СУБКЛІМАКС

Related posts:

1. УГРУПОВАННЯ ВУЗЛОВЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ВУЗЛОВЕ – кінцева фаза сукцесії в умовах антроп. порушення прир. середовища до такого ступеня, що угруповання не може досягти в процесі розвитку клімаксу, але все-таки розвивається до врівноваженого в даному середовищі стану....
2. СЕРКЛІМАКС Екологія – охорона природи СЕРКЛІМАКС – стадія серії, близька до клімаксу, але така, що затрималася в розвитку під впливом якого-небудь зовнішнього природного чинника (напр., затоплення та ін.)....
3. РІВНОВАГА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи РІВНОВАГА ПРИРОДНА – первинна екол. рівновага, створена на основі балансу незмінних або мало змінених діяльністю людини компонентів, що формують середовище, і прир. процесів. Р. п. – одна з найважливіших ознак живих систем, здатність цих систем розвиватися з досягненням клімаксу в ході сукцесії, що є достовірним індикатором Р. п....
4. ПОСТКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПОСТКЛІМАКС – реліктова форма ція, що зв’язана з попереднім клімаксом та збереглася в даному місці завдяки місцевим (грунтовим чи іншим) умовам на території, клімат якої в даний час уже не сприяє розвитку попереднього клімаксу....
5. АВІТАМІНОЗ Екологія – охорона природи АВІТАМІНОЗ – захворювання людини і тварин, що розвиваються внаслідок тривалої нестачі або відсутності в їжі чи кормах вітамінів. Внаслідок А. порушуються обмін речовин, активність окислювально-відновних процесів, ферментів, що беруть участь у процесах енергет. обміну (в разі нестачі вітамінів В1, В2, РР, С, Е та ін.), процеси біосинтезу білків і нуклеїнових кислот […]...
6. ОХОРОНА ЛУКІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЛУКІВ – заходи, спрямовані на запобігання і ліквідацію наслідків перевипасання, заболочування, осушення та антроп. деструкції луків....
7. ЧИННИК ПОЖЕЖІ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПОЖЕЖІ – вплив пожеж на прир. системи та організми. Розрізняють верхові та низові пожежі....
8. ЛІС КЛІМАКСОВИЙ Екологія – охорона природи ЛІС КЛІМАКСОВИЙ – ліс, що перебуває в дин. фазі клімаксу....
9. УГРУПОВАННЯ СТАБІЛЬНЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ СТАБІЛЬНЕ – угруповання, що існує не визначено тривалий час (як правило, у фазі сукцесійного клімаксу) з нульовою біол. продуктивністю, оскільки вся його валова продукція витрачається в ході внутрішньоценозного обміну речовин....
10. ЕВОЛЮЦІЯ ЕКОСИСТЕМ. СУКЦЕСІЇ Біологія – універсальний довідник ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ ЕВОЛЮЦІЯ ЕКОСИСТЕМ. СУКЦЕСІЇ Усі екосистеми здатні еволюціонувати. Послідовна зміна екосистем називається екологічною сукцесією. Сукцесії виникають внаслідок впливів природних факторів, діяльності людини на певній території. Розрізняють сукцесії первинні, які починаються з освоєння середовища, яке до того не було населене (на скелях, зруйнованій гірській породі, наносах річок), у процесі […]...
11. ПЕРЕДКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПЕРЕДКЛІМАКС – стан рослинності, що передує досить розвиненому клімаксу....
12. ЛІС ПЕРВИННИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ПЕРВИННИЙ – ліс, що пере буває у фазі клімаксу або вузлового угруповання і є попередником лісу вторинного....
13. ІНДИКАТОР СУКЦЕСІЙНИХ ПРОЦЕСІВ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР СУКЦЕСІЙНИХ ПРОЦЕСІВ – вид, присутність якого вказує на те, що дане угруповання перебуває в стані дин. змін і ще не досягло клімаксу....
14. СЕРІЯ Екологія – охорона природи СЕРІЯ – сукупність рослинних угруповань, що змінюють одне одного в часі та послідовно розвиваються на даній ділянці в напрямку до клімаксу....
15. УГРУПОВАННЯ КЛІМАКСОВЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ КЛІМАКСОВЕ – прир. угруповання в клімаксовій фазі сукцесії....
16. ДЕМУТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕМУТАЦІЯ – 1) антроп. зміна рослинності (напр., внаслідок частих ліс. пожеж), що призводить до закріплення в процесі її динаміки вузлових, а не клімаксових угруповань; 2) зміна рослинності та тваринного світу після їх руйнування (дигресії), спрямована на відновлення прир. угруповань попереднього складу; форма сукцесії....
