СЕПСИС

Related posts:

1. ЗАХВОРЮВАННЯ ТРАНСМІСИВНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ТРАНСМІСИВНЕ – інфекц. захворювання (малярія, висипний тиф та ін.), що передається від хворого та носія інфекц. агента чи хворої тварини до здорових тваринами-переносниками, в основному кровосисними (членистоногі, у тропічних країнах кажани тощо)....
2. АСЕПТИКА Екологія – охорона природи АСЕПТИКА – сукупність профілактичних заходів, спрямованих на запобігання потраплянню патогенних мікроорганізмів у рани, тканини, органи і порожнини тіла. З метою знешкодження патогенних мікроорганізмів використовують автоклавування, кип’ятіння, УФ-опромінення, випромінювання бактерицидних ламп, деякі хім. речовини тощо. Див. також Стерилізація....
3. ЗАБРУДНЕННЯ МІКРОБІОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ МІКРОБІОЛОГІЧНЕ – 1) поява в середовищі аномально великої кількості мікроорганізмів, що пов’язано з масовим їх розмноженням на антроп. субстратах або в середовищах, змінених внаслідок госп. діяльності людини; 2) набуття раніше нешкідливою (звичайно масовою) формою мікроорганізмів патогенних властивостей або здатності пригнічувати ін. організми в угрупованнях. Приклади набуття мікроорганізмами патогенних властивостей: болотний […]...
4. ГЕМАТОЗОЇ Екологія – охорона природи ГЕМАТОЗОЇ, гемопаразити – одноклітинні організми, що паразитують у крові хребетних тварин і людини. Г. спричинюють інфекц. захворювання (малярію, піроплазму та ін.)....
5. ІНОКУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ІНОКУЛЯЦІЯ – введення живих мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, сироватки чи ін. речовин у тканини рослин, тварин, людини або в живильні середовища. І. живого збудника інфекц. захворювань (напр., вірусу, вакцини) людині чи тварині сприяє розвитку імунітету. І. застосовують з лікувальною і профілактичною метою, для зараження бобових рослин бульбочковими бактеріями, в мікробіол. дослідженнях....
6. ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИРОДНО – ОСЕРЕДКОВЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ПРИРОДНО-ОСЕРЕДКОВЕ – інфекц. захворювання, збудник якого постійно циркулює серед певних видів диких тварин (для людини та домашніх тварин найбільше значення мають птахи та ссавці). Переноситься членистоногими (трансмісивне захворювання) або в разі безпосередніх контактів, укусів тощо. 3. п.-о. передається людям та домашнім тваринам тими самими переносниками, іноді через воду та їжу. […]...
7. РЕЗИСТЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи РЕЗИСТЕНТНІСТЬ – стійкість організму, несприйнятливість до певних чинників або агентів (патогенних мікроорганізмів, отрут, забрудників тощо)....
8. ІНФЕКЦІЯ Екологія – охорона природи ІНФЕКЦІЯ – проникнення в організм людини або тварини і розмноження в ньому хвороботворних мікроорганізмів, що супроводжується комплексом реактивних процесів, завершується інфекц. захворюванням, бактеріоносійством або загибеллю мікробів....
9. МІКРООРГАНІЗМ(И) Екологія – охорона природи МІКРООРГАНІЗМ(И) – організми розміром від 50 до 500 мкм, які можна побачити лише під мікроскопом. До М. належать віруси, мікоплазми, рикетсії, бактерії, актиноміцети, дріжджі, плісеневі гриби, мікроскопічні водорості та найпростіші. Серед М. є патогенні форми, які спричинюють інфекц. захворювання людини, тварин та рослин. У природі більшість М. виконує функції редуцентів і […]...
10. ЗАХВОРЮВАННЯ ЕНДЕМІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ЕНДЕМІЧНЕ – захворювання, що спостерігається у людей протягом тривалого часу на певній обмеженій території і зумовлене прир. та соц. умовами. 3. е. може бути пов’язане зі стійкими прир. осередками інфекц. захворювань, тобто бути прир.-осередковим захворюванням (напр., чума), а також мати неінфекційну природу: ендемічне воло (в разі нестачі йоду у питній […]...
11. ДЕВАСТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕВАСТАЦІЯ – комплекс заходів щодо знищення збудників інвазійних та інфекц. захворювань людини, тварин і рослин на всіх фазах їхнього розвитку за допомогою специф. методів (дегельмінтизація, хіміотерапія, дезінфекція, дезінсекція тощо)....
12. ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ – привнесення чи виникнення в грунті нових, звичайно не характерних для нього фіз., хім. чи біол. агентів, або перевищення в певний період прир. середньо-багаторічного рівня (в межах його крайніх коливань) конц. перелічених агентів. Розрізняють багато форм 3. г., у т. ч. радіоакт., бактеріолог, тощо. 3. г. змінює хід грунтотворного […]...
