Стилістичні вправи
8.7. Стилістичні вправи
Стилістичні вправи – особливий вид завдань, що виконуються учнями в процес засвоєння шкільного курсу української мови. Вони допомагають глибше зрозуміти закономірності розвитку рідної мови, пізнати її красу і багатство і навчитися ним користуватися. Необхідним для цих вправ є неперервне ускладнення завдань, урахування попередніх знань учнів, взаємозв’язок між видами вправ, рівномірне чергування різних видів тощо. Вправи зі стилістики відзначаються своєрідністю. По-перше, вони, як робота з стилістики взагалі,
До таких принципів відносимо: 1) змістовність тексту; 2) здійснення міжпредметних зв’язків і порівняння текстів різних стилів; 3) відповідність змісту вправ матеріалові програмових розділів; 4) перспективність, наступність і систематичність вправ; 5) диференційований підхід до знань учнів у доборі вправ; 6) підпорядкування змісту вправ роботі над типовими помилками в мовленні учнів; 7) добір видів вправ залежно від методів та прийомів їх реалізації.
Система стилістичних вправ має грунтуватися на єдності і взаємодії всіх перелічених вище принципів.
Головна передумова методично правильної системи вправ полягає в поєднанні навчальної і виховної мсти. Зміст завдань повинен не тільки відбивати основні стилістичні особливості української мови, а й служити важливим засобом виховання духовності й високих моральних якостей учнів. Дотримуючись принципу змістовності вправ, учитель повинен завжди пам’ятати, що: а) тексти вправ ілюструють стилістичне багатство української мови; б) лише та вправа сприяє засвоєнню стилістичних мовних одиниць, зміст якої чітко відбиває ці функції; в) якості стилістично правильного мовлення виробляються на стилістично бездоганних взірцях.
Важливу роль у доборі стилістичних вправ відіграють міжпредметні зв’язки, що виражаються в порівнянні й зіставленні мовних явищ української мови з іншими, використанні текстів художньої літератури, підручників історії, географії тощо.
Урахування принципу відповідності і співвідносності вправ зі стилістики змістові виучуваного матеріалу з мови в 5-9 класах необхідне. Засвоєння мовних явищ – складний процес, який передбачає ряд розумових комбінації, спрямованих на практичне володіння знаннями. Стилістичні вправи повинні бути тісно пов’язані з вправами з орфографії, пунктуації, відображати лексичні, фонетичні та граматичні явища мови.
Ефективність вправ із стилістики залежить від знань і умінь учнів, одержаних у молодших класах, тобто від урахування принципу перспективності і наступності. Цей чинник особливо важливий у 5 класі, коли розпочинається систематичне вивчення курсу мови і запас знань учнів ще невеликий. Учитель повинен зважити на те, що деякі стилістичні навички діти одержали в 1-4 класах і спиратися на них у подальшій роботі.
Принцип систематичності виражається в доцільності застосування вправ з метою вироблення в учнів стійких навичок стилістичної вправності. Так, скажімо, основи милозвучності української мови учні засвоюють під час вивчення фонетики в 5 класі. Але евфонічне багатство української мови слід розкривати на всіх уроках української мови, формуючи навички усного мовлення.
Спираючись на принцип перспективності, наступності та систематичності при доборі стилістичних вправ, потрібно врахувати: а) зміст і обсяг питань із стилістика і в програмі 1-4 класів; б) повторюваність окремих програмових тем у 5-9 класах; в) зміст мовленнєвої змістової лінії у кожному класі.
Для вправ зі стилістики певне значення має диференційований підхід до окремих класів і навіть учнів.
Під час роботи зі стилістики диференціація знань і вмінь учнів так само необхідна, як при вироблені орфографічних чи пунктуаційних навичок. Складність роботи вчителя при цьому виявляється у необхідності фіксації стилістичних помилок з метою урахування їх при доборі вправ. Диференційований підхід виявляється також у варіантності вправ залежно від умов роботи школи, класу. Так, для менш підготовлених варто пропонувати вправи з полегшеним завданням, а для сильніших – важчий варіант.
