Головна ⇒ 📌Довідник з правознавства ⇒ Спадкування за заповітом
Спадкування за заповітом
Спадкування за заповітом – має місце, коли внаслідок складеного спадкодавцем заповіту до однієї або кількох осіб (як тим, що є, так і тим, що не є спадкоємцями за законом) переходить все майно спадкодавця або частина його. Цими особами можуть бути не лише громадяни, а й юридичні особи, а також держава. Заповідач може позбавити у заповіті права спадкування одного, кількох або всіх спадкоємців за законом. Закон передбачає обов’язкову нотаріальну форму заповіту, проте згідно із ст. 542 Цив. К. України є певні винятки. Так, до нотаріально посвідчених
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Спадкування за законом Спадкування за законом – має місце у разі, коли спадкодавець не склав заповіту, коли спадкоємець за заповітом відмовився від спадщини або не прийняв її, коли спадкоємець за заповітом усувається від спадкування як негідний згідно із законодавством, коли заповідана лише частина майна, коли заповіт повністю або частково недійсний (у цьому разі спадкоємство за законом здійснюється лише […]...
- Спадкове право Спадкове право – сукупність правових норм, які встановлюють порядок переходу прав і обов’язків померлої людини за правом спадкування. За С. п. визначають підстави спадкування (за законом або за заповітом), час відкриття спадщини, місце відкриття спадщини, осіб, які можуть бути спадкоємцями. С. п. регламентує широке коло відносин, які виникають за умови переходу прав і обов’язків померлого […]...
- Заповідальне відказування Заповідальне відказування – покладення на спадкоємця за заповітом виконання будь-якого зобов’язання на користь однієї або кількох осіб (відказоодержувачів), які набувають права вимагати виконання його. Відказоодержувачами можуть бути особи, що є або не є спадкоємцями за законом (ст. 538 Цив. К. України). Обов’язок виконання 3. в. лягає на спадкоємця лише у разі прийняття ним спадщини. У […]...
- Заповіт Заповіт – угода, яка виражає волю однієї особи і здійснюється нею особисто. Кожний громадянин може залишити за З. усе своє майно або частину його одній чи кільком особам, як тим, котрі є, так і тим, котрі не є спадкоємцями за законом, а також державі, окремим юридичним особам. Заповідач може позбавити у З. права спадкоємства одного, […]...
- Спадкова трансмісія Спадкова трансмісія – спадкування права спадкування у разі, коли закликаний до спадкування спадкоємець помер після відкриття спадщини і не встиг прийняти її. Право на набуття спадщини переходить до його спадкоємців і може бути здійснене ними на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо цей строк менший за три місяці, то він подовжується до трьох місяців […]...
- Заповіт Заповіт (завещание) – письмове розпорядження громадянина своїм майном на випадок смерті, що зроблене у встановленому законом порядку. Відповідно до закону, кожен громадянин має право залишити за З. все своє майно або його частину одній чи кільком особам, незалежно від того, належать вони чи ні до числа спадкоємців по закону, а також державі або окремим організаціям. […]...
- Спадкове право Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 23. Цивільно – правові правочини. Спадкове право. 2. Спадкове право. Життя людини, на жаль, не може продовжуватися вічно. З її смертю чимало відносин, пов’язаних із нею, припиняється. Проте після смерті людини залишаються певні майнові відносини, права й обов’язки, які не припиняються. Відносини померлої особи, пов’язані з трудовою діяльністю, […]...
- ХРОМОСОМНА ТЕОРІЯ СПАДКОВОСТІ. ЗЧЕПЛЕНЕ СПАДКУВАННЯ. КРОСИНГОВЕР РОЗДІЛ І РОЗМНОЖЕННЯ ТЕМА 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ § 11. ХРОМОСОМНА ТЕОРІЯ СПАДКОВОСТІ. ЗЧЕПЛЕНЕ СПАДКУВАННЯ. КРОСИНГОВЕР Терміни і поняття: зчеплене спадкування; група зчеплення; закон Моргана; морганіда; генетична карта хромосоми; зчеплені зі статтю ознаки. Хромосомна теорія спадковості та її положення. Вважають, що формування хромосомної теорії спадковості стало наступним етапом розвитку клітинної теорії. Головні її положення нині розглядають […]...
