Спосіб життя і будова тіла плазунів. Системи внутрішніх органів. Розмноження і розвиток
Тема 9. ПЛАЗУНИ
Клас Плазуни, або Рептилії, об’єднує чотириногих хребетних, тіло яких вкрите роговими лусками. Хоч вони походять від давніх амфібій, їх розвиток і розмноження відбуваються лише на суходолі, навіть водяні рептилії виходять на суходіл для відкладання яєць.
До плазунів належать сучасні тварини: ящірки, змії, черепахи, крокодили і велетні минулого, які зникли безслідно,- динозаври, птеродактилі, іхтіозаври.
У наш час на земній кулі налічується близько 6000 видів рептилій.
§ 40. Спосіб життя і будова тіла плазунів. Системи
Спосіб життя і будова тіла
Розглянемо спосіб життя і будову тіла плазунів на прикладі прудкої ящірки – однієї з найзвичайніших рептилій фауни України (мал. 101).
Спосіб життя. Прудка ящірка поширена на тих ділянках суходолу, що добре обігріваються сонцем. Схованками для ящірок слугують нірки, які вони здатні рити самі, але найчастіше ці тварини використовують старі нори мишей або інших дрібних гризунів.
Ящірка веде денний спосіб життя. Вона залишає схованку, коли сходить сонце, і гріється біля її входу. Потім розпочинає полювання. (Поміркуй, чому ящірка
Будова тіла. Тіло ящірки складається з голови, шиї, тулуба, хвоста і кінцівок. (Подумай, чим будова тіла ящірки відрізняється від будови тіла жаби.)
Голова ящірки відокремлена від тулуба добре означеною шиєю. Два ока, що містяться по боках голови, мають, як і в жаби, повіки і мигальну перетинку. На кінці передньої частини голови є ніздрі. Зовнішня порожнина середнього вуха закрита округлою барабанною перетинкою (мал. 102).
Мал. 101. Загальний вигляд Мал. 102. Будова голови ящірки:
Прудкої ящірки. 1 – око; 2 – ніздря; 3 – язик;
4 – барабанна перетинка.
Мал. 103. Скелет прудкої ящірки:
1 – череп; 2 – пояс передніх кінцівок; 3 – хребет; 4 – пояс задніх кінцівок.
Тулуб ящірки стрункий і гнучкий, він закінчується довгим хвостом. Якщо вхопити ящірку за хвіст, то вона миттєво відкине його. Таке самокаліцтво дістало назву автотомії (від грец. авто – сам, томія – відсікання). Скажімо, коли ящірку хапає за хвіст хижак, то хвіст, що деякий час ще продовжує звиватися, відволікає увагу хижака від самої тварини, завдяки чому вона встигає втекти. Згодом хвіст відновлюється. Інколи на місці втраченого хвоста відростають відразу два нових.
Задні й передні кінцівки ящірки майже однакові за довжиною, вони розташовані по обидва боки тіла і мають по п’ять довгих тонких пальців.
Покриви тіла. Тіло ящірки зовні вкрите сухою шкірою з роговими лусками, які на верхньому і нижньому його боках мають різну форму. Луски на голові називають щитками, а на хвості – кільцями. Щороку ящірка линяє: замінює старий покрив на новий. Стара шкіра, що спадає з тіла, має вигляд сухої плівки.
Опорно-рухова система. Скелет прудкої ящірки (мал. 103) відрізняється від скелета жаби. У черепі ящірки значно менше хрящових структур. Череп рухомо з’єднаний із хребтом. Шийний відділ хребта складається з кількох хребців, що забезпечує рухомість голови. Хребет поділяється на п’ять відділів: шийний, грудний, тулубово-поперековий, крижовий та хвостовий – і має близько 100 хребців. До грудних хребців прикріплюються справжні ребра. Передні ребра з’єднуються з грудниною, утворюючи грудну клітку. Передні й задні кінцівки та їхні пояси в ящірки мають таку саму будову, як і в жаби. Головна особливість мускулатури ящірки й усіх плазунів полягає в тому, що в них з’являються міжреберні м’язи, які беруть участь у процесі дихання.
Системи внутрішніх органів
Травна система прудкої ящірки (мал. 104) досконаліша, ніж у земноводних, що дає змогу тварині використовувати різноманітнішу їжу і певним чином перетравлювати її. Травний тракт рептилій має чіткий розподіл на окремі органи. (Пригадай, на які відділи поділяється травний тракт риб і амфібій.)
Дрібні зуби ящірки слугують лише для захоплення і утримання здобичі. Слина не лише змочує їжу, а й містить спеціальні речовини, завдяки яким процес перетравлення їжі починається безпосередньо в глотці. Місткий шлунок відокремлений від кишечнику. Кишечник закінчується клоакою.
Мал. 104. Системи внутрішніх органів ящірки:
1 – рот; 2 – ротова порожнина; 3 – глотка; 4 – стравохід; 5 – шлунок; 6 – кишечник;
7 – клоака; 8 – трахея; 9 – легені; 10 – печінка; 11 – серце; 12 – велике коло кровообігу; 13 – мале коло кровообігу.
