СПІВДРУЖНІСТЬ

Related posts:

1. Співдружність незалежних держав (СНД) Співдружність незалежних держав (СНД) – міжнародна міжурядова організація субрегіонального характеру, до якої входить більшість держав колишнього СРСР. Створення Співдружності пов’язане з підписанням і ратифікацією 8.ХІІ.1991 Угоди про створення СНД і Протоколу до неї, а також прийняттям 21.XII.1991 Алматинської декларації. 22.1.1993 було прийнято Статут СНД. Співдружність керується такими принципами: поважання суверенітету держав – членів; визнання непорушності […]...
2. Британська співдружність Політологічний словник Британська співдружність (до 1947 р.- Британська співдружність націй)- об’єднання Великобританії і її колишніх колоній, які здобули незалежність. Б. с. була сформована Вестмінстерським статутом у 1931 р. Нині Б. с. об’єднує колишні домініони, які визнають главою держави англійського короля, а також ряд країн з іншими формами правління, що мають власного главу держави (наприклад, Шрі-Ланка, […]...
3. УКРАЇНА – СПІВДРУЖНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ З УКРАЇНА І ГЛОБАЛЬНІ ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ 3.3. УКРАЇНА – СПІВДРУЖНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ Угода про створення СНД була укладена 8 грудня 1991 р. у Біловезькій пущі (офіційно – у Мінську) керівниками Білорусі (С. Шушкевич), Росії (Б. Єльцин) та України (Л. Кравчук). 21 грудня 1991 р. до Угоди приєдналися ще 8 країн – суб’єктів […]...
4. Євразійська парадигма: Україна – Росія. Україна – Білорусь. Україна – Молдова. Співдружність Незалежних Держав Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА В СИСТЕМІ ГЕОПОЛІТИЧНИХ КООРДИНАТ 2. Євразійська парадигма: Україна – Росія. Україна – Білорусь. Україна – Молдова. Співдружність Незалежних Держав Важливим зовнішньополітичним завданням став розвиток стратегічного партнерства з Росією. Характеризуючи відносини України й Росії, слід виходити з того, що успішний їх розвиток залежить від переведення двосторонніх стосунків у річище стабільного співробітництва […]...
5. Доктрина міжнародного права Доктрина міжнародного права – концептуальне теоретичне визначення поняття міжнародного права, характеристика його сучасного стану та того, яким воно має бути, тлумачення міжнародного права, що їх викладено в наукових працях. Традиційно у міжнародному праві наукова думка видатних учених – авторитетів мала велике значення і відчутно впливала на розвиток його. Визначного голландського юриста і дипломата Гроція Гуго […]...
6. Делікт міжнародний Делікт міжнародний – порушення суб’єктом міжнародного права договорів, міжнародного звичаєвого права або загальних принципів права. Д. м. є порушенням будь-якого міжнародного зобов’язання, що становить незаконний акт або міжнародне правопорушення (англ. illegal act чи international tort) і як задоволення міжнародного правопорушення (international tort), що включає обов’язок відшкодування збитків....
7. Асоціація міжнародного права Асоціація міжнародного права – міжнародна неурядова організація, покликана сприяти прогресивному розвитку міжнародного права, добросовісному застосуванню його, уніфікації права і усуненню колізій законів, а також зміцненню міжнародного взаєморозуміння і доброї волі. Створена у 1873 р. в Брюсселі. Складається з національних асоціацій та індивідуальних членів. Знаходиться у Лондоні....
8. ТЕРОР ТЕРОР – особлива форма політичного насильства, що супроводжується жорстокістю, цілеспрямованістю та удаваною ефективністю. Широко використовується як засіб політичної боротьби в інтересах держави, організації чи певної групи осіб. Головний елемент Т. – терористичний акт. Розрізняють Т. як метод політичної боротьби у мирний і у воєнний час; індивідуальний, організований Т. і Т. як політику держави; Т. як […]...
9. Міжнародне морське право Міжнародне морське право – частина міжнародного права, що містить принципи і норми, які встановлюють режим морських просторів і регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права у зв’язку з діяльністю, що здійснюється в Світовому океані. М. м. п. складається із звичаєвого міжнародного права та конвенційного міжнародного права. Основу останнього становлять: Конвенція про територіальне море і прилеглу зону […]...
