Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ШКАЛА РЯСНОСТІ
ШКАЛА РЯСНОСТІ
Екологія – охорона природи
ШКАЛА РЯСНОСТІ – бальна система цифр для окомірної оцінки кількості особин виду в угрупованні.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ШКАЛА ЖИТТЄВОСТІ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЖИТТЄВОСТІ – бальна система оцінки життєвості виду в угрупованні на основі врахування фаз його розвитку....
- ШКАЛА ХВИЛЮВАННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ШКАЛА ХВИЛЮВАННЯ ВОДИ – градація окомірної оцінки водної поверхні під час вітру різної сили. Найчастіше застосовують шкали висоти хвиль та стану водної поверхні (обидві шкали мають амплітуду від 0 до 9 балів)....
- ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА – будь яка шкала оцінки екол. значення певного компонента довкілля або явища в екосистемі для окремого виду чи організму або їх угруповання....
- ШКАЛА РОЗМІЩЕННЯ Екологія – охорона природи ШКАЛА РОЗМІЩЕННЯ – градація розподілу рослин або тварин в угрупованні (поодиноко, плямами, групами)....
- ШКАЛА ОЦІНКОВА Екологія – охорона природи ШКАЛА ОЦІНКОВА – шкала, призначена для оцінки інтенсивності того чи ін. явища. Найчастіше подається не в точних числових показниках, а в балах. Переважно використовують п’яти-, семи-, десяти-, дванадцяти – та стобальні Ш. о....
- РЯСНІСТЬ Екологія – охорона природи РЯСНІСТЬ – чисельність особин того чи іншого виду в угрупованні, що визначається кільк. показниками або балами за спец, методами і шкалами. Р. характеризує ступінь участі кожного виду в угрупованні....
- ШКАЛА ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЗАСОЛЕННЯ ГРУНТІВ – шкала, що відображує ступінь засоленості (одночасно кислотності та лужності) грунтів....
- ШКАЛА КОЛЬОРІВ ВОДИ Екологія – охорона природи ШКАЛА КОЛЬОРІВ ВОДИ – те саме, що й Шкала забарвленості води....
- ШКАЛА ЗАБАРВЛЕНОСТІ ВОДИ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЗАБАРВЛЕНОСТІ ВОДИ, шкала кольорів води – умовні індекси для визначення забарвленості води в прир. чи штучних водоймах шляхом порівняння кольору досліджуваної води з відповідним станд. набором кольорів з градацією від синього до коричневого....
- ШКАЛА ВІРНОСТІ ВИДІВ Екологія – охорона природи ШКАЛА ВІРНОСТІ ВИДІВ – ступінь вірності видів, його приуроченості до певного угруповання чи певних умов довкілля, виражений у балах. Напр., у геоботаніці прийнята шкала Браун – Бланке (вірні види, постійні види, види-супутники, випадкові види тощо)....
- ПОПУЛЯЦІЯ ЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ЦЕНОТИЧНА – сукупність особин одного виду або групи близьких видів в угрупованні (як правило, рослин)....
- ШКАЛА ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ – індекс якості навколишнього середовища – умовний показник, що грунтується на реакції людського організму на зовн. впливи, але визначається техн. методами....
- ШКАЛА РОЗПОДІЛУ ДЕРЕВ (КРАФТА) Екологія – охорона природи ШКАЛА РОЗПОДІЛУ ДЕРЕВ (КРАФТА) – розподіл дерев однієї популяції за ступенем їх життєвості та панування. Використовується під час проведення ліс. таксації та визначення дерев для вирубування при догляді лісу....
- ШКАЛА СИЛИ ВІТРУ (БОФОРТА) Екологія – охорона природи ШКАЛА СИЛИ ВІТРУ (БОФОРТА) – умовний розподіл сили вітру за швидкістю та впливом на довкілля. Наприклад, 0 балів – штиль, 0 м/с; 2 бали – легкий, 2,4 м/с; 6 балів – сильний, 12,3 м/с; 9 балів – шторм, 22,6 м/с; 12 балів – ураган, 34,8 м/с тощо....
- ШКАЛА СИЛИ ЗВУКУ Екологія – охорона природи ШКАЛА СИЛИ ЗВУКУ – звуки, що сприймаються органами чуття людини, лежать у діапазоні частот від 16 до 20 ООО Гц. Цей діапазон наз. звуковим діапазоном частот. Звукові хвилі з частотою нижче 20 Гц наз. інфразвуком, понад 20 000 Гц – ультразвуком. Для вимірювання сили звуку є відповідна логарифмічна шкала. Кожний ступінь […]...
- СТРУКТУРА ВИДУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ВИДУ – поділ виду як системи на певні підсистеми; статевовікова С. в. – співвідношення кількості особин різних вікових і статевих груп; хорологічна С. в. – розміщення в межах ареалу виду, підвидів, груп популяцій або окремих популяцій....
- ОПТИМУМ ФІТОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ОПТИМУМ ФІТОЦЕНОТИЧНИЙ – найліпші умови, за яких рослини певного виду можуть відігравати найважливішу роль у рослинному угрупованні, тобто бути домінантами або субдомінантами....
- АРЕАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВИДУ – зона геогр. поширення особин певного виду незалежно від ступеня постійності їх існування....
- ПОПУЛЯЦІЯ АГРОЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ АГРОЦЕНОТИЧНА – сукупність особин виду (сорту) в агроценозі (розрізняють односортові П. а. та генотипічні, багатосортові, в межах виду)....
- ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ – 1) механізм самороз’єднування в просторі особин і груп організмів; 2) властивість більшості тварин триматися певної території чи акваторії впродовж життя й охороняти цей простір від проникнення ін. особин того самого виду....
- ІНДЕКС СТІЙКОСТІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС СТІЙКОСТІ – показник стійкості виду або популяції в біоценозі. І. с. визначають як коефіцієнт варіації кількості їхньої біомаси або середньої чисельності особин, обчислений за багаторічними даними....
- ДОМІНАНТ(И) Екологія – охорона природи ДОМІНАНТ(И) – 1) види, що кількісно переважають у певному угрупованні або в певному проміжку часу, як правило, порівняно з близькими формами або з формами, що належать до одного рівня екол. піраміди чи ярусу рослинності; 2) види, що панують у певній групі особин, угруповань (стадо, дем тощо)....
- ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ -1) кількість особин певного виду на одиницю площі; 2) заг. кількість екземплярів у популяції виду або на певній території....
- ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...
- СОЦІЯ Екологія – охорона природи СОЦІЯ – серійна одиниця (відповідає соцієті) в угрупованні, що розвивається....
- ДОМІНАНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ДОМІНАНТНІСТЬ, домінування – 1) здатність виду займати панівне становище в угрупованні та спричинювати переважний вплив на біоценотичні процеси; 2) форма взаємозв’язку парних (алельних) генів, за якої один із них – домінантний – сильніше впливає на відповідну ознаку особини, ніж інший, рецесивний....
- ДЕТЕРМІНАНТ (біол.) Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНАНТ (біол.) – вид рослини чи тварини, що визначає умови біосередовища в угрупованні....
- ЕКОТИП Екологія – охорона природи ЕКОТИП – група особин будь-якого виду, пристосованих до умов певного середовища....
- ЕКВІТАБЕЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЕКВІТАБЕЛЬНІСТЬ – рівномірність розподілу чисельності окремих видів організмів у біотичному угрупованні....
- ПОПУЛЯЦІЯ ЕЛЕМЕНТАРНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ЕЛЕМЕНТАРНА – сукупність особин виду, які займають будь-яку невелику ділянку однорідної площі....
- КАНІБАЛІЗМ Екологія – охорона природи КАНІБАЛІЗМ – 1) поїдання тваринами особин того самого виду, іноді власного потомства (напр., мальків свого виду багатьма видами риб); один із виявів внутрішньо-родової конкуренції; 2) людоїдство; 3) переносно – звірство, жорстокість, варварство....
- МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВИДУ Екологія – охорона природи МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВИДУ – простір, обмежений сукупністю умов абіотичного та біотичного середовищ, що забезпечує весь цикл розвитку особин, популяції або виду в цілому. Місце (територія, акваторія) з певними умовами, де знаходиться даний вид живого....
- БЕТА-РІЗНОМАНІТТЯ Екологія – охорона природи БЕТА-РІЗНОМАНІТТЯ – ступінь мінливості видового складу організмів в угрупованні залежно від умов середовища....
- ОБЛІК ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ОБЛІК ЧИСЕЛЬНОСТІ – визначення абсолютної кількості особин, що припадає на одиницю площі (або об’єму)....
- МІКРОФЛОРА Екологія – охорона природи МІКРОФЛОРА – 1) сукупність мікроорганізмів в угрупованні (біогеоценозі, кишках тощо); 2) бактерії, деякі гриби (актиноміцети) та водорості....
- ПАРАКЛІМАКС ЕДАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПАРАКЛІМАКС ЕДАФІЧНИЙ – вторинне стійке угруповання, що утворилося в результаті змін грунту в попередньому первинному угрупованні....
- ФІТОМАСА Екологія – охорона природи ФІТОМАСА – сумарна маса рослинних організмів, окремих рослин або їхніх груп у будь-якому природному угрупованні....
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ВНУТРІШНЬОВИДОВІ Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ВНУТРІШНЬОВИДОВІ – прямий та опосередкований взаємовплив особин одного виду, що характеризується переданням інформації або одночасно з нею ще й речовини та енергії....
- ШКАЛА ЯКОСТІ ВОДИ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЯКОСТІ ВОДИ – індекс якості води, що враховує поширення, тривалість та ступінь її забруднення. Якість води прир. водойм зумовлює її придатність як екол. ніші для життя рослин і тварин. Наявність і дослідження індикаторних організмів у біоценозі водойми дає змогу оцінити стан і придатність її як джерела питної води, для зрошення […]...
- СУКЦЕСІЯ ЕНДОДИНАМІЧНА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ЕНДОДИНАМІЧНА – сукцесія, причини якої в самому угрупованні....