- Спадкоємці Спадкоємці – носії права спадкування, а також правомочності спадкування після прийняття спадщини. С. можуть бути особи, живі на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, народжені після смерті його (ст. 527 Цив. К. України). Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце тоді, коли воно не змінене заповітом. Якщо С. за […]...
- Спадщина Спадщина – сукупність майнових прав і обов’язків спадкодавця. Крім об’єктів приватної власності, до яких належать насамперед гроші, цінні папери, нерухоме і рухоме майно, за правом спадкування переходять майнові права авторів, тобто право на винагороду за використання створеного ними твору, майнові права, пов’язані з винаходами і раціоналізаторськими пропозиціями, майнові права, що випливають із різноманітних договорів, права […]...
- Виникнення права власності Виникнення права власності – може бути первісним і похідним. До первісних належать ті способи, за якими право власності виникає вперше (виготовлення речі) або незалежно від волі колишнього власника (конфіскація речі). За похідними способами право власності у набувача виникає згідно з волею попереднього власника і за згодою самого набувача (договір, спадкування). Результати використання майна в господарстві […]...
- БІБЛІЯ Культурологічний словник БІБЛІЯ (від грец. biblia – книги) – священна книга християнства та іудаїзму (Старий Заповіт). Виникла протягом І тис. до н. е. та І-ІІ ст. н. е. шляхом відбору, редагування та канонізації (грец. kanon – правило, зразок) текстів, які іудейські, а пізніше християнські традиції вважали богонатхненими. Складається з 2-х частин – Старого Заповіту, визнаного […]...
- Обов’язкова частка в спадщині Обов’язкова частка в спадщині – частина спадкового майна, яка переходить до спадкоємців, визначених законом, незалежно від заповіту. До них належать неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), непрацездатні дружина, батьки (усиновителі), утриманці померлого. О. ч. в. с. становить не менше двох третин частки, яка належала б кожному із спадкоємців за законом. При визначенні […]...
- Пайовий фонд Пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) – сукупність паїв членів КСП у вартості створених у результаті діяльності КСП основних виробничих і оборотних фондів, цінних паперів, коштів, майна, придбаного на законних підставах, у тому числі від участі в діяльності господарських товариств, інших господарських об’єднань. Правовий режим П. ф. майна КСП визначається законами України “Про колективне […]...
- Майнові права Майнові права – суб’єктивні права учасників правовідносин, які пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу цього майна і обміну. М. п.- права власника особи, яка здійснює право господарського відання майном, а також зобов’язальні права (наприклад, на відшкодування шкоди), права авторів на винагороду, спадкові права. […]...
- Адміністративна правоздатність Адміністративна правоздатність – здатність суб’єкта адміністративних правовідносин мати права і нести юридичні обов’язки у галузі державного управління. Залежно від виду суб’єкта адміністративного права можна говорити про правоздатність колективних та індивідуальних суб’єктів адміністративного права. Правоздатність є необхідною передумовою суб’єктивного права. А. п. колективних суб’єктів визначається їх юридично закріпленими цілями, завданнями, функціями, структурною організацією і компетенцією. Вона […]...
- Асоціація міжнародного права Асоціація міжнародного права – міжнародна неурядова організація, покликана сприяти прогресивному розвитку міжнародного права, добросовісному застосуванню його, уніфікації права і усуненню колізій законів, а також зміцненню міжнародного взаєморозуміння і доброї волі. Створена у 1873 р. в Брюсселі. Складається з національних асоціацій та індивідуальних членів. Знаходиться у Лондоні....
- Доктрина міжнародного права Доктрина міжнародного права – концептуальне теоретичне визначення поняття міжнародного права, характеристика його сучасного стану та того, яким воно має бути, тлумачення міжнародного права, що їх викладено в наукових працях. Традиційно у міжнародному праві наукова думка видатних учених – авторитетів мала велике значення і відчутно впливала на розвиток його. Визначного голландського юриста і дипломата Гроція Гуго […]...
