Скотарство та інші галузі – ТВАРИННИЦТВО
МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА
Розділ 4
ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ
4.10. ТВАРИННИЦТВО 4.11.1. Скотарство та інші галузі
Свійське тваринництво виникло на Близькому Сході за 8 тис. років до н. е. Існують докази того, що за 5 тис. років до н. е. віл тягнув дерев’яний безколісний плуг, ним користувалися і в Давньому Римі. Свійські стада овець і кіз відомі щонайменше за 7 тис. років до н. е.
Ламу одомашнили як тяглову тварину, альпака – заради вовни.
Нині у світі розводять велику і дрібну рогату худобу, свиней, овець, кролів, коней, верблюдів та
Молочне і м’ясне скотарство. Велику рогату худобу молочного напрямку розводять у густонаселених регіонах Європи та Північної Америки. Воно практично відсутнє у тропічних районах планети. М’ясо – молочний напрямок скотарства розвивають у помірному поясі та аридних регіонах. Скотарство м’ясного
Свинарство. Ця галузь тваринництва має такі напрямки: м’ясний, беконний, м’ясо – сальний, сальний. Розвивається у густонаселених районах і районах інтенсивного вирощування картоплі і буряків. Через заборону ісламу вживати свинину у їжу свинарство не поширене у країнах, населення яких сповідує іслам. Найінтенсивніше свинарство розвинене у Китаї та США.
Вівчарство. Галузь розвивається за такими основними напрямками: тонкорунне, напівтонкорунне, напівгрубошерсте та грубошерсте вівчарство. Розведення овець поширене у країнах, де є
великі пасовища. Вівчарство – традиційна і високорозвинена галузь в Австралії, Новій Зеландії, Аргентині, Великобританії, США. У Великобританії овець розводять через потребу у грубій шерсті.
Оленярство. Розрізняють оленярство північне (розводять північних оленів) і пантове (розводять плямистих оленів, маралів, ізюбрів). Основні райони оленярства – тундрові і лісотундрові зони Північної півкулі, а також деякі райони Південної Америки. Північних оленів розводять у Росії, Фінляндії, Швеції, Норвегії, Канаді, США (Аляска), пантових – у Китаї, Кореї, Монголії.
Верблюдівництво. Розвинене в зоні пустель, напівпустель і сухих степів; розводять дво – і одногорбих верблюдів шести порід. Двогорбі верблюди бактріан досягають висоти на рівні плечей близько 2,3 м. Основною біологічною особливістю верблюдів е їхня пристосованість до умов існування в безводній пустелі і напівпустелі. Верблюдів використовують як в’ючних та запряжних тварин, а також на м’ясо, молоко і шерсть.
Конярство. Нині у світі залишилася лише одна порода дикого коня (кінь Пржевальського, або монгольський дикий кінь). Родина диких коней налічує сім видів. Серед свійських коней вирізняють легких (верхових) і ваговиків. Арабська порода вважається однією з найкращих серед верхових коней.
Коня людина приручила ще за доісторичних часів. Нині у світі налічується 75 млн. коней. Економічне значення коня різко знизилося після винайдення поїзда та автомобіля. Основні напрямки конярства – племінне і спортивне. Найбільше коней у США, Китаї, Бразилії, Мексиці, Аргентині, Росії, Монголії.
Кролівництво. Батьківщиною кролів вважаються Південна і Центральна Європа, Південна Африка, завезені у Великобританію, Нову Зеландію, Австралію, Америку. Існують дві групи порід кролів – породи Старого і Нового світу. У Старому світі найпоширеніший європейський кріль. Від нього походять одомашнені породи кролів, що вирощуються у багатьох країнах світу за винятком тропічних та екваторіальних. Основні напрями кролівництва – м’ясо – шкуркове, шкуркове і пухове.
У деяких країнах кролів у природі розвелося так багато, що вони стали справжнім лихом для сільського господарства. Прикладом може бути Австралія. Кролівництво розвинене в Росії, Україні, Білорусі, Молдові, Франції, Італії, США, Великобританії, Угорщині та інших країнах.