Суть і складові науково-технічної революції
Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ
ТЕМА 5. НТР – КРОК У МАЙБУТНЄ
§ 30. Суть і складові науково-технічної революції
Науково-технічний прогрес і науково-технічна революція. Науково – технічний прогрес (НТП) знайшов відбиття у відкритті нових знань і застосуванні їх у суспільному виробництві, що дає змогу по-новому поєднувати й комбінувати наявні ресурси з метою збільшення випуску кінцевої якісної продукції. Він передбачає створення і впровадження нової техніки і технології, розробку нових методів управління
Науково-технічний прогрес – поступальний рух людського суспільства в розвитку науки й техніки.
Науково-технічний прогрес може розгортатися двома шляхами – еволюційним і революційним. Еволюційний розвиток передбачає подальше вдосконалення вже відомої техніки й технології – збільшення потужностей (продуктивності) машин і обладнання, транспортних засобів. Так, якщо на початку 50-х років ХХ ст. найбільший морський танкер вміщував до 50 тис. т нафти, у 60-х роках з’явилися супертанкери вантажопідйомністю понад 300 тис. т, то нині нафту возять танкерами тоннажністю до 500-550 тис. т.
Революційний
Водночас із поняттям “науково-технічний прогрес” вживають вужчий термін – науково-технічна революція (НТР), яка спирається на досягнення науки й техніки, використовує нові джерела енергії, широко застосовує електроніку, принципово нові технологічні процеси, прогресивні матеріали з раніше заданими властивостями.
Науково-технічна революція – докорінні якісні зміни в продуктивних силах, спричинені перетворенням науки в безпосередню продуктивну силу суспільства.
Історія НТР. В історії НТП виділяють дві промислові революції і одну науково-технічну революцію, яка триває й досі. Під час першої промислової революції (кінець XVIII – початок ХІХ ст.) відбулася спеціалізація знарядь праці й інструментів за умов мануфактурного розвитку капіталізму в промисловості. Це поступово готувало основу для переходу (наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.) до другого етапу в розвитку техніки – до великого машинного виробництва і до виникнення істотно нового технологічного способу виробництва. Цю революцію тому і звуть промисловою (або електротехнічною), що вона торкнулася насамперед промисловості і транспорту, проте майже не позначилася на сільському господарстві. Головним її речовим символом можна вважати парову машину (паровоз, пароплав тощо). Територіально промислова революція охопила тільки Європу і Північну Америку.
Сучасну НТР часто називають перманентною (безперервною). Деякі вчені навіть виділяють дві послідовні науково-технічні революції. Перша НТР сталася в розвинених країнах у 50-60-х рр. ХХ ст. і розвивалася за трьома основними науково-технічними напрямками: перший – освоєння енергії атома; другий – квантова електроніка, створення лазерної техніки, електронних перетворювачів енергії; і нарешті, третій – кібернетика та обчислювальна техніка, створення поколінь ЕОМ.
Друга НТР розгорнулася в останній чверті XX ст. Її ядром стала інша тріада, зокрема мікроелектроніка, біотехнологія та інформатика. Саме ця НТР започаткувала перехід до постіндустріального технологічного способу виробництва. Хто володіє інформацією, той володіє світом – так характеризують інформаційну революцію, якою нині охоплені всі галузі науки, техніки, промислового виробництва, усі сфери суспільного життя тощо.
Основні риси НТР. Однією з основних рис сучасної НТР є надзвичайно швидкий розвиток науки, що перетворилася на одну з провідних сфер людської діяльності.
Це сталося завдяки сучасній освіті і великим витратам на наукові дослідження. Особливо значні досягнення у сфері освіти і науки мають США, Японія, ФРН, Франція, Велика Британія, малі промислово розвинуті країни Європи.
Другою важливою рисою є всеосяжність та універсальність НТР, яка змінює всі галузі і сфери, охоплює не тільки матеріальне виробництво, а й сферу послуг, впливає на психологію і ментальність мешканців розвинутих країн. Так, спеціалісти можуть пишатися масовим застосуванням у виробництві роботів, а пересічна людина здобутки НТР може оцінити, маючи змогу негайно зателефонувати в будь-яку країну, швидко розрахуватися в магазині за допомогою електронної кредитної картки чи миттєво переказати гроші партнеру в інший кінець світу.
