СХРЕЩУВАННЯ

Related posts:

1. ГЕТЕРОЗИС ГЕТЕРОЗИС – один із прийомів селекції, що дозволяє збільшувати ріст, розвиток; підвищує життєвість і продуктивність потомства, отриманого від схрещування різних видів, сортів, порід. Г. забезпечує потомству довголіття, вищу витривалість у порівнянні з батьками. Цей прийом широко застосовується в практиці виведення нових сортів рослин і порід тварин. Г. сильно проявляється тільки в першому поколінні, тому у […]...
2. ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ – є дуже важливим у бджільництві. Наприклад, завезені бджоли й високоплідні матки відомої породи поліпшують робочі якості місцевих бджіл. А до поліпшення якості місцевих бджіл прагне кожний бджоляр. Бджоли різних країн, зон й областей мають свої особливості. Вони являють собою природно сформовані примітивні породи, які можуть бути вихідним матеріалом для виведення […]...
3. ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я – її необхідно мати як на великій, так і на маленькій пасіці. На всіх пасіках проводять племінну роботу, тобто відбір на плем’я високопродуктивних бджолосімей. Цим сім’ям забезпечують відповідні умови годівлі й утримання, щоб мати сильні сім’ї протягом усього року. Цінність породи оцінюється за господарсько-корисними ознаками бджолиної сім’ї, а бджоли таких сімей чудово використовують […]...
4. БДЖОЛИ КУБАНСЬКІ БДЖОЛИ КУБАНСЬКІ – поширені в низинних районах Грузії, Вірменії, у Передкавказзі (Краснодарському та Ставропольському краях). Б. к. добре пристосовані тільки до цих кліматичних умов. Під час перевезення їх у північніші райони вкрай погано переживали зими, виявилися малопродуктивними. У період зимівлі Б. к. потрібні щомісячні очисні обльоти. Чудово працюють в умовах спекотного літа. Миролюбна порода. У […]...
5. АНАЛІЗУЮЧЕ СХРЕЩУВАННЯ – ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ Біологія – універсальний довідник ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ АНАЛІЗУЮЧЕ СХРЕЩУВАННЯ Особини з домінантними ознаками при однаковому фенотипі можуть мати різні варіанти генотипів: АА (гомозиготи) або Аа (гетерозиготи). Особини з рецесивною ознакою мають лише один варіант генотипу – аа і один фенотиповий прояв. Для визначення генотипу особин із домінантною ознакою проводиться аналізуюче […]...
6. ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ – залежить від біологічних особливостей порід і кліматичних умов тієї місцевості, де вони живуть. Найактивнішими в пошуку узятку вважаються кіпрські, сірі гірські, країнські й Італійські породи бджіл. Кіпрські*місцеві бджоли були змушені пристосуватися до первинних умов перебування, де медоносна рослинність відрізнялася бідністю, що виробило в них крайню злобливість. Через […]...
7. ПОРОДИ БДЖІЛ ПОРОДИ БДЖІЛ. Вид медоносної бджоли містить у собі кілька груп, зв’язаних між собою рядом перехідних форм. Бджоли, які населяють різні географічні райони й відрізняються одна від одної певними ознаками, являють собою географічні раси або підвиди (популяції) бджіл. Популяції виникають у результаті природного добору. У країнах СНД розводять українську породу бджіл, середньоросійську, кубанську, далекосхідну, грузинську, кавказьку, […]...
8. МОНОГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ – ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ Біологія – універсальний довідник ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ МОНОГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ Основні закономірності спадковості були відкриті Г. Менделем (1865). Метод, що використовував Мендель при виведенні законів, називається гібридологічним. Гібриди – нащадки, одержані внаслідок схрещування двох організмів, що несуть альтернативні ознаки. Для дослідів Мендель вибрав рослину горох з таких міркувань. Горох – самозапильна […]...
9. ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміна зовнішньої та внутрішньої будови дорослих особин. Це явище спостерігається в неблагополучних сім’ях, при поганому утриманні бджіл. В. б. відзначається в окремих сім’ях, не масово. Відомі такі прояви В. б.: – бджоли-альбіноси – поява в бджолиній сім’ї особин із білими очима. Зазвичай вони нічого не бачать і приречені […]...
10. ДИГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ – ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ Біологія – універсальний довідник ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ ТА СЕЛЕКЦІЇ. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ ДИГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ Дигібридне схрещування – схрещування, за якого батьківський організм відрізняється двома парами альтернативних ознак. Завдяки йому вдалося встановити, як успадкування однієї ознаки впливає на характер успадкування іншої. У досліді Мендель вивчав характер успадкування забарвлення і форми насіння гороху. Вихідні батьківські особини були […]...
