Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Стандарти споживання
Стандарти споживання
Стандарти споживання – взірець, еталон групування людей за розмірами доходу, які конкретизуються в таких основних показниках (споживчих стандартах): 1) прожитковий мінімум; 2) мінімальний споживчий бюджет; 3) бюджет високого достатку. Прожитковий мінімум, своєю чергою, вимірюється шляхом поділу населення на три великі групи: 1) дохід частини населення є нижчим від прожиткового мінімуму, що є підставою віднести цю частину населення до бідних; 2) дохід частини населення становить від одного до двох прожиткових мінімумів – належить до малозабезпеченої частини населення; 3) населення з доходом у два прожиткових мінімуми – належить до забезпеченої частини. Інші два споживчі стандарти використовуються у світовій практиці менше.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) – система бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що сформувалася внаслідок поглиблення інтеграційних процесів у світовій економіці і спрямована на зближення методології обліку та фінансової звітності в різних країнах. МСБО розробляються Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), створеним 1973 за домовленістю організацій професійних бухгалтерів десяти країн світу. КМСБО схвалено і […]...
- Державні соціальні стандарти Державне управління Державні соціальні стандарти. Гарантований державою рівень послуг на душу населення в межах усієї території країни, які надаються органами влади і фінансуються за рахунок державних бюджетів. Показники, які використовуються для розрахунку мінімального місцевого бюджету, широко використовуються в практиці бюджетного планування зарубіжних країн. Розробка державних соціальних стандартів здійснюється й в Україні....
- Вартість мінімального споживчого кошика Вартість мінімального споживчого кошика – показник, що характеризує мінімальний рівень задоволення фізіологічних і соціальних потреб. В. м. с. к визначає допустимий рівень бідності у суспільстві Сама бідність вимірюється за допомогою прожиткового мінімуму, який існує у вигляді життєвого /фізіологічного/ і соціального мінімуму. Перший відображає задоволення лише головних фізіологічних потреб і основних послуг. Другий, крім цього, включає […]...
- Тіболд Тіболд (Theobald) Роберт (нар. 1929) – американський економіст, автор теорії “кібернетичної революції” і відомого “Маніфесту потрійної революції” (1964), підписаного економістами і громадськими діячами США й деяких інших країн. На думку Т., автоматизація й кібернетизація виробництва й послуг призведуть до 80-х до перетворення на безробітних більше половини працездатного населення (у США до кінця XX ст., за […]...
- Бюджет споживчий Бюджет споживчий – фактичний баланс доходів і видатків, який характеризує рівень життя сімей різних класів і верств населення й показує джерела надходження доходів та основні статті їх витрат на придбання товарів і послуг. Існує також Б. с. нормативний, що розраховується на основі певних норм і нормативів. Він поділяється на середній і мінімальний. Середній Б. с. […]...
- Фонд споживання Фонд споживання – частина національного доходу, яка використовується на задоволення матеріальних та соціальних потреб членів суспільства, Інша частина національного доходу спрямовується на розширення виробництва і утворює фонд нагромадження, Ф. с. включає в себе особисте споживання всього населення країни, а також витрати у закладах, які обслуговують населення, Ф. с. утворює межу зростання реальних доходів населення і […]...
- Національне споживання Національне споживання – використання предметів природи та результатів виробництва з метою задоволення раціональних потреб людини, колективу і суспільства. Основними видами Н. с. є виробниче і невиробниче (див. Споживання). Джерелом Н. с. є національний дохід, який поділяється на фонд нагромадження і фонд споживання. З останнього формуються суспільні фонди споживання, кошти з яких спрямовуються на розвиток освіти, […]...
- Коефіцієнт диференціації доходів і споживання децильний Коефіцієнт диференціації доходів і споживання децильний – співвідношення доходів 10% найбагатшого населення до доходів 10% найбіднішого населення (або середньодушових обсягів споживання товарів та послуг). Так, в Україні за офіційними даними, які є значно заниженими, 1996-1997 приблизно 24,7-28,7% доходів отримали 10% найбагатшого населення (або 10-та децильна група з високими доходами). Таку саму частку доходів мали і […]...
- Нормативи та стандарти,- Електромагнітні поля та випромінювання Безпека життєдіяльності 2. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПОВСЯКДЕНІШ УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА І У ПОБУТІ 2.3. Електромагнітні поля та випромінювання 2.3.2. Нормативи та стандарти Усе живе в біосфері постійно перебуває під впливом ЕМП природного походження, в зв’язку з чим у організмів в процесі еволюції виробилися механізми, які дають змогу безболісно зносити середній рівень фонового опромінення, “також окремі пристосувальні […]...