10. Джерела міжнародного права Джерела міжнародного права – сукупність елементів, які впливають на становлення змісту юридичних норм, а саме: потреби в нормах, які регулюють соціальне життя, спільна правова свідомість, вимоги морального характеру тощо. Д. м. п.- це спосіб творення і форми, в яких існують норми міжнародного права. Розрізняють матеріальні й формальні Д. м. п. У ст. 38 Статуту Міжнародного […]...
11. Міжнародне економічне право Міжнародне економічне право – галузь міжнародного публічного права, що регулює відносини у сферах власності, використання природних ресурсів, виробництва і розподілу товарів, валютній і фінансовій тощо. Особливістю М. е. п. є виключно факультативний характер його принципів і стандартів (за винятком принципу свободи моря і мінімуму стандарту міжнародного права). Принцип свободи моря і мінімум стандарту міжнародного права […]...
12. Тенденція Тенденція (лат. tendentia – спрямованість) – спрямованість розвитку економічного явища чи процесу, що є формою вияву економічних законів. Т. – стійкі співвідношення як окремих властивостей, ознак, так і самі властивості, характерні ознаки цілісної економічної системи, її окремих підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних та організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності і господарського механізму), елементів підсистем (наприклад, заробітної плати, […]...
13. Міжнародна правосуб’єктність Міжнародна правосуб’єктність – здатність брати участь у міжнародно-правових відносинах, мати права і обов’язки та здійснювати їх у межах і на основі міжнародного права. Суб’єктами міжнародного публічного права є: держави; нації, які ведуть боротьбу за незалежність і створили в процесі цієї боротьби органи національного визволення, що виконують функцію публічної влади і здатні представляти свою націю на […]...
14. Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
15. Національний суверенітет Національний суверенітет – повновладдя певної нації на своїй території у сфері політики, права, ідеології, культури та інших сферах суспільного життя на підставі власності народу на національне багатство. Така власність є основною складовою економічного суверенітету. Найважливішими підсистемами Н. с. є економічний, соціальний, політичний, правовий, ідеологічний, культурний, національний у вузькому значенні слова (тобто відношення між націями і […]...
16. Воєнний стан Воєнний стан – особливий стан у державі або в окремих її. місцевостях, який вводиться за рішенням Президента України, затвердженим Верховною Радою України. Підставами для оголошення В. с. можуть бути оголошення війни або загроза воєнного нападу (агресії). З введенням В. с. розширюються повноваження. військового командування, йому можуть надаватися функції органів державного управління у сфері оборони. Під […]...
17. Відповідальність міжнародно-правова Відповідальність міжнародно-правова – обов’язок суб’єкта міжнародного права відшкодувати шкоду, заподіяну ним іншому суб’єкту міжнародного права. В. м.-п. виникає в разі порушення норм міжнародного права, договірних зобов’язань. Може бути абсолютною або заснованою на вині суб’єкта. Абсолютна В. м.-п. передбачає обов’язок відшкодувати матеріальні збитки, яких було завдано без порушення міжнародного права. Передбачена міжнародним договором (Конвенцією про міжнародну […]...
18. Пакта сунт серванда Пакта сунт серванда (лат. pacta sunt servanda – договори мають дотримуватися) – принцип міжнародного права, за яким договори є обов’язковими і повинні виконуватися добросовісно. Будь-який міжнародний договір, ухвалений належним чином, стає частиною національного права і, як наслідок, юридично зобов’язувальним. П. с. с.- основна норма всієї системи міжнародного права, яка підкреслює її універсальний характер....
19. Злочини міжнародного характеру Злочини міжнародного характеру – протиправні діяння, об’єктом посягань яких є: мирне співробітництво і нормальне функціонування міжнародних відносин (за винятком міжнародних злочинів) – тероризм, угон повітряних суден; економічний та соціально-культурний розвиток держав і народів – контрабанда, фальшиво монетництво, торгівля наркотичними засобами; фізичні особи, державне, громадське або особисте майно, моральні цінності – торгівля людьми, піратство, поширення порновидань […]...
