Стилістика безособових речень
Стилістика української мови
Стилістика безособових речень
У всіх стилях мови з неоднаковою активністю використовуються безособові односкладні речення.
Безособовими називаються такі речення, головний член яких означає стихійну дію чи стан природи або ж таку дію чи стан особи, які трапляються з нею незалежно від її волі: І світає, і смеркає, День Божий минає… (Т. Шевченко); Давненько не дощило (О. Ільченко); Немає пісні без любові, Немає пісні без труда (В. Сосюра); О, сліз таки вже вилито чимало (Леся Українка); Жаль стало батька (М.
Стилістична індивідуальність безособових речень наочно проступає при зіставленні їх із синонімічними до них двоскладними структурами, пор.: Далеко не завжди я працюю творчо і Далеко не завжди мені працюється творчо, або: Я не пишу і Мені не пишеться. В першому і третьому двоскладних реченнях особа виступає активною, від її волі залежить настання певної дії (працюю; не пишу), в другому і четвертому односкладних безособових реченнях суб’єкт дії або стану пасивний – те, що відбувається з ним, настає само по собі і не залежить від його волі, бажання.
У безособових реченнях немає суб’єкта дії
Семантично, також і стилістично, можливе вживання формально двоскладної конструкції замість односкладної безособової: Вже небо на сході ясніло (І. Нечуй-Левицький), підмет і присудок у цьому реченні “несправжні”, бо йдеться про природну стихію, пор.: На сході вже ясніло. Стилістична вагомість таких структур у їх логічній контрастності, незвичності, метафоричності, а отже, і в їх винятковій образності, художності: Чи зоря світає на небі, чи сонце грає, чи ніч вкриває землю, думка про тебе тліє в моєму серці (І. Нечуй-Левицький). Тільки структурно-стилістичною є також своєрідність односкладних безособових речень і двоскладних речень у тих випадках, коли йдеться про явища, процеси, які перебувають поза активною дією людини: Прожекторами небо пописано (П. Тичина) і Прожектори небо пописали -, або: Як мені хочеться взяти перо, обмокнути його в блакить неба і Як я хочу взяти перо…
Безособові речення, як жодні інші односкладні конструкції, семантично, структурно і стилістично розгалужені, не однотипні. Серед них найбільш суттєво розмежовані речення, які містять таку інформацію:
– про певні явища природи: Уже смеркалося. Незатишно, бездомно шуміли вгорі акації, накрапало (В. Дрозд);
– про фізичний чи психічний стан людини, який не залежить від її волі: Однак мене морозить; В голові йому немов світало… (М. Коцюбинський); Не щастить йому (О. Копиленко); Плакать хочеться мені, немов ображеній дитині (В. Сосюра);
– безособові речення, в яких ідеться про незалежну від волі людини наявність чи відсутність у ній чого-небудь: Чи вистачає вам на прожиток (І. Нечуй-Левицький); Вистачило сили волі йти далі… (І. Ле); А чи стане цієї каші на всіх? (І. Нечуй-Левицький); Браку є арфі струн, Співцеві слів (Леся Українка).
Найчисленнішу групу безособових речень становлять речення з особовим дієсловом, ужитим переносно, в безособовому значенні, пор.: Похмурніло навколо в ці дні (М. Стельмах) і Обличчя моє похмурніло (підмет і присудок); У тихому морі темніє (Леся Українка) і Тихо в полі, гай темніє, Наступає літній вечір (Леся Українка); Прохолодою повіяло з лісу (М. Стельмах) і Прохолода повіяла з лісу. Обидві структури синонімічні, але стилістично дещо інші: виразнішою є метафоричність змісту двоскладної конструкції.
Синтаксично розгалужені й стилістично особливі також і всі інші різновиди безособових речень: Спокою на серці в них не було (В. Собко); Де нема святої волі, Не буде там добра ніколи (Т. Шевченко); І ніде ні садочка, ні квіточки (І. Нечуй-Левицький), тобто немає, не було (еліптична конструкція); Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилось сміливих… проектів (М. Коцюбинський); Враз було вбито всі хлоп’ячі надії (О. Донченко); Зоряно, тихо в просторі (0. Гончар); Жаль стало батька (М. Коцюбинський); Сором тобі таке говорити (Леся Українка); Князь рече до воїнів: – Пора! (М. Бажан) – еліптичне речення; Вранці скажете, чого вам потрібно (І. Вільде).