- Суспільні фонди споживання Суспільні фонди споживання (СФС) – частина національного доходу, яка спрямовується на особисте та колективне споживання безоплатно або на пільгових умовах і становить здебільшого частину необхідного продукту. СФС використовувалися в СРСР на охорону здоров’я та медичне обслуговування населення, на надання послуг освіти у різних формах, для забезпечення культурного розвитку, надання житла на пільгових умовах, виплату пенсій […]...
- Споживання теорії та концепції Споживання теорії та концепції – сукупність різних поглядів, ідей і тверджень щодо використання доходів домогосподарств на споживання і заощадження, ролі споживання і економічних кризах, джерелах первісного нагромадження капіталу. Проблемі споживання і передусім поділу сімейних доходів на споживання і заощадження відводилась незначна роль у працях економістів XVI-XIX ст., оскільки переважна більшість населення проживала на межі фізичного […]...
- Споживання продовольства Споживання продовольства – важлива складова особистого споживання, на основі якої (кількості та структури) вимірюють якість життя окремого індивіда, сім’ї, соціальних верств і груп населення і країни загалом. С. п. залежить від типу соціально-економічної системи, розвитку продуктивних сил, соціальної та економічної політики держави, інших чинників. З метою вимірювання рівня С. п. розрізняють мінімальний (кількісний набір товарів […]...
- Схильність до споживання Схильність до споживання – залежність поточних споживацьких витрат від доходу. Розрізняють середню і граничну С. до с. Середня С. до с. визначається часткою сукупного доходу, яка залишається після сплати податків і використовується на споживання, вона дорівнює С/Д де С – сукупні витрати споживання; Д – сукупний дохід після сплати податків за відповідний період. Оскільки частка […]...
- Гранична схильність до споживання і заощадження Гранична схильність до споживання і заощадження – коефіцієнти, які визначають вплив зміни в доходах домашніх господарств на їх схильність до споживання і заощаджень. Та частка приросту /скорочення/ доходу після оплати податку, що споживається, дістала назву гранична схильність до споживання /Гсс/. Відповідно частина будь-якої зміни доходу, що заощаджується, являє собою граничну схильність до заощадження /Гсз/. Оскільки […]...
- Норма споживання Норма споживання – встановлена державою міра, здебільшого середня величина раціонального споживання в розрахунку на одну людину або домогосподарство, продовольчих і непродовольчих товарів і послуг. Крім того, виділяють норми виробничого споживання, які мають назву “технічні норми”. Окремо виділяють показник середньодушового споживання, який характеризує рівень споживання населення в розрахунку на одну особу. Так, за даними ООН, щоденне […]...
- Дефіцит продовольчого споживання Дефіцит продовольчого споживання – показник продовольчої бідності (недоїдання), який характеризується відношенням норми раціонального (здорового) харчування до фактичного споживання. Згідно з цим показником, споживання м’ясопродуктів має становити 83 кг на рік на людину, тоді як фактичне споживання таких продуктів 2003 в Україні становило лише 34,5 кг на людину (тобто 41,6% рекомендованої норми). Показник Д. п. с. […]...
- Регресивний податок Регресивний податок – податок, який зростає відносно повільніше, ніж дохід. У цьому випадку податок становить більшу частину низького доходу і меншу частину високого доходу. Р. п. – антипод прогресивного, за якого той, хто одержує більший дохід, платить не лише більшу суму податку, а й більшу частину свого доходу. Прикладом Р. п. є відрахування у фонд […]...
- Предмети споживання Предмети споживання – частина сукупного суспільного продукту, яка складається із сукупності створюваних у суспільстві матеріальних благ та послуг і призначається для життєвих потреб населення та інших видів невиробничого споживання. У кожному суспільстві виділяється сукупність галузей І та II підрозділів, які випускають П. с. і утворюють так звану групу „Б”. Це галузі легкої, харчової промисловості, агропромислового […]...
- Від чого відповідно до теорії Дж. М. Кейнса залежить динаміка особистого споживання й інвестицій? Історія економічних вчень КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ Від чого відповідно до теорії Дж. М. Кейнса залежить динаміка особистого споживання й інвестицій? Споживчий попит, а отже, особисте споживання, залежить від сукупного грошового доходу і від того, як витрачається цей дохід. Інакше кажучи, вони залежать від пропорції, в якій дохід розпадається на витрати на споживання і заощадження. […]...