13. ЗООНОЗИ Екологія – охорона природи ЗООНОЗИ – інфекц. та паразитарні хвороби тварин, на які можуть хворіти і люди, що заразились від хворих тварин (сказ, бруцельоз, чума, сап, сибірська виразка та ін.)....
14. ЗНЕЗАРАЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗНЕЗАРАЖЕННЯ – комплекс сан.-техн. заходів, спрямованих на знищення збудників інфекц. захворювань хім. і фіз. способами, знищення карантинних видів рослин і тварин, стерилізація предметів, матеріалів, приміщень тощо....
15. ОБСЕРВАЦІЯ Екологія – охорона природи ОБСЕРВАЦІЯ – система заходів з мед. нагляду за ізольованими в спец, приміщеннях особами, які мали контакт з хворими на різні інфекц. хвороби. Застосовується до осіб, що приїздять з території, на якій діє карантин. О. здійснюється санепідемслужбою, тривалість О. визначається інкубаційним періодом захворювання....
16. АЗБЕСТ Екологія – охорона природи АЗБЕСТ – прир. тонковолокнисті гідроксиловмісні магнезіальні мінерали класу силікатів з домішками заліза, алюмінію, кальцію. А. має зеленкувато-жовте забарвлення, шовковистий блиск, здатний розщеплюватись на тонкі міцні волокна. Потрапляння в легені людини повітря, забрудненого волокнами А., може спричинити тяжке захворювання – рак легенів. Використовують А. як теплоізоляційний матеріал, у будівництві, для виробництва вогнетривких […]...
17. ПЕСТИЦИДИ Екологія – охорона природи ПЕСТИЦИДИ – заг. назва хім. речовин, які використовують для боротьби із шкідниками і хворобами рослин, бур’янами, шкідниками зернопродуктів, деревини, виробів з бавовни, вовни, шкіри, а також з комахами та кліщами – переносниками інфекц. хвороб людини й тварин. П. поділяють на інсектициди, акарициди, бактерициди, фунгіциди, нематоциди, гербіциди тощо. Див. також Біоциди....
18. ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
19. ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ – наука про паразитичних червів (гельмінтів) та спричинювані ними захворювання людини і тварин (гельмінтози)....
20. ЗАХВОРЮВАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНЕ, захворювання кліматичне – захворювання, що виникає під впливом певної погоди або внаслідок тривалого впливу клімату, несприятливого для даного організму (надлишок тепла, недостатня чи надлишкова кількість вологи, УФ-радіації, синдром полярного напруження тощо). До 3- м. нерідко відносять і захворювання, викликані забрудненням атмосфери....
21. СТРЕС АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи СТРЕС АНТРОПОГЕННИЙ – 1) дистрес, що виникає у тварин під впливом діяльності людини; 2) пси – хол. напруження у людини, яке виникає під впливом заг. фону довкілля (напр., велике місто для сільського жителя, грубе поводження ін. людей тощо)....
22. ТОКСОПЛАЗМОЗ Екологія – охорона природи ТОКСОПЛАЗМОЗ – паразитарне захворювання людини й тварин, збудником якого є токсоплазма. Джерело інфекції – ссавці, птахи, хвора людина....
23. ПЕРЕНОСНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ Екологія – охорона природи ПЕРЕНОСНИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ – членистоногі посередники (воші, комарі, кліщі тощо), які передають збудників інфекц. та інвазійних захворювань від хворих особин чи бактеріоносіїв (вірусоносіїв) здоровим....
24. БІОКОМПЛЕКС СИСТЕМИ КОСМІЧНОГО КОРАБЛЯ Екологія – охорона природи БІОКОМПЛЕКС СИСТЕМИ КОСМІЧНОГО КОРАБЛЯ – відібраний комплекс автотрофних (напр., хлорела) та фітотрофних продуцентів (напр., кролик), мікроорганізмів, що редукують відходи, а також людини, який здатний забезпечити тривале співіснування та необхідний колоообіг речовин (насамперед кисню, вуглецю і води) в умовах замкненої екосистеми (з надходженням тільки сонячної енергії). Б. с. к. к. – головна […]...
25. НІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи НІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ – група автотрофних мікроорганізмів, які здатні одержувати енергію для життєдіяльності за рахунок окиснення неорг. сполук азоту (аміак та амонійні солі) до нітратів. Напр., нітрозомонас, нітробактер....
26. ЗАБРУДНЕННЯ ОСЕЛІ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ОСЕЛІ – надходження до оселі або утворення в ній (синтез, розмноження тощо) небажаних фіз., хім. та біол. агентів. 3. о. спричинюється проникненням перелічених агентів ззовні (із забрудненої атмосфери, пилу з вулиці, в т. ч. принесеного на одязі, з виробництва), утворенням продуктів згоряння під час приготування їжі (особливо шкідливі продукти згоряння […]...
27. ЕНДОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕНДОЕКОЛОГІЯ – розділ науки, що вивчає взаємовідносини мікроіндивіда з його внутр. симбіонтами і цих симбіонтів між собою. Напр., людини з власною кишковою мікрофлорою і видів цієї мікрофлори між собою в кишечнику людини, жуйної тварини з її кишковою мікрофлорою, термітів з такою самою мікрофлорою і мікроорганізмів-симбіонтів між собою....
28. ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – наука про взаємовідносини мікроорганізмів і середовища їх існування. Е. м. вивчає розвиток і функціонування окремих видів мікроорганізмів та їхніх угруповань (мікробоценозів) у прир. середовищі, де вони є структ. одиницею кожного прир. біоценозу, в основному як редуцентний ланцюг. У дорослих мікробоценозах існують різні типи взаємовідносин: від симбіозу і метабіозу […]...
29. СУБСТРАТ Екологія – охорона природи СУБСТРАТ – опорний екол. компонент, а в ряді випадків одночасно живильне середовище для рослин, мікроорганізмів. Напр., грунт, дерево, каміння, до яких прикріплені і на яких розвиваються рослинні організми....
30. ТОКСИНИ Екологія – охорона природи ТОКСИНИ, отрути – отруйні речовини білкової природи, що їх продукують і виділяють деякі організми (мікроорганізми, рослини, тварини) і які спричинюють токсикоінфекційні захворювання людини й тварин. Тварини, що виділяють Т., використовують їх для захисту й добування їжі. Т. можуть зумовлювати пригнічення фізіол. функцій і навіть загибель тварин і рослин....
31. ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) – несприйнятливість живих організмів до збудників інфекц. хвороб та впливу деяких чужорідних речовин (отрут). Зумовлюється сукупністю успадкованих і набутих біол. особливостей та механізмів організму, які здатні протистояти шкідливому впливу мікробів і токсинів. Розрізняють прир. і набутий І. (т. і л.). Прир. І. (т. і л.) є стійкою […]...
32. АВІТАМІНОЗ Екологія – охорона природи АВІТАМІНОЗ – захворювання людини і тварин, що розвиваються внаслідок тривалої нестачі або відсутності в їжі чи кормах вітамінів. Внаслідок А. порушуються обмін речовин, активність окислювально-відновних процесів, ферментів, що беруть участь у процесах енергет. обміну (в разі нестачі вітамінів В1, В2, РР, С, Е та ін.), процеси біосинтезу білків і нуклеїнових кислот […]...
33. ПАСТЕРИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ПАСТЕРИЗАЦІЯ – спосіб знищення мікроорганізмів тривалим прогріванням при т-рі близько 100 °С; при променевій П. – знищення мікроорганізмів гамма-випромінюванням....
34. АЕРОТАКСИС Екологія – охорона природи АЕРОТАКСИС – переміщення мікроорганізмів або рухливих клітин багатоклітинних організмів (напр., зооспор) до джерела кисню або від нього. У першому випадку виявляється позитивний А., властивий аеробам, у другому – негативний А., характерний для анаеробів. А. – окремий випадок хемотаксису....
35. ХВОРОБИ ПРОФЕСІЙНІ Екологія – охорона природи ХВОРОБИ ПРОФЕСІЙНІ – захворювання, зумовлені впливом на організм людини несприятливих чинників виробничої сфери в процесі її трудової діяльності (напр.: хім. токс. речовини; виробничий пил; фіз. чинники – шум, вібрація, високі чи низькі т-ри, ел.-магн., йонізуюче чи лазерне випромінювання, ультразвук, електр. поле тощо; біол. виробничі чинники – антибіотики, дріжджові гриби, ферментні препарати; […]...
36. ЕНДОФІТ Екологія – охорона природи ЕНДОФІТ – рослина, яка живе всередині будь-якого субстрату, (напр., кам’яної породи, у шпарах скель, каменів), у тканинах ін. рослин (ендомікориза) або тварин (бактерії) тощо....
37. КЛІМАТИЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ Екологія – охорона природи КЛІМАТИЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ – див. Захворювання метеорологічне....
38. ЗАХВОРЮВАННЯ КЛІМАТИЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ КЛІМАТИЧНЕ – див. Захворювання метеорологічне....
39. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
40. СЕЛЕКЦІЯ Екологія – охорона природи СЕЛЕКЦІЯ – 1) виведення нових і поліпшення існуючих сортів с.-г. рослин та порід свійських тварин; 2) наука, що розробляє теорію й методи створення нових та вдосконалення існуючих форм рослин, тварин, у т. ч. мікроорганізмів....