СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО В ПЕРІОД НАУКОВ-ТЕХНІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
Розділ 1 Загальна економіко-географічна характеристика світу
ТЕМА 4 СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО
§ 15. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО В ПЕРІОД НАУКОВ-ТЕХНІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
Науково-технічна революція (НТР). Уся історія людства тісно пов’язана з поступальним взаємозалежним розвитком науки і техніки, що веде до їх постійного вдосконалення. Це явище називають науково – технічним прогресом. Він був завжди і не припиниться ніколи, поки існує людство, яке прагне поліпшувати все, що було створене минулими поколіннями. Протягом останніх століть не раз
Головні риси НТР. Сучасна науково-технічна революція істотно відрізняється від промислових переворотів минулих століть рядом ознак (схема 29).
По-перше, на відміну від промислових переворотів, наслідки яких відчувалися лише у певних галузях, НТР має універсальний характер. Це означає, що вона охоплює всі сфери людської діяльності: виробництво, побут, освіту, культуру, охорону здоров’я, проникає у психологію людини. Важко уявити собі сучасне виробництво без комп’ютера і верстатів-автоматів, оселю – без телевізора чи радіоприймача, транспортну систему – без літака або сучасного автомобіля. Якщо перші космічні польоти сприймались як щось надзвичайне, то тепер стала буденною робота космонавтів на орбіті Землі. Промислові перевороти відбувалися лише в розвинених країнах, а сучасна НТР у тій чи іншій формі охоплює всі держави світу.
По-друге, для сучасного світу характерні високі темпи науково – технічних перетворень, і тому моральне зношення техніки випереджає фізичне. Кожних 10-15 років цілком оновлюється асортимент продукції.
Cхема 29. Науково-технічна революція
Техніку, яка ще здатна працювати, списують через її принципову застарілість. Ще не так давно у побуті для відтворення звуку використовували грамплатівки та бобіни магнітофонів. Нині їх зовсім знято з виробництва. Їхнє місце посіли аудіокасети й компакт-диски. Рахівницю у продавця замінили калькулятори.
По-третє, в період НТР докорінно змінилася роль людини у виробництві. Якщо з переходом до машинного виробництва у XVIII-XIX ст. були механізовані лише деякі процеси, що заміняли фізичну працю людини, то зараз відбувається перехід до “безлюдних” підприємств. Проте роль людини зменшується лише у сфері фізичної праці. Роль інтелектуальної роботи навпаки зростає. Тому небувалого значення набула освіта, без якої людина не в змозі керувати сучасною технікою. Отже, відбувається інтелектуалізація праці.
Часто вживають також поняття “військово-технічна революція”. Це пов’язане з тим, що досягнення НТР спочатку використовують у військовій сфері і лише згодом – для цивільних потреб. Так відбулося з використанням ядерної енергії. Спершу пролунали вибухи ядерної бомби, а з часом атомні електростанції почали забезпечувати струмом господарські об’єкти та помешкання людей. Перші космічні супутники мали розвідувальні завдання, а пізніше їх почали застосовувати у метеорології, телебаченні, зв’язку.
Головні складові НТР. Науково-технічна революція – система, що складається з таких основних частин: наука, техніка і технологія, виробництво, управління. Усі вони тісно пов’язані між собою.
Роль сучасної науки істотно відрізняється від ролі, яку вона відігравала у минулі століття. Якщо раніше наука цінувалася як система знань і працювала заради пізнання законів існування навколишнього світу, то нині вона стала частиною виробництва. Її роль особливо зросла у зв’язку з тим, що виробництво стало дуже наукомістким. Тому економічно розвинені країни виділяють на розвиток науки 2-3 % національного бюджету. У країнах, що розвиваються, цей показник поки що низький – 0,4 %. Сучасна наука неможлива без новітньої системи освіти. Так, зокрема, успішне впровадження Японією у виробництво досягнень НТР безпосередньо пов’язане з унікальною системою освіти. У цій країні працюють понад 450 університетів, що проводять великі науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські розробки. 85 % усіх світових асигнувань на такі дослідження роблять країни “Великої сімки”, в тому числі 1/2 з них – США. В Японії, Франції, США створено технополіси – зони діяльності, де об’єднані науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади та наукомісткі виробництва.
Наукові знання та відкриття втілюються у техніці та технології.