Безособові речення – найуживаніша, синтаксично й стилістично багатогранна група односкладних речень. Вони широко використовуються в усіх стилях мови, особливо ж у розмовно-побутовому і художньому, утворюють складну гаму перехідних типів речення – від повної безособовості в них до безособовості більш чи менш очевидної або тільки можливої. Стилістична різноманітність безособових речень має в своїй основі їх своєрідну семантику, особливо те, що зв’язок дії з діячем чи ознаки з її носієм у безособових реченнях або зовсім відсутній (коли головний член виражається безособовим дієсловом у його прямому значенні), або цей зв’язок пасивний з боку мовця, носія ознаки.
Related posts:
- Стилістика інфінітивних речень Стилістика української мови Стилістика інфінітивних речень В усіх стилях і в обох формах мови – усній і писемній – за багатьох мовленнєвих ситуацій використовуються речення інфінітивні, по-своєрідному близькі до речень безособових. Інфінітивними називають односкладні речення, які мають синтаксично незалежний інфінітив у ролі головного члена: Тільки зирнути, радо заплакать, Раз пригорнути, раз побалакать (П. Грабовський); Мовчать! […]...
- Стилістика неозначено-особових речень Стилістика української мови Стилістика неозначено-особових речень Серед односкладних речень виокремлюють неозначено-особові – речення, у яких виконувач дії мислиться неозначено, а головний член речення виражений формою 3-ї особи множини теперішнього, майбутнього часу або ж формою множини минулого часу чи множинною формою умовного способу: читають; будуть читати; читатимуть; читали, прочитали; читали б, прочитали б; Будуть стояти до […]...
- Стилістика односкладних речень Стилістика української мови Стилістика односкладних речень Односкладні речення порівняно з двоскладними в більшості випадків структурно значно менші за обсягом, проте вживаються в усіх стилях мови. Їм властива стилістична своєрідність, яка не може бути зовсім адекватно виражена синтаксичною будовою двоскладного речення. Односкладні речення – речення з одним головним членом, які для вияву повноти і своєрідності своєї […]...
- Стилістика речень із звертанням і стилістика звертань – речень Стилістика української мови Стилістика речень із звертанням і стилістика звертань – речень Важливою семантико – структурною та інтонаційною особливістю багатьох речень є наявність у них звертання (звертань). Звертання – інтонаційно виділене в реченні слово або сполучення слів (не член речення), що ним називається істота або персоніфікований предмет, якому адресується мовлення в усній або писемній формах. […]...
- Стилістика означено-особових речень Стилістика української мови Стилістика означено-особових речень Своєрідну синтаксичну і стилістичну сутність мають означено-особові речення – такі комунікативні структури, в яких виконувач дії мислиться означено, а головний член речення виражається дієсловом у формі 1-ї або 2-ї особи – однини чи множини теперішнього, майбутнього часу або наказового способу (пишу, пишеш, пишемо, пишете; писатиму, писатимеш, писатимемо, писатимете; буду […]...
- Стилістика узагальнено-особових речень Стилістика української мови Стилістика узагальнено-особових речень Односкладні узагальнено-особові речення найчастіше вживають у розмовно-побутовому, художньому і, менш часто, в публіцистичному стилях мови. Майже зовсім не характерні вони для офіційно-ділового стилю мови в його писемному вияві (формі). Узагальнено-особові речення – це такі односкладні конструкції, в яких дія (стан) сприймається узагальнено, як така, що за певних умов може […]...
- Зв’язок підрядних речень із головним УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Зв’язок підрядних речень із головним. Види підрядних речень Підрядне речення поєднується з головним такими способами: 1. Сполучниками підрядності: Що, щоб, як, якби, бо, немов, наче, через те що та ін. Як добре знати, Що тебе веде твій власний шлях… (Л. Первомайський). Якщо ти за […]...
- Стилістика розповідних, питальних і спонукальних речень Стилістика української мови Стилістика розповідних, питальних і спонукальних речень Основною, майже всеохоплюючою комунікативною мовною одиницею, синтаксичною домінантою спілкування є речення. До категоріальних, визначальних ознак речення належать: предикативність, модальність, відносна закінченість змісту речення, його логічна сутність, структурно-синтаксична організованість, інтонаційна оформленість і комунікативність, стилістична своєрідність. Комунікативною одиницею є і слова – речення, або синтаксично не членовані речення. […]...
