Головна ⇒ 📌Фізика ⇒ СЛОВНИК ФІЗИЧНИХ ТЕРМІНІВ

СЛОВНИК ФІЗИЧНИХ ТЕРМІНІВ

Аеростат – апарат для повітроплавання, легший за повітря, наповнюється воднем або гелієм.

Амплітуда коливань А – це найбільше відхилення тіла від положення рівноваги під час коливань. Одиницею амплітуди коливань у СІ є один метр (1 м).

Ареометр – прилад для вимірювання густини рідини за глибиною його занурення в рідину.

Атмосфера Землі – повітряна оболонка навколо Землі, яка обертається разом із Землею як єдине ціле.

Атмосферний тиск р – тиск, який чинить атмосфера на всі тіла,

що в ній знаходяться; він урівноважується ртутним стовпом висотою 760 мм при температурі 0 °С.

Атом – найменша частинка хімічного елемента.

Барограф – прилад для автоматичного неперервного запису змін атмосферного тиску.

Барометр – прилад для вимірювання атмосферного тиску.

Барометр-анероїд – безрідинний прилад для вимірювання атмосферного тиску.

Батискаф – глибоководний самохідний апарат для проведення досліджень у морях і океанах.

Батисфера – міцна сталева камера, обладнана спеціальною апаратурою для спостережень під водою; опускається з корабля на сталевому тросі.

Блок

– простий механізм у формі колеса з жолобом, через який перекинуто ланцюг, трос або мотузку.

Броунівський рух – безладний рух частинок, завислих у рідині або газі, під впливом ударів молекул оточуючого середовища.

Вага тіла Р – сила, з якою тіло внаслідок притягання до Землі діє на опору або підвіс.

Важіль – це тверде тіло, яке може обертатися навколо нерухомої опори.

Ватерлінія – лінія перетину корпусом судна поверхні води; показує межу занурення у воду навантаженого судна.

Взаємодія – фізичне явище, яке грунтується на взаємодії тіл між собою, що приводить до зміни їх руху або деформації.

Вимірювальний прилад – засіб вимірювання, який дає можливість відлічувати значення вимірюваної величини.

Вимірювання – знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом за допомогою приладів або інструментів.

Вільні коливання – коливання, які відбуваються в коливальній системі за рахунок взаємодії між тілами, що її утворюють.

Всесвітнє тяжіння – явище притягання всіх тіл Всесвіту одне до одного.

Гвинт – простий механізм, різновид похилої площини.

Гідравлічна машина – машина, яка дає виграш у силі у стільки разів, у скільки площа її великого поршня більша за площу малого.

Гідравлічний прес – гідравлічна машина, призначена для пресування (стискування) пористих тіл (усередині яких є порожнечі).

Гідростатичний тиск р – тиск рідин, зумовлений силою тяжіння.

Густина речовини р – фізична величина, яка визначається відношенням маси тіла до його об’єму.

Деформація – зміна форми або розмірів твердого тіла під дією сил або температури.

Динамометр – прилад для вимірювання сил.

Дифузія – фізичне явище взаємного проникнення речовин унаслідок теплового руху частинок речовини.

Діапазон показів шкали – область значень шкали, обмежена її початковим і кінцевим значеннями.

Довжина поділки шкали – відстань між осями (або центрами) двох сусідніх позначок шкали, виміряна уздовж уявної лінії, що проходить через середини найкоротших позначок шкали.

Довжина шкали – довжина лінії, що проходить через центри всіх найкоротших позначок шкали і обмежена початковою та кінцевою позначками. Лінія може бути реальною або уявною, кривою або прямою.

Експериментальний метод – метод, який дає змогу одержати нові знання за допомогою проведення досліду (експерименту).

Енергія Е – фізична величина, що показує, яку роботу може виконати тіло або кілька тіл.

Еталон (з франц. еталон) – засіб вимірювань, призначений для відтворення і зберігання фізичної величини, а також для перевірки правильності вимірювання цієї величини.

Закон Гука: сила пружності прямо пропорційна деформації (видовженню) тіла (пружини) і напрямлена протилежно напряму переміщення частинок тіла під час деформації.

