Спільне підприємництво



Спільне підприємництво – спільна підприємницька діяльність кількох партнерів, у т. ч. партнерів різних країн, спрямована на кооперацію у сфері виробництва, інвестиційної діяльності, збуту товарів та ін. Спільне підприємство – організаційно-правова форма фірми в країні, що отримує функціонуючий капітал з різних джерел фінансування, але за участі іноземних інвесторів. Цей вид підприємства створюють і управляють ним спільно іноземні та місцеві інвестори, переважно приватні фірми, зрідка – державні підприємства чи урядові органи. Вони

можуть бути створені у третій країні декількома іноземними компаніями з метою проникнення компаній на нові ринки з меншими витратами і ризиком, ніж у разі застосування інших інвестиційних методів. Головними мотивами використання С. п. як стратегії входження на зарубіжний ринок є: зниження капітальних витрат і ризику при створенні нових потужностей; придбання джерел сировини чи нової виробничої бази; розширення виробничих потужностей; реалізація переваг нижчої вартості факторів виробництва; можливість уникнення циклічності або сезонності нестабільності виробництва; пристосування до процесу скорочення життєвого
циклу продукції; підвищення ефективності маркетингу; придбання нових каналів торгівлі; можливість проникнення на конкретний географічний ринок; вивчення потреб; набуття управлінського досвіду на нових ринках; пристосування до країни-реципієнта. У міжнародній економічній теорії С. п. виокремлюють як один із найрозвиненіших видів спільної підприємницької діяльності, особливостями якого є: згода про довготермінові цілі співробітництва; об’єднання сторонами активів; оцінка об’єднаних активів як капіталовкладень обох сторін; реалізація узгоджених завдань через самостійні органи управління, незалежні від органів управління сторін; участь обох сторін у прибутках і збитках відповідно до вкладеного капіталу. С. п. мають переваги порівняно з іншими видами спільного підприємництва, оскільки забезпечують довготривалість угод, комплексність співробітництва, спільну відповідальність партнерів за ефективність діяльності підприємств, зменшують ризик, зокрема політичний. У багатьох країнах з перехідною економікою, в т. ч. в Україні, спільні з зарубіжними партнерами підприємства розглядають як одну з нових форм господарювання, що дає змогу залучати іноземний капітал в економіку країни. В Україні С. п. – самостійний вид зовнішньоекономічної діяльності, а створення підприємств за участю іноземних партнерів – одна з форм здійснення іноземних інвестицій. За чинним українським законодавством, поняття “спільне підприємство” та “підприємство з іноземними інвестиціями” еквівалентні. Термін “підприємство з іноземними інвестиціями” ширший за обсягом, оскільки стосується й підприємств зі 100-відсотковим іноземним капіталом. Як правило, для спільних підприємств, що створюються і функціонують на території України, характерною є різноманітність видів і сфер діяльності. Такі спільні підприємства зобов’язані: виробляти товари, послуги, потребу в яких поки що задоволено не повністю; оперативно впроваджувати наукові відкриття й винаходи для випуску конкурентоспроможної на внутрішньому та зовнішньому ринках продукції; забезпечувати зниження витрат у розрахунку на одиницю продукції в галузях – споживачах продукції спільних підприємств; випускати високоякісні споживчі товари і надавати такі ж послуги населенню; створювати нові робочі місця. Формування С. п. в Україні було досить динамічним. Перші спільні підприємства з’явилися тут 1987. У другій половині 90-х не лише значно зросли масштаби їхньої діяльності, а й посилилась диверсифікація. Основні галузі народного господарства, де діють спільні підприємства, – торгівля, сільське господарство, будівельна індустрія, транспорт і зв’язок, наука та освіта, харчова промисловість. До процесу створення спільних підприємств практично залучено всі регіони України, однак їх територіальна концентрація нерівномірна. Відносно розвинена інфраструктура, науково-технічний і кадровий потенціал, загальні соціально-економічні та інші фактори сприяли розвитку С. п. передусім у великих промислових регіонах: Київ, Одеська, Львівська, Дніпропетровська, Харківська, Закарпатська області. У середині 90-х в Україні було понад 2500 спільних підприємств, 60% з них виробляли товари і продукцію, решта – здійснювали торгово-посередницьку діяльність. На початку 2000 їхня кількість сягала 4600, проте більшість із них здійснювали посередницьку діяльність. Частину продукції й товарів, вироблених спільними підприємствами України, реалізують на ринку країн СНД і на внутрішньому ринку, поставки у країни далекого зарубіжжя ще невеликі.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Біологічна роль білків.
Ви зараз читаєте: Спільне підприємництво