- Стилістика членів речення, питальних і спонукальних речень Стилістика української мови Стилістика членів речення Важливу стилістичну функцію виконує член речення – мінімальна і найпоширеніша синтаксична одиниця, яка виражає в реченні певне поняття, називає особу (особи), предмет, дію, стан людини або явища, ознаку, ознаку ознаки (прислівники) або кількість. Своєрідної комунікативної функції, самостійності й особливої вагомості член речення набуває тоді, коли трансформується, перетворюється на окреме […]...
- Стилістика речень з відокремленими членами Стилістика української мови Стилістика речень з відокремленими членами Одним із часто реалізовуваних способів вираження думки є речення з відокремленим членом (членами) речення, серед них і з уточнюючим відокремленим членом. Відокремлення в реченні – це своєрідне смислове та інтонаційне виділення в ньому одиничного або поширеного (дво – чи кількаслівного) члена речення. Комунікативно раціональне використання речень з […]...
- Стилістика власне неповних речень, еліптичних і приєднувальних неповних речень Стилістика української мови Стилістика власне неповних речень, еліптичних і приєднувальних неповних речень Будь-яке речення в мові граматично повне або неповне. Комунікативно-стилістична сутність усіх різновидів неповних речень (серед них речень еліптичних і приєднувальних) полягає в тому, що за умови стилістичного користування ними мовець щоразу може висловитись і найприродніше, і, що вкрай важливо, найекономніше, лаконічно: Я і […]...
- Стилістика речень із вставними і вставленими одиницями Стилістика української мови Стилістика речень із вставними і вставленими одиницями Усі мовні одиниці набувають у мовленні тільки їм властивих функцій, які мовець усвідомлює чи тільки уявляє. До таких мовних і мовленнєвих одиниць належать, зокрема, вставні і вставлені слова, сполучення слів і речення, які містять додаткові, часто побіжні повідомлення, зауваження до того, що виражається членами (членом) […]...
- Види речень за метою висловлювання. Розділові знаки в кінці речення – Речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення Види речень за метою висловлювання. Розділові знаки в кінці речення Речення – це синтаксична одиниця мови, що інтонаційно оформлена і виражає закінчену думку про факт чи явище дійсності, які є реальними, бажаними чи можливими за певних обставин. Залежно від мети висловлювання речення бувають Розповідними, спонукальними або Питальними, а в кінці речень […]...
- Стилістика номінативних речень Стилістика української мови Стилістика номінативних речень Семантично, структурно й стилістично номінативні (називні) речення суттєво відрізняються від дієслівних односкладних конструкцій: у номінативних односкладних реченнях йдеться про буття предмета, особи чи явища. Головний член речення у них виражається іменником, іменниковим займенником або субстантивованим словом у називному відмінку: Високі сосни. Серпень. Спека. Усе так звично. Синь ріки. Летять […]...
- Стилістика речень з однорідними членами Стилістика української мови Стилістика речень з однорідними членами Члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію (певного головного або другорядного члена речення), перебувають у тих самих синтаксичних відношеннях з якимсь іншим членом речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком, називають однорідними членами речення. Вони (нерідко в поєднанні з узагальнюючим словом чи сполученням слів) розгортають речення синтаксично, […]...
- Складнопідрядні речення з підрядними часу – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення з підрядними часу Підрядні частини часу виражають час або протяжність дії, про яку йдеться в головній частині. Вони відповідають на питання Коли? відколи? доки? як довго? з яких пір? до яких пір? з якого часу? до якого часу? упродовж якого часу? і приєднуються до головної частини […]...
- Складнопідрядні речення з підрядними умови – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення з підрядними умови Підрядні Умовні частини виражають умову, за якої відбувається повідомлюване в головній частині. Вони залежать від головної частини в цілому й відповідають на питання За якої умови? Ніяка гать не спинить весняну повінь, Якщо Вона прорвала собі прірву (В. Малик). Коли хліб на возі, […]...
- Складнопідрядні речення з підрядними допустовими – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення з підрядними допустовими Підрядні допустові частини виражають дію, всупереч якій відбувається повідомлюване в головній частині. Вони відповідають на питання Незважаючи на що? і приєднуються до головної частини за допомогою сполучників Незважаючи на те що, хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, скільки (б) (не). У великій світлиці, […]...
- ЧАСТКИ – ОРГАНІЗАТОРИ КОМУНІКАТИВНИХ ТИПІВ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ЧАСТКА 3. ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАТУС ЧАСТОК ЧАСТКИ – ОРГАНІЗАТОРИ КОМУНІКАТИВНИХ ТИПІВ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ Залежно від мети висловлювання речення поділяються на розповідні, питальні, окличні та спонукальні. У створенні цих комунікативних типів речення беруть участь від повідні частки й інтонація. У розповідному реченні за допомогою часток реалізується два основних комунікативних (модальних) завдання: виражається констатація (повідомлення, підтвердження) […]...