У вправах з стилістики необхідно врахувати типові помилки, допущені в самостійних роботах. На основі цього варто використовувати вправи на виправлення текстів, що відображають порушення милозвучності мови, слововживання, структури словосполучень, речень, стилістичного оформлення тексту.
До системи вправ необхідно ввести завдання на редагування текстів, добір потрібного слова чи словосполучення, аналіз певного стилю тощо.
Стилістичні завдання повинні будуватися на основі тих методів і прийомів, як виявилися найефективнішими в опрацюванні стилів мовлення та їх ознак. Отже вправи зі стилістики, дібрані за переліченими вище принципами, сприяють засвоєнню стилістичного багатства української мови, виробленню навичок стилістичної вправності і піднесенню загальної мовної культури.
Важливе значення у створенні системи вправ із стилістики має різноманітність їх змісту і видів. Правильний добір вправ забезпечить посилення інтересу учнів до виучуваного матеріалу, допоможе розкрити цінність практичного володіння мовою і сприятиме розкриттю стилістичного багатства української мови.
Необхідність поєднання видів усних і письмових вправ пояснюється, по-перше, потребою виробляти навички стилістично грамотного письма і усного мовлення учнів. По-друге, ряд важливих стилістичних явищ, як милозвучність мови, виразність її звукового оформлення, особливості інтонації, виявляються саме в усному мовленні, демонструвати їх варто на прикладах усних вправ. По-третє, поєднання усних і письмових вправ має психологічну основу, оскільки людське мовлення грунтується на умовно-рефлекторній основі. Комбінування усних і письмових завдань веде до удосконалення, упорядкованості писемного мовлення і чіткості, логічності усного.
Види стилістичних вправ тісно пов’язані із змістом основного програмового матеріалу, що особливо помітно у 5-9 класах, коли учні засвоюють стилістичні функції лексичних, фонетичних і граматичних одиниць. Цілком природно, що такі завдання відображають стилістичні особливості цих одиниць. Тому стилістичні вправи діляться на лексико-стилістичні, фонетико-стилістичні та граматико-стилістичні. Безперечно, кожен з цих видів завдань є домінуючим при вивченні відповідного розділу програми, але всі групи вправ широко використовуються протягом опрацювання шкільного курсу мови.
Важливе значення для правильного добору стилістичних вправ має визначення місця їх застосування, у процесі формування стилістичних умінь і навичок, оскільки вони є джерелом додаткової інформації, що служить засобом поглиблення знань учнів про стилі мовлення й вироблення навичок стилістичної вправності.
Можна виділити такі три групи вправ:
Супровідні вправи, тобто вправи, що доповнюють, деталізують виучувану лексичну, фонетичну або граматичну тему зі стилістичного боку й служать джерелом інформації.
Спеціальні вправи, які розкривають конкретні стилістичні ознаки мовних явищ і виконуються під час вивчення суто стилістичних тем.
Вправи на закріплення і поглиблення знань і навичок, або тренувальні вправи.
Супровідні вправи – найпоширеніший вид роботи із стилістики, оскільки саме за допомогою їх розкриваються стилістичні особливості тих чи інших мовних явищ, з’ясовуються ознаки стилів. Вправи цього типу мають місце на кожному уроці вивчення нового матеріалу, за винятком тих тем, які не пов’язані зі стилістикою.
Супровідні вправи мають свою психологічну основу. Спираючись на вчення І. Павлова про вищу нервову систему людини, ці вправи можна класифікувати як один із способів інформації, здобутої учнями під час уроку. Оскільки всяке навчання є вироблення тимчасових нервових зв’язків, то супровідні вправи не можна вважати основним засобом вироблення навичок, а тільки джерелом першого ознайомлення зі стилістичними особливостями мовних явищ. Це своєрідний перший етап навчання стилістики, який мусить мати продовження у вигляді інших видів стилістичних завдань.
Наступним етапом засвоєння засобів стилістики є спеціальні вправи, що виконуються па уроках вивчення суто стилістичних тем. Чинна програма з української мови для 5-9 класів передбачає ознайомлення учнів із стилями мовлення, їх ознаками на окремих уроках. Вправи, що їх добирає вчитель для такого уроку, будуть основним дидактичним матеріалом для грунтовного вивчення певних стилістичних явищ. Спеціальні вправи вживаються для набуття учнями знань і навичок з окремого питання, що відбиває стилістичний бік мови. Такі вправи повинні всебічно ілюструвати той чи інший стилістичний засіб.
