Стилістичні можливості іменників. Поняття числа, роду
Морфологічні засоби стилістики
§ 2. Стилістичні можливості іменників. Поняття числа, роду
35.ІІ.
Іменник | Рід в однині | Відмінок | Число |
Бандура | Жін. | Наз. | Одн. |
Про діла | Сер. | Зн. | Мн. |
У сивині | Жін. | Місц. | Одн. |
Зажуру | Жін. | Зн. | Одн. |
Пісня | Жін. | Наз. | Одн. |
Вчені | Чол. | Наз. | Мн. |
Письменники | Чол. | Наз. | Мн. |
Снаги | Жін. | Род. | Одн. |
До | Жін. | Род. | Одн. |
Книжок | Жін. | Род. | Мн. |
Глибокомудрістю | Жін. | Ор | Одн. |
Чарівністю | Жін. | Ор. | Одн. |
Книгою | Жін. | Ор. | Одн. |
Пам’яті | Жін. | Род. | Одн. |
Пісень | Жін. | Род. | Мн. |
Дум | Жін. | Род. | Ми. |
Переказів | Чол. | Род. | Мн. |
Легенд | Жін. | Род. | Мн. |
Українці | Чол. | Наз. | Мн. |
Перлини | Жін. | Зн. | Мн. |
Творчості | Жін. | Род. | Одн. |
Коштовність | Жін. | Зн. | Одн. |
Плуг | Чол | Зн. | Одн. |
Вогонь | Чол | Зн. | Одн. |
Науки | Жін. | Род. | Одн. |
Культури | Жін. | Род. | Одн. |
Скарбницю | Жін. | Зн. | Одн. |
Народу | Чол | Род. | Одн. |
З6.
Повноважень – поч. форма повноваження, іменник, заг. назва, неіст, сер. рід, оди., род. відм., II відміна, м’яка група, синтаксична роль у реченні – додаток,
III. Буденності – рід жіночий, IIІ відміна.
Погань – рід жіночий, III відміна.
Звір – рід чоловічий, II відміна.
Землі – рід жіночий, І відміна.
Юнь – рід жіночий, III відміна.
Груди – множина.
Блакить – рід жіночий, III відміна.
Буденностями, поганню, звірами, землями, юнню, грудьми, блакиттю.
40.ІІ. Гей, піду я в ті зелені гори,
Де смереки гомонять високі,
Понесу я жалі одинокі
Та й пущу їх у гірські простори.
Розповідне, складне, з різними видами зв’язку, складається з 3 частин. 1 частина: просте, двосклад., звор. пор. слів, пошир., неускл., повне. 2 частина: просте, двосклад., звор. пор. слів, пошир., повне. З частина просте, двосклад., звор. пор. слів, пошир., ускл. однор. чл. реч. понесу та й пущу, повне.
42.Три дні над Осокорками лютувала скажена хуртовина. Небо прорвалося снігами, і сипало й сипало безугавно, заволікаючи в білу каламуть хати і дерева.
Три дні вітер гнав сто разів пошматоване клуб’я, здіймаючи таку хурделицю, що й світу не було видно. Здавалося, земля злетіла а розгону в якийсь сніговий І шквал і застрягла в пазурах волохатого звіра, що ревів, лютував, шарпаючи все навкруги (І. Цюпа).
Снігами – іменник, поч. форма сніг, заг. назва, неістота, чол. рід, множ, оруд. відм., II відміна, тв. група. Синтаксична роль – додаток.
Каламуть – іменник, поч. форма каламуть, заг. назва, неістота, жін. рід, одн., знах. відм., ІІІ відміна. Синтаксична роль – додаток.
Клуб’я – іменник, поч. форма клубок, заг. назва, неістота, збірн., знах. відм., II відміна, тв. група. Синтаксична роль – додаток.
43.ІІ. Абстрактні іменники: експорт, умови, епоха, реалізація, можливість, готовність, загроза, небезпека, системи, устрій, захист, обставина, процес, виникнення.
Речовинні іменники: породами (мн.), вапняком (одн.), базальтів (мн.), мікродіабазів (мн.), туфів (мн.), ліпаритів (мн.). андезитів (ми.), порфіритів (мн.), алуноген (одп.), галеніт (одн.), галотрихіт (оди.), пірит (одн,), сфалерит (одн.)к хризоколла (одн.), цеоліти (мн.), руди (мн.).
45.1. Дозволяти (чого?) розкоші. 2. Глибина (чого?) мислення. 3. Золоте волосся (яке?). 4. Нові меблі (слово меблі вживається тільки в множині, отже, прикметник нові узгоджений з іменником у категорії числа).
46. Новий шампунь, застарілий мозоль, вимогливе журі, вихована леді, красиве Сочі, оригінальне меню, білий какаду, новий тюль, барабанний дріб, нестерпний біль, високий ступінь, чорна вуаль, кольорова гуаш, гомінливе Керч, не очікуваний нежить, рідкісна суміш, незбагненна розкіш, наступний продаж, пахучий полин.
Слід пам’ятати, що на відміну від російської мови в українській мові до чоловічого роду належать такі іменники, як насип, підпис, літопис, ступінь, пил. ярмарок, продаж, кір, Сибір.
47.1 Директор (чол.) завуч (чол.), вчителька (жін.), підводник (чол.), вихователька (жін.).
48. Дисертантка, офіцерша, співрозмовниця, добродійка, відмінниця, відмінничка, диспетчерка, водійка, авторка, бригадирка, директорка, конструкторка, архітекторка, вахтерка, аквалангістка, лучниця, перукарка, доповідачка.
Можуть вживатися в усіх стилях: співрозмовниця, відмінниця, лучниця.
50.
Директорові
Загальноосвітнього навчального
Закладу № 38 м. Львова
Гаврилищиній В. Мг
Учителя історії
Сологуб Любові Степанівни
Заява
Прошу Вас надати мені відпустку з 01 липня до 01 серпня 2010 року без збереження заробітної плати у зв’язку з сімейними обставинами.
29.06.2010 р. Підпис
52. Цікаве УТ, смачна крем-сода, нова програма-максимум, стара штаб-квартира, солом’яне крісло-гойдалка, велика виставка-продаж, найкраща роман-газета.
55. Перший варіант
Два приятелі зібратись у подорож Кримом. Стали ретельно готуватись до походу. Один каже: “Необхідно купити туристичні карти і туристські куртки”. “Спочатку розробимо туристичний маршрут” – запропонував другий приятель.