Техніка (з грец. – мистецтво, майстерність) – сукупність механізмів, що забезпечують роботу виробництва та сфери послуг. Технологія – система способів та прийомів виробництва. Технологія не матеріальна, проте саме за її допомоги наукові дослідження впроваджуються у виробництво. Головною метою застосування новітніх технологій є підвищення продуктивності праці та якості продукції або послуг. Крім того, в період НТР з’явилися технології, спрямовані на матеріалозбереження та енергозбереження, наприклад: використання вторинної сировини для виробництва паперу або металу, зменшення металомісткості машинобудування, використання нових електроламп, що споживають значно менше електроенергії, і т. ін.
У період НТР паралельно існують два шляхи розвитку техніки і технології: еволюційний і революційний. Еволюційний шлях передбачає подальше вдосконалення вже наявних механізмів або технологій, переважно шляхом кількісних змін. Наприклад, протягом XX ст. зростала вантажність літаків. Тепер українські літаки “Руслан” і “Мрія” здатні піднімати на борт відповідно 150 т і 250 т вантажів. Перша електронно – обчислювальна машина була створена у 1946 р. в США і мала дуже великі розміри: складалася з 18 тис. електронних ламп, займала площу 200 м2 і важила 30 т. Нині ж відбувся перехід до мікропроцесорів, що використовуються в багатьох галузях виробництва. Протягом останніх десятиліть змінювалося поняття “супертанкер”. Якщо у 50-х pp. XX ст. так називали судно, в якому вміщувалося 50 тис. т нафти, то в 60-х pp. XX ст. – 100-300 тис. т, у 70-х pp. XX ст. – 400-550 т, а нині – 1 млн т. Найбільші танкери були збудовані в Японії та Франції. Вони мають довжину 480 м. Проте такі велетні мають і свої недоліки. Вони дають осадку 28 м, тому головні судноплавні канали – Суецький та Панамський – для них недоступні.
Революційний шлях полягає у переході до якісно нової техніки і технології. Наприклад, традиційний скальпель у хірургії поступово замінюється лазером; лампові телевізори поступилися місцем тим, що працюють на мікросхемах, друкарські машинки витіснили багатофункціональні комп’ютери, а кінопроектори – відеомагнітофони та DVD-плеєри.
В епоху НТР новітня техніка і технологія обслуговують виробництво. Воно має розвиватися за такими напрямами: електронізація, комплексна автоматизація, запровадження нових джерел енергії, виробництво нових матеріалів, широке залучення методів біотехнології та космізація.
Електронізація передбачає насичення виробництва засобами електронно-обчислювальної техніки (ЕОМ). Сучасні ЕОМ здійснюють кілька мільярдів операцій за секунду. Крім того, вони здатні опрацьовувати нецифрову інформацію, тобто “розуміти” мову людини. Електроніка стала провідною галуззю виробництва у високорозвинених та нових індустріальних країнах. Найбільший парк ЕОМ мають США, Німеччина та Японія. Електронізація дедалі більше впроваджується і в невиробничі сфери: охорону здоров’я, освіту, побутові послуги.
З мікроелектронікою тісно пов’язана й комплексна автоматизація, що забезпечила широке запровадження у виробництво роботів.
Саме уявлення про роботів з часом змінювалося. Письменники-фантасти малювали їх як металевих людиноподібних істот. Проте головна роль роботів – не копіювати зовні людину, а замінити деякі її функції. Роботи часто працюють на мікропроцесорах – мікроелектронних логічних пристроях, що вмонтовуються в різні механізми для керування їхньою роботою. Перший промисловий робот почав працювати на автомобільному заводі фірми “Дженерал моторс” у 1961 р. У 1967 р. із США роботи потрапили до Японії, де почалося їх інтенсивне виробництво. Більшість роботів, які нині працюють у виробництві, належать до першого покоління. Вони виконують механічну роботу: зварювання, пресування, шліфування, складання деталей тощо. Роботи другого покоління обладнані пристроями для розпізнавання навколишнього середовища. Роботи третього покоління володітимуть основами інтелекту: будуть здатні “бачити”, “чути”, “відчувати”. Відбувається перехід від використання роботів на окремих стадіях виробництва до створення заводів-автоматів та гнучких виробничих систем, які працюють майже без втручання людини. Близько 20 % таких виробництв працюють у Японії, ще 17 % – у США. Вчені вважають, що пріоритетними сферами залучення роботів є атомна енергетика, транспорт, торгівля, медицина, прибирання вулиць та приміщень, освоєння екстремальних умов (океанічне дно, космічний простір).
Запровадження нових джерел енергії у виробництво розпочалося з 50-х pp. XX ст., коли були розроблені перші програми з використання атомної енергетики. На початку XXI ст. у світі працювало понад 500 атомних електростанцій, що давали близько 17 % електроенергії світу. Після катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 р. в багатьох країнах світу почалося згортання програм розвитку цього виду енергетики. Проте існує думка, що з огляду на виснаження паливних ресурсів у XXI ст. знову зросте інтерес до атомної енергетики. Паралельно збільшується використання нетрадиційних джерел енергії: сонячної, вітрової, геотермальної, припливної та ін. Поки що їх частка у загальному виробництві електроенергії дуже незначна.
