САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД

Related posts:

1. ПОТЕНЦІАЛ САМООЧИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ САМООЧИЩЕННЯ – те саме, що й Потенціал розкладання....
2. САМООЧИЩЕННЯ Екологія – охорона природи САМООЧИЩЕННЯ – ліквідація забруднень абіотичними чинниками середовища і в ході життєдіяльності організмів....
3. КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ – послідовна безперервна циркуляція хім. елементів, яка відбувається за рахунок поглиненої рослинами сонячної енергії і підтримується сукупністю організмів, об’єднаних ланцюгами живлення. К. р. б. виявляється в процесах живлення, дихання, розмноження, загибелі, розкладання, у складній взаємодії живих істот, що перебувають на різних ступенях організації. К. р. б. включає процеси […]...
4. ПІДІГРІВАННЯ ПРИРОДНИХ ВОД Екологія – охорона природи ПІДІГРІВАННЯ ПРИРОДНИХ ВОД – забруднення поверхневих вод унаслідок скидання в них нагрітої води, використаної в системах водяного охолодження електростанцій (85 %) і пром. підприємств, тобто термінове забруднення. Підвищення т-ри вже на кілька градусів призводить до змін флори і фауни водойм. З одного боку, з підвищенням т-ри зменшується розчинність кисню у воді, […]...
5. БІОГЕНИ Екологія – охорона природи БІОГЕНИ – 1) речовини (в т. ч. хім. елементи), необхідні для існування живих організмів; 2) речовини, що виникли внаслідок розкладання решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
6. ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ, потенціал самоочищення – здатність прир. території та акваторії без саморуйнування розкладати прир. й антроп. речовини (відходи, викиди) та запобігати їхньому шкідливому впливу на життя (в момент розкладання та в наступних циклах біотичного колообігу, до якого ці розкладені речовини залучаються). Розрізняють високий П. р. та низький П. р. залежно від […]...
7. ДЕФІЦИТ КИСНЮ Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ КИСНЮ (У ВОДІ) – різниця між макс. кількістю кисню, яка може міститися у воді за даних т-ри та тиску, та фактичною кількістю кисню у воді....
8. ЗАМОР Екологія – охорона природи ЗАМОР, придуха (У ВОДОЙМАХ) – масова загибель водяних організмів, спричинена нестачею розчиненого у воді кисню (гіпоксія) або надходженням у воду токс. речовин. Зимові 3., як наслідок гіпоксії, трапляються, коли водойма вкривається суцільним крижаним панциром. У теплий період року 3. мають місце в умовах, коли на розкладання надлишку орг. речовини витрачається кисень […]...
9. КОНЦЕНТРАЦІЯ ФОНОВА Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ФОНОВА -1) вміст речовин у повітрі чи воді, який визначається глобальними і регіональними прир. процесами; 2) вміст речовин у повітрі чи воді, який визначається сумою глобальних чи регіональних прир. і антроп. процесів; 3) вміст речовин у повітрі чи воді населених пунктів, що створюється виробничими і транспортними викидами, які не обліковуються, […]...
10. ДЕСТРУКЦІЯ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ДЕСТРУКЦІЯ БІОЛОГІЧНА – руйнування, розкладання орг. речовин під дією мікроорганізмів (бактерій, грибів у грунт, організмів). За повної Д. б. виділяються лише вода, вуглекислий газ, з’являються нові бактеріальні або грибні маси (іноді сполуки сірки й азоту). Однак часто один вид бактерій або грибів зумовлює лише один із ступенів процесу розкладання, а для […]...
11. ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) Екологія – охорона природи ХІМІЧНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ (ХСК) – головний показник, що характеризує ступінь і динаміку самоочищення забруднених стічних вод. Виражається кількістю кисню, витраченого на окиснення забруднювальних хім. речовин, що містяться в одиниці об’єму води, за певний час (5 діб – ХСК5, 10 діб – ХСК10 тощо)....