Видільна система ящірки представлена невеликими бобоподібними нирками, які за місцем їх розташування називають тазовими нирками. Від них відходять сечоводи, які відкриваються в сечовий міхур, звідки сеча сечовипускальним каналом через клоаку виводиться з організму.
Дихальна система (мал. 104). Прудка ящірка дихає лише легенями. Повітря надходить до легенів внаслідок звуження-розширення грудної клітки міжреберними м’язами. (Пригадай, як дихає жаба.) Органи дихання ящірки представлені гортанню і трахеєю, яка розгалужується на дві гілки бронхів, а також легенями. Будова легенів складніша, ніж в амфібій: вони поділяються на внутрішні комірки.
Кровоносна система рептилій (мал. 104) пристосована до легеневого дихання. Серце ящірки трикамерне і складається з двох передсердь і одного шлуночка з неповною перегородкою. У рептилій артеріальна і венозна кров змішуються. Недосконалість кровоносної системи і уповільнений обмін речовин перешкоджають підтримці сталої високої температури тіла рептилій.
– Поширена в Австралії ящірка водяний сцинк легко переносить низькі температури завдяки вмісту в крові антифризу – речовини, що запобігає замерзанню рідини (зовсім як у моторах автомобілів). Тому ці ящірки ведуть активний спосіб життя навіть при температурі -2 С.
Нервова система плазунів принципово не відрізняється від нервової системи амфібій.
Органи чуття плазунів досконаліші, ніж органи чуття амфібій. їхні очі мають м’язи, які переміщують кришталик і змінюють його форму” сприяючи створенню чіткого зображення об’єкта. Крім того, ящірки здатні вільно водити очима на всі боки, не повертаючи голови.
Плазуни мають особливий орган смаку. Донедавна вважали, що змія обмацує язиком навколишні предмети так, як це робить людина пальцями, а тому її язик визнали органом дотику. Проте, як з’ясувалося, змія язиком неначе злизує найдрібніші порошинки або крапельки і переносить їх на якобсонів орган – специфічний орган чуття плазунів, що визначає смак. Змія куштує все, що її оточує, навіть повітря,- а раптом трапиться щось їстівне!
Статеві органи самок рептилій пристосовані до продукування й відкладання незначної кількості великих яєць. Парні статеві органи самців – сім’яники, всередині яких відбувається визрівання сперматозоїдів, містяться в порожнині тіла. Серед скельних ящірок Кавказу немає самців! Розмноження цих плазунів відбувається без участі самця, а дозрівання й розвиток яєць – без запліднення. (Пригадай, такий спосіб розмноження називається партеногенезом.)
Розмноження і розвиток
Розмноження плазунів відбувається на суходолі. Запліднення в них внутрішнє. Плазуни відтворюють потомство трьома способами:
– яйцеродінням, тобто самка відкладає яйця;
– яйцеживородінням, коли зародок розвивається в яйці у статевих шляхах організму матері, живиться поживними речовинами яйця, з якого вилуплюється невдовзі після його відкладання. (Пригадай, яким ще хребетним тваринам властиві яйцеродіння і яйцеживородіння.);
– живородінням, за якого зародок розвивається в материнському організмі й одержує з нього поживні речовини. За такого способу відтворення самка народжує малят. Цей тип розмноження притаманний лише деяким морським зміям. Від температури інкубації яєць рептилій залежить стать потомства, яке з’явиться на світ. У крокодилів і черепах при температурі інкубації, вищій від +30 °С, народжуються лише самки, а якщо температура нижча від цього показника,- лише самці.
У травні-червні самка прудкої ящірки відкладає в неглибоку ямку або нірку від 6 до 16 великих яєць, що містять запас поживних речовин – жовток. Він необхідний, аби зародок мав змогу розвиватися протягом тривалого часу і з’явитися на світ у вигляді маленької ящірки. Яйця ящірки завжди вкриті м’якою шкірястою шкаралупною оболонкою (оболонка яєць черепах і крокодилів тверда). Шкаралупна оболонка запобігає пошкодженню і висиханню яйця. Проте в надто сухому середовищі яйця можуть висохнути, тому необхідною умовою нормального розвитку зародка є достатня вологість.
Розвиток зародків у яйцях триває протягом двох місяців. Наприкінці літа з них з’являються молоді ящірки завдовжки 4-5 см, які одразу розпочинають самостійне життя, живлячись найдрібнішими комахами. У жовтні молодняк ховається на зимівлю. Ящірка росте протягом усього життя, її довжина може становити близько 25 сантиметрів. На другому-третьому році життя, маючи довжину до 10 см, вона стає статевозрілою.
Тривалість життя плазунів найбільша серед усіх хребетних тварин. Ящірки живуть до 20 років, змії – до 60, а крокодили і черепахи можуть дожити і до 100. Найдовше живе слонова черепаха – понад 150 років.
Плазуни – це наземні тварини. Перехід до цілковито сухопутного способу життя відбувся завдяки таким особливостям пристосування: щільному покриву тіла, який запобігає втраті вологи, і наявності яєць із захисними оболонками, внаслідок чого рептилії здатні розмножуватися на суходолі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...