Головна ⇒ 📌Біологія ⇒ Системи внутрішніх органів птахів

Системи внутрішніх органів птахів

Тема 9. ПЛАЗУНИ

§ 43. Системи внутрішніх органів птахів

Розглянемо будову і функціонування систем внутрішніх органів птаха на прикладі сизого голуба.

Травна система голуба (мал. 114) починається з ротової порожнини, обмеженої згори наддзьобком, а знизу – піддзьобком. У ротовій порожнині міститься жорсткий язик із ороговілою шкірою на передньому кінці, він проштовхує і частково подрібнює їжу. (Пригадай, для чого слугує язик жабі та ящірці.) У голуба, як і в усіх сучасних птахів, немає зубів. Ротова порожнина переходить в еластичний

стравохід, що легко розтягується. В основі шиї розташована розширена частина стравоходу – воло. (Пригадай, які ще тварини мають воло і яке його призначення.) Призначення вола у голуба – попередня обробка їжі. Крім того, у волі голубів у період вигодовування пташенят виділяється своєрідна речовина, так зване пташине молоко. Саме ним вони годують пташенят, які щойно з’явилися на світ. Стравохід відкривається в шлунок, що складається з двох відділів: переднього – залозистого і заднього – м”язового. У залозистому відділі численні травні залози продукують спеціальні речовини – секрети, які сприяють перетравленню

їжі. У м’язовому відділі шлунка відбувається механічне перетирання їжі. Завдяки міцним стінкам, а також камінцям та піщинкам, які ковтають птахи їжа подрібнюється й перетирається. Камінці в цьому процесі виконують функцію жорен і замінюють птахам зуби. Зі шлунка виходить дванадцятипала кишка, вона з’єднується з тонкою кишкою, що утворює складні петлі і переходить у коротку товсту, яка відкривається в клоаку. Голуб має підшлункову залозу і печінку.

Мал. 114. Травна, дихальна і видільна системи голуба:

1 – ротова порожнина; 2 – воло; 3 – стравохід; 4 – шлунок; 5 – печінка; 6 дванадцятипала кишка;

7 – підшлункова залоза; 8 – клоака; 9 – сечовід; 10 нирки; 11 товста кишка;

12 – тонка кишка; 13 – повітряні мішки; 14 – легені; 15 – трахея.

– Секреторні залози мають дію такої сили, що протягом якихось 2-3 годин у шлунку хижих птахів не лишається й сліду від дрібних кісток їхніх жертв, а в шлунках водоплавних птахів – бакланів, чапель та качок – розчиняється навіть риб’яча луска. Видільна система. Функцію виведення з організму шкідливих речовин виконують тазові нирки, розташовані в нижній частині спини. (Пригадай, які нирки в окуня, жаби та ящірки.) Від нирок відходять сечоводи, що відкриваються в клоаку (мал. 114).

– Завдяки особливостям будови організм птаха доволі швидко звільняється від усього зайвого, що збільшує масу тіла, зокрема від сечі й решток перетравленої їжі. Тому товстий кишечник дуже короткий, а сечового міхура взагалі немає.

Дихальна система голуба своєрідна (мал. 114). Вона починається гортанною щілиною, яка відкривається одразу за язиком у ротову порожнину і переходить у гортань.

Гортань, у свою чергу, переходить у трахею, яка пронизує легені, де розгалужується, закінчуючись повітряними мішками. На відміну від плазунів, легені птаха мають губчасту будову. Дев’ять повітряних мішків розміщуються поміж внутрішніх органів голуба. Вони забезпечують дихання під час польоту.

Коли птах сидить на землі чи гілці, він дихає так само, як ящірка,- за рахунок звуження-розширення грудної клітки. Проте впродовж польоту внаслідок того, що грудні м’язи надають крилам руху, а грудна клітка перебуває у фіксованому стані, такий механізм дихання стає неможливим. Тому птах, який летить, дихає інакше. Вдих здійснюється під час піднімання крил: повітряні мішки розтягуються і наповнюються повітрям, яке проходить крізь легені, збагачуючи кров киснем. Видих відбувається, коли крила опускаються: повітряні мішки стискаються, і повітря через легені виходить назовні. Об’єм повітряних мішків значно більший від об’єму легенів, тому насичене киснем повітря проходить крізь легені і при вдиху, і при видиху. Отже, в обох випадках кров збагачується киснем. Таке дихання властиве лише птахам, воно дістало назву подвійного дихання.

