Головна ⇒ 📌Довідник з української мови ⇒ Стилістичні функції неологізмів
Стилістичні функції неологізмів
Стилістика української мови
Стилістичні функції неологізмів
Рушійною силою всіх змін у лексиці мови є навколишня дійсність, діяльність, номінативно-мовленнєва творчість людини від часів родового й племінного буття до національного, міжнаціонального. Людина завжди називала все пізнаване, пізнане, усвідомлене чи тільки усвідомлюване, уявлюване нею: явища природи, суспільні та індивідуальні реалії. Так у мовній системі виникли слова і сполучення слів, які на перших порах були новими, тобто неологізмами.
Неологізми (грец. neos –
Виникають неологізми внаслідок розвитку, змін у суспільному житті, особливо в науці, техніці, мистецтві і т. ін. На думку А. Грищенка, “…статус неологізмів відповідні слова зберігають доти, доки вони не стають узуальними, тобто загальновживаними, властивими усному і писемному мовленню якнайширших кіл носіїв літературної мови”.
Кожне окреме слово, сполучення слів, фразеологізм, навіть наголос у слові вперше з’являється в устах і свідомості окремої особи, однак слова
З’являючись разом з новим поняттям про предмет, явище та ін., неологізм не відразу входить до активної лексики, часто і не сягає її меж. Тільки ставши загальновживаним і загальнозрозумілим, він перестає бути неологізмом, усвідомлюється як слово звичайне, щоденне або ж як одиниця пасивної, суто спеціальної, галузевої тощо лексики.
Крім нових слів, які з часом стають загальномовними, є також слова, створені письменниками, громадськими діячами з певною функціональною метою, напр.: яблуневоцвітно, розкрилено (росту), пустун-літун, майбуття, сонцебризний, вітровіння, акордитись, ясносоколово; Стоїть сторозтерзаний Київ і двісті розіп’ятий я (П. Тичина). Або: підхмар’я цвіт (А. Малишко), шумливі хвилі (Ю. Смолич), крайсвітній (Ю. Яновський), зореносець, залізнотіла, сталево-серда, ширококрилий (М. Бажан), фальшак, безвірко, безбровко, плюндрач (О. Гончар) та ін. Такі неологізми прийнято називати індивідуально-авторськими ( контекстуально-мовленнєвими, оказіональними). Вони використовуються тільки в певному авторовому контексті, іншими мовцями вживаються лише епізодично.
Авторські неологізми своєрідно увиразнюють мовлення, набувають цілком очевидного стилістично-функціонального забарвлення, напр.: Той, хто безпомильно б’є ковадлом по ковадлу, як по голові, …хто вміло викручує залізо, як руки, – крутизалізенко, той, хто вправно хапає кліщами деталі, як язика, – хапайкленко (В. Голобородько). Деякі лексеми – неологізми письменники запозичують з народного мовлення. Так, О. Гончар творчо використав слова терпень, холодень, голодень, які з’явились у роки голодомору.
Отже, неологізми в мові – це завжди її оновлення, в більшості випадків логічно й стилістично вмотивоване збагачення, мовленнєво-лексична динаміка в мові, вияв її розвитку.
Related posts:
- НЕОЛОГІЗМИ, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 42 НЕОЛОГІЗМИ, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ Мета: поглибити знання про неологізми та засвоїти їх стилістичні функції; розвивати розуміння взаємозв’язків між мовними явищами і суспільними реаліями; виховувати прагнення десятикласників до підвищення культури власного мовлення. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикологія і стилістика: відповідно до теми. Словотвір: способи творення нових слів. Сиитаксис: словосполучення, речення, […]...
- УЖИВАННЯ ЗАСТАРІЛИХ СЛІВ І НЕОЛОГІЗМІВ У МОВЛЕННІ, ВИЗНАЧЕННЯ ЇХНЬОЇ РОЛІ В ТЕКСТАХ РІЗНИХ СТИЛІВ Мета: навчальна: формувати вміння і навички визначати роль уживання застарілих слів і неологізмів у мовленні; розвивальна: розвивати стилістичні смаки; виховна: виховувати почуття гордості за багатство і красу української мови. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, синтаксис, стилістика. Міжпредметні зв’язки: мова, література, історія. Тип уроку: формування умінь і навичок. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. […]...