17. ЗАПАС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ЗАПАС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН (У ГРУНТІ) – заг. вміст поживних речовин у певному шарі грунту. Виражається в кг/га....
18. ЗАХВОРЮВАННЯ ЕНДЕМІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ЕНДЕМІЧНЕ – захворювання, що спостерігається у людей протягом тривалого часу на певній обмеженій території і зумовлене прир. та соц. умовами. 3. е. може бути пов’язане зі стійкими прир. осередками інфекц. захворювань, тобто бути прир.-осередковим захворюванням (напр., чума), а також мати неінфекційну природу: ендемічне воло (в разі нестачі йоду у питній […]...
19. АБЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи АБЛЯЦІЯ – зменшення маси снігу чи криги на сніговому полі або льодовику внаслідок танення і випаровування, зумовленого в основному клімат, чинниками; винесення речовин із поверхні твердого тіла потоком гарячих газів шляхом ерозії, плавлення, сублімації. На явищі А. може грунтуватися тепловий захист у ракетах....
20. ПАНКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПАНКЛІМАКС – сукупність двох або більше споріднених клімаксів чи формацій з загальним макрокліматом, що схожі за життєвими формами та домінантами з тих самих родів, а також спільним походженням від третинного або більш давнього клімаксу....
21. АВТОТРОФНА ФАЗА СУКЦЕСІЇ Екологія – охорона природи АВТОТРОФНА ФАЗА СУКЦЕСІЇ – фаза розвитку біоценозу, у якій витрати енергії на дихання не більші за кількість енергії, що накопичена у фітомасі....
22. ГУМІДНИЙ КЛІМАТ Екологія – охорона природи ГУМІДНИЙ КЛІМАТ – клімат зон з надмірним зволоженням, коли опади перевищують суму вологи, що випаровується і просочується в грунт, а надлишок и видаляється з річковим стоком....
23. МЕЗОТРОФ Екологія – охорона природи МЕЗОТРОФ – організм (рослина, гриб тощо), помірно вибагливий до вмісту в грунті поживних речовин, у т. ч. мін., напр., ялина....
24. БІОІНДИКАТОР(И) Екологія – охорона природи БІОІНДИКАТОР(И) – організми, наявність, кількість або інтенсивний розвиток яких е показником певних природних процесів або умов довкілля, в т. ч. наявності і конц. певних забруднювальних речовин....
25. ДИГРЕСІЯ Екологія – охорона природи ДИГРЕСІЯ – погіршання стану біотичних угруповань (екосистем) під впливом зовн. чи внутр. причин. Розрізняють екзодинамічну Д. (напр., у разі тривалого затоплення), вторинного засолення – антроподинамічну Д. (у т. ч. сінокосу, пасовища – у разі перевипасання) та ендодинамічну Д. (напр., у разі біогенного засолення грунтів). Д. може тривати до стадії катаценозу, після […]...
26. ГДС Екологія – охорона природи ГДС – див. Скидання граничнодопустиме (певних речовин у водойму)....
27. СУКЦЕСІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ЕКОЛОГІЧНА – упорядкований процес розвитку екосистеми, пов’язаний зі зміною в часі її видової структури та функцій; відбувається в результаті зміни фіз. середовища під впливом самого угруповання, водночас фіз. середовище визначає характер сукцесїі, швидкість змін і нерідко межі розвитку....
28. МЕЗОКЛІМАТ Екологія – охорона природи МЕЗОКЛІМАТ, місцевий клімат – клімат невеликих територій, однорідних за прир. умовами (лісу, поляни, долини, міста тощо). Характер М. значною мірою визначається особливостями земної поверхні. Займає проміжне місце між мікрокліматом та макрокліматом....
29. МЕТЕОПАТІЯ Екологія – охорона природи МЕТЕОПАТІЯ – гостра хвороблива залежність самопочуття людини від клімат, явищ – зміни погодних умов або клімату в разі переїзду до іншої клімат, зони. Фіз. стан більшості людей залежить від метеочинників, але М. характерна не для всіх людей....
30. ГРАНИЧНОДОПУСТИМЕ СКИДАННЯ (ПЕВНИХ РЕЧОВИН У ВОДОЙМУ) Екологія – охорона природи ГРАНИЧНОДОПУСТИМЕ СКИДАННЯ (ПЕВНИХ РЕЧОВИН У ВОДОЙМУ) – див. Скидання граничнодопустиме (певних речовин у водойму)....