20. Міжнародне правопорушення Міжнародне правопорушення – несправедливий акт суб’єкта міжнародного права або його упущення, що полягає в порушенні міжнародного зобов’язання....
21. Регіоналізація Регіоналізація – виокремлення кількох або багатьох країн у межах світового господарства та їх об’єднання на цій території в регіональні економічні союзи різних форм на підставі спільних історичних, природно-кліматичних, економічних, демографічних, соціальних, політичних та інших особливостей. Найпростішими економічними формами Р. є об’єднання окремих галузей декількох або багатьох країн в регіональні економічні угруповання. Такими формами є ЄОВС […]...
22. Ембарго Ембарго (ісп. embargo – заборона, арешт) – засіб економічного та політичного впливу однієї або декількох країн на інші країни, який передбачає заборону вивозити з будь-якої країни або ввозити в будь-яку країну товари, валюту, цінні папери, а також затримання суден, вантажів чи іншого майна, що належать іноземній державі. Е. може бути застосоване як у воєнний, так […]...
23. Мобілізація Мобілізація (франц. mobilisation – рухливий)-у широкому розумінні означає: 1) переведення збройних сил держави і мирного стану країни на воєнний і приведення їх у повну бойову готовність; 2) призов військовозобов’язаних запасу на дійсну військову службу; 3) залучення працездатного населення або відповідної галузі народного господарства до виконання конкретних завдань. М. поділяється на загальну і часткову. М. загальна […]...
24. Міжнародне право Політологічний словник Міжнародне право – це сукупність юридичних принципів і норм, які регулюють відносини між націями, державами, міжнародними організаціями, специфічними політико – територіальними одиницями у політичній, економічній, культурній та інших галузях суспільного життя. Виникнення М. п. пов’язане з процесом становлення державності. Протягом усієї історії людства це право не тільки розвивалося під впливом постійно змінюваних економічних […]...
25. Національна ідея України Національна ідея України – усвідомлення переважною більшістю населення мети побудови монолітної і могутньої за своїм потенціалом суверенної держави та способів досягнення цієї мети шляхом вступу в ЄС, яка відстоюватиме свої національні інтереси та загальнолюдські цінності. Найважливішими формами такого потенціалу є економічний, соціальний (вміння досягати консенсусу між населенням різних регіонів, а також між соціальними верствами і […]...
26. Дипломатичний корпус Політологічний словник Дипломатичний корпус – сукупність глав іноземних дипломатичних представництв, які акредитовані у певній державі. В широкому значенні слова під поняттям Д. к. розглядаються всі дипломатичні співробітники дипломатичних представництв, які визнані такими урядом держави перебування, та члени їх сімей. Д. к. не є інститутом, що базується на нормі міжнародного права, він не є також політичним […]...
27. Держава федеративна Держава федеративна – форма державного устрою, за якої територія держави має у своєму складі федеративні одиниці з ознаками обмеженої державності. Водночас до складу Д. ф. можуть входити автономні та унітарні утворення з правом самоуправління, але з обмеженою державністю. Складові частини Д. ф., своєю чергою, мають адміністративно-територіальні одиниці з відповідними владними повноваженнями, тому державний суверенітет центральних […]...
28. Європейська валютна система (ЄВС) Політологічний словник Європейська валютна система (ЄВС) – міждержавна валютно-кредитна система країн – членів ЄС, головною метою якої є забезпечення стабільності курсів їх валют. Створена у 1979 р. ЄВС мала на меті формування зони європейської стабільності з власною валютою ЕКЮ і передбачала режим спільного коливання валютних курсів країн – членів ЄС (так звана суперзмія). Створювалася поступово […]...
29. Гроцій Гуго Гроот Політологічний словник Гроцій Гуго Гроот (1583-1645) – відомий голландський юрист, соціолог, державний діяч, один із засновників учення про природне право. Погляди Г. Г. сформувалися головним чином під впливом нідерландської буржуазної революції XVI ст. У Франції, куди він змушений був емігрувати, написав свій найвідоміший твір “Про право війни і миру. Три книги”, в якому і розглядав […]...