Чим швидше летить птах, тим частіше він махає крильми, тим більшої кількості кисню потребує і більше його отримує. Коли голуб сидить на землі, він дихає з частотою 26 вдихів за хвилину, а коли летить,- з частотою 400 вдихів за хвилину.

– Організм птахів дивовижно досконалий ховаючись від грози або долаючи гірські хребти, гуси летять на висоті понад 8000 м, де температура повітря нижча за -30 °С. На цій висоті можуть літати, крім птахів, тільки реактивні літаки. Якби людині довелося дихати на такому морозі з тією самою інтенсивністю, як дихає гусак, який летить, вона б захворіла на запалення легенів. Навіть двигуни звичайних гвинтових літаків у дуже розрідженому повітрі ” задихаються “.

Мал. 115. Кровоносна система голуба:

1 _ мале коло кровообігу; 2 – серце; 3 – велике коло кровообігу; 4 – правий шлуночок;

5 – лівий шлуночок; 6 – праве передсердя; 7 – ліве передсердя.

Кровоносна система (мал. 115). Птахам притаманні дві особливості, що відрізняють їх від плазунів:

– наявність чотирикамерного серця;

– цілковите роз’єднання артеріальної і венозної крові.

Серце голуба складається з двох передсердь і двох шлуночків. (Пригадай будову серця риби, жаби та ящірки.) Через праве передсердя і шлуночок венозна кров надходить до легенів, де вона збагачується киснем, перетворюючись на артеріальну, і потрапляє в ліве передсердя, а з нього в лівий шлуночок (мале коло кровообігу). Далі артеріальна кров надходить до головного мозку і внутрішніх органів, збагачуючи їх киснем, і повертається в якості венозної у праве передсердя (велике коло кровообігу).

У стані спокою серце голуба скорочується 165 раз за хвилину, а під час польоту – 550. (Чи знаєш ти, скільки разів за хвилину скорочується у середньому серце людини?)

Завдяки тому, що травна система птахів швидко й ефективно перетравлює їжу, а тканини достатньо насичуються киснем, обмін речовин у них дуже інтенсивний. Тому температура тіла в птахів більшості видів стала (близько +43 С).

Птахи та інші тварини, температура тіла яких завжди висока і майже не залежить від температури навколишнього середовища, називаються теплокровними тваринами, на відміну від холоднокровних – риб, земноводних та рептилій, в яких температура тіла нестала і залежить від температури довкілля.

Нервова система у птахів порівняно з плазунами досконаліша. Головний мозок птахів більший за розміром. У ньому виділяють великі півкулі переднього мозку і мозочок. Великі зорові частки середнього мозку розвинені краще, ніж у риб і земноводних, а нюхові частки, навпаки, дуже маленькі (мал. 116).

Мал. 116. Головний мозок голуба:

1 – великі півкулі переднього мозку: 2 – довгастий мозок; 3 – мозочок;

4 – зорові частки; 5 – нюхові частки.

– Наскільки розвинений інтелект такого, наприклад, розумного птаха, як ворона? Експериментальним шляхом доведено, що ворона набагато розумніша від хатньої миші, пацюка або кроля, рівень її розвитку відповідає рівню розвитку кішки, майже не поступається собаці, але відстає від мавпи.

Органи чуття. Органи зору – очі – є основними органами чуття, за допомогою яких голуб орієнтується в навколишньому світі. Очі в голуба великі, але зовні цього не помітно. За своєю будовою вони хоча й подібні до очей плазунів, але є досконалішими.

– Чи знаєш ти, що в птаха гострота зору в 6-10 раз вища, ніж у людини? Посилити свій зір до рівня птаха людина здатна лише за допомогою бінокля. Уяви, яка досконала інженерна думка природи: ефективність очей птаха така сама, як громіздкого важкого приладу.

У птаха добре розвинені органи слуху, які складаються з внутрішнього і середнього вуха. Взагалі вони нагадують органи слуху рептилій, але розвинені краще. Зовнішньої слухової раковини в птахів немає. Лише в сов біля вушного отвору є зовнішня шкіряста складка. Можливо, тому в них чудово розвинений слух, і вони вловлюють, зокрема, так звані низькочастотні звуки. Це допомагає совам у темряві безпомилково ловити мишей, які прокрадаються крізь лісову підстилку. Орган нюху у птахів недорозвинений і великого значення в їх житті не має.

Будову систем органів птахів характеризують висока надійність, ефективність і пристосованість до польоту. Це можливо завдяки високій інтенсивності обміну речовин, яку забезпечують чотирикамерне серце, роз’єднання артеріальної та венозної крові і подвійне дихання.