СУЧАСНІ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
РОЗДІЛ I РОЗВИТОК ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ ПРО ЗЕМЛЮ
Тема З СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
§7. СУЧАСНІ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
– Пригадайте, коли вперше люди запустили у космос штучний супутник Землі.
ЩО ВИВЧАТИ, КОЛИ ВЖЕ ВСЕ ВІДКРИТО. Більш як 5 тис. років триває пізнання Землі. Люди піднялися на найвищі гори, здолали найсуворіші пустелі, проникли в глибини океанів і освоїли космічний простір. На карті вже не залишилося “білих плям”. Географію почали вивчати в школах і університетах. Світ став однаковим в уявленні різних народів. Тобто
Справді, час відкриття нових земель минув, проте ще не всі таємниці Землі розгадані. З другої половини XX ст. географи не тільки пізнають закони природи, а й з’ясовують взаємозв’язки між явищами і процесами, що відбуваються в ній. Розуміння їх дає можливість людям використовувати багатства природи, не завдаючи їй шкоди. Тож географія з описової науки перетворилася на пояснювальну.
Нині вчені організовують дослідження
ЛЮДИНА І ПРИРОДА. З XX ст. господарська діяльність людей так розширилась, що стала відчутною на всій Землі. Її материки оперезані залізницями й автошляхами, прорізані каналами. Природні багатства стали використовувати дуже швидко і у величезних обсягах. Люди залишають негативні наслідки своєї діяльності: вирубані ліси, виснажені грунти, отруєні річки, забруднене повітря. Внаслідок цього умови життя людини стають несприятливими, а іноді й шкідливими для здоров’я.
Мал. 22. Сучасні географічні дослідження
Географи мають виробити способи правильного, розумного використання природи та її охорони. Але не лише географам, а й кожній людині потрібно пам’ятати, що Земля у нас одна. Вона дуже вразлива, і її потрібно берегти.
ДОСЛІДЖЕННЯ ОКЕАНІВ. Водні простори досліджують наукові експедиції. їх учасники відкрили невідомі раніше підводні гірські хребти, острови і глибоководні западини. У 1957 р. експедиція у Тихому океані виявила найглибшу точку земної кулі – Маріанський жолоб (11 022 м). Згодом швейцарець Жак Пікар і американець Дональд Уолш спустилися в батискафі на дно цієї западини і провели дослідження.
Відомий дослідник морських глибин француз Жак-Ів Кусто значну частину свого життя провів під водою, вивчаючи живий світ морів і океанів. Нині багато країн світу досліджують океани з метою використання їх багатств.
У наш час океанами й морями плавають тисячі суден, на їх узбережжях з’явилися великі міста. Попри це водні простори залишаються малодослідженими.
ДОСЛІДЖЕННЯ АТМОСФЕРИ. Життя людини та її господарська діяльність багато в чому залежать від стану повітряної оболонки нашої планети. Для спостереження за її станом у багатьох місцях на земній кулі розміщено метеорологічні станції. Спираючись на їх дослідження, завбачують погоду. Особливо важливо передбачувати такі несприятливі атмосферні явища, як гроза, буревій, град. Це дає змогу хоч якоюсь мірою захиститися від них.
Важливими у наш час є дослідження повітряного простору для запобігання його забрудненню. Забруднене викидами підприємств і транспорту повітря є дуже шкідливим для здоров’я людини.
ЩО ВИВЧАЮТЬ В АНТАРКТИДІ. Материк, що розташований на краю обжитих людиною місць на Землі, тривалий час залишався за межами досліджень. Не сприяли його вивченню й надзвичайно суворі природні умови: морози до -80 °С та сильні вітри. Регулярні дослідження в Антарктиді проводяться лише півстоліття. На материку і прилеглих островах різні країни світу обладнали наукові станції. На одній з них – станції “Академік Вернадський” – з 1996 р. проводить дослідження й Україна.
