Шляхи і засоби підвищення кваліфікації вчителів
11.3. Шляхи і засоби підвищення кваліфікації вчителів
До основних шляхів збагачення знань і підвищення професійної кваліфікації учителів належать:
– вивчення державних документів з актуальних питань освіти й національного виховання;
– самостійне опрацювання наукової психолого-педагогічної, методичної, лінгвістичної літератури, тобто самоосвіта;
– вивчення досвіду роботи вчителів-словесників та самоаналіз власного досвіду;
– участь у конкурсах “Учитель року”;
– участь у роботі методичних об’єднань
– участь у конференціях, педагогічних читаннях, семінарах;
– підвищення кваліфікації на курсах в інститутах післядипломної освіти, педагогічних вищих закладах освіти;
– заняття в школі передового педагогічного досвіду;
– взаємовідвідування уроків, організація відкритих уроків.
Учитель повинен знати державні документи з актуальних питань освіти й національного виховання. До них належать концепції навчання української мови й виховання в школах України, стандарти мовної освіти, програми тощо.
Про зміни що стосуються навчально-виховного процесу, нове
3 1951 року видається щомісячний науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України “Дивослово”, за допомогою якого зросло не одне покоління вчителів.
Інститут педагогіки АПН України заснував науково-методичний журнал “Українська мова і література в школі”. До послуг учителів газета “Українська мова і література”, заснована видавництвом “Шкільний світ”, журнал “Урок української” Національного університету “Києво-Могилянська Академія”, регіональні видання. Наприклад, для вчителів Полтавщини видається часопис “Постметодика”. для педагогів Луганщини – “Освіта Донбасу”, “Освіта на Луганщині” та ін. видання.
Вибір теми для самоосвіти визначається потребою вчителя, школи, рівнем його фахової підготовки, а також зумовлений аналізом та висновками контролю за діяльністю педагога.
Важливими напрямами самоосвіти є:
– вивчення стандартів, Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, концепцій мовної освіти;
– вивчення нових програм і підручників, з’ясування їх особливостей і вимог;
– вивчення додаткового наукового матеріалу, зокрема з психології, педагогіки, мовознавства, лінгводидактики тощо.
Засобами самоосвіти вчителя-словесника є систематичне вивчення нової спеціальної, педагогічної та художньої літератури, при цьому робляться виписки, складаються тези, конспекти, картотеки.
Метою традиційного конкурсу “Учитель року” є виявлення талановитих, творчих учителів, їх підтримка, моральне й матеріальне стимулювання; підвищення престижу професії вчителя, упровадження нових освітніх технологій у систему роботи вчителів, поширення кращого педагогічного досвіду.
Під час конкурсу виявляються творчі вчителі-словесники, які користуються повагою в школах, мають авторитет серед учнів і батьків.
Проведення конкурсу передбачає:
– визначення рівня професійної компетенції учителя, важливою складовою якої є знання сучасної науково-методичної проблематики;
– оцінку системи роботи вчителя, рівень оволодіння ним методикою уроку;
– аналіз змістових і технологічних методик, прийомів, підходів до передачі знань;
– розкриття особистісних та комунікативних якостей конкурсантів.
Конкурс відбувається в кілька етапів: у школі, районі (місті). Переможці районного (міського) конкурсу направляються на обласний. Переможець обласного конкурсу бере участь у Всеукраїнському конкурсі “Учитель року”.
Важливою формою методичної роботи є взаємовідвідування та проведення відкритих уроків з метою удосконалення професійної компетенції, педагогічної культури, поширення досвіду вчителів-словесників.
Особливої уваги потребують молоді фахівці. Робота з ними відбувається в кількох аспектах: удосконалення професійно-значущих особистісних якостей; формування індивідуального стилю педагогічної діяльності; розвиток педагогічної творчості. Для цього використовуються різноманітні форми роботи, зокрема консультації, взаємовідвідування, проведення майстер-класів для молодих учителів тощо.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...