САПРОПЕЛЬ

Related posts:

1. ТАФОНОМІЯ Екологія – охорона природи ТАФОНОМІЯ – галузь палеонтології, що вивчає умови захоронення викопних решток тварин і рослин та закономірності утворення місцезнаходжень цих решток....
2. БІОЛІТИ Екологія – охорона природи БІОЛІТИ – гірські породи та мінерали, що складаються переважно з решток тварин і рослин, а також продуктів їхньої життєдіяльності (вугілля, вапняки тощо)....
3. КОМПОСТ Екологія – охорона природи КОМПОСТ – орг. добриво, яке утворюється внаслідок послідовного або одночасного розкладання рослинних решток, комунальних і тваринницьких відходів різними деструкторами (насамперед безхребетними) та мікроорганізмами (грибами, бактеріями)....
4. ГУМІФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи ГУМІФІКАЦІЯ – процес перетворення opr. решток рослин і тварин внаслідок перебігу біохім. реакцій за утрудненого доступу кисню на темнозабарвлені високомолекулярні речовини – гумус....
5. РЕГУЛЮВАННЯ РІЧОК Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ РІЧОК – сукупність заходів і робіт з упорядкування русел річок для підтримання необхідного рівня води біля водозабірних споруд і створення умов, сприятливих для життєдіяльності водяних рослин і тварин, пароплавства, лісосплаву тощо....
6. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
7. ІНБРИДИНГ Екологія – охорона природи ІНБРИДИНГ – примусове самозапилення або схрещування споріднених організмів. У самозапильних рослин (пшениця, ячмінь, цитрусові) І. – норм, явище, а в тварин та перехреснозапильних рослин воно спричинює зниження життєздатності потомства; система розведення тварин, згідно з якою застосовують спаровування споріднених особин....
8. ВОДОЙМА ГУМІФІКОВАНА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА ГУМІФІКОВАНА – водойма, вода в якій унаслідок мікробіол. розкладання орг. решток і появи гумінових кислот набула темного забарвлення....
9. ГІДРОСФЕРА Екологія – охорона природи ГІДРОСФЕРА – сукупність усіх водних об’єктів земної кулі: океанів, морів, річок, озер, водосховищ, боліт, підземних вод, льодовиків і снігового покриву....
10. РЕСУРСИ ВОДНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ВОДНІ – придатні для використання в нар. госп-ві води річок, озер, каналів, водосховищ, морів і океанів, підземні води, грунт, волога, вода (льоди) льодовиків, водяна пара атмосфери, заг. запаси яких становлять 1454,3 млн км3 (з них менш як 2 % – прісні води, а доступні для використання 0,3 %). Тенденція до […]...
11. САПРОПЕЛІТИ Екологія – охорона природи САПРОПЕЛІТИ – різновидність викопного вугілля, що утворилось унаслідок нагромадження решток найпростіших планктонних організмів та колоній зелених і синьо-зелених водоростей. С. використовують для грязелікування і як паливо....
12. ГІБРИДИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІБРИДИЗАЦІЯ (б і о л.) – схрещування різних за спадковістю організмів. Г. – один з найважливіших чинників еволюції біол. форм у природі. Г. застосовують у селекції для виведення нових сортів рослин і порід тварин, у насінництві та в разі розведення тварин з метою створення високопродуктивних гетерозисних форм, а також як метод […]...
13. ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ – надходження в гідросферу забрудників у кількостях і конц., що здатні порушити норм, умови середовища великих водних об’єктів: океанів, морів, озер, річок, естуаріїв, водосховищ, ін. штучних водойм, а також грунт, і підземних вод....
14. ПАЛ Екологія – охорона природи ПАЛ – 1) випалювання трав’яної та чагарникової рослинності з метою витіснення небажаних рослин та знищення відмерлих решток рослин для поліпшення травостою на пасовищі; 2) ліс. пожежа антроп. чи прир. походження, іноді зумисна – для перетворення ліс. ділянки на пасовище чи орні землі; 3) згарище, обгорілий ліс....
15. ОХОРОНА МАЛИХ РІЧОК Екологія – охорона природи ОХОРОНА МАЛИХ РІЧОК – важливий напрямок охорони початкових ланок водних ресурсів. Включає розчищення джерел, русел річок, закріплення їх берегів, регулювання водних стоків. На території України налічується близько 22 тис. малих річок....
16. ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім. засобів боротьби зі шкідниками, надмірним внесенням добрив, інтродукцією нових видів рослин тощо. Об’єктами вивчення Е. с. є як окремі види с.-г. […]...
17. ІНОКУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ІНОКУЛЯЦІЯ – введення живих мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, сироватки чи ін. речовин у тканини рослин, тварин, людини або в живильні середовища. І. живого збудника інфекц. захворювань (напр., вірусу, вакцини) людині чи тварині сприяє розвитку імунітету. І. застосовують з лікувальною і профілактичною метою, для зараження бобових рослин бульбочковими бактеріями, в мікробіол. дослідженнях....
18. МУЛ Екологія – охорона природи МУЛ – 1) дрібнозернисті відклади у водоймах (часточки розміром менші за 0,01 мм становлять, як правило, понад 30 % його маси), що складаються з суміші мін. та орг. речовин, часто з переважанням однієї з них; 2) мор. відклади, що містять 30-50 % дрібних часточок розміром до 0,01 мм. Деякі М. (1, […]...
19. НЕКРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи НЕКРОЦЕНОЗ – скупчення на одній ділянці решток відмерлих організмів незалежно від причин, часу й місця загибелі окремих особин. Напр., знесення водою в одне місце решток організмів (комах, молюсків, кісток наземних хребетних), які загинули не в один час і в різних місцях....
20. ВОДИ ГРУНТОВІ Екологія – охорона природи ВОДИ ГРУНТОВІ – підземні води першого від поверхні землі постійно водоносного горизонту. Утворюються в основному за рахунок інфільтрації (просочування) води атм. опадів, річок, озер, ставків, каналів, а також за рахунок конденсації водяної пари. Подекуди запаси В. г. поповнюються висхідними водами глибших шарів....
21. ЗНИКНЕННЯ ВИДІВ Екологія – охорона природи ЗНИКНЕННЯ ВИДІВ – вимирання певних видів тварин і рослин унаслідок прямого винищення, руйнування місць їхнього існування, забруднення довкілля тощо. У II тисячолітті з лиця Землі зникло понад 40 видів ссавців (дикий бик-тур, дикий кінь-тарпан, сумчастий вовк та ін.), близько 100 видів птахів (не літаючий голуб-дронт), а кількість зниклих видів безхребетних тварин, […]...
22. ЛУКА(И) Екологія – охорона природи ЛУКА(И) – тип рослинності, що характеризується переважанням трав’янистих багаторічних рослин. За місцеположенням розрізняють Л. заплавні, що поширені в заплавах річок, материкові, або рівнинні, розміщені на незаливних вододільних ділянках і терасах, та гір. Серед гір. Л. (у Карпатах їх називають полонинами, в Криму – яйлами) розрізняють субальпійські, що лежать вище від верхньої […]...
23. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
24. ВОДИ ПОВЕРХНЕВІ Екологія – охорона природи ВОДИ ПОВЕРХНЕВІ – води, які тимчасово чи постійно перебувають на земній поверхні як водні об’єкти будь-якого (твердого, рідкого) фіз. стану. До В. п. належать води річок, тимчасових водостоків, озер, водосховищ, ставків, тимчасових водойм, боліт, льодовиків, зледенінь та снігового покриву....
25. ВИМЕРЗАННЯ (РОСЛИН) Екологія – охорона природи ВИМЕРЗАННЯ (РОСЛИН) – загибель рослин при низьких мінусових т-рах довкілля внаслідок порушення обміну речовин, утворення льоду в клітинах, зневоднення та ушкодження мембран протопласта. Можлива загибель рослин і від морозобоїн стовбурів і гілок, а також унаслідок промерзання грунту, що спричинює пошкодження вузлів кущіння та кореневої системи озимих культур, деяких сортів плодово-ягідних культур....
26. СЕЛЕКЦІЯ Екологія – охорона природи СЕЛЕКЦІЯ – 1) виведення нових і поліпшення існуючих сортів с.-г. рослин та порід свійських тварин; 2) наука, що розробляє теорію й методи створення нових та вдосконалення існуючих форм рослин, тварин, у т. ч. мікроорганізмів....
27. МІГРАЦІЯ КАТАДРОМНА Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ КАТАДРОМНА – міграція водяних тварин з метою розмноження з річок у море (напр., вугрів)....
28. АПОМІКСИС Екологія – охорона природи АПОМІКСИС – різні способи нестатевого розмноження тварин і рослин – партеногенез, апогамія, апоспорія, утворення зародка у вищих рослин без запліднення....
29. БІОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ – виділення на Землі природних районів на підставі особливостей і закономірностей поширення організмів. У закономірностях поширення рослин і тварин є певні відміни, зумовлені неоднаковими способами їх розселення, різним впливом на них чинників довкілля тощо. Окремі групи рослин і тварин можуть відрізнятися ще часом виникнення і шляхами еволюції, що також […]...
30. УКІС Екологія – охорона природи УКІС – кількість скошеної зеленої маси рослин з певної площі. Метод У. широко застосовують у геоботаніці....