11. ВАГА БДЖІЛ ВАГА БДЖІЛ – визначається для того, щоб знати силу бджолиної сім’ї. Крім того, вага бджіл різних порід неоднакова. Прийнято вважати, що в 1 кг міститься 11 тис. бджіл з порожніми зобиками. Сім’я, яка щойно відроїлася й у якій усі бджоли із заповненими медом зобиками, важить 4-4,5 кг і вміщає приблизно 35 тис. бджіл, або в […]...
12. Дигібридне схрещування Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ГЕНЕТИКА ТА СЕЛЕКЦІЯ Дигібридне схрещування У разі дигібридного схрещування батьківське покоління відрізняється двома парами альтернативних ознак. Завдяки йому вдалося встановити, як успадкування однієї ознаки впливає на характер успадкування іншої. У досліді Мендель вивчав характер успадкування забарвлення і форми насіння гороху. Вихідні батьківські особини були гомозиготними за […]...
13. ІНБРИДИНГ Екологія – охорона природи ІНБРИДИНГ – примусове самозапилення або схрещування споріднених організмів. У самозапильних рослин (пшениця, ячмінь, цитрусові) І. – норм, явище, а в тварин та перехреснозапильних рослин воно спричинює зниження життєздатності потомства; система розведення тварин, згідно з якою застосовують спаровування споріднених особин....
14. Моногібридне схрещування. Закони Менделя Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ГЕНЕТИКА ТА СЕЛЕКЦІЯ Моногібридне схрещування. Закони Менделя Основні закономірності успадкування властивостей і ознак були відкриті чеським дослідником Грегором Менделем у 1865 р. Однак результати його досліджень не були належно оцінені та залишалися маловідомими до 1900 р., коли водночас три дослідники (Г. де Фріз у Голландії, К. […]...
15. БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК – спеціалізоване пасічне господарство, основним завданням якого є розведення плодових маток і племінних відводків для поліпшення складу бджолиних сімей у пасічних господарствах. У Б. систематично займаються вдосконаленням племінних і продуктивних якостей бджіл, виводять нові лінії бджоломаток зі стійкою спадковістю й після перевірки потомства, отриманого від них, розмножують маток цієї лінії на інших пасіках. Б. […]...
16. МАТКОВА СІМ’Я МАТКОВА СІМ’Я – бджолосім’я, від якої беруть личинок робочих бджіл для виведення маток. За показниками вона повинна бути найкращою сім’єю на пасіці, яка несе в собі цінні племінні якості. М. с. відбирають за продуктивністю, зимостійкістю, імунітетом до різних захворювань. Щоб уникнути близькоспорідненого розведення, трутнів у М. с. не виводять. Для відновлення крові рекомендується через кожні […]...
17. НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – відрізняються від інфекційних й інвазійних тим, що втрата, завдана ними пасічницьким господарствам, значно вища. Ці X. не виявляються лабораторною діагностикою, причиною їхнього виникнення найчастіше є неправильний догляд за бджолами. Н. х. зазвичай поділяють на три групи, обумовлені порушеннями годування, утримання й розведення бджіл; а також на Н. х. розплоду й Н. […]...
18. БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ – найменші з усіх відомих видів індійських бджіл. Живуть у тих самих місцях, що й гігантські. Бджолосім’я так само, як і гігантські бджоли, будує стільник на дереві або де-небудь в укритті. Чарунки для робочих бджіл будують шестигранні, для трутнів – циліндричні. Маточники розміщають на краях стільника. Довжина матки – 13 мм, трутня […]...
19. КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміни в будові дорослих особин. Спостерігаються за несприятливих умов життя матки або всієї сім’ї, що позначаються на потомстві: яйцях, личинках, лялечках. К. відзначаються в окремих сім’ях і в невеликих кількостях. Гінандроморфізм – змішання в одній особині ознак робочої бджоли та трутня. Розрізняють 3 типи гінандроморфів: форми з перевагою […]...
20. ПОВЕДІНКА БДЖІЛ РІЗНИХ ПОРІД ПРИ ОГЛЯДІ ГНІЗДА ПОВЕДІНКА БДЖІЛ РІЗНИХ ПОРІД ПРИ ОГЛЯДІ ГНІЗДА. Будь-які подразники – розбирання гнізда, несподіване потрапляння в нього світла, температурні коливання, струси тощо – викликають у бджіл занепокоєння й бажання вжалити. Під час огляду гнізда різні породи бджіл поводяться по-різному. Одні спокійно сидять на стільниках, інші метаються, розлітаються або ховаються в глибині вулика. Середньоросійські темні бджоли. Швидко […]...
21. ГІБРИДИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІБРИДИЗАЦІЯ (б і о л.) – схрещування різних за спадковістю організмів. Г. – один з найважливіших чинників еволюції біол. форм у природі. Г. застосовують у селекції для виведення нових сортів рослин і порід тварин, у насінництві та в разі розведення тварин з метою створення високопродуктивних гетерозисних форм, а також як метод […]...
22. СИЛЬНА СІМ’Я СИЛЬНА СІМ’Я – бджолина сім’я, у якій після формування гнізд на зиму бджоли займають близько 14 рамок. Навесні такі сім’ї займають 8 рамок, улітку, перед медозбором, – 20 і більше. С. с. краще зимують, менше споживають корму, тому що гніздо обігрівається краще, добре облітуються навесні й швидко набирають силу. У С. с. створюються прекрасні умови […]...
23. СХИЛЬНІСТЬ БДЖІЛ ДО ЗЛОДІЙСТВА СХИЛЬНІСТЬ БДЖІЛ ДО ЗЛОДІЙСТВА – проявляється в безузятковий період. На кожній пасіці серед однієї й тієї ж популяції бджіл завжди є сім’ї, схильні до злодійства. Саме до цих сімей необхідно вживати певних заходів. Якщо ж на пасіці є кілька порід бджіл, необхідно бути дуже уважним, тому що злодійкуватість у них неоднакова. Особливою злодійкуватістю вирізняються бджоли […]...
24. БДЖОЛИ ЖОВТІ ДОЛИННІ (кавказькі) БДЖОЛИ ЖОВТІ ДОЛИННІ (кавказькі) – живуть у низинних долинах Грузії, Вірменії, Азербайджану й на Північному Кавказі. Порода є поміссю, отриманою від сірої високогірної породи бджіл і південної перської (жовтої). Забарвлення сіре з чіткими, майже червоними кільцями. Хоботок у П. ж. д. трохи коротший, ніж у сірих кавказьких (6,5-6,9 мм), але вони так само добре працюють […]...
25. КЛАСИФІКАЦІЯ ОЗНАК МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ КЛАСИФІКАЦІЯ ОЗНАК МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ. Медоносна бджола належить до класу комах, розряду перетинчатокрилих, сімейства бджолиних, роду бджіл, що нараховує 4 види. Морфологічні ознаки – визначаються довжиною воскових дзеркалець, хоботка, крил, сегментів і ніжок. За цим даними можна судити про продуктивність бджіл. Анатомічні ознаки дозволяють визначити робоче навантаження й довжину медяного зобка робочої бджоли, кількість яйцевих трубочок […]...
26. ПОЧУТТЯ ЧАСУ В БДЖІЛ ПОЧУТТЯ ЧАСУ В БДЖІЛ – розвинене дуже добре. Бджіл можна легко привчити відвідувати годівниці з підгодівлею за умови, що виставляти їх будуть щодня в той самий час. Можна також поєднати підгодівлю й виліт бджіл на пошуки корму, при цьому часовий інтервал між ними повинен бути не менше ніж 2 год. До моменту виставки підгодівлі бджоли […]...
27. БДЖОЛИ СІРІ ВИСОКОГІРНІ (грузинські) БДЖОЛИ СІРІ ВИСОКОГІРНІ (грузинські) – найдавніша порода гірського Закавказзя й Кавказу, розповсюджена також у Ставропольському й Краснодарському краях, в Україні, Молдавії, Вірменії, Азербайджані. У Б. с. в. найдовший хоботок – 6,6-7,2 мм, що дозволяє їм вдало запилювати квітки червоної конюшини. Забарвлення темно-сіре, без жовтих смуг. Плідність маток 1100-1500 яєць на добу. Б. с. в. мають […]...
28. ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ ЗАЦІПЕНІННЯ БДЖІЛ – стан організму бджіл, при якому втрачається координація та здатність рухатися. Найчастіше 3. спостерігається в зимовий період, при вимушеному обльоті бджіл, а також в одиночних бджіл, які вилетіли з вулика в зимовий час. 3. відбувається при температурі повітря 5-10 °С. Багато близьких до бджіл видів комах, наприклад одиночні бджоли, матки ос і джмелів, […]...
29. РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від ряду причин. На відкритій місцевості бджола відлітає від свого житла в середньому на 5 км, а в місцях, де є безліч орієнтирів (ліси, чагарники, паркани, будівлі), вона може відлітати на 10 і більше кілометрів. Таку відстань частіше долають бджоли-розвідниці. Натомість масове літання бджіл, при наявності сильних медоносів, зазвичай складає […]...
30. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
31. МАТОЧНИКИ МАТОЧНИКИ – воскові чарунки, що їх бджоли відбудовують для виведення маток. М. бувають ройові й норицеві. При виникненні в сім’ї ройового стану бджоли будують ройові М., що їх можна побачити в гнізді з боків стільників. При раптовій втраті матки бджоли будують норицеві М. на бджолиних засіяних чарунках або чарунках, зайнятих молодими личинками. Ройові М. мають […]...
32. МАТКОВА РЕЧОВИНА МАТКОВА РЕЧОВИНА – виробляється верхньощелепними залозами матки, розташованими з боків внутрішньої порожнини голови. Виділювана маткою пахуча М. р. перешкоджає виведенню нової матки в сім’ї та стримує розвиток яєчників у робочої бджоли, тобто запобігає появі в сім’ї бджоли-трутівки. Матка виділяє М. р. і розмазує його по своєму тілу; частина молодих бджіл злизує М. р. з тіла […]...
33. БДЖОЛИ ДАЛЕКОСХІДНІ БДЖОЛИ ДАЛЕКОСХІДНІ – поширені в Приморському й Хабаровському краях, на Далекому Сході. Походять вони від українських бджіл і почасти середньоросійських. Переселенці з України завезли своїх бджіл на Далекий Схід у 70-х рр. XIX ст. За всі ці роки бджоли повністю позбулися гнильцевих захворювань і пристосувалися до умов іншого клімату й дуже сильного узятку з величезних […]...
34. ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – буває природною або вимушеною. Загибель бджіл викликають заразні й незаразні хвороби, а також несприятливі умови утримання, що можуть призводити до масових втрат бджолосімей. Відхід бджіл у зимовий час залежить від ступеня їхньої зношеності за осінньо-зимовий період. Наприклад, якщо бджоли в осінній період переробляли цукровий сироп, призначений їм для зимівлі, це означає, […]...
35. БУДІВЕЛЬНИЙ ІНСТИНКТ БУДІВЕЛЬНИЙ ІНСТИНКТ – природна здатність бджіл будувати стільники. Будівельним матеріалом є віск, що виділяється восковими залозами робочих бджіл. Будівництво в бджіл тісно пов’язане з фізіологічним станом і потребами бджолосім’ї. Б. і. проявляється тільки при наявності достатньої кількості бджіл, плодової матки й узятку в природі. Паралельність стільників і правильність шестигранних чарунок виходять у бджіл не відразу, […]...
36. БДЖОЛИ ПІШІ БДЖОЛИ ПІШІ – ознака хвороби бджіл, яка виражається в тому, що вони не можуть літати. Це основний показник того, що бджолосім’я неблагополучна й заражена акарапідозом. Нездатність літати проявляється в молодих бджіл у перші години після вилуплення та зберігається доти, доки організм бджоли не зміцніє. Такі бджоли при різких поштовхах під час огляду гнізда відриваються від […]...
37. ГІНАНДРОМОРФІЗМ ГІНАНДРОМОРФІЗМ – змішання в одній особині ознак робочої бджоли та трутня. Розрізняють 3 типи гінандроморфів: форми з перевагою ознак трутня, форми з перевагою ознак бджоли й форми з рівною кількістю тих й інших ознак. В останньому випадку ознаки трутня та бджоли можуть розділятися між лівим і правим боком тіла, передньою й задньою її частинами. Причиною […]...
38. БОРТЬОВЕ БДЖІЛЬНИЦТВО БОРТЬОВЕ БДЖІЛЬНИЦТВО – розведення бджіл, наближене до їхнього первинного способу життя. Для цього з пустотілих стовбурів випилювали колоди, зашпаровували верхні й нижні діри, а збоку пробивали невеликий отвір – льоток для бджіл. Такий вулик-колоду піднімали до крони дерева, прив’язували. Бортьова система проіснувала до середини XVIII ст. Зараз через масову вирубку лісів бортьових бджіл можна знайти […]...
39. ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ – починається з 5-15-денного віку бджоли. Уперше бджола вилітає на очисний і орієнтовний обліт. Перші вильоти недалекі й за часом нетривалі. Поступово час перебування поза вуликом збільшується, радіус польотів розширюється. У віці 18-20 днів молода бджола вже включається в роботу зі збирання нектару й пилку. Л. д. р. б. залежить від […]...
40. БУТЛЕРОВ Олександр Михайлович БУТЛЕРОВ Олександр Михайлович (1828-1886) – знаменитий учений-хімік, активний діяч російського бджільництва в 1870-1880-х рр. Величезну увагу вчений приділяв вивченню порід бджіл і першим звернув увагу на кавказьких бджіл. Будучи президентом Вільного економічного товариства, домігся відкриття двох шкіл з бджільництва (у Пензі й Тверській губернії), які незабаром стали широко відомими. Б. сконструював вулик власної системи, видав […]...