Створення антигітлерівської коаліції
Тема 1. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. СВІТ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
§2. Воєнні дії в 1941-1942 Pp.
3. Створення антигітлерівської коаліції.
Напад Німеччини на СРСР започаткував формування антигітлерівської коаліції – союзу держав із такими діаметрально протилежними інтересами, який ніколи не був би створений за інших обставин.
Однак в умовах війни проти нацистської Німеччини уряди Великої Британії, СРСР, а згодом і США мусили дбати про захист життя громадян, збереження незалежності своїх держав. Спільними зусиллями зробити це було легше.
Вінстон Черчілль
Франклін Рузвельт
16 липня 1941 р. в Москві була підписана угода між урядами СРСР і Великої Британії про спільні дії у війні проти Німеччини. У ній зафіксовані взаємні зобов’язання про надання допомоги та підтримки у війні, а також про відмову від укладення сепаратного миру з противником.
2
Постачання Радянському Союзу зброї, воєнної техніки та стратегічної сировини здійснювалося відповідно до закону про лендліз, який був прийнятий конгресом США в березні 1941 р. Цей закон надавав право американському урядові постачати різноманітні товари та надавати послуги країнам – союзникам у період Другої світової війни в позику, оренду чи кредит. Поставки за лендлізом перевищили 50 % американського експорту в період війни.
Важливим етапом у розвитку радянсько-британсько-американських відносин стала конференція представників трьох держав у Москві 29 вересня – 1 жовтня 1941 р. На ній ішлося про конкретні форми співробітництва в період війни.
Зміцненню союзу народів у боротьбі проти агресорів сприяла Декларація Об’єднаних Націй, підписана в січні 1942 р. у Вашингтоні представниками чотирьох великих держав (СРСР, США, Великої Британії та Китаю) і 22 інших держав антигітлерівського фронту. Ця подія означала створення антигітлерівської коаліції.
До Декларації Об’єднаних Націй приєдналося ще багато країн. У ній проголошувалося, що повна перемога над агресорами необхідна для захисту життя, свободи та незалежності народів. Важливими дипломатичними документами, що зміцнили антигітлерівську коаліцію, були радянсько-британський договір “Про союз у війні проти гітлерівської Німеччини та її спільників у Європі та про
Мовою документів
3 Декларації Об’єднаних Націй про боротьбу з агресорами
Уряди, що підписали цю Декларацію… заявляють:
1) Кожний уряд зобов’язується використати всі свої ресурси, воєнні чи економічні, проти тих членів Троїстого пакту і тих, що приєдналися до нього, з якими цей уряд перебуває в стані війни.
2) Кожний уряд зобов’язується співпрацювати з іншими урядами, які підписали цю Декларацію, і не укладати сепаратного перемир’я або миру з ворогами.
До наведеної вище Декларації можуть приєднатися інші нації, які надають або можуть надавати матеріальну допомогу й сприяти боротьбі за перемогу над гітлеризмом.
Співробітництво після війни” від 26 травня 1942 p., а також радянсько-американська угода “Про принципи, застосовувані до взаємної допомоги у веденні війни проти агресії” від 11 червня 1943 р.
Загалом антигітлерівська коаліція зміцнювалася не тільки офіційними угодами, а й глибокою та взаємною симпатією народів країн, що боролися проти гітлеризму.
Погляд очевидця подій
З книжки “Росія у війні 1941 -1945” англійського журналіста О. Верта, який усі роки війни перебував у СРСР як кореспондент радіостанції Бі-Бі-Сі
Унаслідок історичних і географічних чинників саме Радянський Союз виніс найважчу ношу у війні проти нацистської Німеччини й саме завдяки цьому були врятовані мільйони життів англійців і американців. Під час війни і Америка, і Англія це чітко розуміли. 21 червня 1942 р. Ернест Бенін (високопосадовець уряду В. Черчілля. – Лет.) заявив: “Уся допомога, яку ми могли надати, невелика в порівнянні з титанічними зусиллями радянського народу. Наші онуки, сидячи за своїми підручниками історії, думатимуть про минуле, відчуваючи захоплення героїзмом і вдячність до великого російського народу”.