Жак-Ів Кусто (1910- 1997)
Прилади для дослідження атмосфери
Maл. 23. Українська наукова станція “Академік Вернадський>і в Антарктиді
Леонід Каденюк (нар. 1951)
Слово батискаф походить від грецьких слів бати – глибокий скаф – човен завтовшки близько 2 км. Її величезний льодовий покрив впливає на погодні умови всіх материків. Подальше вивчення криги може виявитися ключем до відкриття минулого не тільки Антарктиди, а й усієї Землі.
ЩО ВИДНО НА ЗЕМЛІ З КОСМОСУ. У 1957 р. земляни запустили у космос перший штучний супутник. Землі, а згодом – і корабель із першою людиною на борту. Відтоді почалася космічна ера у вивченні земної кулі. Україна – космічна держава. Вона здійснила запуск двох космічних апаратів. У 1997 р. громадянин України Леонід Каденюк полетів у космосу складі міжнародного екіпажу американського космічного корабля “Колумбія”.
Космонавти за фантастично короткий час (90 хв) здійснюють космічну подорож довкола Землі, на пізнання якої людство витратило тисячоліття. Що нового можна розгледіти з космічних висот, віддаляючись від земної купі на сотні й тисячі кілометрів?
На орбіті Землі у будь-який момент часу пере бувають тисяч і супутників. Космічні апарати обладнані спеціальними приладами дня фотографування. Люди ніби отримали очі, що з міжпланетного простору оглядають Землю.
З космосу вдалося зазирнути у важкодоступні куточки Землі: високогір’я, полярні райони, простори океанів, ліси і пустелі. Космічні апарати використовують для спостереження за стихійними явищами: виверженням вулканів, повенями, сходженням снігових лавин, буревіями. Знімки швидко і, головне, безпечно передають відомості про район стихійного лиха. Метеорологічні супутники “оглядають” Землю і визначають характер хмарності, поширення снігового покриву. Космічні знімки допомагають не тільки завбачувати погоду, знаходити родовища корисних копалин, а й визначати розміри лісових пожеж, забруднень земної поверхні тощо (мал. 25). Завдяки їм створюють детальні карти земної поверхні. Немає сумніву, що ми стоїмо на порозі нової доби великих відкриттів: космічного простору і водночас своєї планети.
Мал. 24. Знімання поверхні нашої планети штучними супутниками Землі
Мал. 25. Космічні знімки: а – виверження вулкана; б – ураган; в – згарище після лісової пожежі
ВЛАСНІ ТУРИСТИЧНІ ПОДОРОЖІ. Колись подорожі, як ви вже знаєте, були основними джерелами отримання інформації про ті чи інші країни. У наш час, коли бурхливо розвивається туризм, кожна людина може організувати власну мандрівку. Мета подорожей може бути різною. Одні прагнуть з’їхати із засніженої гори, інші вирушають до моря, щоб пірнути в його глибини. Ще хтось хоче на власні очі побачити визначні архітектурні пам’ятки. Будь-які подорожі дають людині величезне задоволення.
Водночас вони можуть прислужитися й для розширення знань про Землю. Хай би якою була мета вашої мандрівки, хай би куп, и ви їхали чи йшли, завжди той, хто уважний, відкриє для себе особливості рельєфу й водойм, небачених рослин і тварин, традиційні галузі господарства, транспорту, звичаї населення і пам’ятки культури та багато іншого цікавого і пізнавального. Тож подорожуйте і робіть свої відкриття!
Пам’ятник мандрівникам (Канарські острови, Іспанія)
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
Географічні дослідження Землі тривають і в наш час, нині їх основними об’єктами є Антарктида, Світовий океан, атмосфера, літосфера.
Сучасні дослідження пов’язані з використанням природних багатств і охороною навколишнього середовища.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Поміркуйте, чому загострюються відносини людини і природи.
2. Чому важливо досліджувати океани і моря?
3. Обгрунтуйте необхідність вивчення атмосфери.
4. Які дослідження проводяться в Антарктиді?