НТР різко підвищила вимоги до рівня кваліфікації трудових ресурсів, вона сприяла тому, що в усіх сферах людської діяльності зросла частка розумової праці. Нова техніка і новітні технології потребують нового працівника, освіченого, кваліфікованого, дисциплінованого, який гнучко пристосовується до нововведень.
Важливою особливістю НТР є те, що вона зародилася ще в роки Другої світової війни як військово-технічна революція. Найгучніше про її початок звістив вибух атомної бомби в Хіросімі в 1945 р. Протягом всього періоду “холодної війни” НТР ще більшою мірою була орієнтована на використання новітніх досягнень наукової думки у військових цілях.
Людство не раз було свідком того, як наукові відкриття й нові технології були використані не на користь людям, а навпаки, завдали їм великої шкоди.
Мал. 64. Складові НТР
Складові науково-технічної’ революції. Сучасна НТР є складною системою, що утворена чотирма взаємодіючими частинами (мал. 64).
Роль науки в системі “наука – техніка – виробництво” в епоху НТР стрімко зростає. Функцію безпосередньо продуктивної сили наука виконує через механізм реалізації наукових винаходів у машинах, робочій силі, предметах праці та інших елементах продуктивних сил, а також через перетворення науки на самостійний чинник виробництва, на відносно самостійну силу економічного прогресу.
За даними ЮНЕСКО, у науково-дослідну діяльність в усьому світі нині залучено майже 8,2 млн осіб, зокрема в країнах – членах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – 4,7 млн, у країнах, що розвиваються, – 1,9 млн, у країнах з перехідною економікою – 1,6 млн осіб. Високий науковий потенціал мають США, у яких загальна кількість учених та інженерів становить 1 млн, а також Японія (800 тис.), ФРН (250 тис.), Франція і Велика Британія (по 150 тис). Країни, що розвиваються, на цьому тлі виглядають значно відсталішими, окрім Китаю (420 тис.) та Індії (140 тис.). Певний науково-технічний потенціал (до 20 % світового) мають країни з перехідною економікою.
Витрати на науку, або науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) постійно зростають. Питома вага витрат на НДДКР у ВВП розвинутих країн коливається на рівні від 2 до 3 % (США та Японія – понад 3 %, Німеччина – 2,9 %, Південна Корея – 2,8 %, Франція – 2,6 %, Велика Британія – 2,5 %, Італія – 2,3 %, Канада – 1,9 % тощо). У країнах, що розвиваються, ця частка витрат не перевищує 0,5 %.
Техніка і технологія в епоху НТР поєднують наукові знання й відкриття і тісно взаємодіють між собою. Нову техніку і технологію з метою підвищення ефективності виробництва і продуктивності праці використовують у різних галузях економіки: машинобудуванні, нафтовидобуванні, транспорті, сільському господарстві, туризмі, фінансовій сфері тощо.
Техніку і технології класифікують за напрямками застосування, згідно з чим виділяють такі їхні функції. Працезберігаюча функція техніки і технології сприяє підвищенню ефективності виробництва, а отже, і продуктивності праці. При цьому ручну працю можуть замінювати машинами. Найвищі показники продуктивності праці зареєстровані в США, Канаді, Швейцарії, Норвегії, Бельгії та ін.
Ресурсо-матеріало-зберігаюча функція грунтується на застосуванні технічних засобів і технологічних процесів, що зменшують витрати палива, енергії та сировини на всіх етапах виробничого циклу. Так, в епоху НТР значного розвитку набуло використання вторинної сировини (металобрухту для виробництва сталі, алюмінію, міді та ін., макулатури для отримання паперу).
Природоохоронна функція спрямована на зменшення кількості шкідливих викидів у навколишнє середовище завдяки використанню маловідходних і безвідходних технологій. Дедалі більшого поширення набуває обладнання для очищення від шкідливих і небезпечних, зокрема і ядерних, відходів, для очищення води, для переробки твердих відходів тощо. Основні райони виробництва і споживання такої екотехніки та екотехнологій – Європа і Північна Америка.