- Аналогія права Аналогія права – застосування загальних принципів права у випадках, якщо у законодавстві бракує спеціальної норми, розрахованої на регулювання відповідних суспільних відносин. А. п. має обмежену сферу застосування, яка скорочується із розвитком і удосконаленням законодавства. А. п. може застосовуватися у цивільних, адміністративних, трудових правовідносинах. Не допускається А. п. у Кримінальному праві. Див. також Прогалина у праві....
- ЄВАНГЕЛІЯ Культурологічний словник ЄВАНГЕЛІЯ (від грец. evangelion – добра звістка) – частина Біблії, чотири пов’язані спільною темою релігійні твори, що становлять основну частину Нового Заповіту. Містять життєпис Ісуса Христа на основі християнського віровчення....
- Форма права Форма права – спосіб внутрішньої організації, а також спосіб зовнішнього вияву правових (юридичних) норм, який засвідчує їхню державну загальнообов’язковість. Розрізняють Ф. п. внутрішню – спосіб внутрішньої організації змісту, інтегрування елементів норми (тобто її структура) і Ф. п. зовнішню – спосіб її об’єктивації, матеріальної фіксації (тобто так звані джерела права). Є такі види зовнішньої Ф. п.: […]...
- Торговельне (комерційне) право Торговельне (комерційне) право – сукупність правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності певні майнові та немайнові відносини. Впродовж кількох століть у розвинених країнах Заходу сформувалися дві правові системи регулювання таких відносин. У Франції, Італії, Іспанії, Німеччині та в деяких інших – так звана дуалістична система приватного права, в якій Т. п. склалося як відокремлене […]...
- Реорганізація Реорганізація – припинення діяльності юридичної особи, після чого її майно, майнові права і обов’язки переходять до іншої юридичної особи. Рішення про Р. приймає власник або уповноважений ним орган. Р. здійснюється шляхом злиття, об’єднання, поділу, виділення, перетворення. У разі злиття юридичних осіб майнові права та обов’язки кожної з них переходять до юридичної особи, яка виникла в […]...
- Міжнародна правосуб’єктність Міжнародна правосуб’єктність – здатність брати участь у міжнародно-правових відносинах, мати права і обов’язки та здійснювати їх у межах і на основі міжнародного права. Суб’єктами міжнародного публічного права є: держави; нації, які ведуть боротьбу за незалежність і створили в процесі цієї боротьби органи національного визволення, що виконують функцію публічної влади і здатні представляти свою націю на […]...
- Припинення права власності Припинення права власності – припинення дії відповідного права. Відбувається за умови настання певних юридичних фактів. Так, право власності припиняється, коли припиняє своє існування об’єкт цього права, у разі смерті громадянина або ліквідації юридичної особи – власника. В цих випадках майно стає об’єктом власності інших осіб. Воно може бути примусово вилучене як санкція за правопорушення (конфіскація); […]...
- Права та обов’язки членів ЖБК Права та обов’язки членів ЖБК – житлові приміщення в будинках ЖБК надаються тільки членам кооперативу, які внесли пайовий внесок у встановленому розмірі. Член ЖБК має право: одержати у безстрокове користування квартиру з однієї або кількох кімнат відповідно до кількості членів сім’ї, суми його пайового внеску та граничного розміру житлової площі, передбаченого законодавством. Член ЖБК, який […]...
- Конституційні права і свободи громадян України Конституційні права і свободи громадян України – основні права і свободи громадян України, закріплені і гарантовані Конституцією України. До них належать соціально-економічні, політичні та громадянські (особисті) права. Соціально-економічні права: право на працю, на відпочинок, на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати працездатності, на освіту, право власності тощо. Політичні права і […]...
- Режим континентального шельфу Режим континентального шельфу – режим, що стосується морського дна і надр підводних районів за межами територіального моря на відстані 200 морських миль від берега чи далі до зовнішнього кордону підводного краю материка. Конвенція ООН з морського права 1982 р. містить детальні характеристики К. ш. і встановлює його правовий режим. Прибережна держава здійснює над К. ш. […]...
