СИЛИ В ЖИВІЙ ПРИРОДІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА №6 “ВИМІРЮВАННЯ СИЛИ”
ТЕМА 3. РУКОТВОРНІ СИСТЕМИ
УРОК 21
ТЕМА. СИЛИ В ЖИВІЙ ПРИРОДІ.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №6 “ВИМІРЮВАННЯ СИЛИ”
Мета уроку: навчальна – сформувати в учнів навичку вимірювання сили, навчити розпізнавати прояв різних видів сил у природі; розвиваюча – розвивати в учнів спостережливість та критичне мислення; виховна – виховувати дисциплінованість й акуратність.
Основні поняття: ціна поділки, межа вимірювання.
Методи уроку: словесний (бесіда), практичний (вимірювання сили тяжіння пружинним динамометром).
Обладнання:
Тип уроку: комбінований.
Міжпредмєтиі зв’язки: фізика (8 клас).
Структура уроку
І. Перевірка домашнього завдання
IІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку
III. Актуалізація опорних знань учнів, їхнього попереднього досвіду
IV. Викладення основного матеріалу
1. Робота з динамометром.
2. Практична робота № 6. “Вимірювання сили тяжіння”.
3. Прояви сили тяжіння в природі.
4.
5. Прояви сили пружності в природі.
V. Підбиття підсумків уроку
VI. Домашнє завдання
Хід уроку
І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
– Запитання до учнів
1. Запишіть на дошці за допомогою відомих вам позначень фразу “Сила тертя становить три ньютони”. Прочитайте цей запис уголос (відповідь: еф тертя дорівнює три ен).
2. Якого значення силу треба докласти, щоб підняти тіло масою 100 грамів?
3. Чому можна легко впасти, ставши ногами на розсипаний горох?
4. У якому випадку при рухові саней сила тертя буде більшою, а в якому – меншою:
А) сани рухаються по сухому асфальту;
Б) сани рухаються по мокрому асфальту;
В) сани рухаються по засніженому асфальту?
Отже, чим легше ковзає предмет, тим _____________ сила тертя, чим важче ковзає предмет, тим ______________ сила тертя (більша або менша).
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ, ЇХНЬОГО ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСВІДУ
Зрушити з місця книгу легше, ніж парту. На асфальті людина почувається впевненіше, ніж на льоду. Інакше кажучи, сила може мати більше й менше числове значення.
IV. ВИКЛАДЕННЯ ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з динамометром
– Яка деталь є головною у пружинному динамометрі? (Пружина.)
– Слово вчителя
Один кінець пружини закріплений на дощечці або пластмасовій пластинці, а інший вільний і закінчується гачком. Чим більша сила буде прикладена до гачка динамометра, тим сильніше розтягується пружина.
Ціна поділки – це відстань між найближчими рисками на шкалі приладу, виражена в тих одиницях виміру, у яких працює даний прилад.
– Чому дорівнює ціна поділки шкільного динамометра? (Один ньютон.)
Це означає, що коли гачок перемістився на одну поділку, то динамометр вимірює силу 1 Н, а якщо на 5 поділок – то 5 Н.
Межа вимірювання – це найбільше значення характеристики, яке може виміряти прилад. Межа вимірювання відповідає останній рисці на приладі.
– Що станеться з приладом, якщо спробувати виміряти яку-небудь характеристику більшого значення, ніж межа вимірювання? (Прилад зламається або не зможе здійснити вимірювання.)
2. Практична робота №6 “Вимірювання сили тяжіння”
– Завдання у робочому зошиті
Порядок виконання практичної роботи
1). Підвісити предмет, принесений із дому, у поліетиленовому пакеті до гачка динамометра.
2). Подивитися, на якій цифрі шкали зупинилася стрілка динамометра.
3). Записати в зошит значення сили тяжіння, не забувши написати назву предмета, для якого проводили вимірювання.
F = ____ Н,
Предмет_______________________
3. Прояви сили тяжіння в природі
1). Річки течуть згори вниз.
2). Із хмар випадають опади.
3). Восени з дерев опадає листя.
4). Усі живі й неживі предмети, не закріплені над Землею, падають на поверхню Землі.
5). Планети Сонячної системи втримуються навколо Сонця.
6). Супутники планет утримуються навколо них.