Досить поширеною групою стилістичних вправ є вправи на закріплення та поглиблення знань, умінь і навичок учнів. Вони використовуються як основний засіб вироблення стійких навичок практичного володіння стилістичним матеріалом, засвоєння учнями відомостей зі стилістики при виконанні супровідних та спеціальних завдань. Цей вид стилістичних вправ може бути на різних за типом уроках, крім контрольних, і повинен охоплювати всю багатоманітність стилістичних засобів української мови. Вправи на закріплення і поглиблення знань учнів важливі на уроках зв’язного мовлення та на уроках аналізу творчих робіт. Учитель може широко користуватися ними і на уроках літератури, особливо під час роботи над мовою того чи іншого твору. За змістом і формою цей вид вправ виділяється своєю різноманітністю, оскільки закріплення й поглиблення знань може охопити ряд важливих питань, що розкривають стилістичний бік мови.
Таким чином, вправи з стилістики є важливим засобом набуття знань і вироблення стилістичних умінь і навичок учнів. Уміле використання таких вправ, безперечно, служить активним засобом попередження стилістичних недоліків та формування комунікативної компетентності школярів.
Стилістична трансформація тексту виробляє в учнів свідоме ставлення до відбору мовних засобів. Суть його полягає в тому, що учень повинен передати запропонований зміст іншими засобами і виявити засоби (якщо такі будуть), властиві іншому стилю.
Особливо ефективним: у системі вправ є складання учнями творів-мініатюр з відповідним стилістичним завданням. Наприклад:
1. Чи доводилося вам бути в лісі восени? Пригадайте свої враження й опишіть їх так, щоб читач усе побачив і “відчув”. Яким стилем будете користуватися і чому?
2. Розкажіть про улюблене дерево (або квітку), користуючись різними стилями мовлення.
3. Напишіть твір-мініатюру за даним початком. Цього ранку ми прийшли до школи раніше…
Під час виконання стилістичних вправ школярі не лише набувають умінь розпізнавати конкретний стиль, але й усвідомлюють особливості побудови тексту залежно від мети й завдань висловлювання.
Related posts:
- Комунікативно-стилістичні якості мовлення Стилістика української мови 4. Комунікативно-стилістичні якості мовлення На підвалинах знань про стилістику різнотипних мовних засобів і практичного вміння послуговуватись ними в індивідуальному мовленні в українській мові вже майже сформувався всенародний комплекс її одиниць, стилістичне використання яких в усному й писемному мовленні забезпечує належну культуру висловлювання, котра найповніше виявляється в таких комунікативно-стилістичних якостях мовлення, як його […]...
- ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 47 ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ Мета: закріпити знання і навички з теми; навчити доцільно використовувати синоніми у власному мовленні; розвивати гнучкість мислення і мовлення; виховувати шанобливе ставлення до слова, до мови. Внутрішньопредметні зв’язки: Словотвір і стилістика: на рівні синонімів. Морфологія: частини мови. Синтаксис: словосполучення, речення, […]...
- Словникові вправи 6.3.Словникові вправи Лексичні вправи займають важливе місце в системі роботи над словом як на уроках вивчення лексики, так і на інших уроках української мови. Ці вправи сприяють засвоєнню визначених програмою відомостей і понять з лексики, виробленню лексичних умінь і павичок, забезпечують здійснення органічною зв’язку лексики з іншими розділами шкільного курсу мови і проведення систематичної роботи […]...
- Об’єкт і предмет стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Об’єкт і предмет стилістики Стилістика, як і кожна наука, має свій об’єкт вивчення і предмет вивчення. Об’єкт стилістики української мови. Ним є реальні функції мовних одиниць кожного з рівнів мови, які впродовж її розвитку закріпились за кожною мовною одиницею – фонемою, морфемою, словом, реченням. Українська мова, її одиниці з певними стилістичними функціями […]...