Останнім часом у виробництво залучається все більше нових матеріалів, значна частина яких не існує у природі. Підраховано, що лише за останніх 30 років у світі було створено понад 2,5 тис. нових хімічних речовин, які замінили старі. Замість сталі тепер використовують пластмаси. Широко застосовуються рідкісні кольорові метали: берилій, літій, титан. З’явилися композиційні матеріали, тобто такі, що поєднують у собі властивості кількох речовин: металопластика, металокераміка, склоплас – тика тощо.
У 70-х pp. XX ст. виникла нова наукомістка галузь виробництва – біотехнологія. Вона пропонує сучасні методи отримання корисних для людини продуктів та ресурсів за допомогою живих істот та зміни у їхній будові. Найширшого розвитку біотехнологія набула в США, Японії, Німеччині, Франції. Основними її методами є мікробіологічний синтез (вирощування мікроорганізмів для виробничих потреб, наприклад дріжджів, молочнокислих бактерій, оцтовокислих бактерій тощо), генна інженерія (втручання у спадковий апарат організмів для створення бажаних якостей, наприклад розміру плоду, кількості насінин у плоді тощо), клітинна інженерія (вирощування з кількох клітин цілого організму, тобто клонування, з метою одержання точної копії живої істоти з потрібними ознаками або окремих органів). Останній метод набув особливого розголосу. Спершу так вирощували рослини, пізніше – примітивних тварин. А в середині 90-х pp. XX ст. за допомогою клонування вдалося виростити овець, згодом – мавп. У Республіці Корея були розпочаті експерименти з клонування людини, які зараз призупинені з етичних міркувань. Розвиток біотехнології привів до виникнення біоіндустрії, яка набуде широкого застосування не лише у сільському господарстві та промисловості, а й у медицині, енергетиці, створенні безвідхідних виробництв.
Космізація виробництва передбачає використання космічних досліджень у господарській діяльності людини. Перші польоти у космос здійснювалися з пізнавальною метою. Тепер важко уявити життя країн без метеорологічних чи телевізійних супутників. На орбіті проводяться дослідження, які використовуються на Землі. За допомогою зйомок із супутників складаються точні географічні карти. Таким чином, космічні дослідження міцно увійшли у наше повсякденне життя. У недалекому майбутньому стануть можливими міжпланетні перельоти або й колонізація людством інших планет Сонячної системи та Місяця. Такі проекти розробляються у США, Великобританії, Китаї.
У період НТР особливого значення набуває проблема керування сучасним виробництвом та величезним потоком інформації, що вимагає спеціальної підготовки. А керувати всією кількістю даних людина просто не в змозі. Підраховано, що на початку XX ст. обсяг інформації подвоювався кожні 50 років, у середині століття – кожні 10 років, у 70-х pp. XX ст. – 5-7 років, у 80-х pp. – 20 місяців, у 90-х – щорічно. Орієнтуватися у такій кількості даних можуть тільки машини. Наука про керування, одержання, зберігання, передавання та обробку інформації дістала назву кібернетика (з грец. – мистецтво управляти). Вона виникла в 1949 р. Серед українських учених-кібернетиків найбільш відоме ім’я академіка Віктора Глушкова. Усі системи – людський мозок, комп’ютер, людське суспільство – здатні сприймати, запам’ятовувати та обробляти інформацію. Головне завдання кібернетики – автоматизація розумової праці та складних систем керування. Кібернетика допомагає керувати господарством країн та окремих територій. Метою кібернетики є створення штучного інтелекту, адже й досі ще жодна машина не здатна мислити. Вона працює лише за стереотипами, запрограмованими людиною. Попереду інших країн за розвитком інформатизації та керування йдуть США, в яких повна інформатизація прогнозується на друге десятиліття XXI ст. Величезні програми з кібернетики здійснюються також у Японії, Канаді, Швеції, Іспанії, Австралії.
Вплив НТР на світове господарство. Сучасне світове господарство істотно змінюється під впливом бурхливого розвитку науки і техніки. Це виявляється у трьох основних напрямах: прискоренні темпів виробництва, змінах у галузевій структурі економіки та зрушеннях у розміщенні господарства.
Зміни у галузевій структурі господарства в період НТР мають глибокий характер. По-перше, змінилося співвідношення між виробничою і невиробничою сферами. Кількість працівників у сфері послуг стрімко зростає і вже досягла 1/3 всіх працюючих. Водночас скорочується зайнятість у виробничій сфері.
