СУКЦЕСІЙНИЙ РЯД

Related posts:

1. ЛІС ВТОРИННИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ВТОРИННИЙ – ліс, який виріс на місці клімаксового після його знищення стихійними силами природи або людиною....
2. ВРАЗЛИВІСТЬ (ЛАНДШАФТУ, ЕКОСИСТЕМИ) Екологія – охорона природи ВРАЗЛИВІСТЬ (ЛАНДШАФТУ, ЕКОСИСТЕМИ) – нездатність протистояти зовн. впливам або стресовим чинникам; властивість, обернена до стійкості....
3. ГЕОХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ Екологія – охорона природи ГЕОХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ – послідовність етапів розвитку живої речовини та взаємодія її з абіотичним середовищем. Біогенне перетворення поверхні Землі, у свою чергу, сприяло появі захисного озонового шару, формуванню верхніх оболонок земної кори, в т. ч. грунту та ін....
4. КАТАБОЛІЗМ Екологія – охорона природи КАТАБОЛІЗМ – одна зі сторін внутрішньоклітинного обміну речовин, що являє собою сукупність реакцій, які супроводжуються розпадом (дисиміляцією) складних органічних сполук....
5. БІОХОР Екологія – охорона природи БІОХОР – одиниця (підрозділ) розчленування земної поверхні, являє собою групу схожих біотопів. Б. іноді об’єднують у біоцикли: континент, море, внутрішні водойми....
6. ФІТОТРОН Екологія – охорона природи ФІТОТРОН – станція або камера штучного клімату, що являє собою повністю автоматизовану установку, де регулюються всі основні фактори росту та розвитку рослин за заданою програмою....
7. АМОНОТЕЛІЯ Екологія – охорона природи АМОНОТЕЛІЯ – виділення тваринами в навколишнє середовище аміаку – кінцевого продукту азотистого обміну, що переважає у більшості водяних безхребетних та риб....
8. ГАН Екологія – охорона природи ГАН – тип ландшафту Сх. Тибету, що являє собою гірський пересічений рельєф з ділянками сухих високогірних плато. Рослинність Г. більш багата та різноманітна, ніж інші ландшафти Тибету....
9. ВИРОБНИЦТВО БЕЗВІДХОДНЕ Екологія – охорона природи ВИРОБНИЦТВО БЕЗВІДХОДНЕ – процес створення кінцевого продукту, який передбачає повне комплексне перероблення сировини за відсутності шкідливих для природи виробничих відходів у замкнутому технол. ланцюгу....
10. ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА – комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп., соц. – політ. І громадських заходів, спрямованих на забезпечення фіз., хім. та біол. параметрів рац. функціонування прир. систем у межах, необхідних для збереження оптим. стану навколишнього середовища....
11. УГРУПОВАННЯ РОСЛИННЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ РОСЛИННЕ, фітоценоз – сукупність рослин, що зростають на однорідній ділянці земної поверхні й перебувають у тісній взаємодії як між собою, так і з умовами навколишнього середовища....
12. СОЗОТЕХНІКА Екологія – охорона природи СОЗОТЕХНІКА – практика охорони природи і формування середовища існування людини з урахуванням законів природи й сусп. розвитку....
13. ВИД ПАНЕЙКУМЕННИЙ Екологія – охорона природи ВИД ПАНЕЙКУМЕННИЙ – вид, що входить до складу всіх доступних у даний час екол. ніш на всій земній кулі, напр., людина, сірий пацюк....
14. ДЕТЕРІОРАЦІЯ (СЕРЕДОВИЩА) Екологія – охорона природи ДЕТЕРІОРАЦІЯ (СЕРЕДОВИЩА)- погіршення прир. середовища, що оточує людину, звичайно внаслідок його антроп. забруднення....
15. УМОВИ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи УМОВИ СЕРЕДОВИЩА – сукупність усіх чинників навколишнього середовища, що впливають на окремі особини, популяції чи угруповання....
16. РЕСУРСИ РОСЛИННІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РОСЛИННІ – уся фітомаса (надземна й підземна) вищих і нижчих рослин незалежно від того, використовується вона в даний момент людиною чи ні....
17. ВІОЛЕНТИ Екологія – охорона природи ВІОЛЕНТИ – види, найбільш здатні до утворення угруповань або укорінення в них. Інтенсивно розвиваються, захоплюючи територію, закріплюють її за собою. Пригнічують суперника переважаючою енергією життєдіяльності та повнотою використання умов середовища....
18. СИНУЗІЯ Екологія – охорона природи СИНУЗІЯ -1) екологічно і просторово відокремлені частини фітоценозу, що складається з рослин однієї або кількох близьких життєвих форм’, 2) сукупність популяцій рослин і тварин, пов’язаних між собою заг. вимогами до середовища існування....
19. ПРИРОДООХОРОННЕ ВИХОВАННЯ Екологія – охорона природи ПРИРОДООХОРОННЕ ВИХОВАННЯ – процес систематичного і цілеспрямованого формування у людини екол. світогляду, що базується на свідомому, бережливому ставленні до природного середовища, знанні теор. основ і практ. способів охорони природи....
20. ЕКОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА – наука про заг. закономірності взаємовідносин рослинних і тваринних організмів та середовища....
21. ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) Екологія – охорона природи ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) – використання якомога меншої кількості прир. ресурсів для отримання одиниці кінцевого продукту, мінімізація впливів на навколишнє прир. середовище, а також застосування найраціональніших взаємозамінних технологій для отримання досягнутого або більшого корисного ефекту....
22. ДОЗИМЕТР Екологія – охорона природи ДОЗИМЕТР – прилад для вимірювання дози іонізуючого випромінювання. Показує не інтенсивність випромінювання в даний момент, а дозу, одержану за певний проміжок часу....
23. КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – суб’єктивне відчуття та об’єктивний стан повного здоров’я за даних умов середовища, що оточує людину, включаючи його прир. і соц.-екон. показники....
24. ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – формування у людини свідомого сприйняття довкілля, почуття особистої соц. відповідальності за діяльність, що так чи інакше пов’язана з перетворенням навколишнього природного середовища, упевненості в необхідності бережливого ставлення до природи, розумного використання її багатств....
25. ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА – межі фіз.-хім. можливостей середовища, вичерпання яких у процесі госп. діяльності людини призводить до небажаних змін у ньому (напр., порушення екол. рівноваги)....
26. ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ. одиниць єдиної цілісної екосистеми – біосфери. Завданнями Е. г. є: виявлення впливу геохім. чинників середовища на живі організми, їх хім. і […]...
27. ПОСТКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПОСТКЛІМАКС – реліктова форма ція, що зв’язана з попереднім клімаксом та збереглася в даному місці завдяки місцевим (грунтовим чи іншим) умовам на території, клімат якої в даний час уже не сприяє розвитку попереднього клімаксу....
28. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
29. ДЕФІЦИТ ВОЛОГИ (В ГРУНТІ) Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ ВОЛОГИ (В ГРУНТІ) – різниця між найменшою вологоємністю грунту та фактичною його вологістю в даний момент. Д. в. виражають у міліметрах шару води або у відсотках відносно маси сухого грунту....
30. ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін. види біол., хім. та фіз. канцерогенезу....