Головна ⇒ 📌Біологія ⇒ Середовища існування рослин

Середовища існування рослин

Розділ 5. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

Тема 10. ОРГАНІЗМИ Й СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

60. Середовища існування рослин

Яка прекрасна наша Земля!

Ю. Гагарін

Екологія – це наука, що вивчає взаємозв’язки організмів і середовища. З грецької “екос”- дім, “логос” – наука. Наука про дім – для бактерії та ціанобактерії, для гриба й лишайника, для хлорели та магнолії, для метелика й людини. Дім цей великий: уся Земля е домом для істот, які живуть на ній. Для чого

вивчати взаємозв’язки організмів і середовища?

Основний зміст

Усе, що оточує організм і впливає па нього, – є його середовищем існування. На Землі є чотири середовища існування організмів: водне, наземно-повітряне, грунтове й організмове (іл. 60.1). Кожне середовище має для організмів свої умови життя, що створюються одночасним впливом різних чинників. Саме особливості дії цих чинників і відрізняють середовища існування між собою.

Сукупність матеріальних тіл і явищ середовища існування називають також довкіллям. Чинники довкілля поділяють за походженням на чинники неживої природи (світло, вода, повітря,

грунт) і чинники живої природи (вплив тварин на рослини, рослин на рослини та на тварин тощо). Як окремий чинник виокремлюють вилив діяльності людини – антропічний, або антропогенний чинник (іл. 60.2).

Схематично це виглядає так:

Іл. 60.1. Середовища існування:

1 – наземно-повітряне; 2 – йодне; 3 – грунтове; 4 – організмове (коріння конюшини, у якому живуть бактерії)

Іл. 60.2 Чинники довкілля

Живі організми можуть існувати лише за умов постійного й нерозривного взаємозв’язку із середовищем. Так, для життя рослин необхідні світло, тепло, вода, повітря, хімічні речовини, які вони отримують із середовища. У свою чергу рослини підтримують склад повітря, грунту, води, тобто впливають на середовище. Такий взаємозв’язок у науці називають принципом єдності організму та середовища.

Іл. 60.3

ПОГЛИБЛЕННЯ ТЕМИ

Як чинники середовища впливають на рослинні організми?

Чинниками неживої природи, або абіотичними чинниками, є світло, температура, вологість, рельєф, вітер, тиск тощо. Чинники живої природи називають біотичними чинниками. До них належить вплив живих істот одна на одну (наприклад взаємовигідне співіснування чи паразитизм). Антропічні чинники – це чинники, пов’язані з діяльністю людини, яка змінює стан середовища існування (наприклад вирубування лісу, обробіток земель). Чинники середовища називають ще екологічними чинниками (іл. 60.3). Екологічні чинники того чи іншого середовища діють на організми водночас, але з різною інтенсивністю (наприклад, на рослини діють одночасно світло, температура, вологість, але в різні пори року з різною силою). Лише певна сила дії чинника є сприятливою для життя того чи іншого організму. Так, для проростання насіння кукурудзи потрібна температура 10-15 С, а гороху – 1-3 С. Чим більше сила дії чинника відхилятиметься від найсприятливішої (оптимальної), тим гірше буде, рости й розвиватися рослина. За надто низької чи високої сили певного чинника життя рослини може припинитися. Організми пристосовуються до всієї сукупності чинників, які діють на них. Отже, життєдіяльність рослин певного виду в тому чи іншому середовищі існування зумовлена її взаємодією з ціним комплексом екологічних чинників.

Чим відрізняються середовища існування організмів?

Найдавніше середовище існування для рослин – водне, особливостями якого є відсутність різких коливань температури, висока густина, розчинений стан поживних речовин, невисока розчинність газів (О2 і СО2), достатня для фотосинтезу освітленість у поверхневих шарах водойм тощо (іл. 60.4). Водорості та водяні вищі рослини пристосувалися до життя в цьому середовищі. Наприклад, забарвлення водоростей пов’язане з проникаючою здатністю різних променів світла; у листках вищих рослин є повітряні порожнини, продихи розташовуються на верхній поверхні листкової пластинки тощо. Наземно-повітряне середовище є найрізноманітнішим за умовами існування. Освоєння рослинами цього середовища пов’язане з пристосуваннями до незначної густини повітря, різких коливань температури, нерівномірного розподілу води тощо. Тканини й вегетативні органи, особливості циклів відтворення (чергування поколінь) сформувалися саме як пристосування до життя на суходолі. Грунт як середовище існування характеризується відсутністю чи слабким освітленням, невеликими коливаннями температури, високою густиною, вертикальним розподілом води та солей тощо. У фунті можуть жити дрібні рослини (наприклад одноклітинні водорості). Специфічним середовищем для існування організмів є інші організми (іл. 60.5). У цьому середовищі достатньо поживних речовин і досить сприятливі умови вологості, температури, однак воно протидіє існуванню організмів (наприклад, дерева виділяють фітонциди, смолу). Отже, середовища існування відрізняються між собою особливостями дії екологічних чинників.

Іл. 60.4 Середовище існування організмів

Іл. 60.5. Вербова гілка, на якій паразитує повитиця

У чому полягає єдність організму та середовища?

Принцип єдності організму та середовища грунтується на таких основних положеннях: 1) живі організми існують як відкриті системи, унаслідок чого вони поглинають із середовища чи виділяють у середовище речовини й енергію (наприклад, рослини із середовища використовують енергію світла, воду, вуглекислий газ для фотосинтезу, а виділяють кисень, фітонциди); 2) у зв’язку з постійною взаємодією організмів із середовищем у живих істот сформувалися процеси регуляції (наприклад процеси випаровування води через продихи); 3) живі організми здатні пристосуватися до умов середовища (наприклад, кактуси потребують невеликих кількостей води, оскільки живуть в посушливих місцях існування) (іл. 60.6); 4) не лише середовище впливає на організми, а й живі істоти зумовлюють зміни неживих і живих компонентів середовища (наприклад, рослини завдяки фотосинтезу підтримують склад повітря; корені рослин закріплюють схили, запобігаючи руйнуванню грунтів; рослини є поживою для тварин). Отже, живі організми можуть існувати лише за умов постійного й нерозривного взаємозв’язку із середовищем існування.