12. БІОГАЗ Екологія – охорона природи БІОГАЗ – суміш метану та вуглекислого газу з домішками азоту, водню, кисню, сірководню, яка утворюється внаслідок перебігу біол. процесів анаеробного розкладання орг. речовин на дні водойм, у травному каналі жуйних, а також розкладання побутових відходів, гною за участю бактерій метанового бродіння. У зв’язку з енергет. кризою набувають поширення установки безперервного добування […]...
13. РАДІОПРОТЕКТОРИ Екологія – охорона природи РАДІОПРОТЕКТОРИ, радіозахисні речовини – хім. сполуки, які застосовуються для захисту біол. об’єктів від йонізуючого випромінювання (шляхом створення аноксії, нейтралізації йонізованих атомів і молекул тощо). Р. вводять до або під час опромінення, напр., при променевій терапії злоякісних пухлин. До ефективних Р. належать речовини, що містять сульфгідрильні групи (напр., цистеїн), деякі аміни і […]...
14. ПОЛІЦУКРИДИ Екологія – охорона природи ПОЛІЦУКРИДИ, глікани, полісахариди – високомолек. вуглеводи, що складаються із залишків моноцукридів. Містяться в усіх клітинах організмів. Типові представники П. – целюлоза, крохмаль, глікоген, хітин, пектинові речовини, гепарин та ін....
15. ГНИТТЯ Екологія – охорона природи ГНИТТЯ – розклад азотовмісних орг. сполук (в основному білків) мікроорганізмами; відіграє важливу роль у колообігу речовини в природі....
16. БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ – ті, які необхідні для існування живих організмів. Це речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
17. М’ЯКІСТЬ ВОДИ Екологія – охорона природи М’ЯКІСТЬ ВОДИ – низький вміст у воді карбонатів кальцію та магнію. Протилежне до жорсткості води – значного вмісту цих речовин у воді....
18. ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – самовідновлення природних об’єктів і живих організмів, які входять до складу біосфери. Забезпечується цілісністю та ефективним функціонуванням екол. систем планети. В. п. р. відбувається успішно за умов, коли масштаби і швидкість використання ресурсів не перевищують їхньої здатності до відтворення. В. п. р. здійснюється також за допомогою комплексу заходів […]...
19. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
20. ЗАМІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЗАМІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – заміна одного прир. ресурсу на ін., як правило, економічно рентабельніший у даний істор. період. Прикладом може бути енергет. ряд: деревне паливо – мін. паливо – атомна та сонячна енергія, в т. ч. й “холодна”. Деякі ресурси незамінні у зв’язку з тим, що їх технол. неможливо створити (напр., […]...
21. ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
22. СТАГНАЦІЯ Екологія – охорона природи СТАГНАЦІЯ – 1) дефіцит кисню у водоймі, що виникає природно; 2) затримка розвитку організмів, будь-які застійні явища....
23. ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – розділ географії, що досліджує розміщення окремих видів прир. ресурсів, проблеми їх оцінювання, комплексного використання і відтворення....
24. ЕВРИОКСИБІОНТ Екологія – охорона природи ЕВРИОКСИБІОНТ – водяний організм, здатний жити в умовах значних коливань вмісту кисню у воді (карась, в’юн та ін.)....
25. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – облік кількості, якості, динаміки запасів, форми і ступеня використання прир. ресурсів....
26. ВИСНАЖЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ВИСНАЖЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – зростаюча невідповідність доступних запасів природних ресурсів чи безпечних норм їх вилучення і потреб суспільства....
27. КОПРОФАГІЯ Екологія – охорона природи КОПРОФАГІЯ – поїдання чужих або повторне пропускання крізь травний канал власних фекалій. Тварин, яким властива К., називають копрофагами. Багато з них живляться не стільки екскрементами, скільки бактеріями та інфузоріями, що в них містяться. К. властива також детритофагам. К. відіграє важливу роль у колообігу речовин, щонайповнішому використанні енергет. ресурсів корму....
28. Зв”язки тварин у природних угрупованнях Тема 1 БУДОВА І ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ТВАРИН § 8. Зв”язки тварин у природних угрупованнях Життєдіяльність тварин – це насамперед процес поглинання речовини, з якої організм будує нові клітини, й енергії, за відсутності якої цей процес неможливий. Без надходження в організм речовини й енергії жодна жива істота не здатна підтримувати свою життєдіяльність, рости, розвиватися й розмножуватися. Усі […]...