Закон збереження механічної енергії: якщо ізольовані від зовнішнього впливу тіла взаємодіють між собою силами тяжіння і пружності, то їх повна механічна енергія залишається незмінною під час руху, тобто завжди справджується співвідношення: Е = Eп + Ек = const. При цьому енергія не створюється з нічого і не зникає, а тільки переходить з потенціальної в кінетичну енергію і навпаки.

Закон Паскаля: тиск, створюваний на рідину або газ зовнішніми силами, передається рідиною або газом однаково в усіх напрямах.

Закон сполучених посудин: у сполучених посудинах вільні поверхні однорідної рідини встановлюються на одному рівні.

Зважування – вимірювання маси за допомогою терезів.

“Золоте правило” механіки: жодний з простих механізмів не дає виграшу в роботі: у скільки разів виграємо в силі, у стільки само разів програємо у відстані.

Інертність – це властивість тіла, яка полягає в тому, що для зміни його швидкості під час взаємодії з будь-якими іншими тілами потрібен певний час.

Інерція – фізичне явище збереження тілом спокою або руху за відсутності дії зовнішніх тіл.

Кінетична енергія Ек (з грец. кінетікос – той, що надає руху) – це енергія, яку має тіло внаслідок власного руху.

Коефіцієнт корисної дії (ККД) механізму n – відношення корисної роботи до повної (затраченої) роботи.

Коловорот – це різновид важеля. Він призначений для одержання виграшу в силі.

Лінія дії сили – це пряма, уздовж якої напрямлена сила.

Манометр – прилад для вимірювання тиску рідин і газів.

Маса тіла m – це фізична величина, яка характеризує інертність тіла. Що більша маса тіла, то більш воно інертне.

Матеріальна точка – це об’єкт без розмірів подібно до геометричної точки, який має масу досліджуваного тіла.

Машина – це механізм або поєднання механізмів для перетворення енергії з одного виду в інший.

Межі вимірювання – найбільша й найменша величини, які можна виміряти даним інструментом або приладом.

Механізм – це пристрій, що передає рух або перетворює один вид руху в інший.

Механічна робота А – робота, яка прямо пропорційна прикладеній до тіла силі й відстані, на яку це тіло переміщується. Одиницею роботи в СІ є один джоуль (1 Дж).

Механічний рух – зміна положення тіла відносно інших тіл із часом.

Механічні коливання – це такий рух, під час якого положення і швидкість руху тіла точно або приблизно повторюються через певні інтервали часу.

Молекула – найменша частинка складної речовини; складається з атомів.

Момент сили М – це фізична величина, значення якої визначається добутком модуля сили, що обертає тіло, та її плеча. Одиницею моменту сили в СІ є один ньютон-метр (1 Н ∙ м).

Негативний йон – атом, який приєднав електрон або кілька електронів.

Нерухомий блок – це блок, вісь якого під час піднімання або опускання вантажів нерухома.

Нормальний атмосферний тиск р – тиск атмосфери, що дорівнює тиску стовпа ртуті висотою 760 мм при температурі 0 °С. Одиницями атмосферного тиску є 1 мм рт. ст., один паскаль (1 Па) і один гектопаскаль (1 гПа).

Нульова позначка – позначка пікали, що відповідає нульовому значенню вимірюваної величини.

Переміщення точки s – це вектор або напрямлений відрізок прямої, який сполучає початкове положення точки з її кінцевим положенням.

Період коливань Т – це найменший інтервал часу, через який певний стан руху тіла повністю повторюється. Одиницею періоду коливань у СІ є одна секунда (1с).

Період обертання Т – це інтервал часу, протягом якого матеріальна точка здійснює один оберт під час рівномірного руху по колу. Одиницею періоду обертання в СІ є одна секунда (1с).

Періодичні рухи – рухи, під час яких певні положення матеріальної точки повторюються через однакові інтервали часу.

Плавання тіл – стан рівноваги твердого тіла, частково або повністю зануреного в рідину.

Плече сили d – найкоротша відстань від осі обертання тіла до лінії дії сили.

Поділка шкали – проміжок між двома сусідніми позначками шкали.

Позитивний йон – атом, який втрачає електрон або кілька електронів.

Позначка шкали – знак на шкалі (риска, зубець, крапка тощо), що відповідає деякому значенню фізичної величини.

Потенціальна енергія Еп (з лат. потенціал – можливість) – це енергія, яка визначається взаємним положенням тіл, що взаємодіють, або частин того самого тіла.

