СОЦІОЕКОСИСТЕМА ГЛОБАЛЬНА

Related posts:

1. ГЛОБАЛЬНА СОЦІОЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЛОБАЛЬНА СОЦІОЕКОСИСТЕМА – див. Соціоекосистема глобальна....
2. АНТРОПОЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи АНТРОПОЕКОСИСТЕМА – те саме, що й Соціоекосистема глобальна....
3. ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА, мегаекологія – розділ екології, що досліджує глобальні екол. проблеми, які належать до біосфери загалом або великих її частин (закономірності еволюції біосфери, вплив діяльності людини на біосферу, колообіг речовини в біосфері тощо)....
4. ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА – прир., прир.-антроп. або суто антроп. (у т. ч. екон., соц. тощо) явище, що стосується всього світу. Приклади: ядерна загроза, екол. криза, глобальне потепління, епідемія СНІДу та ін. До П. г. наближуються широковідомі регіональні проблеми, що охоплюють великі частини біосфери, напр., забруднення середовища, у т. ч. кислотні дощі....
5. ГЛОБАЛІСТИКА Екологія – охорона природи ГЛОБАЛІСТИКА – вчення про глобальні прир. та сусп. проблеми сучасності. З Г. тісно пов’язані: глобальна екологія, заг. землезнавство, вчення про біосферу....
6. СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА Екологія – охорона природи СИСТЕМА “СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА” – міжсистемна взаємодія біосфери та найближчого до Землі космосу і суспільства. Розвиток їх взаємозв’язаний, хоча кожна з них еволюціонує відносно незалежно....
7. Глобальна диференціація Глобальна диференціація – наявність значного розриву та процес подальшого розшарування між розвиненими і слаборозвиненими країнами світу. У 2000 на 40 розвинених країн світу, де проживає 18% населення планети (близько 1 млрд. осіб), припадало 80% світового доходу, тоді як на 20% найбіднішого населення – 1% світового доходу, причому розрив доходів між ними становив 1960 – 30:1, […]...
8. ЕКОЛОНОМІЯ Екологія – охорона природи ЕКОЛОНОМІЯ – синтетична (міжгалузева) дисципліна, що вивчає заг., в основному іст., екол.-соц.-екон. закономірності розвитку глобальної системи “суспільство – природа”....
9. ПРАВИЛО ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ – чим скоріше під впливом антроп. причин змінюється середовище життя людини в умовах ведення нею госп-ва, тим скоріше, за принципом зворотного зв’язку, відбувається зміна в соц.-екол. характеристиках людини, в екон. та техн. розвитку сусп-ва (знак процесу може бути додатним і від’ємним). Занадто велика швидкість розвитку може призвести до […]...
10. АЛАРМІЗМ Екологія – охорона природи АЛАРМІЗМ – наукова течія, представники якої акцентують увагу на катастрофічності наслідків впливу людини на природу і необхідності прийняття негайних рішень для оптимізації системи “природа – суспільство”....
11. СОЗОТЕХНІКА Екологія – охорона природи СОЗОТЕХНІКА – практика охорони природи і формування середовища існування людини з урахуванням законів природи й сусп. розвитку....
12. ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ детермінізм технічний, детермінізм технократичний – надання розвитку технологій вирішального значення в сусп. прогресі. Зміна технологій, що стимулюються суспільними потребами, відіграє важливу роль у процесах природокористування, особливо збереження прир. ресурсів, однак ця роль скоріше вторинна: не суспільство розвивається під впливом технологій, а навпаки, технології – під впливом сусп. потреб. Однак […]...
13. РІВНОВАГА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи РІВНОВАГА ПРИРОДНА – первинна екол. рівновага, створена на основі балансу незмінних або мало змінених діяльністю людини компонентів, що формують середовище, і прир. процесів. Р. п. – одна з найважливіших ознак живих систем, здатність цих систем розвиватися з досягненням клімаксу в ході сукцесії, що є достовірним індикатором Р. п....
14. ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ – система природничих (фіз.-геогр.) і сусп. (екон. і соц.-геогр.) наук, що вивчають геогр. оболонку Землі, і соц. виробничо-територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі, або фіз.-геогр. науки (фіз. географія, геоморфологія, кліматологія, гляціологія, гідрологія, геокріологія, географія грунтів, біогеографія), та сусп.-геогр. науки (екон. географія, географія окремих галузей нар. госп-ва, географія населення, політ, […]...
15. СОЦІАЛІЗАЦІЯ (ПРИРОДООХОРОННА) Екологія – охорона природи СОЦІАЛІЗАЦІЯ (ПРИРОДООХОРОННА) – сприйняття певною особою в процесі виховання в колективі з раннього дитячого віку сусп. норм бережливого ставлення до природи....