29. ІЄРАРХІЯ ПРИРОДНИХ СИСТЕМ Екологія – охорона природи ІЄРАРХІЯ ПРИРОДНИХ СИСТЕМ – супідрядність функц. систем Всесвіту, коли менші підсистеми складають більші системи, які, в свою чергу, є підсистемами ще більших систем....
30. МІНЕРАЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи МІНЕРАЛІЗАЦІЯ – 1) процес розкладання opr. сполук до вугільної кислоти, води та простих неорг. речовин, що відбувається з участю чи без участі редуцентів; 2) конц. солей у воді; виражається у мг/л, г/л, г/м3 та в %о (проміле); зі збільшенням сухості клімату, як правило, зростає і М....
31. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – комплексне і повне використання прир. ресурсів із завдаванням мінім, шкоди однією галуззю госп-ва іншій і збереженням сприятливого режиму довкілля....
32. ПАГОН Екологія – охорона природи ПАГОН – сукупність організмів, які містяться в товщі льоду (як правило, в стані анабіозу), що вкриває поверхню водойми....
33. СИСТЕМА ПРИРОДНИХ ОХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ПРИРОДНИХ ОХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ – таке поєднання прир. охоронних територій, що забезпечує підтримання екол. рівноваги в межах великого регіону....
34. КАДАСТР ОХОРОННИХ ПРИРОДНИХ ОБ’ЄКТІВ Екологія – охорона природи КАДАСТР ОХОРОННИХ ПРИРОДНИХ ОБ’ЄКТІВ – систематизоване зведення відомостей про всі території та об’єкти, що мають охоронну цінність. Крім заг. кадастрових показників, містить такі відомості, як дата надання статусу, ступінь охорони тощо....
35. ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи ВИВІТРЮВАННЯ – руйнування мін. і гір. порід під впливом фіз. і хім. чинників, компонентів атмосфери та гідросфери за участю живих організмів. Розрізняють фіз. В., що призводить лише до мех. розколювання породи на уламки; хім. В., у процесі якого змінюється хім. склад гір. породи й утворюються більш стійкі мінерали; орг. (біол.) В. […]...
36. МІКРОКОНСУМЕНТИ Екологія – охорона природи МІКРОКОНСУМЕНТИ – гетеротрофні організми (в основному бактерії та гриби), які руйнують складні сполуки мертвих тіл, споживають частину продуктів їх розкладання та вивільнюють неорг. поживні речовини. Практично те саме, що й редуценти, але в ін. класифікації....
37. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ БАГАТОЦІЛЬОВА Екологія – охорона природи ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ БАГАТОЦІЛЬОВА – комплексне і повне використання прир. ресурсів з завдаванням мінім, збитків однією галуззю госп-ва іншим і слабким порушенням прир. процесів, які забезпечують сталість природокористування даного типу....
38. НОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи НОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ – величина середньорічної продукції без компенсаційного запасу, який забезпечує підтримання всієї системи в стійкому (за складом і продуктивністю) стані. Н. в. п. е. залежать від реакції, інтенсивності і кратності використання; від заг. стану екосистеми (зокрема, вікового складу основних популяцій, їх відновлення)....
39. ВОДОЙМА ЕВТРОФНА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА ЕВТРОФНА – внутр. водойма (прісноводна екосистема), багата на поживні для рослин речовини. Вода малопрозора. Відмерлі рослини нагромаджуються у вигляді потужних відкладів орг. маси, мінералізація яких нерідко відбувається за участю анаеробів. Кисень у воді практично відсутній. Колообіг мін. речовин загальмований і неповний. В. е. багата на рибу, яка витримує нестачу кисню […]...
40. ЦІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЦІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – народногосп. (екон., соц.-екон., культ.) вартість ресурсів, що визначається сумою екон. і позаекон. оцінок, які будуються переважно на затратах різної кількості праці щодо обмежених прир. ресурсів різної якості і місцезнаходження. Зміна Ц. п. р. у часі характеризується переважно U-подібною кривою....