5. Як допомагають космічні знімки вивчати Землю?
6. Як ви вважаєте, чи можливі у наш час відкриття, наприклад у вашій місцевості? Які?
7. Підготуйте міні-проекту вигляді невеликої усної розповіді, показу фотографій чи комп’ютерної презентації на тему “Мої географічні відкриття”. Для цього:
1) укажіть маршрут вашої подорожі (послідовно напишіть населені пункти, в яких ви побували);
2) покажіть ці пункти на карті України або світу;
3) розкажіть про те, що вас зацікавило і вразило під час подорожі;
4) продемонструйте фото чи слайди краєвидів, пам’яток історії та іншого.
ШУКАЙТЕ В IHTEPHETI
Чи знаєте ви, що таке бекпекінг (backpacking)? Якщо ні, то дізнайтеся з Інтернету.
ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ
Тема: Робота з додатковими джерелами інформації для підготовки повідомлень про видатних дослідників та географічні відкриття
Дізнайтеся більше про видатних дослідників та відкриття, які сприяли розвитку географічних знань про Землю. Попрацюйте за планом:
1. Користуючись додатковими джерелами інформації (довідниками, енциклопедіями, Інтернетом та ін.), підготуйте повідомлення про мандрівника чи дослідника, який вас зацікавив (де народився, риси характеру, що досліджував, які відкриття зробив тощо).
2. Простежте за картою маршрут його подорожі.
3. Результати свого дослідження оформіть у вигляді есе (короткого довільного твору) або невеликої презентації з чотирьох-п’яти слайдів.
КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ
1. Вікінги: Доба завоювань. – К.: Махаон, 2011.
2. Географічні відкриття: Дитяча енциклопедія. – К.: Махаон, 2007.
3. Ємченко О. П. Біографи голубої планети: У 3 кн. – К.: Веселка, 1984.
4. Чуковский Н. Водители фрегатов. – М.: Правда, 1989.
5. Шевченко В. Тричі перший: видатний мореплавець та географ Юрій Лисянський. – К.: ДНВП “Картографія”, 2003.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Для самоконтролю навчальних досягнень
1. Пригадайте, що в перекладі з грецької означає слово “географія”:
А наука
Б землеопис
В природа
Г Земля
2. Укажіть, який метод вивчення полягає у відрядженні групи людей для дослідження певних об’єктів чи явищ на місцевості:
А історичний
Б експедиційний
В картографічний
Г аерокосмічний
3. Назвіть, коли Клавдієм Птолемеєм була складена одна з найдавніших географічних карт, що дійшла до наших днів:
А II ст.
Б II ст. до н. е.
В III ст. до н. е.
Г 1492 р.
4. Назвіть мореплавця, який першим здійснив навколосвітнє плавання:
А Фернан Магеллан
Б Юрій Лисянський
В Христофор Колумб
Г Джеймс Кук
5. Зазначте, яке твердження є правильним:
А Європа – материк
Б Європа – континент
В Європа – частина світу
Г Європа – країна світу
6. Установіть відповідність між географічною подією і роком, коли вона відбулася:
1 відкриття Америки
А 1606р.
2 завершення першого навколосвітнього плавання
Б 1492 р.
В1911 р.
3 досягнення берегів Австралії
Г 1820 р. європейцями
Д 1522 р.
4 відкриття Антарктиди
7. Назвіть, у якій послідовності материки були відкриті європейцями:
А Австралія
Б Антарктида
В Південна Америка
Г Північна Америка
8. Що вивчає сучасна географія?
9. Кого з мореплавців називають “українським Магелланом”?
10. Хто у XVIII ст. здійснив три навколосвітні подорожі?
11. Які дослідження проводять учені-географи у наш час?
12. Чому вивчення океанів і морів є потрібним і важливим?
13. Чому Ератосфена називають “батьком географії”?
14. Які відкриття зробили вікінги?
15. Поміркуйте, чому штучні супутники називають “очима Землі”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...