- Повітряне право Повітряне право – сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з використанням повітряного простору. П. п. України має комплексний характер, оскільки містить норми державного права (встановлюється повний і виключний суверенітет України над її повітряним простором), адміністративного права (встановлюються порядок сертифікації і реєстрації повітряних суден і аеродромів, правила безпеки польотів), цивільного права (регулюється перевезення пасажирів і […]...
- Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
- КАНОН Культурологічний словник КАНОН (грец. kanon – палиця, переносно – норма, правило, зразок) – 1) У релігійному контексті – установлення щодо віровчення, догматики, культу, церковної організації, що ведуться від апостолів, Отців церкви або вироблені церковними соборами; церковна традиція як зразок. Має догматичний характер. У християнстві К. називають: а) Символ віри; б) учення Ісуса Христа та апостолів; […]...
- Конституція Конституція (лат. constitutio – устрій) – основний закон держави, який закріплює її суспільний і державній устрій, основні права, свободи і обов’язки громадян, систему і принципи організації і діяльності органів державної влади, виборчу систему тощо. К., як правило, приймає парламент. Для прийняття К. скликається особливий законодавчий орган (установчі збори, конституційний конвент, конституційна асамблея та ін.) або […]...
- Суб’єктивне право Суб’єктивне право – закріплена законом Г забезпечена державним захистом міра дозволеної поведінки суб’єкта права. С. п. реалізується у правовідносинах. Зміст С. п. полягає в можливості суб’єкта права здійснювати дозволені законом позитивні дії, вимагати певних дій від зобов’язаних осіб – учасників правовідносин, звернутися до компетентних державних органів за захистом порушеного права. С. п. закріплюється в Конституції […]...
- Правосвідомість Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § § 9-10. Правопорядок і правопорушення Правосвідомість. Коли людина стає свідком правопорушення, дізнається про прийняття нового закону, у неї з’являються певні відчуття. В одному випадку – це осуд, обурення, в іншому – задоволення. Закон, хоча його зобов’язаний дотримуватися кожний, може викликати згоду чи заперечення. Систему поглядів, понять, уявлень, […]...
- Learn to talk about the secrets of plant life Unit 6 Nature Araund Us 6.3 Learn to talk about the secrets of plant life Word Box Phrase Box Communication Box To participate Soil Seed To sprinkle To harvest weed crop – window garden – windowsill – to take turns – to plant lettuce/radish/carrot seeds – to give a sense of pride and discipline I’ve […]...
- Правочини Правочини – дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. П. бувають односторонніми, двосторонніми та багатосторонніми. Одностороннім є П., в якому виражена воля однієї особи (наприклад, заповіт, прийняття спадщини). Двосторонні та багатосторонні П. грунтуються на погодженні двох або кількох осіб. П. можуть бути сплатними і безоплатними. При: сплатних П. […]...
- Цивільний відповідач у кримінальному процесі Цивільний відповідач у кримінальному процесі – громадянин або юридична особа (підприємство, установа чи організація), які за законом несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочином, і щодо яких є постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді або ухвала суду про притягнення у справі як ІД. в. За загальним правилом відповідальність за заподіяну шкоду несе обвинувачений. У […]...
- Суб’єкт права Суб’єкт права – особа, здатна згідно із законом мати і здійснювати права та обов’язки. С. п.- необхідний елемент правовідносин. Суб’єктами цивільного права є фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства), юридичні особи (організації, установи, підприємства усіх форм власності), держава. Правовий статус громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства визначений державою за […]...
- LIFE AT HOME UNIT 6. LIFE AT HOME Lesson 1 Ex. 4, p. 89 1. F; 2. T; 3. F; 4. T; 5. T; 6. F. Ex. 5, p. 89 I have got a flat. There is a bedroom, a livin-groom, a kitchen and a bathroom in it. This room is our living-room. The sofa is near the […]...
- Недійсність шлюбу Недійсність шлюбу – укладення шлюбу з порушенням встановленого законом порядку чи за наявності перешкод для цього, а також у разі реєстрації шлюбу без наміру створити сім’ю (фіктивний шлюб). Шлюб визнається недійсним у судовому порядку за позовом одного з подружжя, прокурора, осіб, права яких порушені, а також за позовом інших осіб у випадках, спеціально передбачених законом. […]...