- Кома і крапка з комою в безсполучниковому складному реченні УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Кома і крапка з комою в безсполучниковому складному реченні Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні Кома Крапка з комою Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють, Між ярами, над ставами Верб и зеленіють. (Т. Шевченко) Сонце високо підбилося вгору : надворі стало душно. (І. Нечуй-Левицький) […]...
- Особливості вживання в мовленні повних і неповних простих речень, слів-речень СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 31. Особливості вживання в мовленні повних і неповних простих речень, слів-речень Речення, у яких є всі члени речення, необхідні для певного структурного типу, називаються Повними : Без мрії не родить жито. Речення, у якому пропущено якийсь член, називається Неповним : Дівчата зайшли до класу першими, а хлопці – останніми (неповне). Неповні речення […]...
- Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними Підрядні З’ясувальні частини розкривають, пояснюють чи доповнюють зміст слова в головній частині, від якого вони залежать, і відповідають на різні відмінкові питання іменників. Говорять, Що матері сльози гарячі і тверде, міцнеє каміння проймають (Леся Українка). Не пам’ятаю гаразд, Що тоді творилося зо мною […]...
- Складнопідрядні речення з підрядними місця – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення з підрядними місця Підрядні частини місця вказують на місце чи напрям дії головної частини або конкретизують значення обставини місця головної частини. Вони відповідають на питання Де? куди? звідки? й приєднуються до головної частини за допомогою сполучних слів Де, куди, звідки. Де гуляв я по чужому полю, […]...
- Порядок синтаксичного розбору складних речень з різними видами зв’язку УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Порядок синтаксичного розбору складних речень з різними видами зв’язку 1. Встановити кількість частин (простих речень) у складному реченні. 2. Вказати види зв’язку в складному реченні: сполучниковий чи безсполучниковий, якщо сполучниковий,- сурядний чи підрядний. 3. Визначити смислові відношення між частинами, що входять до його складу. […]...
- Стилістика мови і стилістика мовлення – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мови і стилістика мовлення Терміни “стилістика мови” і “стилістика мовлення” треба розмежовувати, як і терміни й відповідні їм реалії “мова” і “мовлення”. Наукові підвалини для розмежування цих лінгвальних явищ заклав відомий німецький лінгвіст, основоположник теорії загального мовознавства Вільгельм фон Гумбольдт (1769 -1835). Кожне мовлення, на його думку, суб’єктивне, але передусім – […]...
- Розділові знаки у складносурядному реченні – Складносурядне речення Складне речення Складносурядне речення Розділові знаки у складносурядному реченні У складносурядному реченні ставиться: Кома, якщо частини з’єднані сполучниками сурядності і, й, та, а, але, зате, проте, однак, або, чи, або… або, чи… чи: Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (О. Довженко). Ні двора не […]...
- Стилістика мовних одиниць і мовних рівнів – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мовних одиниць і мовних рівнів Мова, вся її система формується з мовних одиниць і мовних рівнів. Мовними одиницями є різнотипні елементи мови, її складові. До основних, визначальних мовних одиниць належать фонеми (звуки), морфеми (корені слів, афікси), слова, словосполучення, члени речення і речення. Усі мовні одиниці матеріальні за своєю природою, бо становлять […]...
- Стилістика і її підрозділи – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика і її підрозділи Стилістика як особлива галузь і система знань про мову має такі основні підрозділи: – загальна теорія і практика функціонування мови; – вчення про стилі, жанри і форми мови; – вчення про функції всіх одиниць мови – фонем (звуків), морфем, слів у складі речень, речень будь-якої структури, еквівалентів речення […]...
- Розповідні речення. Розділові знаки в кінці розповідних речень. Складання розповідних речень Урок 28 Тема. Розповідні речення. Розділові знаки в кінці розповідних речень. Складання розповідних речень Мета: розширити уявлення учнів про речення; розпочати ознайомлення з типами речень за метою висловлювання; ознайомити учнів з розповідними реченнями, їх характерними ознаками, оформленням на письмі; розвивати вміння визначати розповідні речення в мовленні, правильно записувати їх за інтонаційними ознаками; виховувати любов і […]...