30. Договір міжнародний (міждержавний) Політологічний словник Договір міжнародний (міждержавний) – угода між двома або кількома рівноправними державами або іншими суб’єктами міжнародного права, що встановлює їхні взаємні права й обов’язки в політичній, економічній, культурній та інших сферах; основне джерело норм міжнародного права. Укладаються Д. м., як правило, у письмовій формі і мають найрізноманітніші назви: договір, конвенція, декларація, комюніке, пакт, трактат, […]...
31. Виробництво сталі в світі, 2007 р ДОДАТКИ Додаток 12 Виробництво сталі в світі, 2007 р. (за даними Міжнародного інституту чувуну і сталі (IISI) Групи країн Виробництво, тис. т Частка у світовому виробництві, % Загалом світ 1344265 100 Азія 754574 56,1 Африка 18764 1,4 Близький Схід 16452 1,2 Європейський Союз (27) 210186 15,6 Європейський Союз (15) 175609 13,1 Інша Європа 30452 2,3 […]...
32. Денаціоналізація Політологічний словник Денаціоналізація – насильницьке позбавлення певного народу власної державності, внаслідок чого він втрачає політичну й економічну незалежність (державні кордони, митницю, грошову одиницю, військо, органи безпеки, можливість здійснювати самостійне самоврядування тощо), духовно-культурний суверенітет (можливість здійснювати самостійну науково-освітню політику, розвивати літературу, мистецтво). О. Антонюк...
33. Право народів (націй) на самовизначення Політологічний словник Право народів (націй) на самовизначення – принцип конституційного та міжнародного права, який означає право народів (націй) визначати форму свого державного існування – в окремій самостійній державі чи у складі іншої держави. Був сформульований у добу Великої французької революції і тоді ототожнювався з принципом народного суверенітету. Зараз на міжнародному рівні зафіксований у Резолюції ГА […]...
34. Міжнародне повітряне право Міжнародне повітряне право – галузь міжнародного права, яка регулює відносини між суб’єктами міжнародного права щодо використання повітряного простору метою здійснення міжнародних повітряних сполучені, і забезпечення їхньої безпеки. Основними принципами М. п. п. є: поважання повного і виключного суверенне ту держав у повітряному просторі в межах їхньої території, свобода відкритого повітряного простору (що знаходиться за межами […]...
35. АЛЬЯНС АЛЬЯНС – союз, об’єднання держав, організацій, окремих осіб на основі договірних зобов’язань....
36. Детермінізм економічний Детермінізм економічний – концепція, згідно з якою розвиток суспільства визначається лише розвитком економіки, а надбудовні відносини (передусім політичні, правові, культурні та ін.) позбавлені самостійності, тобто не впливають або впливають незначною мірою на суспільно-історичний розвиток. Виник внаслідок певної однобічної теоретико-методологічної спрямованості економічної теорії К. Маркса з цієї проблеми, наступної вульгаризації його вчення Е. Бернштейном, П. Лафаргом […]...
37. Європейська політика Політологічний словник Європейська політика – сукупність інституціональних умов, процесів і цільового змісту політичних дій, які покликані впливати на курс і зміст європейської інтеграції (Європейське Співтовариство). У вужчому значенні Є. п. передбачає або політику Європейської комісії та інших установ ЄС, спрямовану на європейську інтеграцію, або політику окремих держав – членів ЄС, що стосується проекту європейської інтеграції. […]...
38. Міжнародні санкції Міжнародні санкції (лат. sanctio – найсуворіша постанова) – термін для позначення: структурного елемента норми міжнародного права; примусових заходів за Статутом ООН; політичної форми відповідальності держави внаслідок скоєння нею міжнародного злочину; індивідуальних і колективних примусових заходів, які є відповіддю на правопорушення....
39. Право індивідуальної петиції Право індивідуальної петиції – право особи, що перебуває під юрисдикцією держави – учасниці певного міжнародного договору у галузі захисту прав людини, на звернення до міжнародного контрольно-імплементаційного органу, визначеного в договорі, із скаргою про порушення цією державою – учасницею гарантованих договором прав людини. Є найефективнішим інструментом міжнародного контролю за виконанням державою її зобов’язань у галузі захисту […]...
40. Гуманітарне право Політологічний словник Гуманітарне право – норми міжнародного права, пов’язані насамперед із захистом гідності, прав і свобод людини. М. Головатий...