- Формування стилістичних умінь та навичок 8.6. Формування стилістичних умінь та навичок У зміст роботи зі стилістики включається не лише сукупність теоретичних відомостей про стилі української мови, їх особливості, сфери використання, а й система умінь і павичок, які необхідно сформувати в учнів у процесі засвоєння цього матеріалу. Питання конкретизації стилістичних умінь, якими учні повинні оволодіти на уроках мови, – одне з […]...
- Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови Нині в світі приблизно 6 тисяч різних мов. Кожна з них репрезентує певну соціальну спільність людей, особливе надбання етносу (народу). Немає мови взагалі (всемови), тобто мови для всіх. Це лише абстрактно-уявлюване наукове поняття. Кожна людина завжди спілкується з іншими конкретною мовою (народною, національною) або Послуговується […]...
- Стилістичні особливості загальних і власних іменників Стилістика української мови Стилістичні особливості загальних і власних іменників Спілкування між людьми відбувається переважно внаслідок використання загальних назв, які становлять узагальнені найменування предметів (предметом у граматиці прийнято називати все те, до чого майже в усіх випадках можна поставити запитання хто? або що?). Отже, загальні іменники – це назви людей, тварин, речей, явищ, подій тощо: поет, […]...
- ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 46 ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ Мета: закріпити, розширити та поглибити знання і вміння десятикласників про синоніми; формувати навички ефективно їх використовувати; розвивати навички культури мовлення; виховувати мовне чуття, естетичні смаки учнів. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексика і стилістика: у межах теми уроку. Синтаксис: словосполучення, речення, текст. Культура мовлення: виразне […]...
- Робота зі стилістики в початковій школі 8.3. Робота зі стилістики в початковій школі Навчаючи української мови молодших школярів, учитель розширює коло питань, конкретизуючи й поглиблюючи зміст шкільної програми. Адже структура шкільного курсу, незалежно, якого типу школа – нового чи традиційного, – вимагає ознайомлення учнів з багатством рідної мови, починаючи з 1 класу. Робота зі стилістики па уроках української мови в 1-4 […]...
- Граматична стилістика і її одиниці Стилістика української мови Граматична стилістика і її одиниці Граматична стилістика об’єднує морфемно-словотвірну, морфологічну, а також синтаксичну стилістики. Основу словотвірної стилістики становить морфемна стилістика, тобто закладені в морфемах (коренях і афіксах) функції слів. Натомість підгрунтям синтаксичної стилістики слугує той мовний матеріал, який вивчається в морфології, тобто у вченні про слова всіх частин мови з властивими їм […]...
- КОРІНЬ, ПРЕФІКС І СУФІКС: ЗНАЧЕННЯ, ВИМОВА, ПРАВОПИС І СТИЛІСТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СЛОВОТВОРЧІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ Урок № 67 КОРІНЬ, ПРЕФІКС І СУФІКС: ЗНАЧЕННЯ, ВИМОВА, ПРАВОПИС І СТИЛІСТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ Мета: закріпити й удосконалити практичні навички учнів; розвивати вміння узагальнювати засвоєний матеріал; виховувати любов до слова, бережливого ставлення до нього. Внутрішньопредметні зв’язки: Будова слова: значущі частини слова. Словотвір: творення слів за допомогою суфіксів і префіксів. Орфографія: правопис морфем. Орфоепія: […]...
- ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 41 ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ Мета: поглибити знання учнів про запозичені слова, удосконалити вміння пізнавати їх, за допомогою словників тлумачили значення, розвивати вміння визначати стилістичні функції запозичених слів та навички доцільного користування ними; розвивати чуття слова; виховувати почуття патріотизму та полікультурності. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикографія: тлумачення значень слів […]...
- Стилі і форми мови Стилістика української мови 2. Стилі і форми мови Теорія і практика стилістики стосується мовних стилів і найтиповіших виявів усного й писемного мовлення. Важливо, щоб кожне усне чи писемне висловлювання набувало ознак певного стилю, жанру, осмислювалось стилістично, тобто як функціонально найдоцільніше....
- Морфологічні засоби стилістики Стилістика української мови Морфологічні засоби стилістики Стилістичні можливості морфологічної системи сучасної української літературної мови широкі й функціонально потужні. Більшість повнозначних слів представлена не однією формою, а кількома, навіть багатьма, і всі вони певною мірою стилістично неповторні, своєрідні. Кожна із змінюваних форм виконує певну комунікативну, отже, й стилістичну функцію. Стилістичні функції мовних одиниць сконденсовані в таких […]...
