Головна ⇒ 📌Музика ⇒ СУЧАСНЕ ЖИТТЯ ТАНЦЮ

СУЧАСНЕ ЖИТТЯ ТАНЦЮ

РОЗДІЛ 1 МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО В НАШОМУ ЖИТТІ

Тема 5-6 СУЧАСНЕ ЖИТТЯ ТАНЦЮ

Хореографічне мистецтво існує з найдавніших часів. Культові, трудові, мисливські та інші обряди супроводжувалися не тільки грою на музичних інструментах і співом, а й танцями. Розгорнуті танцювальні вистави, нерідко пов’язані з релігійними церемоніями, існували в Стародавньому Єгипті, Індії, Китаї, Вірменії, Греції, Римі й інших країнах.

Танець – форма хореографічного мистецтва, художні образи якої створюються рухами і положеннями тіла людини.

Сучасний

танець (contemporary dance) – танцювальний напрям, який включає танцювальні техніки і стилі XX – початку XXI ст., що сформувалися на основі американського і європейського танців модерн і постмодерн.

Сучасний танець вирізняється яскравістю емоцій, різкими змінами настрою, і загалом вважається, що сучасний танець, як і пісня, з усіх видів мистецтва чи не найшвидше “реагує” на зміни у світі, у суспільстві зокрема.

Часто, зароджуючись на вуличних або клубних помостах, танцювальні напрями інтегрувалися на професійні сцени естради, концерт-холів. Сучасна хореографія – це невід’ємний елемент багатьох

слов’янських концертних програм та конкурсів. Так, у 2004 р. на міжнародному конкурсі пісні “Євробачення” перемогла українська співачка Руслана Лижичко з композицією “Дикі танці”.

Я у світі музики: сприймаю, розумію

Руслана Лижичко “Дикі танці” (відеокліп), “Аркан”.

Схарактеризуйте стиль виконання співачки. Що вас вразило в цих пісенно-хореографічних номерах?

ПОРТРЕТ МИТЦЯ

Руслана (справжнє ім’я Лижичко Руслана Степанівна) – українська співачка, диригент. Народилася в 1973 р. у Львові. Навчалася на диригентському відділенні Львівської консерваторії ім М. Лисенка.

У 1993 р. Руслана перемогла на Всеукраїнському фестивалі сучасної і популярної музики “Червона рута”. А в 1998 р. випустила свій дебютний альбом “Дзвінкий вітер”, на який отримала позитивні відгуки критиків.

За рік співачка випустила диск “Останнє Різдво 90-х”, до якого увійшли народні й авторські Різдвяні твори в оригінальних інструментальних аранжуваннях. Тематику Різдва Руслана розвинула й у наступній своїй студійній роботі “Добрий вечір тобі…” (2003 р ).

Руслана активно поєднує у своїй музиці мотиви гуцульських мелодій, насичених звучанням українських народних інструментів, з сучасними танцювальними ритмами. Її експерименти відобразилися а платівці “Дикі танці” (2003 p.), наклад якої склав 500 000 примірників. Із англомовною версією пісні “Wild Dances” Руслана перемогла в 2004 р. на конкурсі пісні “Євробачення”, за що українці віддячили співачці званням народної артистки України.

Я у світі музики: співаю, відчуваю

НА НАШІЙ УКРАЇНІ

Музика і вірші Н. Май

1. На нашій Україні і небо голубіше,

На нашій Україні і сонце на тепло,

На нашій Україні дівчата наймиліші,

На нашій Україні і пісня на добро.

Приспів.

У саду калина, на ставку верба,

Пісня журавлина – радість і журба,

Сонячна долина, стежка в споришах,

І співа пташина, як моя душа! (Двічі)

2. На нашій Україні і зорі найрясніші

І хата біла-біла, неначе у вінку.

На нашій Україні молитва найсвятіша

І пісня солов’їна в вишневому садку.

Приспів.

Я у світі музики: досліджую, дію

1. За бажанням: дослідіть, які танцювальні техніки і стилі використовують у сучасних танцях.

2. Віднайдіть в Інтернаті інформацію про українські танцювальні конкурси та фестивалі. Які танці на них представлені?

Бібліотека:

– Шистко О. Українські танці – Вид-во: Soft Academy, 2007. – 265 с.

Фільмотека:

– Т/ф “Болоті туфельки” (реж. Сандра Голдбахер, 2007 р.)

– Х/ф “Біллі Елліот” (реж. Стівен Долдрі, 2000 р.)

– Х/ф “Мій тато, “Баришніков” (реж. Д Поволоцький, М. Другой, 2011 р.)

Медіатека: Руслана “Дикі танці”, “Аркан”, “Край”, “Давай, грай!”

ІІ

Одним із найцікавіших народних танців є танго, який виник в Аргентині. У минулому танго танцювали чоловіки, щоб здобути прихильність жінок, та згодом танець почали виконувати в парі. Музика танго вирізняється енергійним і чітким ритмом, а власне танець відображає складні взаємовідносини між закоханими, їхні почуття одне до одного. Отримавши розвиток на батьківщині, на початку XX ст. “тапгомнія” поширилася Європою, Північною Америкою і навіть Австралією.

Сьогодні, окрім аргентинського танго, існують й інші стилі, зокрема уругвайське танго, бальне танго (американського і міжнародного стилю), фінське танго і старовинне танго. Основне розмежування – це танго соціальне (аргентинське) і танго бальне.

Спочатку музика танго створювалася виключно як супровід до танців. Як самостійний інструментальний твір цей танець з’явився завдяки аргентинському композиторові та виконавцю Астору П’яццолі, якого прозвали “батьком танго”.

