Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ СИТУАЦІЯ АВАРІЙНА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ
СИТУАЦІЯ АВАРІЙНА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ
Екологія – охорона природи
СИТУАЦІЯ АВАРІЙНА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – нетривале різке порушення технол. циклів використання прир. ресурсів, що призводить до несприятливих наслідків аж до екол. катастрофи та виникнення стихійного лиха (прорив дамби ГЕС, напр., може спричинити паводок). Див. також Аварія екологічна.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- АВАРІЙНА СИТУАЦІЯ В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи АВАРІЙНА СИТУАЦІЯ В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – див. Ситуація аварійна в природокористуванні....
- ПРОРАН Екологія – охорона природи ПРОРАН – 1) вузька протока в косі, мілині, дельті річки, прорив її згину; 2) тимчасове русло, по якому пропускають річку під час спорудження дамби....
- ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ – ділянки на поверхні суходолу та акваторії Світового океану, де людська діяльність може створити небезпечну екол. ситуацію., напр, зони підводного видобування нафти на мор. шельфі, ділянки моря, небезпечні для проходження танкерів, де може статися аварія з виливанням нафти, тощо....
- ЗАКОНИ ЮРИДИЧНІ (ПРАВОВІ) У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи ЗАКОНИ ЮРИДИЧНІ (ПРАВОВІ) У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – зібрання основних юридичних норм, що регулюють користування будь-якими прир. ресурсами (атмосфери, надр, лісів, тваринного світу та ін.) у межах держави. На основі цих законів відповідні відомства створюють підзаконні акти (напр., правила полювання, правила ведення бурових робіт тощо), в яких установлюються конкретні вимоги щодо користування прир. […]...
- ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ – докази ймовірної відсутності несприятливих екол. наслідків втілення конкретного проекту. Має ймовірнісний характер, в його основі Лежать первинна екол. експертиза та екол. прогнозування, виявлення відхилень від прийнятих нормативів....
- ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА – виробничі заходи, розділ прикладної екології, який розглядає цілеспрямовані виробничі дії, що грунтуються на екол. підходах (напр., підтримування екол. рівноваги шляхом створення системи прир. охоронних територій, впровадження екол. землеробства)....
- ХІМІЯ ЗНИЖЕНОГО РИЗИКУ Екологія – охорона природи ХІМІЯ ЗНИЖЕНОГО РИЗИКУ – заходи, спрямовані на зменшення виробничого ризику в хім. пром-сті, а також виробництв, що досягли такого рівня. Робиться спроба на основі аналізу ризику досягти макс. екол. і соц. сумісності, а також створити хім. виробництва зниженого ризику. Необхідними критеріями оцінки можуть бути, напр., виміряні шкідливі викиди, інформація для місцевого […]...
- ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....
- ЗЛЕДЕНІННЯ Екологія – охорона природи ЗЛЕДЕНІННЯ – утворення та потовщення льоду на поверхні споруд, транспортних засобів, на гілках дерев, проводах та ін. місцях і предметах. 3. – одна з форм стихійного лиха....
- ІНФОРМАЦІЯ В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи ІНФОРМАЦІЯ В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – сукупність даних про динаміку кільк. та якісних змін стану прир. ресурсів, їх взаємозв’язок, а також про потреби існуючих та прогнозованих форм господарювання для розвитку цивілізованого суспільства....
- ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) Екологія – охорона природи ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) – використання якомога меншої кількості прир. ресурсів для отримання одиниці кінцевого продукту, мінімізація впливів на навколишнє прир. середовище, а також застосування найраціональніших взаємозамінних технологій для отримання досягнутого або більшого корисного ефекту....
- АЕРОМЕТОДИ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) Екологія – охорона природи АЕРОМЕТОДИ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) – методи дослідження і картографування природних ландшафтів, ресурсів та ін. природних об’єктів і явищ за допомогою літальних апаратів. Аерофотозйомка, теплова зйомка (за тепловими властивостями об’єктів), радіолокаційна, багатозональна зйомка (у кількох зонах спектра) тощо....
- БЕЗПЕКА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи БЕЗПЕКА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – комплекс умов, що забезпечують найменший рівень несприятливого впливу умов природи та технол. Процесів її освоєння на здоров’я людини. Особливо важлива соц. складова Б. в п., оскільки найменший стрес підвищує ризик захворювання людей....
- ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН – наука про взаємовідносини тварин з довкіллям. Багато видів тварин є первинними консументами екосистем, характеризується великими різноманітністю і чисельністю в наземних угрупованнях. Вивчення Е. т., напр. комах, відбувалося в кілька етапів: спочатку основна увага приділялась польовим і екол. дослідженням, вивченню їхніх життєвих циклів, пізніше увага була прикута до хім. […]...
- СИТУАЦІЯ Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ – 1) збіг умов і обставин, що створюють певне становище; 2) зображення на карті або плані рельєфу, річок, лісів тощо....
- ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається або шляхом їх збалансованої експлуатації, або через територіально екол. оптимізацію, що веде до необхідного балансу екол. компонентів....
- БІОВУЛКАНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОВУЛКАНОЛОГІЯ – наук, напрям, що виник на межі біології та вулканології. Б. вивчає вулканізм як екол. чинник на планеті, його роль в утворенні зовн. оболонки Землі, колообігу речовин і перетворенні енергії в еволюції та динаміці природних угруповань з метою розробки методів прогнозування екол. наслідків виверження та оцінки адаптації живих організмів, у […]...
- ЮРИДИЧНІ (ПРАВОВІ) ЗАКОНИ У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи ЮРИДИЧНІ (ПРАВОВІ) ЗАКОНИ У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – див. Закони юридичні (правові) у природокористуванні....
- ЗАПОВІДАННЯ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДАННЯ – вилучення певної ділянки землі чи водного простору в природі (або будь-якого об’єкта) із сфери звичайної госп. діяльності (до повної заборони відвідування людьми) з метою досягнення особливих, нетрадиційно екон., соц. та екол. цілей (напр., для підтримання екол. рівноваги в особливо вразливих місцях, збереження еталонів незайманої природи)....
- КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ – горизонтальне чи вертикальне поєднання двох або кількох (багатьох) біогеоценозів, завдяки взаємодії яких утворюється єдність екол. системи другого знизу рівня ієрархії. Напр., поєднання ділянок лісу, луків і водойми ліс. колка в західносибірському лісостепу, сполучення планктонного і бентосного угруповань екол. єдиної частини водойми....
- НІВАЦІЯ Екологія – охорона природи НІВАЦІЯ, снігова ерозія – руйнівний вплив снігового покриву на підстилаючі гір. породи шляхом посиленого морозного вивітрювання в умовах поперемінного замерзання і відтавання. Відбувається поблизу снігової межі нівального пояса, головним чином полярних, субполярних та високогірних районів. Н. зумовлює виникнення відносних понижень, які нерідко перетворюються на кари і цирки, де створюються сприятливіші екол. […]...
- ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – неправомірне надання негативним екол. впливам на госп-во та здоров’я людей фатального характеру, твердження про безвихідність екол. кризи, неминучість її переростання в екол. катастрофу....
- ІНФРАСТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНАА Екологія – охорона природи ІНФРАСТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – комплекс споруд, закладів, технол. систем тощо, які забезпечують умови збереження середовища життя людини (напр., очисні споруди, комунальне господарство, сфера обслуговування, дренаж, дамби, система моніторингу), а також прир. територій (заповідники, заказники, нац. і прир. парки, зелені зони, пам’ятники природи), які охороняються законом....
- СИТУАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА – локальне або регіональне погіршення стану довкілля (забруднення атмосфери, води, деградація грунту тощо), що розглядається як загроза для населення регіону. Як правило, поняття використовують стосовно антроп., а не прир. явищ....
- ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит. утворів (ділянок “дикої” природи, таких самих ділянок змінених людиною, перетворених нею на агросистеми і повністю змінених, напр., на урбокомплекси) для підтримання […]...
- ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА СИТУАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНО КОНФЛІКТНА СИТУАЦІЯ – див. Ситуація екологічно конфліктна....
- ВИД ПАНЕЙКУМЕННИЙ Екологія – охорона природи ВИД ПАНЕЙКУМЕННИЙ – вид, що входить до складу всіх доступних у даний час екол. ніш на всій земній кулі, напр., людина, сірий пацюк....
- ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА – вартість необхідних екон. вкладень для знешкодження прямих, опосередкованих і побічних екол. наслідків певної форми госп. діяльності (ліквідація наслідків видобутку корисних копалин відкритим способом, рекультивація териконів тощо). При визначенні Ц. е. слід враховувати те, що енергія і речовина прир. ресурсів під час експлуатації поступово деградують до стану, все менш […]...
- ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – раптове усвідомлення суспільством екол. труднощів у його соц.-екон. розвитку. Усвідомлення критичного стану, можливостей екол. кризи і навіть екол. колапсу – не зворотних прир.-антроп. явищ, які виключають саму можливість існування людини в таких умовах довкілля....
- СЕЛЬ Екологія – охорона природи СЕЛЬ – короткочасний бурхливий потік або паводок у басейнах гір. річок з високим вмістом намулу та уламків гір. порід....
- ЛІСИСТІСТЬ ОПТИМАЛЬНА Екологія – охорона природи ЛІСИСТІСТЬ ОПТИМАЛЬНА – лісистість, яка зберігає прир. екол. рівновагу в даній місцевості або підтримує відносно сталий стан одного з компонентів довкілля, напр. гідрол. режим....
- ПУСТЕЛЯ ЗЕЛЕНА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ “ЗЕЛЕНА” – один із різновидів екол. пустелі; зарості тропічної рослинності на місці колишніх орних земель, взагалі густонаселеного регіону (напр., на землях майя та ацтеків у Центр. Америці)....
- ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА – межі фіз.-хім. можливостей середовища, вичерпання яких у процесі госп. діяльності людини призводить до небажаних змін у ньому (напр., порушення екол. рівноваги)....
- ГЕОЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7 РОЗДІЛ IV. ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА ТЕМА 1. ГЕОЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇН І УРОК 45. ГЕОЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7 Тема. Поняття “геоекологічна ситуація”. Основні забруднювачі навколишнього середовища. Практична робота № 7 (початок). Аналіз карти геоекологічної ситуації в Україні. Нанесення на контурну карту основних природоохоронних об’єктів України. […]...
- НАГЛЯД САНІТАРНИЙ ДЕРЖАВНИЙ Екологія – охорона природи НАГЛЯД САНІТАРНИЙ ДЕРЖАВНИЙ – контроль за дотриманням і використанням встановлених державою сан.-гігієн. та протиепід. норм і правил. Здійснюється, як правило, сан. – епід. службою, яка вживає заходів, спрямованих на запобігання та ліквідацію інфекц. хвороб, дотримання нормативів якості харч, продуктів та допустимих рівнів забруднення середовища забрудниками різного походження. Особливо ретельним Н. с. […]...
- ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ – визначення втрат від прямих наслідків докорінної зміни навколишнього середовища та сусп. виробництва внаслідок порушення екол. рівноваги в певному районі....
- ЧИННИК РИЗИКУ Екологія – охорона природи ЧИННИК РИЗИКУ – 1) будь-який вплив, що сприяє виникненню захворювання (напр., куріння – раку легень), взагалі відхиленням у стані здоров’я; 2) ступінь невідповідності між різними можливими результатами прийнятого рішення (за умови, що ймовірність сукупності результатів відома чи може бути визначена). Слід враховувати, що в природокористуванні фактично немає детермінованих завдань з єдиним […]...
- УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол. чинників, напр. до крайніх значень т-ри, вологості, солоності тощо....
- СУБСТРАТ Екологія – охорона природи СУБСТРАТ – опорний екол. компонент, а в ряді випадків одночасно живильне середовище для рослин, мікроорганізмів. Напр., грунт, дерево, каміння, до яких прикріплені і на яких розвиваються рослинні організми....
- АВАРІЯ НА ЧАЕС Екологія – охорона природи АВАРІЯ НА ЧАЕС – 26 квітня 1986 р. на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) в Україні виникла найбільша з відомих донині у світі аварія. Під час проведення техн. експерименту, внаслідок руйнування системи охолодження, перегрілися тепловидільні елементи, заповнені ядерним паливом (переважно уран-235). При цьому виділився водень, який у поєднанні з киснем […]...