- Стилістичні можливості загальновживаної лексики Стилістика української мови Стилістичні можливості загальновживаної лексики В усіх стилях і жанрах мови соціально й комунікативно найважливішою є загальновживана лексика. Загальновживана лексика – слова й лексичні сполучення слів, якими користується кожен, хто володіє певною мовою. Вони пов’язані з повсякденним життям усіх громадян, позначають такі реалії, в яких кожен мовець щодня має потребу, і тому вони […]...
- Формування лексичних умінь і навичок 6.7. Формування лексичних умінь і навичок Вивчення розділу “Лексикологія” і подальша словникова робота на уроках української мови формують в учнів лексичні вміння і навички, передбачені програмою української мови в кожному класі. Значна частина вмінь і навичок формується в 5-6 класах, де вивчається розділ “Лексикологія”. У 5 класі учні повинні з’ясовувати значення слів самостійно, користуючись тлумачним […]...
- Стилістичні особливості форм іменника. Власні й загальні назви МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 12. Стилістичні особливості форм іменника. Власні й загальні назви ПОЯСНЕННЯ Вживання великої літери З великої літери пишуться всі слова: – в іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах: Леся Українка, князь Ярослав Мудрий; – у назвах міфологічних істот, персонажів, кличках тварин: бог Меркурій, Червона Шапочка, кіт Чорні Лапки; – в астрономічних, географічних назвах, назвах […]...
- Стилістичні функції відмінкових форм іменника Стилістика української мови Стилістичні функції відмінкових форм іменника Усі іменники мають граматичне значення відмінків. Кожна відмінкова форма іменника виражається або однією фонемою (найчастіше) чи двома, трьома фонемами, або відмінкові форми певної групи іменників нульові, не звукові (у незмінних словах). Відмінок – граматична (морфологічна) категорія слів, які належать до іменних частин мови. Цією категорією виражаються різні […]...
- Стилістичні функції абзацу і тексту Стилістика української мови Стилістичні функції абзацу і тексту Стилістичні можливості абзацу й тексту зазвичай ширші й різноманітніші, ніж можливості речення, але водночас вони менш компактні й цілісні за змістом. Абзац (нім. Adzatz – перерва, пауза, відступ) – частина тексту (або весь текст) від одного відступу до другого, яка містить одне, кілька чи й багато пов’язаних […]...
- ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ (КОНТЕКСТУАЛЬНІ СИНОНІМИ, ПЕРИФРАЗИ; ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ) СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 44 ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ СИНОНІМИ ТА ЇХ ВИДИ (КОНТЕКСТУАЛЬНІ СИНОНІМИ, ПЕРИФРАЗИ; ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ) Мета: поглибити та розширити знання про лексико-стилістичні синоніми, їх різновиди, формувати вміння аналізувати синоніми та творчо використовувати у власному мовленні; розвивати гнучкість і доцільність у використанні мовних засобів; виховувати естетичні смаки учнів. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексика і […]...
- Стилістичні можливості рідної мови Стилістика української мови Стилістичні можливості рідної мови Кожна людина з раннього дитинства поступово й досить швидко оволодіває рідною мовою – її лексикою і граматичною будовою, а на цій основі також і мовленнєвою стилістикою, функціональними спроможностями мовних одиниць. Чим усталеніші мовні засоби і повніше закріплені народною мовленнєвою традицією, чим ширше використовуються вони в усному й писемному […]...
- Стилістичні функції неологізмів Стилістика української мови Стилістичні функції неологізмів Рушійною силою всіх змін у лексиці мови є навколишня дійсність, діяльність, номінативно-мовленнєва творчість людини від часів родового й племінного буття до національного, міжнаціонального. Людина завжди називала все пізнаване, пізнане, усвідомлене чи тільки усвідомлюване, уявлюване нею: явища природи, суспільні та індивідуальні реалії. Так у мовній системі виникли слова і сполучення […]...