Твір “Лібсртанго” (“Libertango”) був написаний Астором П’яццолою в 1974 р. в Італії. Композиція, назва якої виникла внаслідок поєднання двох іспанських слів “libеrtad” (воля) і “tango” (танго), вважаються своєрідним рубіжем у творчості П’яццоли – від класичного танго до власного стилю “Tango Nuevo”. Чимало відомих музикантів виконували “Libеrtango”.

Дж. Ветріано. Танго під дощем

Я у світі музики: сприймаю, розумію

Астор П’яццолла, “Лібортанго” у виконанні гурту “Київські солісти”.

Який настрій музики? Висловте власно ставлення до прослуханої музики.

Чим відрізняється музика класичного танцю танго від твору Астора П’яццоли “Лібертанго”?

ПОРТРЕТ МИТЦЯ

Астор П’яццола (1921-1990) аргентинський музикант і композитор другої половини XX ст., чиї твори значно збагатили жанр танго.

Народився в родині італійських емігрантів, дитинство минуло в Нью-Йорку.

Серед захоплень хлопчика чільне місце посіли джаз і кінематограф. У 1937 р. повернувся на батьківщину. За дев’ять років створює в Аргентині власний музичний колектив.

Улюбленим музичним інструментом П’яццоли є акордеон, який він намагається “перетворити” на сольний інструмент, створюючи для нього академічну музику.

Згодом отримав стипендію на навчання в Парижі, де спрямував свою увагу на музику танго. Упродовж тривалого періоду життя гастролює з концертами містами Аргентини, Бразилії, США. Записав чимало платівок, однак світове визнання композитор здобув у 1980-х pp. у складі квінтету “Tango Nuevo”.

Астор П’яццола – один із небагатьох композиторів, хто зміг записати й виконати на концертах майже всі свої твори. Упродовж останнього десятиріччя свого життя композитор склав понад 300 композицій танго, 50 мелодій до кінофільмів, серед яких “Генріх IV” (режисера Марко Белоккьо), “Армагеддон” (Алена Жесуа), “Південь” і “Посилання Гарделя” (Фернанда Соланаса), а також музику до театральних вистав і балетів.

МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

Сьогодні неможливо уявити світ танцю без хореографічних конкурсів Адже танець здавна відображає культуру і звичаї народу. Конкурси танців популярні як серед дитячих ансамблів, так і серед дорослих професійних колективів.

Історія англійських танцювальних фестивалів розпочинається у 20-х pp. XX ст. Перший танцювальний фестиваль відбувся у м. Блекпул і презентував різні танцювальні напрями. Згодом з’явився Британський чемпіонат зі стандартних танців серед професіоналів й аматорів. Подією року, яка збирає найбільшу кількість глядачів у Блекпулі, і донині вважається командний турнір Фестивалю серед професіоналів. Сьогодні в цих змаганнях беруть участь команди з Німеччини, Японії, Італії, США, Австралії та країн Скандинавії.

Традиційним танцювальним фестивалем вважається Віденський бал, який відбувається у столиці Австрії під час бального сезону. Віденські бали занесені ЮНЕСКО до переліку нематеріальної культурної спадщини людства. Особливість цього заходу полягає в дотриманні бального протоколу, за яким бал відкривають юні пари танцюристів – дебютантів, опівночі обов’язково має відбутися “опівнічний виступ”, а на світанку – закриття балу.

Наша країна також має власну танцювальну фестивальну традицію. Так, щороку в Києві проходить міжнародний фестиваль танців народів світу “Dances of the World”, підчас якого можна відчути енергію культур і побачити розмаїття танцювальних стилів багатьох країн.

Віденський бал

Неможливо уявити сучасне танцювальне мистецтво, кіно, театр і телебачення без надзвичайно чуттєвих, енергійних і розмаїтних латиноамериканських танців.

Це дивовижне поєднання традицій індіанської, африканської та іспанської культур. Однак найбільшого впливу латиноамериканські танці зазнали саме від іспанської музики. А зародилися вони на Кубі в середині XIX ст. Сьогодні поняття “латиноамериканські танці” об’єднує чимало течій. До основних з них належать самба, румба, ча-ча-ча, пасодобль, джайв.

Румба – парний кубинський танець африканського походження. Вирізняється цей танець з-поміж інших передусім плавними рухами в поєднанні із широкими кроками. Найвідомішою в усьому світі мелодією румби є “Guantanarnеra” (“Гуантанамера”), яку написав Хосеіто Фернандес у 30-х pp. XX ст. на вірш Хосе Марті. У пісні йдеться про мешканку кубинської провінції Гуантанамо. Сьогодні цю композицію вважають класикою латиноамерикансього танцю.

Латиноамериканські танці – загальна назва бальних і народних танців, що сформувалися на території Латинської Америки.

М. Саваррубіас. Румба

Хосеіто Фернандес, “Гуантанамера”.

Які характерні особливості прослуханої музики? Схарактеризуйте музичну мову твору (ритм, темп, характер, динаміку тощо).

Не менш улюбленим латиноамериканським танцем є самба, що виникла в Бразилії і сьогодні є одним з національних символів цієї країни. Самба здобула світове визнання завдяки бразильським карнавалам, найвідоміший з яких відбувається в Ріо-де-Жанейро. У Бразилії виникли найрізноманітніші напрями самби, які розвиваються у численних танцювальних школах.

Бразильський композитор Зекінья де Абрсу в 1917 р. написав інструментальну мелодію “Тісо-Тісо no Fuba”, яку знає весь світ під скороченою назвою “Тісо-Тісо”. Цю мелодію досі люблять і пам’ятають майже в усіх країнах світу, хоча з моменту її створення минуло майже сто років!

Зекінья де Абреу, “Тіко-Тіко”