- Стилістика в системі розділів науки про мову – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика в системі розділів науки про мову Поступове й дедалі грунтовніше вивчення багатьох мов, їх основних структурних компонентів, усіх одиниць мови від античних часів спричинилось до того, що вже у 20-ті роки XIX ст. сформувалась окрема самостійна галузь знань – наука про мову (мовознавство, лінгвістика). Мовознавство, або лінгвістика (лат. lingua – мова), […]...
- Стилістика літературної мови і діалектне мовлення – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика літературної мови і діалектне мовлення Стилістика як лінгвістичне вчення про функціонування мови, всіх елементів її структури в повному обсязі стосується лише літературної мови, тобто мови унормованої, всенародної, за сучасних умов переважно національної, яка виявляється у всіх стилях, жанрах мови, в її усній і писемній формах. Діалектне мовлення, використання якого завжди обмежене […]...
- Стилістика прийменників Стилістика української мови Стилістика прийменників Службові слова, які в поєднанні з повнозначними словами виражають залежність їх від інших слів у реченні або в словосполученні, називаються прийменниками. Вони використовуються для вираження найрізноманітніших відношень між синтаксично незалежним і залежним словом у реченні або в словосполученні. Прийменники вживаються тільки з непрямими відмінками іменних слів. Прийменники в українській мові […]...
- Складнопідрядні речення з підрядними мети – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення з підрядними мети Підрядні частини Мети виражають мету, призначення дії головної частини. Вони стосуються головної частини в цілому й відповідають на питання Для чого? з якою метою? навіщо? Отак би й нам почати все спочатку, Щоб вогник у степу не затухав (В. Калашник). Для того, щоб […]...
- Стилістика сполучників Стилістика української мови Стилістика сполучників В усіх стилях мови й мовлення активно використовуються сполучники – не повнозначні (службові) слова, якими поєднуються в одне семантико – синтаксичне ціле однорідні члени речення або предикативні (реченнєві) частини складного речення. Сполучники, на відміну від прийменників, помітно автономніші складові речення, вони нейтральніші, бо не входять до складу жодного з членів […]...
- Складнопідрядні речення з підрядними причини – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення з підрядними причини Підрядні Причинові частини виражають причину дії чи явища, про які йдеться в головній частині. Вони пояснюють головну частину в цілому й відповідають на питання Чому? з якої причини? через що? Підрядні причини поєднуються з головною частиною за допомогою сполучників Бо, оскільки, адже, позаяк, […]...
- Стилістична норма в мові й у мовленні – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістична норма в мові й у мовленні Важливим, навіть фундаментальним для стилістики є термін “стилістична норма”. Стилістична норма – усталена й суспільно усвідомлювана функція (функції) мовної одиниці. Стилістична норма одночасно буває і якоюсь іншою мовною нормою (фонетичною, морфемною тощо). Наприклад, у лексемі завод кінцевий приголосний вимовляється дзвінко, без оглушення. Це одна з […]...
- Смислові зв’язки між частинами складносурядних речень – Складносурядне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складносурядне речення Смислові зв’язки між частинами складносурядних речень Між частинами складносурядних речень виділяють такі основні типи смислових зв’язків: 1) єднальні; 2) протиставні чи зіставні; 3) розділові. 1. У складносурядних реченнях з єднальними смисловими зв’язками частини поєднуються за допомогою єднальних сполучників І (й), та (= і), та й, і… і, ні… ні, ані… […]...
- Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні). Окличні речення. Розділові знаки в кінці речень ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 22 Тема: Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні). Окличні речення. Розділові знаки в кінці речень Мета: ознайомити учнів з класифікацією речень за метою висловлювання, дати поняття про спонукальне речення; уточнити поняття про окличне речення; формувати вміння правильно інтонувати речення; виховувати любов до рідного краю, до рідної […]...
- Складнопідрядне речення з підрядними означальними і підрядними з’ясувальними УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Складнопідрядне речення з підрядними означальними і підрядними з’ясувальними Підрядними означальними називаються речення, що пояснюють іменник у головному реченні й відповідають на питання Який? яка? яке? які? Небо, яке засіяли зорі, чудово заблищало (І. Нечуй-Левицький). Тигрицею, яку печуть тавром, ревла земля під кінським копитом (Ю. […]...
- Види простих речень Урок № 10 Тема. Види простих речень Мета: повторити та узагальнити знання учнів про поділ речень на двоскладні та односкладні, поширені та непоширені, повні і неповні, а також про речення, ускладнені звертаннями, вставними словами (словосполученнями), словами-реченнями та вигуками. Тип уроку: урок узагальнення і систематизації здобутих знань. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. Повідомлення теми та мети […]...