 – турун
Від гусені метелика яблуневої плодожерки потерпає насамперед урожай плодів. Навесні самка метелика відкладає яйця на зав’язь квітки. Плід розвивається, а всередині нього росте і розвивається гусениця, що живиться його м’якушем. Доки вона не прогризе назовні отвір, нікому й на думку не спаде, що гарне зовні яблуко “червиве”. За літо одна гусениця здатна зіпсувати кілька яблук.
Узимку зайці обгризають кору молодих пагонів, завдаючи садові шкоди.
Та не всі комахи шкодять рослинам саду. Бджолам-трудівницям не поступаються працелюбністю й корисністю симпатичні сонечка. їхні сірі з оранжевими плямками невеличкі, але прудкі личинки нищівно атакують попелиць. Одна така личинка за день з’їдає кілька десятків попелиць. Багатьох шкідників знищують мурашки, жуки туруни з металічним блиском крил, великі незграбні ропухи. Тож, побачивши цих тварин, не проганяйте та не знищуйте їх. Вони ваші надійні помічники у догляді за садом.
А ще в саду багато птахів. Для деяких дерева саду є домівкою, інші прилітають, аби поживитися гусінню та жуками. (Пригадайте та назвіть їх.) Звичайно, влітку, коли достигне солодка черешня чи вишня, дехто з пернатих може поласувати їхнім м’якушем. Але загалом допомога птахів саду неоціненна, адже вони знищують багато шкідливих комах та їхніх личинок.
В екосистемі саду рослини і тварин об’єднують ланцюги живлення, як-от: слива – ► попелиця – ► сонечко; яблуня – ► гусениця – ► птах.
Щоб сад тривалий час приносив великі врожаї ягід і фруктів, за ним необхідний догляд.
У чому полягає догляд за садом
Доглядаючи за садом, насамперед потрібно періодично обрізувати старі гілки і ті, що заважають формуванню розлогої крони. Дерева саду підживлюють добривами. У посушливий період сад поливають, особливо молоді дерева.
Щоб запобігти збиткам урожаю від комах-шкідників, садівники їх знищують. У невеликому саду шкідливих комах та їхні личинки можна збирати вручну. Так, уранці струшують і збирають хрущів. Після нічної прохолоди вони малоактивні, сидять і майже не рухаються. У садах, що охоплюють великі площі, дерева обприскують спеціальними отруйними для комах речовинами. Щоб убезпечити кору молодих дерев від поїдання мишами та зайцями, стовбури дерев на зиму обв’язують очеретом, осокою. Часто навесні у пору цвітіння саду трапляються заморозки. Захищають від них дерева за допомогою штучного задимлення. Не слід забувати і про облаштування годівниць для горобців, синиць та інших птахів, які зимують у наших краях. Навесні та влітку вони віддячать сторицею (мал. 76).
Мал. 76. Догляд за садом
Дбайливо доглянутий сад віддячує людині щедрими багаторічними врожаями.
Підсумки
О Сад – це насаджені людиною дерева і кущі, що мають їстівні плоди.
О В Україні здавна вирощують сади.
О Поширеними деревами в садах України є яблуня, груша, слива, вишня, черешня, абрикос, кущами – малина, смородина та інші,
О Сад є однією зі створених людиною екосистем, де налагоджені взаємозв’язки та ланцюги живлення.
Сторінка природодослідника
Виконайте завдання. Проведіть спостереження за зимовим садом. Для цього оберіть час, коли земля вкрита снігом.
Дія 1. Уважно придивіться до слідів на снігу. Чи впізнаєте, кому вони належать?
Дія 2. Зірвіть кілька скручених листків, що не опали з дерев. Розкрутіть їх і подивіться, що в них є. Знайте, що такі листки слід зривати та спалювати. Зробіть висновок, чому.
Дія 3. Зробіть годівниці, розвішайте їх на деревах і підгодовуйте птахів. З’ясуйте, які птахи навідуються взимку до саду. Поспостерігайте за їхньою поведінкою. Результати спостережень запишіть у зошит.
Maл. 77. Розвиток хруща: 1 – яйця; 2 – личинка; 3 – лялечка; 4 – доросла комаха
Сторінка ерудита
У саду навесні серед дерев і кущів чути, як гудуть хрущі. Ці шкідники саду та лісу мають певні особливості розвитку (мал. 77).
Річ у тім, що личинка хруща розвивається протягом чотирьох років. У перший рік навесні самка відкладає у грунт яйця. З них через 5-6 тижнів з’являються личинки. Вони живляться молодими корінцями рослин і залишаються зимувати в грунті. Ще три роки личинки ростимуть і шкодитимуть кореням. І тільки в кінці четвертого літа вони перетворяться на лялечки, з яких до зими сформуються дорослі хрущі.
Перезимувавши, навесні п’ятого року доросла комаха з’являється в саду. Отже, хрущ удвічі шкідливий: дорослий жук знищує листки, а личинка – корені дерев.
Перевірте свої знання
1. Яку штучну екосистему називають садом? 2. Порівняйте сад з лісом та полем і вкажіть, що в них спільного та чим вони відрізняються. 3. Як доглядати за садом? 4. Як ви розумієте приказку: “Немає саду без комах, а плодів без бджіл”? 5*. Прямий чи непрямий розвиток у хрущів? Відповідь обгрунтуйте.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...