16. ПРИРОДА Екологія – охорона природи ПРИРОДА – 1) у широкому розумінні слова (Природа з великої літери) – весь матер.-енерг. та інформ. світ Всесвіту. Традиційно протиставляється Людству як одухотвореній (ідеаліст.) або такій, що “пізнає сама себе” (матеріаліст.) матерії (фактично Людство – також частина П.); 2) природа (з малої літери) – сукупність прир. умов існування людського суспільства, на […]...
17. АНТРОПОЦЕНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АНТРОПОЦЕНОЛОГІЯ – напрямок у науці, що акцентує увагу на взаємозв’язках сусп. і довкілля, як правило, у вузькорегіональних рамках....
18. АНТРОПОСИСТЕМА Екологія – охорона природи АНТРОПОСИСТЕМА – людство як єдине ціле, що розвивається, включаючи людину як біол. вид, його матер. і духовну культуру, продуктивні сили і виробничі відносини сусп....
19. ОХОРОНА ПТАХІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПТАХІВ – складова частина охорони тварин, включає комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп. та сусп. заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу та підтримання чисельності видів птахів на рівні, що забезпечує їхнє існування....
20. ДЕМОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ДЕМОГРАФІЯ – 1) наук, дисципліна про закономірності відтворення населення в сусп.-істор. зумовленості цього процесу; 2) Д. соц.-екон. – галузь науки, що вивчає населення, його географію, структуру, склад, кільк. та просторово-часову динаміку, відтворення (народжуваність, смертність, тривалість життя) в їх сусп.-істор. зумовленості; 3) Д. біол. – сума стат. показників про склад популяції: чисельність, […]...
21. ЗАПАС ОСНОВНИЙ Екологія – охорона природи ЗАПАС ОСНОВНИЙ – частина відновлюваних прир. ресурсів, що забезпечує успішне їх відновлення або баланс компонентів екосистеми, що утворюють середовище (екол. рівновага)....
22. ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ – чинник, джерелом якого є сусп. установка (напр., моральна, культ.-релігійна тощо)....
23. РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА – баланс прир. або змінених людиною прир. компонентів середовища і процесів, що зумовлює тривале або необмежене в часі існування даної екосистеми....
24. ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ – геогр. ландшафт, цілеспрямовано змінений госп. діяльністю людини, має доцільну для людського сусп. структуру та функц. властивості. Л. к. за значенням близький до ландшафту антроп....
25. ГЛОБАЛЬНА МЕРЕЖА ІНТЕРНЕТ, її СЛУЖБИ. ВСЕСВІТНЄ ПАВУТИННЯ Розд Іл 5. Комп’ютерні мережі 5.3. ГЛОБАЛЬНА МЕРЕЖА ІНТЕРНЕТ, її СЛУЖБИ. ВСЕСВІТНЄ ПАВУТИННЯ 1. Яка мережа називається глобальною? 2. Який комп’ютер називають сервером, а який – клієнтом? 3. Які засоби люди традиційно використовували для спілкування? ГЛОБАЛЬНА МЕРЕЖА ІНТЕРНЕТ Інтернет (англ. inter – між, net – мережа) – це найбільша та найвідоміша із сучасних глобальних мереж, […]...
26. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ МАТЕРІАЛЬНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ МАТЕРІАЛЬНІ – сфера речово-енергет. потреб людини, що забезпечує її норм. життя та сусп. розвиток (у житлі, забезпеченні продуктами харчування, засобами виробництва тощо)....
27. СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – сукупність матер. умов, сусп. соц. установок (культури, звичаїв, побуту тощо) та прир. чинників, які в поєднанні складають умови поведінки особистості, а також зворотний вплив її на ці умови. Поняття С. ж. л. включає активну участь людини в процесі формування умов життя, її адекватну реакцію на умови довкілля, […]...
28. ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ – визначення втрат від прямих наслідків докорінної зміни навколишнього середовища та сусп. виробництва внаслідок порушення екол. рівноваги в певному районі....
29. ПРИНЦИП СИСТЕМНОЇ ДОДАТКОВОСТІ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП СИСТЕМНОЇ ДОДАТКОВОСТІ – підсистеми однієї прир. системи в своєму розвитку забезпечують передумову для успішного розвитку та регуляції ін. підсистем, що входять до тієї самої системи (якщо система не перебуває під впливом потужної зовн. деформації). Фактично сформульований закон – дин. варіант закону упорядкованості заповнення простору та просторово-часової визначеності. У галузі глобального […]...
30. ПРИРІСТ НУЛЬОВИЙ Екологія – охорона природи ПРИРІСТ НУЛЬОВИЙ – практична рівновага народжуваності та смертності, що веде до стабільної чисельності популяції (населення) будь-якого регіону. Звичайний стан прир. популяцій поза періодами збурення (масового розмноження або депресії чисельності)....