– Завдання у робочому зошиті
4. Прояви сили тертя в природі
1). Поширення насіння рослин, які чіпляються до шерсті тварин або одягу людей.
2). Обтічна форма тіла, щоб зменшити тертя об воду або повітря.
3). Збільшення тертя на дорогах посипанням піску або використанням профільованої (художньо нерівної) гуми на взуттєвій підошві чи покришках коліс автомобілів.
5. Прояви сили пружності в природі
Тканини рослин і тварин можуть витримувати навантаження, не руйнуючись: дерева нагинаються від вітру, але не ламаються, тварини згинаються під час стрибка.
– Завдання у робочому зошиті
– Запитання до учнів
– Де й для чого людина навчилася використовувати силу вітру? (Будує вітряні млини, до винаходу пароплавів човни рухалися під вітрилами.)
– Де й для чого людина навчилася використовувати силу води, яка падає? (Для роботи водяних млинів та гідроелектростанцій.)
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Усі процеси, які відбуваються навколо нас, можна пояснити дією різних сил.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Дати відповіді на запитання після параграфів.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
Сила тертя
Не слід вважати, що тертя завжди перешкоджає рухові – не зрідка воно йому сприяє. При прокручуванні коліс автомобіля сила тертя шин об поверхню землі, перешкоджаючи їхньому ковзанню, діє з боку дороги й спрямована вперед, забезпечуючи поступальний рух автомобіля. Чим сильніше тертя, тим більша відповідна сила, тому його намагаються не зменшувати, а збільшувати: покриття дороги роблять шорсткуватим, наносять на поверхню шини рельєфні рисунки (протектори). Пригадайте, як важко йти по слизькій дорозі або як буксує автомобіль, який ковзає на льоду або в розм’яклій від води землі: колеса ковзають на місці, хоча двигун справно їх обертає.
Щоб зменшити швидкість або зовсім зупинити автомобіль, до дисків коліс притискають шорсткуваті гальмові колодки. При цьому гальмування часто супроводжується досить небезпечним явищем – заносом (наприклад, коли недосвідчений водій до краю тисне на гальма, й колеса починають не обертатися, а ковзати по дорожньому покриттю). При заносі навіть незначний випадковий вплив може змусити тіло рухатися впоперек основної лінії руху.
Тертя в автомобілі працює не тільки при гальмуванні й розгоні. Повертаючи передні колеса, водій теж підключає сили тертя, що змінюють напрямок руху автомобіля. Тертя забезпечує зчеплення коліс із полотном дороги й перетворює обертальний рух коліс на поступальний рух автомобіля.
Тертя кочення
Якщо дві однакові сталеві кульки котяться з похилої площини, але одна з них рухається по твердій поверхні, а інша – по м’якій і пружній (наприклад, по гумі), то перша скотиться набагато швидше. Виходить, м’яка поверхня чинить більший опір, аніж тверда, тому що при коченні по твердій поверхні менше роботи витрачається на деформування дотичних поверхонь. Площина, по якій рухається кругле тіло, прогинається під навантаженням, тому тіло при своєму русі постійно вибирається нагору із ямки, що утворюється під ним. Тепер зрозуміло, чому по м’яких (грунтових, піщаних) дорогах колісний транспорт не може швидко рухатися. Для пересування по бездоріжжю були винайдені гусеничні машини, танки й трактори. Вони самі “несуть із собою” тверде покриття, розстеляючи його у вигляді гусениць під колеса.
Тертя кочення використовують у кулькових підшипниках. Кожний із них складається з двох співвісних кілець, простір між якими заповнений однаковими кульками або циліндриками (роликами). Внутрішнє кільце туго насаджується на вісь транспортного засобу, а зовнішнє закріплюється в тілі й обертається разом із ним. Кожна кулька котиться одночасно по опуклій поверхні внутрішнього кільця й по ввігнутій поверхні зовнішнього великого кільця.
Деформацію кілець і кульок у точках дотику знижують, виготовляючи їх із твердих матеріалів. При значних навантаженнях на підшипник (наприклад, у великовантажних автомобілях) тиск на кульки й кільця досягає величезних значень, тому що ділянка їхнього контакту має дуже маленьку площу. У цих випадках замість кульок застосовують циліндричні ролики, що стикаються з кільцями не в одній точці, а вздовж відрізка прямої. Площа зіткнення в результаті цього збільшується, а тиск зменшується.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...