- Стилістичні функції засобів словотвору Стилістика української мови Стилістичні функції засобів словотвору Винятково важлива роль у вираженні найрізноманітніших лексичних значень, які властиві словам і багатьом сполученням слів, належить засобам словотвору, особливо афіксам (префіксам, суфіксам, частково і флексіям), основоскладанню. Кожен словотвірний афікс завжди вагомий і функціонально, бо надає кореневій частині слова із зовнішньою чи нульовою флексією або кореневій частині незмінного повнозначного […]...
- Стилістичні функції відмінкових форм іменника Стилістика української мови Стилістичні функції відмінкових форм іменника Усі іменники мають граматичне значення відмінків. Кожна відмінкова форма іменника виражається або однією фонемою (найчастіше) чи двома, трьома фонемами, або відмінкові форми певної групи іменників нульові, не звукові (у незмінних словах). Відмінок – граматична (морфологічна) категорія слів, які належать до іменних частин мови. Цією категорією виражаються різні […]...
- ПОНЯТТЯ ПРО СЛОВОТВІРНИЙ СЛОВНИК. ТВОРЕННЯ ВІДОМИХ СЛІВ, А ТАКОЖ ПОЕТИЧНИХ НЕОЛОГІЗМІВ Мета: навчальна: ознайомити учнів із словотвірним словником; навчити визначати спосіб словотвору за допомогою словника; формувати вміння визначати спосіб творення слів; розвивальна: розвивати загальнопізнавальні вміння школярів працювати з лінгвістичними словниками; збагачувати словниковий запас учнів, розвивати логічне мислення, творчу уяву; мовленнєві навички; виховна: виховувати інтерес до української мови, духовної спадщини українського народу. Внутрішньопредметні зв’язки: морфологія, лексикографія, лексикологія, […]...
- ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 41 ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ Мета: поглибити знання учнів про запозичені слова, удосконалити вміння пізнавати їх, за допомогою словників тлумачили значення, розвивати вміння визначати стилістичні функції запозичених слів та навички доцільного користування ними; розвивати чуття слова; виховувати почуття патріотизму та полікультурності. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикографія: тлумачення значень слів […]...
- Застарілі слова. Неологізми – ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Застарілі слова. Неологізми Словниковий склад української мови постійно змінюється, оскільки змінюються окремі предмети і явища, що оточують людину. У мові відбуваються два протилежні процеси: одні слова виходять із повсякденного вжитку, а інші з’являються. Слова, що вийшли з активного, повсякденного вжитку, називаються застарілими. Із плином часу з ужитку виходять слова – назви одягу (Жупан, очіпок), […]...
- Стилістичні функції додатка. Активний і пасивний звороти СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 28. Стилістичні функції додатка. Активний і пасивний звороти 306. 1. Людині бійся душу Ошукать, бо В цьому схибиш – то уже навіки. 2. Тільки може любов поєднати і Землю, і Небо. 3. Як плоть моя замішана На крові, отак мій дух – на український мові. 4. Хочеться Зустрічі, білої Радості. В серці […]...
- Стилістичні функції абзацу і тексту Стилістика української мови Стилістичні функції абзацу і тексту Стилістичні можливості абзацу й тексту зазвичай ширші й різноманітніші, ніж можливості речення, але водночас вони менш компактні й цілісні за змістом. Абзац (нім. Adzatz – перерва, пауза, відступ) – частина тексту (або весь текст) від одного відступу до другого, яка містить одне, кілька чи й багато пов’язаних […]...
- Комунікативно-стилістичні функції жестів, міміки Стилістика української мови Комунікативно-стилістичні функції жестів, міміки Усне мовлення являє собою явище і власне мовне (фонетико – фонологічне, лексичне, фразеологічне, граматичне), і таке, що доповнюється певними немовними реаліями. Для спілкування, за словами Н. Бабич, “недостатньо оволодіти мовною системою, опанувати механізм інтонування (мелодію, наголос, темп, паузи) – потрібно ще й набути вправності у застосуванні позамовних засобів […]...