Щороку зростає значення інформаційної функції техніки і технологій, що стосується насамперед засобів зв’язку (телефон, відеотелефон, телефакс, телеграф, факсимільний, радіорелейний зв’язок, електронна пошта), активно поширюється мобільний зв’язок. Інтенсивно розвиваються сучасні інтернет – технології, які вже не лише обслуговують світову економіку, а безпосередньо беруть участь у її функціонуванні. Приблизно 3/4 від усіх світових послуг зв’язку припадає на Західну Європу і Північну Америку, а найвищого рівня розвитку інформаційних технологій досягли США.
Виробництво в епоху НТР розвивається за шістьма головними напрямками:
– електронізація, що передбачає насичення всіх сфер людської діяльності засобами електронно-обчислювальної техніки, яка повністю змінює технологію багатьох виробничих процесів. Вона дедалі більше проникає в освіту, охорону здоров’я й побут людей і багато в чому визначає весь хід НТР. Насамперед це стосується США, Японії, ФРН, деяких нових індустріальних країн;
– комплексна автоматизація, що розпочалася в 50-х рр. XX ст. з появою ЕОМ і отримала поштовх до подальшого розвитку в 70-х рр. завдяки застосуванню мікроЕОМ і мікропроцесорів у багатьох галузях виробничої й невиробничої сфер. Нині роботобудування стало однією з найважливіших наукоємних галузей виробництва, а загальна кількість промислових роботів у світі на початку ХХІ ст. перевищила 1 млн. Найбільшим парком таких роботів володіють Японія, США, ФРН, Італія, Південна Корея, Франція;
– перебудова енергетичного господарства, що спрямована на енергозбереження та вдосконалення структури паливно-енергетичного балансу, широке використання нових джерел енергії. Особливо це стосується атомної та нетрадиційної енергетики;
– виробництво нових матеріалів, що ставить нині значно вищі вимоги до старих конструкційних матеріалів (чорних і кольорових металів, синтетичних полімерів) і зумовлює появу принципово нових композиційних і напівпровідникових матеріалів (берилій, літій, титан тощо);
– розвиток біотехнології, що як напрямок виробництва виник у 70-х рр. ХХ ст. і застосовується нині з метою підвищення продуктивності сільського господарства, розширення асортименту продуктів харчування, збільшення біоенергетичних ресурсів, захисту довкілля тощо. Дуже успішно розвивається в США, Японії, ФРН, Франції та ін.;
– космізація сприяла появі такої новітньої наукоємної галузі, як аерокосмічна промисловість. З нею пов’язане створення багатьох нових машин, приладів, сплавів, деякі з них потім застосовують у різних сферах життя та господарства. Водночас з новими напрямками в епоху НТР велику роль відіграють і ті, що стали вже традиційними способами вдосконалення виробництва, зокрема механізація, електрифікація, хімізація.
Управління на сучасному етапі НТР потребує нових підходів. Сучасний світ живе в епоху “інформаційного вибуху”, коли обсяг наукових знань і кількість джерел інформації стрімко збільшуються. Випуск різної інформаційної техніки став однією з найновіших наукоємних галузей виробництва. Наукоємні галузі тяжіють до джерел добре організованої і різноманітної інформації і зазвичай розміщені у великих містах і міських агломераціях.
Мал. 65. Інтернет-кафе – улюблене місце міжнародного спілкування сучасної молоді
Нині вже майже сформувався світовий інформаційний простір, велику роль у створенні якого відіграє Інтернет – всесвітня комп’ютерна телекомунікаційна система, започаткована в США 1969 р. Нею користуються десятки мільйонів людей по всьому світу (мал. 65).
Це цікаво
Одну з перших електронних обчислювальних машин – ЕНІАК – було створено 1946 р. Завдовжки вона сягала понад 30 м, а важила 30 т її обслуговувала ціла команда інженерів-техніків. У березні 2002 р. розпочав роботу найпотужніший нині суперкомп’ютер під назвою “Симулятор Землі”. Він складається з 5120 процесорів, розташовується в приміщеннях Інституту Землі в м. Йокогама і займає площу 3250 м2. Цей суперкомп’ютер може виконувати 5 трлн операцій за секунду. За його допомогою моделюють глобальні зміни клімату на планеті, рух тектонічних плит, зміну рози вітрів, передбачають природні катастрофи тощо.
Кількість користувачів Інтернету в Україні щомісяця збільшується на 200 тис. і становить вже близько 10 млн осіб.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...