Соціальні витоки філософування
Філософія посбіник
Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ
§ 2. Історичні витоки філософування
Соціальні витоки філософування
Виникненню філософії як нового типу світогляду і стилю мислення передували ідейні та соціальні передумови. Ідейними передумовами були, як відомо, міф та релігія. Соціальними – суспільство перехідного типу, в якому общинно-родовий уклад змінювався на політичний, виникла все більш відчутна потреба в освічених людях. Перехідні процеси – непрості, часто болючі і трагічні – відбувались
“Цивілізоване людство – це людство, яке вперше усвідомлює неспівпадіння свого і чужого через появу в нього (завдяки інституту освіти) інструментів рефлексії. Проте ще довго його свідомості буде недоступною ідея діалогу свого і чужого. Чужий міф уособлює світ чужого, світ ворога. Виникнення цивілізації позначене, таким чином, виникненням не тільки феномена школи, а й феномена нетерпимості в культурі”.
На щастя, такі ідеологічні зіткнення будили не лише агресивну ефективність, але й думку. Добрим прикладом тут може бути відчай пандавського князя Арджуни (саме так зветься перша глава Бхагавад-Гіти), який опинився перед необхідністю битись зі своїми братами з роду кауравів. Грядуще братовбивство страшить його, породжує сумніви і глибокі світоглядні питання про смисл буття, про найвище начало, про місце людини в світі. Відчай запалює дискурсивне мислення Арджуни, він починає філософувати прямо на полі битви.
Подібні сюжети, присвячені соціальним чинникам філософського дискурсу знаходим і в китайському епосі. Пісні царства Цінь з “Шицзину” свідчать про відчайдушні порухи людської думки, породжені переживаннями страждань, стресів, втрат.