Солі – ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК
Хімія підготовка до ЗНО та ДПА
Комплексне видання
ЧАСТИНА І
ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ
ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК
Солі
Поняття про солі, їхній склад та назви
Солі можна розглядати як продукти заміщення атомів Гідрогену в кислоті на атоми металічних елементів. Кухонну сіль, наприклад, можна добути з хлоридної кислоти за допомогою реакції заміщення.
Солі – складні речовини, які складаються з іонів металічних елементів та кислотних залишків.
Іони металічних елементів та кислотних залишків зв’язані один з одним
Назви солей складаються із двох слів: перше слово – назва металічного елемента (у називному відмінку), друге – назва кислотного залишку. Наприклад, цинк сульфід, натрій нітрат. Якщо металічний елемент виявляє змінну валентність, то її обов’язково вказують у назві солі: купрум(ІІ) нітрат, ферум(ІІ) сульфат.
Формули солей складають аналогічно до формул оксидів, зрівнюючи число одиниць валентності металічного елемента та кислотного залишку. Деякі солі, які широко використовують у побуті, окрім офіційних, мають ще й традиційні назви. Наприклад, натрій хлорид NaCl називають
Фізичні властивості солей
Солі мають немолекулярну будову, тому всі солі – за звичайних умов тверді кристалічні речовини з високими температурами плавлення. Багато солей добре розчинні у воді, але багато з них практично не розчиняються.
Солі можуть мати різний колір. Багато солей є безбарвними речовинами, але деякі мають характерний колір. Наприклад, ферум(ІІ) сульфат має зелений колір, ферум(ІІІ) хлорид – темно-червоний, а калій хромат – яскраво-жовтий.
Поширеність солей у природі та їх використання
У природі трапляється багато різних солей. Вони утворюють різні грунти, породи, мінерали. Більшість солей – це силікати. Чимало солей утворюють цінні руди, з яких добувають чисті метали – цинк сульфід ZnS, плюмбум(ІІ) сульфід PbS, арсен(ІІІ) сульфід.
Натрій хлорид незамінний для приготуванні їжі. Окрім того, він є важливою сировиною в хімічній промисловості для добування хлору, хлоридної кислоти, натрій гідроксиду та соди. У природі він знаходиться у вигляді мінералу галіту, а також у великій кількості міститься у воді морів та океанів і солоних озер.
Натрій карбонат Nа2СО3 більш відомий як сода, у природі трапляється у вигляді кристалогідрату Na2CО3 ∙ 10Н2О (кристалічної соди), з неї добувають безводну сіль – кальциновану соду. Сода є ефективним засобом для миття та чищення посуду, прання білизни.
Калій карбонат К2СО3 (поташ) також використовують для прання, оскільки наявність його в розчині обумовлює в ньому лужне середовище, що полегшує прання.
Натрій сульфат Na2SО4 ∙ 10H2О (глауберова сіль, або мірабіліт) – це реактив для лабораторної практики, його також використовують при виготовленні скла.
Калій перманганат КМnO4, у побуті відомий як марганцівка, є цінною речовиною, яку використовують як засіб для дезінфекції, а також для промивання шлунка при отруєннях. Калій перманганат є важливим реактивом у лабораторній практиці.
Широко використовуються також солі нітратної кислоти – нітрати (у промисловості їх іще називають селітрами). Нітрати Калію, Натрію та Кальцію входять до складу пороху й інших піротехнічних сумішей, їх використовують для добування кисню в лабораторії. У сільському господарстві широко використовують нітратні добрива. Аргентум нітрат AgNO3 (ляпіс) здавна використовують для виготовлення дзеркал.
Дуже поширені в природі солі Кальцію. Вони трапляються у вигляді багатьфс порід та мінералів. Кальцій сульфат у вигляді кристалогідрату з двома молекулами води – це мінерал гіпс (CaSO4 ∙ 2Н2O). Випалений гіпс використовують у будівництві для приготування різних сумішей та в медицині для фіксації переломів.
Найпоширеніша сіль Кальцію – це карбонат. Кальцій карбонат утворює вапняк, крейду, а також мінерали кальцит і мармур. Окрім того, кальцій карбонат входить до складу оболонки яєць (шкаралупа), раковин багатьох молюсків тощо. Вапняк використовують у будівництві.
У результаті прожарювання вапняку добувають вапно. Крейдою пишуть по твердих поверхнях, її використовують для побілки стін, додають у зубну пасту, а також використовують (разом із содою та піском) для виготовлення скла.
Найпоширенішими солями Купруму є мідний купорос CuSO4 ∙ 5Н2O, а також малахіт (СuOН)2СO3. Мідний купорос використовують у сільському господарстві для боротьби з хворобами рослин, а з малахіту (коштовного мінералу) виготовляють ювелірні вироби.
Солі | Кислі | Середні | Основні |
Ознака | Продукт неповного заміщення атомів Гідрогену в кислоті атомом металічного елемента | Складаються тільки з атомів металічного елемента та кислотних залишків | Продукт неповного заміщення гідроксигруп основ на кислотний залишок |
Якими речовинами утворюються | Утворюються тільки багатоосновними кислотами | Утворюються будь-якими кислотою та основою | Утворюються тільки багатокислотними основами, не утворюються лугами |
Приклади й назви | Натрій гідрогенсульфат NaHSO4; Калій дигідрогенфосфат КН2РO4 | Натрій сульфат Na2SO4; Калій фосфат К3РO4 | Купрум(ІІ) гідроксохлорид Сu(ОН)Сl; Кальцій гідроксофосфат Са5(РO4)3(OН) |
Основні способи добування | Взаємодія основ з кислотами: КOН + Н3РO4 → КН2РO4 + Н2О Взаємодія солей з кислотами: Na2SO4 + H2SO4 → 2NaHSO4 | Взаємодія основ з кислотами: 3КОН + Н3РО4 → К3РО4 + 3H2O | Взаємодія основ з кислотами: Сu(ОН)2 + НСl → Сu(OН)Сl + Н2O Взаємодія солей з лугами: Fe2 (SO4)3 + 2КОН → 2Fe(OH)SO4 + K2SO4 |