- Теоретичне і практичне значення стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Теоретичне і практичне значення стилістики Кожна наука – як окрема галузь знань чи навчальна дисципліна – завжди соціально важлива, має неповторно своєрідне теоретичне і практичне значення. Теоретичне значення стилістики. Воно полягає в тому, що знання теорії цієї науки збагачує знаннями про найусталеніші функції мовних одиниць, дає рекомендації щодо того, як можна з […]...
- Стилістичні можливості простих речень Морфологічні засоби стилістики § 12. Стилістичні можливості простих речень 152.ІІ.1. Шелест вітру нагадує тиху мелодію скрипки. 2. Сосна своєю Тремтливою глицею видає звуки, схожі па зітхання. 3. Звуки міста глушать “музику” погоди. 4. Повільна і спокійна мелодія зображує спокійне літо. 5. Музика “Осінь” символізує приємну погоду і радісні клопоти. 6. Взагалі, гроза привертала увагу класиків […]...
- Стилістичні функції засобів словотвору Стилістика української мови Стилістичні функції засобів словотвору Винятково важлива роль у вираженні найрізноманітніших лексичних значень, які властиві словам і багатьом сполученням слів, належить засобам словотвору, особливо афіксам (префіксам, суфіксам, частково і флексіям), основоскладанню. Кожен словотвірний афікс завжди вагомий і функціонально, бо надає кореневій частині слова із зовнішньою чи нульовою флексією або кореневій частині незмінного повнозначного […]...
- Функціонально-стилістичне спрямування у вивченні мови 8.2. Функціонально-стилістичне спрямування у вивченні мови Усі розділи шкільного курсу мови тісно пов’язані між собою. Цей взаємозв’язок найкраще виявляється в опануванні учнями стилістичних норм. Ще з молодших класів вони набувають стилістичних умінь підчас вивчення тієї чи іншої програмової теми. Стилістична вправність учнів – необхідна умова високої мовної культури. Тому в шкільному курсі рідної мови стилістика […]...
- Стилістичні можливості граматичних понять і граматичних форм Морфологічні засоби стилістики § 1. Стилістичні можливості граматичних понять і граматичних форм 21.Глибинні подібності – лексичне значення словосполучення – чітко виражені певні риск, схожі з чим-небудь. Функціонування – процес, який залежить від іншого, основного явища і є формою його вияву, здійснення. Кодування – процес надавання певних абстрактних характеристик. Нагромадження – процес накладання, навалювання купою, безладно. […]...
- НЕОЛОГІЗМИ, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 42 НЕОЛОГІЗМИ, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ Мета: поглибити знання про неологізми та засвоїти їх стилістичні функції; розвивати розуміння взаємозв’язків між мовними явищами і суспільними реаліями; виховувати прагнення десятикласників до підвищення культури власного мовлення. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикологія і стилістика: відповідно до теми. Словотвір: способи творення нових слів. Сиитаксис: словосполучення, речення, […]...
- Об’єктивне і суб’єктивне в стилістиці – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Об’єктивне і суб’єктивне в стилістиці Реалії “об’єктивне” й “суб’єктивне” становлять постійну ознаку всього того, що наявне і сприймається людиною в навколишньому світі, отже, і в мові, яка виявляється в мовленні. Об’єктивне в стилістиці – це те, що існує поза волею людини, не залежить від неї, не підвладне її бажанням; суб’єктивне в стилістиці […]...
- Стилістичні особливості категорії числа іменників Стилістика української мови Стилістичні особливості категорії числа іменників Однією із словозмінних морфологічних (граматичних) категорій, яка містить у собі вказівку на кількість осіб, предметів, явищ, позначуваних іменниками, є категорія числа. Категорія числа іменників має здебільшого дві форми вияву – однину й множинну. їх стилістична сутність майже адекватна, пор.: Навчаю учня і Навчаю учнів. Ці речення розрізняються […]...
- Вправи на визначення роду і числа прикметників за іменниками. (Вправи 168-170) Тема. Вправи на визначення роду і числа прикметників за іменниками. (Вправи 168-170). Мета. Виявити істотну відмінність між прикметниками та іменниками як частинами мови: кожний прикметник залежно від іменника може змінюватись не тільки за числами і відмінками, а й за родами; вчити розпізнавати рід прикметників за родом іменників та формальними ознаками – родовими закінченнями. Обладнання: таблиця […]...