- Математичні моделі попиту і споживання Математичні моделі попиту і споживання – економіко-математична модель, в якій виражаються основні ознаки та властивості попиту і споживання та їх взаємозалежність, що формується під впливом різноманітних соціально-економічних чинників – Грунтується на принципах балансового моделювання виробництва та споживання. Перші спроби побудови М. м. п. і с. належать відомому українському вченому Е. Слуцькому, який обгрунтував функцію корисності, […]...
- ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ СПОЖИВАННЯ – розділ науки, що досліджує геогр. відмінності обсягу і структури споживання матер. благ, причини таких відмінностей, у т. ч. пов’язані з прир. умовами середовища проживання населення....
- Нетарифні обмеження Нетарифні обмеження – комплекс нетарифних заходів держави (економічних, адміністративних та ін.) щодо регулювання (обмеження) зовнішньої торгівлі. До Н. о. належать, по-перше, заходи, спрямовані на безпосереднє обмеження імпорту (його ліцензування і квотування, запровадження антидемпінгових і компенсаційних мит, імпортні депозити, компенсаційні збори, система мінімальних імпортних цін тощо); по-друге, заходи, безпосередньо не спрямовані на обмеження зовнішньої торгівлі (митні […]...
- Споживання Споживання – кінцева фаза суспільного відтворення, на якій суспільний продукт використовується для задоволення потреб людей. Розрізняють виробниче споживання – використання засобів виробництва для виготовлення певного продукту й невиробниче споживання, переважна частина якого становить особисте С. – використання людьми вироблених продуктів для забезпечення життєдіяльності і розвитку. Виробниче С. входить до процесу виробництва. Особисте С. забезпечує функціонування […]...
- Національне споживання та національне заощадження УРОК 41 Національне споживання та національне заощадження Мета уроку: розглянути споживання як найпростіший компонент валового внутрішнього продукту; розкрити зв’язок між споживанням і доходами, між розмірами заощадження й доходу; проаналізувати головні фактори в житті суспільства, що впливають на споживчі видатки; розвивати допитливість; виховувати ощадливість. Основні поняття: доходи, споживання, заощадження, функції споживання і заощадження, національні заощадження і […]...
- Ризик суспільства за тотального зубожіння населення Ризик суспільства за тотального зубожіння населення – ризики можливого розвитку суспільства в бік етакратичних або ліберально-демократичних тенденцій, що зумовлені боротьбою між багатою кланово-номенклатурною елітою та переважною більшістю населення за відсутності численного середнього класу. В Україні такі ризики зумовлені привласненням приблизно 20 кланово-олігархічними сім’ями майже 80% національного багатства, з одного боку, та системною злиденністю переважної більшості […]...
- Ціна споживання Ціна споживання – сума продажної ціни і вартості використання товару за період його експлуатації. Складовими Ц. с. є: ціна товару, вартість його транспортування до місця використання, вартість технічного обслуговування, розмір страхування товару, податки та ін. З підвищенням складності придбаного товару сукупна вартість його експлуатації зростає і може в декілька разів перевищувати продажну ціну. Так, витрати […]...
- Державне споживання Державне споживання – частина ВНП, яка витрачається на утримання державного апарату (армії, поліції тощо), а також органів державного управління всіма сферами суспільного життя (економіки, соціальних, політичних, ідеологічних відносин тощо), на виконання функцій держави. Д. с. складається з витрат на оплату державних замовлень, державних закупівель товарів і послуг, утримання державних служб. Джерелом витрат на Д. с. […]...
- Витрати споживання Витрати споживання – витрати коштів, часу, праці, пов’язані зі споживанням матеріальних і нематеріальних благ, підготовкою матеріальних благ до споживання. Залежно від рівня розвитку продуктивних сил і відносин економічної власності кожна особа повинна мати змогу споживати таку кількість якісних благ, яка б забезпечила відтворення всіх процесів її життєдіяльності. Це й були б суспільно необхідні B. c. […]...
- Ринок предметів споживання Ринок предметів споживання – сукупність економічних відносин між підприємствами, фірмами та компаніями-виробниками, торговельними організаціями, населенням (домогосподарствами) і державою (опосередковано) з приводу організації та купівлі-продажу предметів споживання. У розвинених країнах переважна більшість сімей забезпечена товарами масового виробництва тривалого користування (у США – бл. 87% сімей), тому вони потребують передусім оздоровлення, відпочинку та ін. Витрати на відпочинок, […]...