- Стилістичні функції фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 35. Стилістичні функції фразеологізмів Синтез функціонального й структурно-семантичного підходів до ФО породжує бісинхронний підхід до мови, що створює органічну єдність мови – коду й реалізації цього коду в процесі мовлення. Він же породжує й опозицію денотативно-сигніфікативного й експресивно-стилістичного аспектів. Виразні семантико – стилістичні якості фразеологізмів – їх […]...
- Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови Нині в світі приблизно 6 тисяч різних мов. Кожна з них репрезентує певну соціальну спільність людей, особливе надбання етносу (народу). Немає мови взагалі (всемови), тобто мови для всіх. Це лише абстрактно-уявлюване наукове поняття. Кожна людина завжди спілкується з іншими конкретною мовою (народною, національною) або Послуговується […]...
- ЗАСТАРІЛІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 39 ЗАСТАРІЛІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ Мета: повторити відомості про застрілі слова, їх стилістичні функції; навчити розрізняти архаїзми й історизми, визначати їх стилістичну роль у мовленні; удосконалювати вміння доцільно вживати лексику обмеженого використання у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до історії рідної […]...
- Стилістичні функції підмета й присудка СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 25. Стилістичні функції підмета й присудка Простий дієслівний присудок виражений: – дієсловом дійсного, умовного або наказового способу: І я Б гуЛяв у зеленому гаю; – складеною формою майбутнього часу: Я Буду вчитися! – інфінітивом: Жити – Вітчизні Служити; – безособовим дієсловом: Ворога Розбито; – фразеологізмом: Я Біг не чуючи ніг; Складений дієслівний […]...
- ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Лексикологія. Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української мови з погляду активного й […]...
- Застарілі слова. Неологізми ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 43. Застарілі слова. Неологізми Лексика дуже тісно пов’язана із життям народу, змінами у суспільстві. Наприклад, із зникненням деяких предметів побуту стають рідковживаними і слова, що їх називали. Натомість з’являються нові слова на позначення назв предметів і понять, які виникли з розвитком науки і техніки. Застарілі (рос. устаревшие) слова – це слова, які […]...
- Стилістичні можливості загальновживаної лексики Стилістика української мови Стилістичні можливості загальновживаної лексики В усіх стилях і жанрах мови соціально й комунікативно найважливішою є загальновживана лексика. Загальновживана лексика – слова й лексичні сполучення слів, якими користується кожен, хто володіє певною мовою. Вони пов’язані з повсякденним життям усіх громадян, позначають такі реалії, в яких кожен мовець щодня має потребу, і тому вони […]...
- Застарілі слова. Неологізми УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Застарілі слова. Неологізми Лексика найтісніше пов’язана з життям народу. Вона постійно реагує на зміни в соціально-виробничому й культурному житті нації виникненням нових елів і зникненням старих. Це зумовлює наявність у мові двох шарів лексики: активного й пасивного. В активному словнику мови перебувають слова, що в даний час вживаються часто […]...
- Риторичне запитання, його стилістичні функції СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 22. Риторичне запитання, його стилістичні функції Риторичне запитання не потребує відповіді, оскільки вона загальнозрозуміла. 264. ІІІ. 1) [найб’Л’ше] – 9 б., 8 зв. [жит’: М] – 6 б., 5 зв. [пропозЦ’ійу] – 10 б., 11 зв. 2) Опублікований – преф. сп. твор. Найстарший, найбільше, пропозиція 3) Удома – прислів. 4) Оклигавша – […]...
- Комунікативно-стилістичні якості мовлення Стилістика української мови 4. Комунікативно-стилістичні якості мовлення На підвалинах знань про стилістику різнотипних мовних засобів і практичного вміння послуговуватись ними в індивідуальному мовленні в українській мові вже майже сформувався всенародний комплекс її одиниць, стилістичне використання яких в усному й писемному мовленні забезпечує належну культуру висловлювання, котра найповніше виявляється в таких комунікативно-стилістичних якостях мовлення, як його […]...
- Стилістичні можливості рідної мови Стилістика української мови Стилістичні можливості рідної мови Кожна людина з раннього дитинства поступово й досить швидко оволодіває рідною мовою – її лексикою і граматичною будовою, а на цій основі також і мовленнєвою стилістикою, функціональними спроможностями мовних одиниць. Чим усталеніші мовні засоби і повніше закріплені народною мовленнєвою традицією, чим ширше використовуються вони в усному й писемному […]...