- Відмінювання прикметників у множині. (Вправи 206-209) Тема. Відмінювання прикметників у множині. (Вправи 206-209). Мета. Ознайомити учнів з особливостями відмінювання прикметників у множині; виробляти навички правопису закінчень прикметників у називному відмінку множини; виховувати любов до живої природи, дбайливе ставлення до неї. Обладнання: малюнки-розмальовки: чорнобривці (додаток 10), калина (додаток 11), соняшник (додаток 12), кольорові ілюстрації квітів: волошки, сокирки, безсмертника, медуниці, звіробою, материнки (до […]...
- Тренувальні вправи на використання прикметників у мовленні. Практичні словотворчі вправи. Усний опис зимового пейзажу Урок 65 Тема. Тренувальні вправи на використання прикметників у мовленні. Практичні словотворчі вправи. Усний опис зимового пейзажу Мета: вдосконалювати вміння рід, число і відмінок у сполученні з іменником, вміння добирати прикметники-синоніми, повторити правило перевірки ненаголошеного голосного у корені слова; розвивати словотворчі вміння дітей, усне мовлення; виховувати любов до природи. Обладнання: картинки зимової природи, словники синонімів, […]...
- Стиль мови і стиль мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стиль мови і стиль мовлення Терміни “стиль мови” і “стиль мовлення” синонімічні. Все ж у мовознавчій теорії і в мовленнєвій практиці їх потрібно розмежовувати. Стиль мови – різновид літературної мови; один із своєрідних способів використання літературної мови. Поняття “стиль мови” засвідчує високий рівень розвитку мовних засобів, їх багатство, уніфікацію, відпрацьовуваність, унормованість у […]...
- Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично). (Вправи 163-167) Тема. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично). (Вправи 163-167). Мета. Вчити школярів добирати прикметники для найточнішого вираження думки: показати роль прикметників найвищого ступеня у мовленні. Обладнання: книги В. Нестайка “Казкові пригоди і таємниці”, прислів’я, мовний матеріал. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. […]...
- Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови 10. ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 10.1 Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови Важливого складовою навчально-виховного процесу є позакласна робота з української мови, під якою розуміють цілеспрямовані, організовані на добровільних засадах, на основі пізнавальних інтересів учнів мовні заняття з ними, що виходять за межі уроків, іноді й за межі програми з […]...
- Стилістичні особливості конкретних, абстрактних і матеріально-речовинних іменників Стилістика української мови Стилістичні особливості конкретних, абстрактних і матеріально-речовинних іменників У мисленні і мовленні людей переважають конкретні іменники. Ними прийнято називати дискретні (роздільні, окремі) предмети, тобто речі, явища, факти, які можна порахувати: стіл, книга, вулиця, море та ін. Конкретні іменники здебільшого вживаються у формах однини і множини. Значна частина цих іменників має або тільки однину […]...
- Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови 1. Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика становить лінгвістичне вчення про найумотивованіше й найдоцільніше послуговування мовою, її одиницями – фонемами (звуками ), морфемами, словами, словосполученнями й сполученнями слів, членами речення, реченнями, еквівалентами (замінниками ) речень і текстами. Кожна окрема мовна одиниця має своє нормативне або ж діалектне буття, стилістичні можливості. Стилістика – це […]...
- Повторення вивченого. Тренувальні вправи БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 102 Тема. Повторення вивченого. Тренувальні вправи Мета: повторити й узагальнити засвоєний учнями мовний матеріал; прищеплювати любов до української мови. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка домашньої вправи. 2. Робота з повторення вивченого матеріалу. Завдання: […]...
- ФІЗИЧНІ ВПРАВИ ФІЗИЧНІ ВПРАВИ Фізичні вправи корисні для здоров’я. Вони допоможуть тобі стати сильним, спритним, витривалим. – Щодня роби ранкову гімнастику (зарядку). – Будь активним на уроках фізичної культури, відвідуй спортивні секції, гуртки. Бери участь у рухливих іграх. – Старанно виконуй вправи під час фізкульт – хвилинки на уроках. Фізкультхвилинки Руки на пояс поставили всі, Будем стрибати, […]...