По-друге, у сфері матеріального виробництва змінюються пропорції між її галузями: стабілізується кількість працівників у промисловості та транспорті, скорочується – у сільському господарстві, зростає – у торгівлі.
По-третє, істотні зрушення відбуваються також у структурі кожної з галузей. У промисловості зменшується зайнятість у видобувній галузі й зростає в обробній. Проте останнім часом найшвидшими темпами зростає роль “авангардної трійки” галузей: машинобудування (в період НТР забезпечує господарство машинами та механізмами), електроенергетики (без якої не працюватиме жодна машина) та хімічної промисловості (дає виробництву нові матеріали). На ці три галузі припадає половина всього промислового виробництва світу. При цьому на перший план виходять новітні наукомісткі галузі: мікроелектроніка, приладобудування, робото – будування, авіаракетокосмічна промисловість, хімія органічного синтезу. Одночасно значення старих галузей промисловості (чорна металургія, текстильна та лісова промисловість) зменшується.
У сільському господарстві зменшується кількість зайнятих у рослинництві й дещо зростає у тваринництві. У рослинництві відбулася “зелена революція”, яка полягала у запровадженні високопродуктивних сортів рослин, механізації господарства та меліорації земель. У тваринництві відбувся перехід деяких видів виробництва (птахофабрики, комплекси з розведення великої рогатої худоби) на індустріальні технології. На цих виробництвах запроваджується не тільки механізація, а й автоматизація, тобто керування за допомогою машин та механізмів.
Нові технології у транспортному машинобудуванні
У період НТР зростає роль перевезень пасажирів та вантажів. Дещо зменшується значення старих видів транспорту (річкового, морського, залізничного) і зростає роль новітніх (повітряного, автомобільного, трубопровідного, електронного). Значно спростила перевезення контейнеризація вантажів. Проте й старі види транспорту зазнають істотних змін. З’являються нові транспортні засоби: потяги на повітряній подушці та магнітній підвісці, судна на підводних крилах, судна-атомоходи та ін. На київському заводі “Авіант” розроблено дослідницький екземпляр новітнього транспортного засобу, який поєднує в собі найкращі властивості автомобіля і гелікоптера. Йому дали робочу назву “аероавто”.
Науково-технічна революція змінила товарну структуру торгівлі. Зростає купівля та продаж готових товарів, скорочується – сировини та продовольства. Виникла нова форма торгівлі – технологіями: ліцензіями, патентами, технічним досвідом. Головним продавцем технологій на світовому ринку є США, а покупцем – Японія.
Відбуваються істотні зрушення у розміщенні виробництва: роль одних чинників, до яких тяжіють підприємства, зменшується, інших – зростає. Колись визначальний сировинний чинник, тепер має другорядне значення. Натомість зростає роль транспортного чинника. Економіка високорозвинених країн нині працює переважно на імпортній сировині, тому господарські об’єкти переміщуються до морських узбереж. Вплив такого чинника, як трудові ресурси, теж збільшується. Особливо це стосується розміщення трудомістких та наукомістких галузей. Підвищується роль кваліфікованих кадрів. При розміщенні підприємств дедалі більше враховується екологічний чинник. Усе частіше “брудні” виробництва переносяться у райони з меншою концентрацією населення. Високорозвинені країни виносять філії своїх екологічно небезпечних виробництв (зокрема кольорову металургію) до країн, що розвиваються. Таким чином ми живемо в період науково-технічної революції, яка істотно впливає на всі сфери людської діяльності.
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ:
– Сучасний період розвитку суспільства називають науково-технічною революцією. Гі головними рисами є: універсальність, високі темпи науково-технічних перетворень, докорінна зміна ролі людини у виробництві та військово-технічна революція. Складовими частинами НТР вважають науку, техніку й технологію, виробництво та керування. Виробництво в сучасному світі має такі основні напрями розвитку: електронізація, комплексна автоматизація, запровадження нових джерел енергіі, синтез нових матеріалів, широке залучення методів біотехнології та космізація.
– Науково-технічна революція істотно вплинула на світове господарство. По-перше, прискорилися темпи розвитку господарства. По-друге, змінився його галузевий склад. Постійно зростає роль невиробничої сфери і зменшується – виробничої. У промисловості найшвидшими темпами розвивається “авангардна трійка” галузей: машинобудування, електроенергетика та хімічна промисловість. По – третє, відбулися зрушення у розміщенні господарства: на географію виробництва менше впливає сировинний чинник, більше – транспортний, трудових ресурсів, екологічний.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...