- Стилістичні особливості форм іменника. Власні й загальні назви МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 12. Стилістичні особливості форм іменника. Власні й загальні назви ПОЯСНЕННЯ Вживання великої літери З великої літери пишуться всі слова: – в іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах: Леся Українка, князь Ярослав Мудрий; – у назвах міфологічних істот, персонажів, кличках тварин: бог Меркурій, Червона Шапочка, кіт Чорні Лапки; – в астрономічних, географічних назвах, назвах […]...
- Слово. Лексичне і граматичне значення слова – ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Слово. Лексичне і граматичне значення слова Мова складається зі слів. Слово є основною одиницею мови і мовлення, пов’язаною з усіма іншими мовними одиницями. Так, лише в слові виявляють себе мовні звуки і значущі частини (корінь, префікс, суфікс, закінчення), зі слів складаються словосполучення і речення. Слова служать для називання предметів, дій, властивостей (Портфель, бджоляр, сміливість, […]...
- Застарілі слова (архаїзми). Неологізми Лексикологія Застарілі слова (архаїзми). Неологізми Лексика української мови постійно змінюється, як змінюється сама навколишня дійсність. Одні слова виходять із повсякденного вжитку разом із явищами, які вони називають, інші з’являються разом із новими поняттями. Слова, що вийшли з активного повсякденного вжитку, називаються застарілими. Застарілі слова використовуються в науковій історичній літературі, у художніх творах для надання їм […]...
- Лексика і фразеологія Українська мова Лексика і фразеологія Лексика – словарний склад мови. Слово має лексичне значення. Лексичне значення – це те, що слово означає. Слова, що мають тільки одна лексичне значення, називаються однозначними. Квасоля – Городина, овоч. Слова, що мають два та більше лексичних значень, називаються багатозначними. Томат – 1. Овоч. 2. Соус із цього овоча. Багатозначні […]...
- ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Слово “лексика” походить від грецького “Lexikos” – “словесний”, “словниковий”. Усі слова, що вживаються в мові і становлять її словниковий склад, називаються лексикою. Крім того, лексикою позначають окремі шари або групи слів (книжна лексика, іншомовна лексика), а також словниковий склад мови письменника чи окремого художнього твору (лексика Марка Вовчка, лексика “Катерини” Шевченка). Фразеологія – розділ […]...
- Стилістичні особливості загальних і власних іменників Стилістика української мови Стилістичні особливості загальних і власних іменників Спілкування між людьми відбувається переважно внаслідок використання загальних назв, які становлять узагальнені найменування предметів (предметом у граматиці прийнято називати все те, до чого майже в усіх випадках можна поставити запитання хто? або що?). Отже, загальні іменники – це назви людей, тварин, речей, явищ, подій тощо: поет, […]...
- Стилістика службових слів Стилістика української мови Стилістика службових слів Кількісно невелику групу слів (їх у мові всього кілька сотень) становлять слова, які прийнято називати не повнозначними, службовими. Цим означенням аж ніяк не применшується їх важливість у мовній системі, у мовленні будь-кого. Якщо з речення, а ще більше – із кілька реченнєвого відрізка мовлення вилучити службові слова, то його […]...
- Стилістичні властивості дієслова Стилістика української мови Стилістичні властивості дієслова У кожній розвиненій мові дієслова становлять найчисленнішу (після іменників і прикметників) групу лексем. Дієслово – повнозначне слово, яке позначає дію, стан предмета як процес. Значення дієслів виявляються у граматичних (морфологічних) категоріях особи, виду, стану, способу, часу, а також числа і роду (мин. час, умовний спосіб). Разом з іменниками, прикметниками […]...
- Стилістичні вправи 8.7. Стилістичні вправи Стилістичні вправи – особливий вид завдань, що виконуються учнями в процес засвоєння шкільного курсу української мови. Вони допомагають глибше зрозуміти закономірності розвитку рідної мови, пізнати її красу і багатство і навчитися ним користуватися. Необхідним для цих вправ є неперервне ускладнення завдань, урахування попередніх знань учнів, взаємозв’язок між видами вправ, рівномірне чергування різних […]...