Потужність N – фізична величина, яка характеризує швидкість виконання роботи й визначається відношенням роботи до інтервалу часу, протягом якого вона виконувалась. Одиницею потужності в СІ є один ват (1 Вт).

Початкове і кінцеве значення шкали – найменше й найбільше значення вимірюваних величин, указаних на шкалі приладу або інструмента.

Прес – машина для обробки тіл тиском.

Прості механізми – пристрої, призначені для перетворення сили.

Процес – послідовна зміна станів явища природи.

Прямолінійний рівномірний рух – рух, під час якого тіло за будь-які однакові інтервали часу проходить однаковий шлях по прямолінійній траєкторії.

Рівнодійна сила Fрівн – сила, яка справляє на тіло таку саму дію, як і кілька окремих сил, одночасно прикладених до нього.

Рівномірний рух по колу – рух матеріальної точки по коловій траєкторії зі швидкістю, сталою за значенням, але змінною за напрямом.

Робота А – міра зміни механічної енергії тіла.

Рухомий блок – це блок, вісь якого піднімається або опускається разом з вантажем. Рухомий блок дає виграш у силі в два рази.

Середня швидкість руху тіла vc – швидкість, яка визначається відношенням пройденого ним шляху до повного часу руху.

Сила F – це фізична величина, яка є мірою взаємодії тіл і є причиною зміни швидкостей тіл або їх частин.

Сила пружності Fпp – сила, яка виникає під час деформації тіла й напрямлена протилежно силі, яка викликала цю деформацію.

Сила тертя Fтep – сила, яка виникає під час руху одного тіла по поверхні іншого і напрямлена проти руху.

Сила тяжіння Fтяж – сила, з якою Земля притягує до себе тіла.

Сили опору середовища Foп – сили тертя, які виникають під час руху тіл у рідині або газі.

Система відліку – тіло відліку, з яким пов’язана система координат, і годинник для вимірювання часу.

Скафандр – індивідуальне герметичне спорядження, яке призначене для роботи під водою або в космосі.

Спідометр – прилад для вимірювання швидкості руху транспортних машин і пройденого шляху.

Сполучені посудини – посудини, з’єднані між собою в нижній частині.

Терези – прилад для вимірювання маси тіла шляхом порівняння її з масою, взятою за одиницю (з масою важків).

Тертя – механічна взаємодія між твердими тілами під час руху одного по іншому.

Тиск р – величина, що визначається відношенням значення сили тиску до площі поверхні, на яку вона діє. Одиницею тиску в СІ є один паскаль (1 Па).

Тіло відліку – тіло, відносно якого розглядається рух іншого тіла.

Точка прикладання сили – це точка, у якій на важіль діє інше тіло.

Траєкторія – неперервна лінія, яку описує тіло під час свого руху.

Фізика – наука про природу, наука про найзагальніші закони природи.

Ціна поділки шкали – різниця значень величини, що відповідають двом сусіднім позначкам шкали.

Частота коливань v – величина, яка визначається числом коливань, виконаних системою за одиницю часу. Одиницею частоти коливань у СІ є одиниця, поділена на секунду (1/с), або один герц (1 Гц).

Частота обертання n – величина, що визначається числом обертів, яке матеріальна точка здійснює за одиницю часу під час рівномірного руху по колу. Одиницею частоти обертання в СІ є одиниця, поділена на секунду (1/с).

Числова позначка шкали – позначка шкали, біля якої проставлено число.

Швидкість рівномірного руху тіла v – фізична величина, яка визначається відношенням шляху, пройденого тілом, до часу, протягом якого воно рухалося. Одиницею швидкості в СІ є один метр за секунду (1 м/с).

Шестерні – це зубчасті колеса. їх використовують для регулювання швидкості обертання. Одна шестерня може обертати сусідню з більшою або меншою швидкістю.

Шлюзи (з лат. шлеузе – утримую, відокремлюю) – це гідротехнічна споруда для переведення суден по річці або каналу з одного рівня на інший.

Шлях І – довжина траєкторії, яку описує тіло під час руху протягом певного інтервалу часу. Одиницею шляху в СІ є один метр (1 м).

Явище – будь-яка зміна, що відбувається в природі.