- Цикл “наука-виробництво-споживання” Цикл “наука-виробництво-споживання” – найважливіші етапи науково-виробничої діяльності, починаючи з процесу здійснення наукових досліджень до початку споживання створених нових складних товарів. Найважливіші етапи циклу: 1) фундаментальні і прикладні наукові дослідження; 2) створення дослідно-експериментальних зразків нової техніки або виробу; 3) створення і вдосконалення експериментального зразка; 4) обгрунтування ідеї чи концепції науково-технічної проблеми та методів її вирішення; 5) […]...
- Особистий подохідний податок Особистий подохідний податок – податок, який вилучають з особистих доходів, передусім із заробітної плати найманих працівників і службовців. Економічна основа О. п. п. – зростання виробництва на душу населення і споживання, номінальної та реальної заробітної плати. У США до першої світової війни ним був податок на нерухоме майно (на земельну власність, будівлі, споруди та ін.), […]...
- Податок на заробітну плату Податок на заробітну плату – податок, який стягує держава із заробітної плати найманих працівників. Впроваджений у розвинених країнах на початку XX ст. у зв’язку з необхідністю отримати кошти на ведення першої світової війни. Однак основна маса найманих працівників до другої світової війни у США його не сплачувала, оскільки їхня заробітна плата була нижчою за неоподатковуваний […]...
- Закон Вальраса Закон Вальраса – сформульований французьким економістом Л. Вальрасом закон, згідно з яким сукупна сума попиту в економіці дорівнює сукупній сумі пропозиції. Однією з теоретичних основ цього закону є положення про те, що для кожного індивіда його дохід переважно дорівнює його витратам (разом з позиками та заощадженнями). У З. В. до уваги беруться обидва специфічні товари […]...
- БІДНІСТЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник БІДНІСТЬ – неспроможність підтримувати мінімальний рівень споживання, обумовлений фізіол., соціальними, культурно визначеними якісними нормами. Б. є багатовимірним явищем у різноманітті своїх проявів, плюралізмі пояснень, що пропонуються (раціонально-екон., культурних, структурних тощо) залежно від суб’єктів, часу і території, які розглядаються, та палітри політ, стратегій, які потрібні для її регулювання. Розрізняють абсолютну і відносну […]...
- Стандартизація рівня життя Стандартизація рівня життя – встановлення загальновизнаних соціальних стандартів (норм) рівня життя та їх узгодження з стандартами інших країн. До таких стандартів у країнах ЄС відносять: 1) тривалість життя – від 25 (мінімум) до 80 (максимум) років; 2) грамотність населення – 100%; 3) середня тривалість навчання – 15 років; 4) реальний ВВП на душу населення (у […]...
- Індексація доходів населення Індексація доходів населення – форма соціальної політики, що передбачає збереження реальної величини доходів населення завдяки повній або частковій компенсації втрат в умовах зростання цін на споживчі товари і послуги. І. д. н. повинна застосовуватися, якщо індекс споживчих цін перевищує заздалегідь визначену величину, яка є порогом. У світовій практиці використовують дві основні форми І. д. н.: […]...
- Фонд заробітної плати Фонд заробітної плати – грошові кошти, що виплачуються населенню країни, яке працює, визначаються вартістю робочої сили і значною мірою – виконаної роботи у процесі створення матеріальних благ і надання послуг. Джерелом Ф. з. п. є частина новоствореної вартості (національного доходу), яка на поверхні виступає у формі фонду оплати праці (до нього, крім заробітної плати, входить […]...
- Управління освітою Управління освітою – цілеспрямований вплив держави (її органів різних рівнів) та суб’єктів громадянського суспільства на систему освіти з метою її постійного удосконалення, впровадження сутнісно та якісно нових форм відповідно до вимог національної суспільної системи і викликів зовнішнього середовища. Оскільки система освіти України включає дошкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту та ін., а також має різні […]...
- Бюджетні ресурси Бюджетні ресурси (бюджетные ресурсы) – бюджетні кошти, що надходять в державний бюджет у вигляді його доходів. Вони складають значну частину централізованих фінансових ресурсів країни. Б. р. використовуються для фінансування: розвитку народного господарства і його структурної перебудови; спеціальних потреб; витрат на оборону і утримання органів управління. Джерелом формування Б. р. є прибуток підприємств і організацій, доходи […]...
- Міжнародний стандарт Міжнародний стандарт – визначені норми якісних характеристик товару щодо його технічного рівня, безпечності, екологічності, гігієнічності тощо. М. с. розробляється Міжнародною організацією із стандартизації, існують також особисті стандарти в Європейській Співдружності, в багатьох окремих країнах. Оскільки учасники міжнародної торгівлі взаємно зацікавлені в уніфікації технічних та інших спеціальних вимог стандартів, вони довго були об’єктом багатосторонніх переговорів країн […]...